Зміст

Художні твори

Музичні твори

Тестування

Портрети

Позакласне читання

Кросворди

Урок № 22
О. Довженко «Зачарована Десна».
Опис вражень малого Сашка

Мета:  продовжити роботу над опрацюванням змісту твору О. Довженка «Зачарована Десна», з’ясувати поєднання у творі реального й уявного, знаходити в тексті описи вражень хлопчика про довкілля (хмари, небо, птахи), коментувати їх;
охарактеризувати головного героя твору;
розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення;
вміння співставляти, порівнювати, робити висновки, грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження;
формувати кругозір, світогляд;
виховувати любов до рідного краю, краси природи, повагу до батьків, творчості О. Довженка;
прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку:  комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань

Бесіди за питаннями:
• Що вам відомо про казку як літературний жанр, її особливості?
• Чого вчать нас казки?
• З якою метою у творах художньої літератури письменники згадують казкових героїв, події?
• Який художній засіб використав О. Довженко у назві свого автобіографічного твору?
• Через що таким важливим у багатьох художніх творах є вирішення
питання взаємозв’язку людини і природи?
• Чи спостерігаєте ви за навколишнім світом? Які ваші враження від цього?

III. Оголошення теми, мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

В людських серцях незаймані глибини
своїм він серцем глибоко проник —
співець краси, природи і людини,
душі людської дивний чарівник.
І. Гончаренко
Я завжди думав і думаю, що без гарячої любові
до природи людина не може бути митцем.
Та й не тільки митцем.
О. Довженко
Щасливий я, що народився на твоєму березі...
О. Довженко

