Я і світ
Урок № 14
Леся Українка «Мрії»

Мета:  ознайомити учнів з життєвою долею Лесі Українки (дитинство, роль родини у її вихованні);
проаналізувати твір «Мрії», з’ясувати його ідейно-тематичне спрямування, визначити художні особливості поезії;
розвивати вміння і навички виразного читання, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження;
узагальнювати, робити висновки;
формувати світогляд;
виховувати почуття пошани, поваги, любові до творчості видатної письменниці, до батьків, родини;
прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент
II. Аналіз тематичного оцінювання за темою «Вступ. Загадково прекрасна і славна давнина України»

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:
• Які видатні українські письменники вам відомі?
• Що ви вже знаєте про Лесю Українку з початкової школи?
• Чи можна, на ваш погляд, вважати Лесю Українку видатною постаттю української літератури та мистецтва загалом? Власну відповідь обґрунтуйте.
• Який зв’язок можна прослідкувати між Оленою Пчілкою і Лесею Українкою?
• З чим були пов’язані життєві труднощі письменниці?
• Чи можемо ми пишатися тим, що маємо таку письменницю, мужню жінку? Чому? Особисті міркування аргументуйте.

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся Українка
Найбільша радість — бути поетом.
Все інше — дрібниця, навіть смерть.
Федеріко Гарсіа Лорка

1.Життєва доля лесі Українки (матеріал для вчителя)

ЛАРИСА ПЕТРІВНА КОСАЧ-КВІТКА
(1871–1913)

