Зміст

Художні твори

Музичні твори

Тестування

Портрети

Позакласне читання

Кросворди

Урок № 42
В. Близнець «Звук павутинки».
Значення у творі образу вченого Адама

Мета:  охарактеризувати образ вченого Адама, пов’язуючи його з іншими персонажами твору; з’ясувати значення образу вченого;
розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки;
доводити свої судження; збагачувати словник; формувати їх естетичні смаки; виховувати почуття поваги до творчості В. Близнеця, любов до краси природи рідного краю, до ближнього; цінувати дружбу, порядність, взаєморозуміння; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку:  комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:
• Чи є у вас друг (подруга)? Що ви цінуєте в ньому (ній)?
• Як і чим перевіряється справжня дружба?
• Що вам подобається в Льоньці? Чи хотіли б ви мати такого друга як він? Відповідь вмотивуйте.
• Що єднає повість В. Близнеця «Звук павутинки» і оповідання Г. Тютюнника «Дивак»?
• Чому переважна більшість людей намагається організувати власний відпочинок саме на природі?
Завдання. За змістом твору В. Близнеця «Звук павутинки» дайте визначення слову «природа». (Прийом «Доміно»)
Наприклад: природа — річка Лопотуха, лелеки, килимок з трави гусятниці.

III. Оголошення теми, мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Прагніть насолоджуватись тим, що маєте.
Сенека
Ціна людини — її справи.
М. Горький

