8 клас

V. Проведення читання мовчки тексту публіцистичного стилю

- Читання мовчки учнями незнайомого тексту від початку до кінця

СЕРЕД ХВИЛЬ АЙВАЗОВСЬКОГО

     Мариніст І. Айвазовський і в XXI ст. захоплює сучасників, при­мушує задуматися над змістом буття, красою й різнобарвністю при­роди, її неповторністю й гармонією.

     Море... Певно, немає художника, який би не намагався зобразити його. Однак лише Айвазовський цілком і повністю віддав свій вели­чезний талант мариністичному живопису...

   Художник мав винятково різнобічне обдарування, у якому поєд­нувались якості, необхідні для художника-мариніста. Крім поетичного складу мислення, він був обдарований прекрасною зоровою пам'ят­тю, яскравою уявою, абсолютно точною зоровою сприйнятливістю і твердою рукою, що встигала за стрімким летом його творчої думки. Це дозволяло йому працювати, імпровізувати з легкістю, що дивува­ла багатьох сучасників.

     Народився Іван Костянтинович Айвазовський 17 липня 1817 р. у Феодосії. Будиночок Айвазовських стояв на околиці міста, на узвиш­ші. З тераси, оповитої виноградною лозою, відкривалася широка па­норама на плавну дугу феодосійської затоки, північно-кримські степи з древніми курганами, що вставали, як марево, на обрії.

    Від природи він був наділений блискучим талантом, який швидко розвинувся завдяки щасливим обставинам і середовищу, в якому мина­ли його дитинство і юність. Малювати Іван почав дуже рано й майже одразу — «по-дорослому». З дитинства він марив подвигами народ­них героїв. На схилі років писав: «Перші картини, бачені мною, коли в мені розпалювалася іскра полум'яної любові до живопису, були літографії, які зображують подвиги героїв двадцятих років, що борються з турками за звільнення Греції. Думка про цю величну країну згодом часто виникала в мене у вигляді битв на суші і на морі».

     Щасливий випадок привів 16-річного Айвазовського до Петербур­га, де в 1833 р. за представленими дитячими малюнками він був за­рахований до Академії мистецтв у пейзажний клас професора М.Воробйова — автора перших вітчизняних марин і морських баталій. Учився Айвазовський легко, охоче і захоплено, студіюючи творчість своїх великих попередників і сучасників — Сильвестра Щедріна, Карла Брюллова, Федора Бруні.

    Дарування Айвазовського розкрилося надзвичайно рано. У 1835 р. за етюд «Повітря над морем» йому була присуджена срібна медаль. А в 1837 р. на академічній виставці він показав шість картин, що одер­жали високу оцінку громадськості й Ради Академії мистецтв. Що­правда, через молодість його спершу на два роки відіслали в Крим для самостійних робіт.

    За кордон Айвазовський поїхав у 1840 р. вже сформованим майстром-мариністом. Маршрут його закордонного відрядження вражає. Особливу увагу він приділяє, звісно, Італії — Венеція, Рим, Болонья, Сорренто, Амальфі, Неаполь. У1844р., на два роки раніше визначе­ного терміну, Айвазовський повернувся в Росію. Тут йому за видатні успіхи в живописі військово-морське відомство присудило почесне звання художника Головного морського штабу з правом носіння ад­міралтейського мундира.

     У 1848 р. Айвазовський повертається у Феодосію — назавжди.

  Феодосія багато чим зобов'язана Айвазовському. Міський кон­цертний зал, археологічний музей, порт і навіть залізниця — в усіх цих проектах художник брав найактивнішу участь. Завдяки його зу­силлям у Феодосії було відкрито художню школу. А найбільшим по­дарунком майстра рідному місту стала Феодосійська картинна галерея, що носить тепер його ім'я.

    У творчості майстра можна зустріти полотна найрізноманітнішої те­матики. Чимало робіт він присвятив Україні, красі її природи, своєрід­ності побуту («Чумацький обоз», «Український пейзаж», «Млини на бе­резі ріки, Україна», «Під час жнив в Україні», «Весілля в Україні»).

    Та попри все, головний «натурник» Айвазовського — море. У 1898 р. Айвазовський написав марину «Серед хвиль», що стала вершиною його творчості. Художник зобразив бурхливу стихію — грозове небо й бурхливе море, укрите хвилями, що немов киплять у зіткненні од­на з одною. Він відмовився від звичних у своїх картинах деталей — уламків щогл і кораблів, що гинуть, загубившись у безбережному мор­ському просторі. Він знав багато способів, як драматизувати сюжети своїх картин, але не використав жодного з них. Майстерність твору «Серед хвиль» — плід довгої й завзятої праці всього життя художни­ка. Незважаючи на те що після створення цієї роботи він ще два ро­ки працював, улаштовував виставки в Москві, Лондоні й Петербур­зі, цю картину він не вивозив із Феодосії і разом з іншими творами заповів рідному містові (Т. Кормакова, 597 сл.).

Виконання завдань тестового характеру

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

   Скласти узагальнювальну схему (таблицю) з теми «Головні і дру­горядні члени речення». На її основі підготувати повідомлення в на­уковому стилі.