   1871 рік був плідним в історії української літератури. Він подарував Україні Л. Мартовича, В. Стефаника, М. Вороного, Лесю Українку.
   Народилася Леся в місті Звягелі (Новоград-Волинський) на Волині і була другою дитиною в сім’ї Олени Петрівни і Петра Антоновича Косачів. Мати, відома письменниця Олена Пчілка, займалася вихованням дітей (їх у сім’ї було шестеро) і вела активну культурно-громадську діяльність. Батько, юрист за освітою, був людиною лагідною і правдивою. У сім’ї панувала атмосфера поваги до народних звичаїв і традицій, до української культури. Промовистим є історичний факт, що в 1861 році Петро Косач разом із Михайлом Драгомановим і Тадеєм Рильським ніс труну з тілом Шевченка.
   У дитинстві Лариса була жвавою і допитливою дівчинкою. У чотири роки добре читала, а в п’ять написала досить змістовного листа своєму дядькові М. Драгоманову. Ларису по-домашньому кликали Лося, а в п’ять років вона попросила, щоб її називали Лесею. Коли ще Леся не вміла читати, батько навчав її проказувати за ним байки Л. Глібова, казки О. Пушкіна. Декламувала дівчинка дуже зворушливо. А коли вже навчилась читати, то улюбленими творами стали вірші Т. Шевченка, українські народні казки, грецькі міфи, книжки про дивовижні подорожі мандрівників. Найбільше Леся гралася зі старшим братом Михайлом, їх навіть називали одним ім’ям —Мишолеся. Вони вигадували різні забави, фантастичні пригоди, умовно мандрували до далеких країн, до диких людей. Зростали діти серед чудової волинської природи з синіми плесами озер і предковічними сосновими борами. Незважаючи нате, що мати була полтавкою, а батько чернігівцем, діти вважали себе волинянами. Таємнича природа і багаті фольклорні традиції волинського краю щедро напували багатющу уяву Лесі. Почувши від матері про лісову мавку, дівчина так повірила в неї, що одного разу посеред ночі втекла в ліс і, перемагаючи страх, усюди шукала цю предивну істоту.
   Леся любили співати і танцювати. У Колодяжному, де довгий час проживала родина Косачів, біля їхньої садиби в неділю ввечері часто збиралися дівчата поспівати. Дівчинка непомітно підсяде до гурту і тоненьким чистим голосочком підтягує тужливі пісні про кохання. А коли підросла і навчилася нотній грамоті, то стала записувати мелодії і тексти почутих пісень.
   Сестра Лесі Ольга згадує: «Зо всіх нас шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею... Вони обоє однаковобули лагідні та добрі безмежно... Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі. Обоє були бездоганно принципові люди: для любих дітей чи справи могли поступитися багато чим, могли бути дуже поблажливими, але я не можу уявити тої людини, тої справи, взагалі тої сили, що могла б примусити батька чи Лесю однаково зробити щось, що вони вважали за непорядне, нечесне. Була в батька і Лесі ще одна спільна, надзвичайно цінна риса: вони на диво високо цінували людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої дитини, і завжди поводились так, щоб не ображати, не принижувати тої гідності».
   На іменини мамі, батькові і Михайлові дівчинка щороку дарувала свої чудові вишивки. Вона вишивала й мережила сорочечки, рушники для братів, сестер, родичів, знайомих.
   Дітей любила Леся по-особливому. Для молодших вона інколи робила іграшки власноруч. Її ляльки з маківки, кольорових папірців і клаптиків тканини втішали менших сестричок. А коли згодом поетеса писала листи, адресовані дорослим, вона ніколи не забувала про дітей, називала їх ласкавими іменами, передавала вітання. Діти віддячували їй такою ж любов’ю. У Колодяжному, де не було школи, вона вчила дітей читати і писати.
   Літературну діяльність Леся почала рано. У дев’ять років написала перший вірш «Надія», присвяченій тітці «Елі» (О. Косач), котра була заслана у Сибір за політичні погляди. Коли дівчині було тринадцять років, з’явився перший друкований вірш «Конвалія». Передбачлива мати, відсилаючи вірші тринадцятирічної доньки до друку в Галичину, підписувала їх псевдонімом «Леся Українка» (здрібніле ім’я «Леся», бо дівчинка ще була малою, а «Українка» писала тому, що їй не подобалося слово «українофіл», тоді часто вживане; «Українка» — значить дівчина з України). Олена Пчілка назавжди поєднала долю Лесі з долею України.
   Леся ще з дитинства була старанною і здібною дитиною. Вона знала понад десять іноземних мов, любила музику і грала на фортепіано, виявляла інтерес до малювання (батько навіть запросив художника з Ковеля, який учив її малювати з натури). У сім’ї Косачів була хороша традиція вшановувати родинні літературні і народні свята. Душею цих свят завжди була Леся. Вона була і сценаристом, і режисером, і костюмером.
   Доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовижними здібностями і в той же час примусила виборювати життя в щоденних муках і стражданнях. Під час свята Водохреща в Луцьку дівчина так захопилася, що не відчула, як промочила ноги в крижаній воді. Спочатку боліла нога, потім рука. Діагноз — туберкульоз кісток, а потім і легень, нирок. Та ще в дитинстві поетеса засвоїла правило: щоб не плакати, треба сміятись. Отак і змагалась з важкою недугою все життя. Іноді цілий місяць доводилось лежати в гіпсі, в «липучих кайданах», як казала вона сама. Леся не вчилася у жодній школі, а все здобувала самотужки. Часто їй доводилось їздити на лікування в Крим, на Кавказ. Перша подорож до Одеси відбулася, коли Лесі було сімнадцять років. З вікна поїзда вона милувалася рідними краєвидами, а поетична уява рядок до рядка творила вірш «Красо України, Подолля», що увійшов до циклу «Подорож до моря».
   Прожила Леся Українка всього лише сорок два роки, і тридцять три із них плідно працювала на літературній ниві. Похована в Києві на Байковому кладовищі між могилами батька і брата Михайла. Леся, котра стільки зробила для розвитку рідної культури, була і залишається нашою національною гордістю.
2. Аналіз поезії Лесі Українки «Мрії»
2.1. Поезія написана поетесою в Ялті 18 листопада 1897 р.

Леся Українка «Мрії»

2.2. Виразне читання поезії.
2.3.Тема: зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої краплі крові і обов’язково вірити в жадану перемогу.
2.4.Ідея: уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край».
2.5.Основна думка: необхідно вміти боротися з життєвими труднощами навіть тоді, коли це неможливо; чоловік — це віра, сподівання, впевненість у перемозі.
2.6. Життєстверджуючий мотив твору.
Ти мене убити можеш,
Але жити не примусиш.
2.7. Опрацювання змісту поезії Л. Українки «Мрії» за питаннями:
• Чому поетеса обрала прийом мрій у своєму творі? Чи полюбляєте ви мріяти? Яка ваша мрія?
• Чим пояснити те, що героїня твору захоплювалася віком лицарства?
• Яким, на вашу думку, повинен бути лицар — оборонець слабких, незахищених?
• Як у творі порівнюються лицарі? Для чого Леся Українка використовує цей прийом?
• Через що бранка не сприйняла пишного лицаря? Яку відповідь вона надала йому?
• Чому поетеса полюбляє весну? Як про це сказано у творі?
• Про які кайдани повсякчас говорить Леся Українка у творі?
• Для чого під час військових подій значна увага приділялася корогві?
• Що необхідно для того, щоб наші мрії все-таки збувалися?
• Мрія — це реалії чи фантазії нашого мислення? Обґрунтуйте свою думку.
• Чому найбільший розквіт мрій відбувається саме в дитинстві?

