Переказ розповідного тексту (усно)
Мета: засвоїти особливості опису пам'яток
історії та культури
в науковому стилі, сформувати вміння й навички виділяти опис пам'ятки історії чи культури в тексті та відтворювати його відповідно до стильових вимог тексту, добираючи необхідні мовні засоби, удосконалити вміння усно логічно будувати власне висловлювання, вибираючи потрібний матеріал зі сприйнятого тексту.
Тип уроку: урок
розвитку комунікативних умінь.
ІІ.
Ознайомлення
з темою, метою й
завданнями уроку
ІІІ. Робота з текстом
(підготовча робота до усного вибіркового переказу)
Читання
мовчки тексту (сприймання висловлювання в цілому)
► Прочитати мовчи текст. Визначити тип і стиль мовлення. Довести, що висловлювання належить до наукового стилю.
Давнє
місто Львів ділилося на кілька кварталів, які замешкували різні нації,
народи. Цілий Ринок і західну частину міста займали римо-католики. Спочатку це
були майже самі німці. У списках населення міста з початку XV ст. знаходимо
німецькі родини: Гебель, Шрам, Геммель, Енґельбрехт, Фальмар, Штеренфред,
Айзенгітель, Геллєр, Брайтзух та інші. В XVI ст. вони почали польщитися й
змішалися з поляками.
Найдавнішим
римо-католицьким костелом у Львові є катедра, основи якої мав закласти ще король
Казимир близько 1370 р. Костел будувався довго, 138 років. Первісна будова була
готична. У 1765 р. перебудував катедру тодішній архієпископ Сєраковський у стилі
пізнього бароко і рококо. З того часу є і вежа заввишки 64 м з гарним
бароковим шоломом; при реставрації знищено багато давніх вівтарів та інших
пам'яток.
При костелі є
вісім каплиць: 1. Милосердного Христа; 2. Ченстоховської Богородиці; 3. Христа
на хресті; 4. Св. Йосифа; 5. Св. Казимира; 6. Св. Сакраменту; 7. Богородиці; 8.
Камп'янів, значного львівського міщанського роду,— будови у благороднім
ренесансі. У всіх каплицях багато надгробків, епітафій, образів, різьб та інших
цінних творів мистецтва. Окремо стоїть, з 1617 p., каплиця Боїмів, другого
визначного міщанського роду, з багатою орнаментикою, але артистично менше
вдатна, ніж каплиця Камп'янів.
У 1629 р. в
катедрі перший раз відправляли богослужіння єпископи-уніяти, між ними славний
Мелетій Смотрицький — автор Граматики слов'янської мови, і митрополит
Рутський. Проповідь мав королівський проповідник
Бембус.
На мурі катедри
завішено пам'яткові кулі з облог Львова: 1672р. — турків із Петром Дорошенком і
1919р. — Української Галицької Армії.
При
катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії
була брама для переїзду повозів, що звалася королівською; піші йшли на
катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві хвіртки були від сторони
площі Св. Духа і проти головного входу.
Північно-східний ріг
старого міста займає монастир домініканів із костелом. Заснований у XIVст.,
теперішній костел, побудований 1748 р. у стилі рококо, належить до найгарніших
пам'яток цього стилю на наших землях. Костел має план грецького хреста,
покритий могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій, один
пам'ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам'яткою костелу є так звана Богородиця
св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку місіонер-домініканець Яцко Одровонж
мав принести з Києва до Галича, а потім вона дісталася до
Львова.
У монастирі
домініканів 1559 р. перебувала княгиня Гальшка Острозька, з якою підступом
одружився воєвода Лука з Ґурки. Мати княжни не хотіла віддати доньки воєводі, а
вибрала їй мужа в особі князя Симеона Слуцького. Князь, перебраний на старця,
дістався потайно до монастиря і тут узяв шлюб з княжною. Але воєвода не
зрікся жінки й уладив облогу монастиря; врешті перетято мури, якими ішла
вода до домініканів, і монастир мусив здатися. Княжну Гальшку перевезено на
Високий Замок.
З історичних
пам'яток однією з найстаріших уважається ікона Богородиці у великому
вівтарі, що за традицією була власністю грецьких цісарів, потім перейшла до
Володимира Великого, далі до князя Льва, врешті опинилася в руках домініканів
(І. Крип'якевич, 462 сл.).
-
Дібрати заголовок. Визначити, що він означає: тему чи основну думку.
-
Виділити в тексті частини, що належать до різних типів мовлення (розповіді й опису).
-
Поділити висловлювання на частини. Скласти план.
-
Назвати історичні об'єкти, описані в тексті. Схарактеризувати, з яких частин вони складаються, яке функціональне призначення мають (або мали).
Мовностилістичний
аналіз висловлювання
-
Схарактеризувати лексику тексту: виписати наукові терміни й поняття. З'ясувати, якої наукової галузі вони стосуються. За допомогою тлумачного словника пояснити значення незрозумілих понять.
-
Виписати з тексту власні й загальні назви, потрібні для переказу (назви споруд, їх частин, імена святих, єпископів та ін.). Прочитати, правильно їх вимовляючи.
-
Дібрати синоніми до слова храм (святиня, церква), вежа {башта).
- Записати слова й сполучення
слів, розставити в них наголос. Звірити зі словником.
Квартал,
катедра, заввишки, шолом, орнаментика, повіз, пам'ятка — пам'яток,
статуя.
Матеріал для вчителя:
квартал, катедра, заввишки, шолом, орнаментика, повіз, пам'ятка — пам'яток,
статуя.
Повторне читання тексту
(робота за варіантами)
- Читаючи, учні уточнюють, чи
правильно вони запам'ятали послідовність опису пам'ятки архітектури,
мовностилістичні особливості тощо.
Варіант 1. Звернути увагу
на опис у тексті катедри.
Варіант 2. Звернути увагу
на опис у тексті монастиря домініканів.
ІV.
Усний вибірковий
переказ наукового тексту відповідно до комунікативного
завдання
-
Оформити письмовий вибірковий переказ тексту, опрацьованого на уроці, докладно зупинившись на описі катедри чи монастиря домініканів.
-
Дослідити, чим відрізняється стиль бароко від рококо в архітектурі. Скласти порівняльну таблицю.