1. Вступне слово вчителя
   О. Довженко від природи мав високорозвинене, витончене естетичне почуття, глибоко розумів суть і значення зовнішньої, тілесної івнутрішньої, душевної краси людини та краси і величі рідної землі. Це дорогоцінне почуття і розуміння він успадкував од своїх батьків, од народу, а потім розвинув, удосконалив його у процесі навчання, переважно шляхом самоосвіти, на основі творчої практики, напруженої творчої діяльності.
Він мав незвичайну здібність спостерігати, ясно бачити, сприймати і фіксувати в пам’яті розмаїті естетичні явища життя.
2. Опрацювання образу Сашка
2.1. Сашко — головний герой кіноповісті.
   Збагачений чималим життєвим і творчим досвідом, шістдесятирічний письменник показує життя дореволюційного українського села і його людей так, як їх сприймав колись малий Сашко. Довженко ніби дивиться на них очима наївного хлопця, характеризує і оцінює їх, виражає естетичне ставлення до них з позиції розумної дитини. Проте письменник, людина старшого віку, бачить не тільки те, чого Сашко не помічав, не брав до уваги. Погляди автора, його життєва позиція інші, вони відбивають вищий рівень суспільно-політичної та естетичної свідомості порівняно зі свідомістю Сашка. Автор-оповідач кіноповісті дивиться на своїх героїв і на самого Сашка з почуттям замилування і здивування, з теплим усміхом, помічаючи не тільки все гарне, прекрасне в них, а й їх вади, недосконалості їхніх натур. Тому з таким сердечним гумором письменник згадує про те, як Сашко смакував усякими ласощами на городі, повиривав зовсім молоду, дрібненьку морковицю, як малий грішник злякався страхітливих прабабиних прокльонів і каявся в гріхах, як він прагнув зменшити свій гріх, творячи добрі діла, вшановуючи старших людей, аж поки дід Захарко не вилаяв і не прогнав його геть. Цікавими і радісними видавалися Сашкові всякі події родинного життя — і народження в матері маленької дитини, і смерть прабаби, і клепання коси та виїзд на сінокіс. А які чудові й дивовижні сни народжувались у Сашковій душі і вдома, й на сіножаті, які образи витворювала його багатюща уява.
   Пізнання світу для малого хлопчика забарвлене поезією відкриття, поезією новизни, поезією мрії, кращими традиціями народної творчості, втіленої в образі яблукатого коня.
   Згадаймо хоч би сцену, в якій малий шибеник, лежачи в дідівському човні, пригадує різні приємні й неприємні речі: «...Неприємно, коли баба кляне або коли довго йде дощ і не вщухає... Неприємно в одній руці нести велике відро чи полоть і пасинкувати тютюн. Неприємно, як батько приходить додому п’яний і б’ється з дідом, з матір’ю або б’є посуд. Неприємно ходить босому по стерні».
   Як бачимо, все неприємне пов’язане в хлопця зі світом злиднів і страждань. І тут же, ніби на протиставлення цьому світові, письменник малює ідилічні картини сільського життя, осяяні романтикою дитячого світосприйняття: «...Приємно обнімати лоша... Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками, скаламутивши воду або дивитись, як тягнуть волока. Приємно знайти в траві пташине кубло. Приємно їсти паску і крашанки ...Приємно спати в човні, в житі, просі, в ячмені, у всякому насінні на печі» і т. ін.
2.2. План характеристики образу Сашка.
1. Оповідач у «Зачарованій Десні» — сам письменник, який виступає і як автор, і як герой твору — маленький Сашко.
2. Пізнання світу Сашком:
1) любов до тварин, природи, музики, співів. («Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більш за все я любив слухати клепання коси... Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху...»; «Любив пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі. Любив плескіт води весняної»; «...Любив співи дівочі, колядки, щедрівки, веснянки, обжинки...»)
2) приємне і неприємне в розумінні хлопця;
3) повага до батьків, людей похилого віку;
4) ставлення до народних свят, прикмет, обрядів, вірувань.
3. Риси характеру хлопця:
1) допитливий;
2) добрий;
3) чесний;
4) уважний;
5) чуйний;
6) спостережливий;
7) здатний до фантазування;
8) щирий.
4. Майстерність Довженка-письменника.
2.3. Обговорення образу Сашка за питаннями:
• Яким ви уявляєте собі малого хлопця?
• Як Сашко ставився до своєї родини?
• У чому був перший гріх Сашка? Чим він хотів його виправдати?
• Чим пояснити те, що Сашкові все було доволі цікавим?
• Що цікавого дізнався Сашко, перебуваючи на косовиці?
• Чим саме чарувала Десна малого хлопця? («А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. Стрибаю з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. Вона ласкава, солодка...»)
• Чому розмова коней схвилювала Сашка? Що про це свідчить?
• Як Сашко сприйняв вперше вчителя? Чи потрапив він до школи? Чому?
• Чи виправдалися слова вчителя по відношенню до Сашка?
• Чому, на ваш погляд, О. Довженко написав цей автобіографічний твір?
3. Реалії життя та уяви сашка
3.1. Романтизм дитячого світу Сашка.
   Не оминаючи страждань від нестатків, прабабиних прокльонів і бійок, Довженко романтизує дитячий світ Сашка, «ловкого хлопчика, святої душечки». Були в тому світі гіркі прикрощі і неприємності, але були й справжні дива: втаємничене слухання незрозумілої книги, поява лева на березі ріки, розмова коней і «ворони, що завідувала погодою». Наслухавшись колядок, малий Сашко обнімає уві сні свого яблукатого коня, не схожого на реальних шершавих конячинок. Він дає собі слово «ніколи не продавати його ні за які скарби». Це кінь — мрія, право людини на гарну фантазію. «Так і не продав я його по цей день, — міркує Олександр Петрович. — Ой, коню, не продам я тебе! Як би часом не було мені трудно...»
3.2. Бесіда за питаннями:
• З якою метою письменник уводить у твір уявне? Що саме?
• Як цей твір пов’язаний з усною народною творчістю?
• Що означає воронячий крик? («Вона бездоганно вгадувала наближення дощу чи грому ще при безхмарному ясному небі»)
• Чому ворону у творі названо «божою птицею»?
• Звідкіль, за уявою хлопця, на березі Десни з’явився лев? («Коли трапилась аварія поїзда під Бахмачем і клітка мандрівного звіринця поламалась, виплигнув він на волю»)
• Як же склалася подальша доля лева? (І десь коло Спаського вбили його стражники»)
• Що вам відомо про колядки як жанр усної народної творчості? Яких колядок наспівали дівчата Сашкові?
• Який кінь привидівся Сашкові? («А кінь у яблуках, шия крута, червона стрічка в гриві, одспівує мені на вухо...»)
• Чому автор відмовляється продати цього коня за будь-яких обставин? («Ой коню, коню, не продав я тебе. Як би часом не було мені трудно, як турки й татарва не обступали на торгу мене, не розлучусяз тобою ні за яку ціну»)
• Як же хлопчик сприймає довкілля (хмари, небо, птахи)? (Чого тільки не бачив я на самому лише небі! Хмарний світ був переповнений велетнями і пророками. Велетні і пророки невпинно змагались у битвах, і дитяча душа моя не приймала їх, впадаючи в смуток...; ...Я пливу за водою, і світ пливе наді мною, пливуть хмари весняні — весело змагаються в небі, попід хмарами лине перелітне птаство — качки, чайки, журавлі. Летять чорногузи, як чоловіки у сні...)
• За що ж так хлопець полюбив Десну? Чому вона для нього є зачарованою?
4.План твору О. Довженка «Зачарована Десна»
• Хата, город, погрібник.
• Дід Семен любить сонце.
• Розповіді діда Семена.
• Кашель діда.
• Сашко на городі у моркві. Шкода.
• Прабаба Марусина. Її вічні прокльони.
• Опис хати. Картина божого суду.
• Сприймання картини хлопцем.
• «Покаяння» хлопця.
• Сашко у дідовій шапці ісповідує свої «гріхи».
• Спогади письменника про свого батька, матір, їх сварки, бійки.
• Смерть старших братів: Лавріна, Сергія, Василя, Івана.
• Портрет батька.
• Смерть прабаби Марусини. Радість Сашка.
• Старці.
• Ставлення батька до старців.
• Весна. Повінь. Село. Загребелля плаває у воді.
• Паска. «Парахвія» освячує паски.
• Спогади про своє село, що згоріло у війну.
• Косовиця. Сашко на Десні.
• Бійки на косовищі.
• «Ворона фамільна» передбачає погоду.
• Качка з каченятами.
• Лев на березі Десни.
• Коні Мурай і Тягнибіда.
• До школи. Учитель Леонтій Созонович Опанасенко.
• Ставлення письменника до свого минулого, вдячність цьому минулому.
• Гімн «незайманій дівиці Десні».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Опрацювання тестових завдань