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань до поезії «Мрії»

1. У дитячі роки лірична героїня твору бажала:
а) бути відомою поетесою;
б) надзвичайною, дивною;
в) швидше стати дорослою.
2. У дитинстві поетеса захоплювалася:
а) грою в шахи;
б) тваринним світом інших країн;
в) віком лицарства.
3. Під час поєдинку двох мужів авторка надавала перевагу:
а) обом чоловікам за їх мужність і відвагу;
б) тому, хто суперника зваливши, промовляв люто: «Здайся!»;
в) тому, хто «розпростертий, до землі прибитий списом, говорив: «Убий, не здамся!».
4. «Ти мене убити можеш, але жити не примусиш», — так сказала лицарю та, яку він завоював, а саме:
а) бранка;
б) принцеса;
в) королева.
5. «Роки любії, дитячі» зникли, як:
а) чаклунства чародія;
б) весняні води;
в) росяний ранок.
6. Які художні засоби використала поетеса у рядках:
Мріє стеля надо мною,
Мов готичнеє склепіння?
а) Метафору і порівняння;
б) порівняння та епітет;
в) епітет і метафору.
7. Сплетіння квітів героїні на вікні порівнюється:
а) з гратами;
б) чарівним малюнком;
в) таємною сіткою.
8. Розмірковуючи самотньо в хаті, лірична героїня:
а) відчула радість, побачивши очікувану першу зірку на небі;
б) не зрозуміла, звідкіля потрапило червонясте світло до її кімнати;
в) сиділа біля вікна і в’язала.
9. Шум, який відчула героїня під час особистих мрій, їй не нагадував:
а) пориву вітру;
б) стогону бранця-лицаря;
в) військових подій.
10. Знемагаючи від рани, бранець-лицар критикує:
а) короля, який завойовує нечесним шляхом землі;
б) суспільство, де панує брехня і жорстокість;
в) ледарів, що пролили кров не за рідний край.
11. Поезію «Мрії» Леся Українка написала під час лікування, перебуваючи:
а) в Єгипті;
б) Кисловодську;
в) Ялті.
12. Через що лицар вирішив не втрачати марно кров свою?
а) Почув своє гасло;
б) дуже захотілося жити всупереч усьому;
в) не мав сенсу в цьому.

2. Робота на картках (Леся Українка «Мрії»)
Картка № 1

1. Чому, на вашу думку, героїню твору приваблював переможений лицар, який говорив: «Убий, не здамся!»? Власні думки обґрунтуйте.
2. Прокоментуйте слова пораненого лицаря:
Будь проклята кров ледача,
Не за рідний край пролита.
3. Які два рядки з твору повторюються двічі?
а)  «Хто живий? Зійди на вежу,
Подивися наокола!»;
б)  «Будь проклята кров ледача,
не за рідний край пролита»;

в)  «І не раз мені здається,
що сиджу я у полоні».
Картка № 2
1. Вмотивуйте, чому поетеса біль пораненого лицаря сприймає як власний. Наведіть переконливі докази, посилаючись на текст твору.
2. Прослідкуйте, як протягом твору змінюється настрій поетеси. Чим це пояснити? Власну думку обґрунтуйте.
3. Мріючи, головна героїня твору відчувала, що:
а) вона почала видужувати, беручи приклад з мужніх людей;
б) закута у кайдани невидимою рукою;
в) закінчує свою ліричну подорож.
Картка № 3
1. У чому, на ваш погляд, вбачає поетеса сенс життя людини, її призначення на землі? Як це прослідковується у творі? Наведіть переконливі приклади з поезії.
2. Як ви вважаєте, чи можуть здійснитися мрії, про які говорить Леся Українка в поезії? Власні міркування доведіть, посилаючись на зміст твору і знання біографії письменниці.
3. Продовжте наступний рядок з поезії:
Глухо так навколо, тихо,
Не шумить гарячка в ...
а) серці; б) мозку; в) жилах.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання

Вивчити поезію Лесі Українки «Як дитиною, бувало...», підготуватися до ідейно-художнього аналізу поезії «Тиша морська».