Неозначено-особові речення
Урок № 30
Мета: поглибити знання учнів про односкладні
дієслівні речення; сформувати поняття про
неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена;
розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати
неозначено-особові речення, у яких головний член має різні способи
морфологічного вираження; формувати вміння визначати стилістичну функцію
цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу поглибити світогляд
восьмикласників щодо національної культури українців.
Тип уроку: урок
формування практичних умінь і навичок.
ІІ. Ознайомлення з
темою, метою й завданнями уроку
ІІІ.
Актуалізація мотиваційних
резервів з
теми
Творче
спостереження з елементами вибіркової роботи
► Прочитати виразно текст.
Визначити його тему й основну думку.
Указати на стильову належність
висловлювання.
Комплімент
уживають здебільшого при зустрічі замість традиційного вітання, наприклад:
«Які Ви чудові сьогодні!», «Ви чарівні сьогодні, як завжди!» однак
компліменти можуть звучати і після слів вітань або під час
розмови.
Існують
своєрідні правила вживання компліментів. їх дотримуються з метою уникнення
можливих непорозумінь.
По-перше,
не кажіть людині того, що їй не приємне або зовсім не властиве. По-друге,
комплімент неповинен бути багатозначним. По-третє, уникайте незрозумілих слів,
якщо вам заздалегідь не відомо, знає їх ваш співрозмовник чи ні. І
насамкінець, комплімент повинен бути щирим.
Будьте
винахідливими і вмійте виявити власну думку, позицію, оцінку, кажучи комплімент.
Удалим компліментом завжди спонукають до зворотної люб'язності (С.
Богдан).
- Знайти односкладні речення.
Виписати їх. Дослідити способи морфологічного вираження в них головного
члена.
- Назвати односкладні речення, у
яких головний член виражений дієсловом у формі III особи
множини.
IV. Усвідомлення
теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з
теми
Колективне опрацювання опорної схеми
► Скориставшись схемою, указати на спосіб морфологічного вираження головного члена в неозначено-особових реченнях.
1. Автором
мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають переписувача книги Михайла
(О. Харченко). 2. Здавна розповідають про загадкові підземні ходи Ужгородського
замку (В. Зубач). 3. У XIII столітті княгиню Ольгу оголосили святою (М.
Надточій). 4. По-різному оповідають про місце народження та походження княгині
Ольги (М. Надточій). 5. Хіба що серцем тільки пізнаватимуть бездонну
глибоку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу (І. Пільгук). 6.
Спершу згадували про місяць, про зорі, про сонце (С.
Васильченко).
7. Поговорили й про те, й про
інше, і про голод, і про війну (М. Красуцький). 8. Мало хіба кого б'ють на
земній кулі?! (П. Федченко). 9. Нас запримітили! (П.
Федченко).
- Визначити вид восьмого речення
за метою висловлювання й емоційним забарвленням.
V.
Виконання системи пізнавальних завдань творчого
характеру
Прочитати речення. Визначити, у яких із них виділені слова виступають у ролі присудка двоскладного речення, а в яких — у ролі головного члена односкладного неозначено-особового речення.
1. Зворушливо
закликали до себе розчинені змереженими завісами віконечка
будиночку (Н. Романович-Ткаченко). 2. Під вогнище ми видовбали
в піску яму (О. Васильківський). 3. На вогонь дивилися
нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове (О.
Васильківський). 4. Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною
(Д. Гуменна). 5. Важкі краплі роси падали зрідка й тихо в траву
(Ю. Смолич). 6. На весілля випікали коровай і благословляли ним
подружжя (Р. Мовчан). 7. Сукупність норм і правил, покликаних регулювати
зовнішні форми поведінки людини, називають етикетом (А.
Коваль).
- Прочитати визначення відомих
вам лінгвістичних понять. Пояснити вживання в них
тире.
1. Логічний наголос — це виділення найважливішого слова (словосполучення) в повідомленні.
2. Окличне речення — розповідне, питальне, спонукальне речення, вимовлене з підсиленою, напруженою інтонацією.
3. Абзац — відступ у початковому рядку тексту; відносно закінчена і пов'язана єдністю змісту частина тексту від одного відступу до іншого.