1. Починаючи твір, О. Довженко захоплюється:
а) красою річки Десни;
б) конем, що випасався неподалік від лісу;
в) добробутом власної городини.
2. Кому з героїв твору належать слова: «Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проїзростало»?
а) Бабусі;
б) матері;
в) батьку.
3. Діти боялися лазити у кущах бузини і ще якихось невідомих рослин, бо:
а) вважали їх отруйними;
б) там водилися гадюки;
в) у них можна було заблукати.
4. Дід Сашка був схожий:
а) на гетьмана;
б) Бога;
в) Тараса Бульбу.
5. У минулому дід Семен:
а) козак;
б) чумак;
в) кріпак.
6. Мати Сашкова не любила діда Семена, бо:
а) вважала його за чорнокнижника;
б) у нього був складний характер;
в) любив багато випивати.
7. Про кого автор зазначає, що він був «добрий дух лугу і риби»?
а) Про батька Сашка;
б) діда Семена;
в) Сашка.
8. Який художній засіб використано О. Довженком у рядку: «...брав їх з води прямо руками, як китайський фокусник»?
а) Метафору;
б) епітет;
в) порівняння.
9. Найбільше дід любив:
а) молитися Богу;
б) співати народні пісні;
в) лежати на погребі під сонцем.
10. Старі люди по дідовому кашлю:
а) дізнавалися про його місце знаходження;
б) про врожай цього літа;
в) вгадували погоду.
11. Яку шкоду вчинив Сашко, перебуваючи на городі?
а) Витоптав огірки;
б) повиривав моркву;
в) поламав весь соняшник.
12. Баба Марусина, мати діда Семена, любила:
а) вишивати хрестиком;
б) розповідати внукові казки;
в) проклинати все і вся.
13. Батьківська хата майбутнього письменника була схожою:
а) на стареньку білу печерицю;
б) невеличкий хлівець;
в) рибацьку халупу.
14. Якої картини не було в Сашковій хаті?
а) Почаївська лавра;
б) Андріївська церква;
в) вигляд Новоафонського монастиря.
15. Який представник нечистої сили згадується у творі?
а) Русалка;
б) домовик;
в) потерчата.
16. Пісня, яку баба творила про Сашка, нагадувала:
а) колядку;
б) щедрівку;
в) коломийку.
17. Крамаря Масія не любили через те, що він:
а) був не завжди привітним;
б) обдурював усіх, хто тільки до нього не заходив;
в) пропонував неякісний товар.
18. Намагаючись позбавитися від власного гріха, Сашко вирішив:
а) ходити і з кожним вітатися, знімаючи капелюха;
б) допомагати батькові збирати скошену траву;
в) доглядати худобу.
19. Що, на думку Сашка, вважалося неприємним?
а) Дивитись на великий вогонь;
б) обнімати лоша;
в) бродити по теплих калюжах після грому і дощу.
20. Найбільше малий Сашко полюбляв:
а) пташиний щебет;
б) музику клепання батьком коси;
в) плескіт весняної води.
21. Брати Сашка дуже рано померли:
а) від чуми;
б) отруєння грибами;
в) пошесті.
22. Батька за його красу Сашко порівнював:
а) з античною статуєю;
б) божим храмом;
в) квітучим весняним садом.
23. Як батько називав своїх діточок?
а) Соловейками;
б) соколиками;
в) сизокрилими орлами.
24. За характером мати Сашка була:
а) спокійною;
б) гонористою;
в) врівноваженою.
25. Хто з героїв «мав вигляд переодягненого у поганючу одежу артиста імператорських театрів, співать не вмів»?
а) Старець Богдан Холод;
б) дід Захарко;
в) батько Сашка.
26. У минулому батько Сашка був:
а) козаком;
б) січовим стрільцем;
в) бурлакою.
27. О. Довженко зазначає у творі, що «жили ми в повній гармонії з...»:
а) усіма сусідами;
б) з силами природи;
в) усім селом.
28. У чому виявився «дошкільний героїзм» Сашка, за який, напевно, послали б до Артеку?
а) Допоміг людям похилого віку;
б) рятував людей, худобу під час повені;
в) брав участь у ліквідації пожежі.
29. Яке церковне свято згадується у творі?
а) Пасха;
б) Різдво;
в) Вербна неділя.
30. З яких прикмет Ярема Бобир заздалегідь дізнався про наближення повені?
а) Взимку миші втекли з клуні й кошари;
б) зграя ворон тривалий час літала над хатою;
в) увечері скиглив собака.
31. У чому призначення митця, на думку письменника?
а) Розважати і висміювати людей;
б) відображувати життя як найвеличніше благо;
в) допомагати ближньому.
32. Мати не пускала Сашка на косовицю з батьком, бо вважала, що він:
а) потрапить до рук розбійників;
б) утопиться в Десні;
в) заблукає в лісі.
33. Дід і прадід Сашка не любили заліза, бо воно, на їх думку:
а) приносить нещастя;
б) притягує грім;
в) не лікує людей.
34. Чому виникла сварка між батьком, дядьком і дідом Сашка на косовиці?
а) Не могли поділити скошену траву;
б) не порозумілися у політичних поглядах;
в) кожний намагався довести власну силу.
35. Яка пташина віщувала про зміни погоди?
а) жайворонок;
б) ворона;
в) голуб.
36. Найбільша обдарованість дядька Самійла виявилася під час:
а) полювання на рибу;
б) обробки землі;
в) сінокосу.
37. Який художній засіб використано автором у вислові з твору: «Дивлюсь у воду — місяць у воді сміється»?
а) епітет;
б) метафору;
в) порівняння.
38. Яка надзвичайна тварина з’явилася на березі Десни за уявою хлопця?
а) Слон;
б) лев;
в) жираф.
39. Звідкіля з’явилася ця тварина?
а) Втекла з клітки, коли та поламалася;
б) спеціально випустили біля Десни, щоб вона розмножувалася;
в) залишили працівники цирку, бо вона була хворою.
40. Чим закінчилася прогулянка дикої тварини вздовж річки Десни?
а) Її вбили;
б) посадили знову у клітку;
в) спіймали і продали циркачам.
41. Коні в господарстві Сашкового батька були різні, бо батько:
а) міняв їх на ярмарку;
б) потайки крав у циган;
в) отримував того чи іншого коня за виконану роботу.
42. Через що були худі коні в господарстві батька Сашка?
а) Він дуже бив їх;
б) був поганий корм;
в) не робилися відповідні щеплення.
43. Про що відбулася розмова коней, яку підслухав Сашко вночі?
а) Негативне ставлення господаря до них;
б) хвалькуватість про красу кожного;
в) чарівність Десни.
44. Сашко ніколи не бив коней, бо:
а) боявся, що ті вдарять його копитом;
б) вважав, що це принесе нещастя;
в) співчував їх нелегкій долі.
45. Який обряд зимового циклу згадується у творі?
а) Колядування;
б) посівання;
в) щедрування.
46. Що уявляв собі Сашко під час співу дівчат?
а) Красу зачарованої Десни;
б) як він буде продавати коня у яблуках;
в) ворону, яка приносить щасливі новини.
47. Які риси характеру притаманні вчителю Леонтію Созоновичу Опанасенку?
а) Добрий і чуйний;
б) тихий і врівноважений;
в) нервовий і сердитий.
48. Сашко порівнював Л. С. Опанасенка:
а) з генералом;
б) мудрим вороном;
в) паном.