1. Аналізування розділів твору «Лікар Бусько», «За павутинкою»
1.1. Виразне читання. Переказування окремих уривків розділів.
1.2. Опрацювання розділу «Лікар Бусько».
1.2.1. Тема: зображення ролі правдивих навчальних історій, які розповідали Льонька і Адам один одному.
1.2.2. Ідея: уславлення всеперемагаючої сили волі, добра; співчутливого ставлення до ближнього; вміння долати труднощі власної хвороби і вірити в перемогу над нею (Адам).
1.2.3. Основна думка: людина створена на землі для добра, природа не прощає жорстокості; боротися — значить жити.
1.2.4. Сюжет.
Спостереження Льоньки за ластівками, які полюбляли гратися з Бакуном.
Стара Сіроха покликала Льоньку до Адама. Друзі розповідають один одному правдиві історії: хлопець — про Бакуна; Адам — про Буська.
Мрія і віра Адама подолати свою хворобу. «Йду на дно, а гребусь».
1.2.5. Композиція.
Експозиція: відвідування Льонькою хворого Адама.
Зав’язка: розповіді друзів один одному правдивих історій.
Кульмінація: страждання Адама через хворобу.
Розв’язка: сподівання і віра вченого подолати свою хворобу.
1.2.6. Обговорення змісту розділу за питаннями:
• Що спостерігав Льонька, перебуваючи неподалік від сарая?
• Опишіть, як ластівка майструє своє гніздечко? («Носить із берега тугі клубочки грязюки, і не простої грязюки, а добре змішаної з трав’яними коріннями, з волокном, принесе в хлівець і спритно клеїть,дзьобом примазує ті віхті до сволока. Гляне збоку на свою роботу й защебече: радіє, що в неї ловко виходить. А й справді, ловко. Спершу наче підкову чи скибку місяця виліплює, потім — гаманець, а далі рядок за рядком вивершує гніздо, схоже на маленьку корзинку. Висохне гніздо, стане аж біле, роками висить під стелею — не розвалюється»).
• Охарактеризуйте цю пташку(ластівки — птахи сімейства вороб’їних; довжина 10–23 см, нараховується приблизно 79 видів; широко розповсюджені, серед них — воронок, касатка; гніздяться в населених пунктах; винищують мух та інших шкідливих комах)
• Яким чином ластівки грали з Бакуном? Розкажіть про це.
• Чому в Глипи обгоріла хата? Як це характеризує її господаря?
• Для чого на подвір’я до Льоньки завітала баба Сіроха?
• Як Адам зустрів Льоньку? Про що це свідчить?
• Чому вчений зацікавився пригодою, яка сталася з Бакуном? Через що Льонька не хотів розповідати про неї Адаму?
• Яку історію розповів хлопець Адаму про Бакуна? Чим пояснити те, що мати з Льонькою не змогли потрапити на прийом до лікаря?
• Як хлопець сприймав те, що Адам регулярно пив порошки?
• Яку бувальщину повідав учений Льоньці?
• За що лелеки полюбили бабу Груню?
• Чому Буська було названо лікарем?
• Чим пояснити те, що баба Груня з допомогою лелеки намагалася визначити погоду?
• Для чого Льонька теж хотів мати лелек?
• Чому хлопець відчував свою провину перед Адамом за його здоров’я?
• Що обіцяє Льоньці Адам і чого він навчає хлопця?
1.3. Робота над розділом «За павутинкою».
1.3.1. Тлумачення слова «павутинка».
Павутинка — легка сітка з тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки.
Завдання. Поясніть фразеологізм: обплести павутиною. (Те, що заважає кому-небудь вільно жити, діяти)
1.3.2.Тема: розкриття краси павутинки, міцної дружби Льоньки і Ніни.
1.3.3.Ідея: заклик до розуміння природи, оберігати і цінувати її.
1.3.4.Основна думка: тільки добра, чуйна, лагідна людина здатна осмислено сприймати природу-матінку.
1.3.5. Сюжет.
   Зустріч Льоньки і Ніни. Хлопець дізнається від Ніни, що то вона допомогла Бакуну врятувати життя. Друзі відвідують печеру, грають у кремінці, спостерігають за рухом павутинки. Прощаючись з Ніною, Льонька просить, щоб вона приїжджала наступного разу.
Турбота матері про те, що її син постійно перебуває самотнім.
1.3.6. Композиція.
Експозиція: наступна зустріч Льоньки і Ніни.
Зав’язка: прогулянка друзів у печеру.
Кульмінація: насолода, яку отримали Льонька і Ніна від спостереження за павутинкою
Розв’язка: відчуття радості Льонькою від спілкування з Ніною, природним середовищем.
1.3.7. Опрацювання ідейного змісту розділу за питаннями:
• Як Льонька сприйняв приїзд Ніни?
• Що дізнався хлопець від Ніни про допомогу Бакуну?
• У чому була особливість гриба, який Ніна показала Льоньці?
• Яку красу побачили друзі під час відвідування печери?
• Чим, на думку хлопця, було небезпечним перебування у печері?
• Розкажіть, як Льонька і Ніна грали у кремінці.
• Що побачили друзі, перебуваючи на Хіврі?
• Яким чином Ніна витягла з нірки павучка-хрестовика?
• Які відчуття були у друзів під час спостереження ними за павутинкою?
• Чому мати хвилювалася за Льоньку?
• Як людина сприймає самотність?
• Чи буває людина самотньою в колективі? Чому?
2. Характеристика образу Адама
2.1. Орієнтовний план.
1) Адаменко — Адам — учений. («У мого друга товсте ім’я — Адам... Уявляєш собі величезний, немов козацька могила, дзвін і його стомлений вечірній голос: ддам!..; «Ви той дядько, що приїхав до баби Сіроми?»)
2) Портрет і зовнішність героя. («...цибатий,.. виставив на сонце кістляві, синювато-білі ноги»; «...в нього не наше обличчя, ну, не таке, як у Глипи, у баби Сірохи,...», «А в нього... Не те що біле, а блідо-прозоре лице, гострий ніс, гостре підборіддя, де-не-де синюваті щетинки.
Здавалось, він ніколи не виходив на сонце», «...литки в нього були синьо-білі», «світло-сірі холодні очі»; «...скинув теніску, штани з гострими складками... Який же він білий, який незграбний! Худий, драбинчастий, під синьою шкірою видно увесь кістяк — можна ребра щитать. Такої білої людини з такими довгими руками не було ще у нас на березі», «...він стоїть над водою, як підйомний кран», «...кістлявими руками, наче кочергами...», «...прилизував чубчик–рідке волоссячко, таке, що геть просвічувалось...», «...він ступав, як білий шукач серед джунглів, — тихо й обережно...», «...світив білими зубами, і на білому обличчі...», «...голос у нього з льодком», «плечі в нього були опущені, висохлі руки, як не-живі, висіли вздовж тулуба», «...світилось прозоре обличчя, світились хрящуваті вуха, світилось немічне тіло»)
3) Адам — майстер-чарівник.
4) Риси характеру вченого:
а) доброта і чемність;
б) комунікабельність;
в) розуміння і повага до інтересів дитини;
г) оптимістичність;
д) волелюбність;
е) допитливість;
є) працьовитість.
5) Значення образу героя для виховання Льоньки.
2.2. Бесіда за питаннями:
• Коли і за яких обставин ви вперше познайомилися з Адамом?
• Чим Адам не був схожий на інших мешканців поселення?
• Що свідчить про розум Адама? Доведіть це, посилаючись на зміст твору.
• Чим учений зміг зацікавити собою Льоньку?
• На яку хворобу страждав Адам? Як він ставився до неї? Чому?
• У чому виявлявся оптимізм, сила волі вченого?
• Як ви ставитеся до Адама? Що вам у ньому подобається?
• Яке значення образу Адама в повісті?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань
«Лікар Бусько», «За павутинкою»

