Узагальнено-особові речення

Урок № 31

УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета:  поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речен­ня; сформувати поняття про узагальнено-особове речен­ня, способи вираження в ньому головного члена; роз­вивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення, відрізняти їх від означено-особових і неозначено-особових; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення краси й багатства українського слова.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу

Розподільний диктант

- Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну органі­зацію. Розподілити й записати до відповідної колонки таблиці.

Двоскладні речення

Односкладні речення

 

 

 

    1. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б'ють. 4. Бреше — і не заїкаєть­ся. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зу­бами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — го­лові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не зав'яжеш. (Нар. творчість).

- З'ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує го­ловний член односкладних речень.

Пояснювальний диктант

- Записати афоризми Григорія Сковороди. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження.

     1. Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирі­шуй. 3. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого піз­навай невидиме. 5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш іс­тину — відійде тоді у кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай нові ноги. 8. Не називай солодким те, що породжує гіркоту (Г. Ско­ворода).

- Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі односкладних ре­чень?

Дослідження-зіставлення

- Зіставити пари речень. Визначити в них головний член, схарак­теризувати його (указати на спосіб, час, особу, число). Досліди­ти, у яких реченнях головний член указує на визначену особу, у яких — на невизначену, а в яких — на узагальнену.

1. Чим довше дивишся на зорі, тим більше набираєш певності (Є. Гу­цало)

Не намучишся — не научишся (Нар. творчість)

2. Оглядаєтеся по боках, намагаєте­ся запримітити щось (Є. Гуцало)

Шукайте і знайдете (Р. Декарт)

3. Пісенним символом українців віддавна вважають соловейка (0. Потапенко)

На те коня кують, щоб не спотикав­ся (Нар. творчість)

4. Прочитай уважно теоретичний матеріал підручника

Роби для інших, учись для себе (Нар. творчість)

5. Дослідіть стилістичну функцію односкладних речень у мовленні

Як парость виноградної лози, Плекайте мову (М. Рильський)

 

- Якщо головний член узагальнено-особових речень виражається тими самими морфологічними ознаками, що і в означено-особових і неозначено-особових, то що виступає основним засобом розрізнення цих синтаксичних конструкцій?

Творче моделювання

- Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження.

Довго спатимеш —

До роботи не силуйте,

Звабиш калачем —

З'ївши калач,

їсть за вола,

Лежачи на боці,

Нагодують калачем,

На печі

Не сиди, склавши руки,

Довідка: ...не відженеш і бичем, ...то не буде й скуки, ...вертаєшся до хліба, ...а до їди — таки бийте, ...та й у спину — рогачем, ...а робить за комара, ...не встигнеш і до самої ночі, ...щастя шукає, ...з боргами вставатимеш.

► Визначити спосіб морфологічного вираження головного члена. Зробити висновок, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень.

Дослідження-моделювання

- Змоделювати перші дві строфи вірша В. Сосюри. Довести, що в поезії вжито односкладні узагальнено-особові речення.

(Любити) Україну, як сонце, (любити),

як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу і в радості мить,

(любити) у годину негоди.

(Любити) Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну (В. Сосюра).

- Визначити, чим ускладнені односкладні речення.

VІ. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

Лінгвістична гра «Третє зайве»

У кожній групі речень визначити «зайву» синтаксичну конструк­цію. Свій вибір обґрунтувати.

І

1. Люби свій край. Всю душу солов'їну і серця жар віддай йому в піснях (В. Сосюра).

2. Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було (В. Со­сюра).

3. За всіх скажу, за всіх переболію (П. Тичина)

ІІ.

1. Собори душ своїх бережіть, друзі (0. Гончар).

2. Поспішайте робити добро! (О. Довженко).

3. Людина починається з добра! (Л. Забашта)

ІІІ.

1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь! (Т. Шевченко).

2. Отак сидиш і думаєш... (Остап Вишня).

3. Вік живи — вік учись (Нар. творчість)

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

- Виписати з «Кобзаря» Шевченка 4—5 узагальнено-особових ре­чень. Виділити в них головний член.