2. Робота на картках
Картка № 1
1. У чому, на ваш погляд, вбачає щастя О. Довженко (за твором «Зачарована Десна»? Надаючи відповідь, посилайтеся на зміст кіноповісті.
2. Доведіть, що батько Сашка займав особливе місце в душі хлопця. Власну думку обґрунтуйте.
3. Закінчуючи твір, О. Довженко називає Десну:
а) святою і чистою; б) глибокою і повноводною; в) сріблястою і чарівною.
Картка № 2
1. Обґрунтуйте думку про те, що «Зачарована Десна» — це сповідь автора, хвилююча розповідь про власне дитинство і водночас про народ, про Україну, про невмирущість людського оптимізму.
2. Прокоментуйте, що мав на увазі О. Довженко, говорячи про свого діда так: «Він був наш добрий дух лугу і риби».
3. «Найбільше, чого відпустила батькам доля...:
а) «радості і добробуту»; б) «нещасного життя»; в) «тяжкої праці».
Картка № 3
1. Чим пояснити, що твір О. Довженка «Зачарована Десна» — книга життя. Власні міркування обґрунтуйте.
2. Чому О. Довженко характеризує прокльони прабаби Марусини як «творчість її палкої, темної, престарілої душі»?
3. На яке питання вчителя не зміг відповісти Сашко?
а) «Скільки тобі років?»; б) «Чи знаєш ти таблицю множення?»; в) «А как зовут твоего отца?»
Картка № 4
1. Висловіть власну думку, чому герої твору О. Довженка «Зачарована Десна» — уособлення моральної краси і духовної величі трудової людини.
2. Що намагався передати О. Довженко у творі епізодом розмови двох коней? Як це сприйняв малий хлопець?
3. Яку оцінку вчитель дав Сашкові, трохи поспілкувавшись із ним?
а) «Добре обізнаний хлопець»; б) «Ні, йому слід навчитися читати»; в) «Не развитой».
Картка № 5
1. Дослідіть, як у творі «Зачарована Десна» О. Довженка прослідковується вплив природи на світогляд малого Сашка, його поведінку, риси характеру.
2. Вмотивуйте, що «Зачарована Десна» — це гімн людині, яка своїми мозолястими руками вирощує хліб і творить добро.
3. Про чиї руки О. Довженко у кіноповісті висловлюється так: «...такі ніжні, що, напевно, нікому і ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові»?
а) Прадіда Тараса; б) діда Захарки; в) прабабусі Марусини.
Картка № 6
1. Дайте оцінку гріху, який учинив Сашко? Чи зміг він його спокутувати? Власну думку обґрунтуйте.
2. Прокоментуйте розмову Сашка з учителем. Чи згодні ви з думкою вчителя стосовно його оцінки, даної хлопцю?
3. Яку картину купила мати за курку на ярмарку?
а) Страшного божого суду; б) викуп жінки з кріпацтва; в) Київська Лавра.

VI. Підсумок уроку

Чого вчить нас цей твір? (Любити працю, природу, поважати батьків, шанувати старість; учить нас добру, правді, людяності, патріотизму.)

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання

Знати ідейно-художній зміст твору Л. Костенко «Кольорові миші», дібрати інформацію про творчість поетеси.