1. З Бакуном полюбляли гратися:
а) діти;
б) собаки;
в) ластівки.
2. Із розповідей Льонька знав: якщо лелекам поламати гніздо, то:
а) вони приносять у дзьобах жарину;
б) трапиться нещастя в родині;
в) буде поганий урожай.
3. Яке дерево майже закрило хату старої Сірохи?
а) Дуб;
б) груша;
в) яблуня.
4. Для чого Сірома запросила до себе Льоньку? Щоб:
а) той допоміг викопати картоплю;
б) відвідав Адама;
в) поговорити з хлопцем.
5. Льоньку Адам називав:
а) другом;
б) капітаном;
в) мрійником.
6. Ніна приїхала відвідати Адама:
а) з Києва;
б) Тули;
в) Полтави.
7. У бригадира, з розповіді Льоньки, мотоцикл називався:
а) «Стрілою»;
б) «Торпедою»;
в) «Їжаком».
8. Куди до лікаря водила мати малого хворого Льоньку?
а) У Загатне;
б) Шарудівку;
в) Сахнівку.
9. Яким чином мати вилікувала Льоньку від застуди?
а) Попарила хлопця над гарячою картоплею;
б) робила уколи;
в) регулярно напувала сина чаєм з калини і м’яти.
10. Сіроху звали бабою:
а) Настею;
б) Марією;
в) Лізою
11. Полісся, на думку Адама, це:
а) царство грибів і русалок;
б) місце, де випікають смачний хліб;
в) найкраще місце на Україні для відпочинку й лікування.
12. Бусько, про якого Адам розповів хлопцю, є :
а) вороною;
б) лелекою;
в) соколом.
13. Про що розповів Льонька Ніні, яка підпливла на човні до берега?
а) Про красу ластів’ячих гнізд;
б) місце, де трапилася неприємність з Бакуном;
в) греблю і млинок, зроблені Адамом.
14. Хто все ж таки допоміг коню визволитися з небезпечного місця?
а) Льонька;
б) Адам;
в) Ніна.
15. Гриб, який показала Ніна Льоньці, вночі світився ... кольором:
а) синім;
б) блакитним;
в) жовтогарячим.
16. Куди запропонував Льонька піти Ніні, взявши гриб-ліхтар?
а) До печери;
б) темного лісу;
в) таємної схованки.
17. Який різновид кремінців Льонька не показав Ніні?
а) Плескатих;
б) гострих;
в) випуклих.
18. Чим запропонувала погратися Ніна хлопцю?
а) М’ячем;
б) хусткою;
в) кремінцями.
19. Хіврею називалася:
а) гра у лісі;
б) гора;
в) річка, що протікала неподалік від села.
20. У нірці, яку Льонька показав Ніні, жив:
а) павук-хрестовик;
б) слимак;
в) жук-короїд.
21. Хата, яка стояла на горі, друзям нагадувала:
а) грибок;
б) білу смужку;
в) човник.
22. Художній засіб, який використав В. Близнець у фразі «...зелені копиці верб несуться тобі назустріч», називається:
а) епітетом;
б) порівнянням;
в) метафорою.
23. Про що турбувалася мати, побачивши, що Льонька лежить на узбережжі річки?
а) Щоб хлопець не перегрівся на сонці;
б) бо син постійно перебував на самоті;
в) чи не захворіла її дитина.
24. Про що попросив хлопець Ніну, коли вона збирилася від’їжджати?
а) Щоб відвідала Адама;
б) приїжджала наступного року;
в) подарувала гриб-ліхтар.

2. Робота на картках
Картка № 1
1. Прокоментуйте наступну думку В. Близнеця: «Птахи не прощають злодюгам». Чому необхідно оберігати пташок і допомагати їм? Свої думки вмотивуйте.
2. Що, на ваш погляд, єднає Льоньку і Ніну? Чим ці герої відрізняються,
наприклад, від братів Глип? Відповідаючи, наведіть переконливі приклади з твору.
3. Ластів’яче гніздечко було схожим на:
а) невеличку мисочку;
б) пухлик;
в) маленьку корзинку.
Картка № 2
1. Вмотивуйте, чому, на вашу думку. Адам назвав Полісся царством грибів і русалок? Що ви вже знаєте про цих фантастичних істот?
2. Про що, на ваш погляд, свідчить таке звернення баби Груні до лелек:
«Дивіться, тримайтеся гурту. Там де хмара — летіть високо. А де блискавка з громом — летіть низько...». Власні міркування обґрунтуйте.
3. Коли ластів’яче гніздечко висихає, воно стає:
а) рудим; б) сірим; в) білим.
Картка № 3
1. У чому, на думку Адама, сенс життя? («Йду на дно, а гребусь. Щоб і на останній хвилі — жити, як ти, як нормальні люди») Особисту думку доведіть.
2. Дослідіть, у чому особливість сприйняття Льонькою і Ніною павутинки. Що ви уявляли, спостерігаючи за павутинкою у природному середовищі? Власну творчу думку узагальніть.
3. Коли Льонька прийшов до Адама, то вчений попросив його розповісти про:
а) греблю і млинок;
б) неприємну пригоду з Бакуном;
в) знайомство хлопця з Ніною.

VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання

   Підготуватися до характеристики образу Льоньки (план, цитати), малюнок «Льонька очима учнів».