4. Текст — об'єднаний за змістом і граматично писемний чи усний зв'язний і цілісний мовленнєвий відрізок.
5. Словосполучення —
поєднання двох і більше повнозначних слів, пов'язаних за змістом або за змістом
і граматично.
- По пам'яті дати визначення
понять у формі односкладних неозначено-особових речень. З'ясувати, чи можна
вважати трансформовані речення граматичними
синонімами.
- Утворити односкладні
неозначено-особові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції.
Указати на спосіб вираження головного члена.
Зразок. До хліба
українці віддавна ставилися з особливим пошанівком (П. Мовчан). — До хліба
в Україні віддавна ставилися з особливим
пошанівком.
1.
Упродовж віків Несторів літопис був прикладом єднання,
патріотизму й поваги до інших народів (Д. Степовик). 2. Розвиток
ракетної галузі та космічної техніки й початок космічної ери в історії
людства світ пов'язує насамперед з ім'ям академіка Сергія Корольова (В.
Горбунов). 3. До етикету належать поведінка, форми звертання й
привітання, манери й одяг (А.
Коваль).
- Визначити, яку синтаксичну
функцію виконують виділені слова у трансформованих
реченнях.
Прочитати заголовки до
висловлювань. Дослідити їх синтаксичну організацію. Записати їх до
відповідних колонок таблиці. Свій вибір обґрунтувати.
|
Означено-особові
речення |
Неозначено-особові
речення |
Двоскладні
речення |
|
|
|
|
1. Як
одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона підкорила Європу. 4. За
що цінують дуб. 5. Про що розповідають кольори? 6. Бережімо багатства
природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера.
10. Коли копають картоплі. 11. В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу
ряст.
- Визначити спосіб морфологічного
вираження головних членів односкладних і двоскладних
речень.
Лінгвостилістичний аналіз
висловлювання
- Прочитати мовчки текст.
Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. З'ясувати стильову
належність висловлювання. Дослідити його синтаксичну
організацію.
Художнє
оздоблення полотна — давня традиція українського народу. Вишивання набуло
особливого поширення серед простого люду. У середньовіччі майже в кожній родині
захоплювалися мистецтвом вишивки. Нею обрамлювали практично всі
господарсько-побутові вироби: сорочки, скатертини, рушники
тощо.
Довголітній досвід наших пращурів одпрактикував значну кількість рецептів
отримання найтонших нюансів кольорових відтінків. Традиційно виготовляли
барвники з багатьох компонентів живої природи: кори дерев, листя, коріння,
плодів та квітів. Для кожного окремого випадку були свої строки збирання й
заготівлі сировини, суворий режим дозування, чітка технологія заварювання
тощо.
Практично
з кожної бадилинки можна було отримати барвник. З дикої груші, наприклад,
виготовляли кілька фарб: з кори — коричневу, з листя — жовту, з кисличок
рецептували жовтавий. Для темно-синіх барвників використовували цвіт еону, а для
зеленої — чорної ружі та рясту. Цими настоями фарбували нитки й тонку
тканину (За В. Скуратівським).
► Зробити висновок, яку
стилістичну функцію виконують односкладні неозначено-особові речення в
мовленні.
Методичний коментар.
Неозначено-особові речення стилістично виразні. Ними користуються в усіх стилях
мовлення — розмовному, художньому, науковому, публіцистичному,
офіційно-діловому. Виразність конструкцій досягається тим, що в них
наголошується дія. Використовуються вони в такій ситуації мовлення, коли в
центрі уваги потрібно поставити дію, процес її виконання, а не виконавців. Вони
мисляться неозначено, чітко не визначаються. Множинна дієслівна форма головного
члена (III особа множини теперішнього, майбутнього чи минулого часу)
вказує, що дія стосується багатьох осіб.
Стилістична
роль неозначено-особових речень виразно простежується в контексті, де вони
можуть виступати як самостійні прості речення і як складові частини
складного.
VІ.
Підсумок
уроку
VІІ.
Домашнє
завдання
- З дієсловами висаджувати, визначати, називати скласти пари речень:
а) двоскладні; б) односкладні неозначено-особові.
Схарактеризувати в них головні члени.