8 клас

Дослідження-характеристика

- Записати безособові речення. Виділити в них головний член. Ви­значити, що вони виражають.

     1. У малиннику тихо (М. Коцюбинський). 2. Так сумно стало на душі (М. Коцюбинський). 3. Усіх покарано цією зимою (М. Коцюбинський). 4. Зробилося так легко, так радісно (М. Коцюбинський). 5. Петрові пе­рехопило дух (Б. Грінченко). 6. Унизу вищало, гуло, скреготало гальма­ми (К. Мотрич). 7. І дня не минуло (В. Сухомлинський). 8. Не хочеться спускатись униз. Хочеться ще далі, на той бік, у снігову вершину гори (В. Винниченко). 9. Як хороше тут! (П. Наніїв). 10. Йому захотілося ство­рити щось неповторне, казкове, не бачене у світі диво (П. Наніїв).

Кодовий диктант

- Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Циф­рами позначити спосіб його морфологічного вираження:

1 — безособове дієслово;

2 — особове дієслово в безособовому значенні;

3 — прислівник (слово категорії стану);

4 — безособова форма на -но, -то;

5 — інфінітив.

      1. Мені щемко, так щемко на душі (О. Гученко). 2. Не можна звик­нути до неволі (О. Іваненко). 3. Треба було поспішати (О. Іваненко). 4. Чернетку, звісно, зроблено раніше (М. Шудря). 5. У такі дні особ­ливо мріялося про Україну (М. Шудря). 6. І тоді хочеться жити, пра­цювати, творити... (М. Шудря). 7. Офорт «Зі свічкою» виконано у стилі Рембрандта (М. Шудря). 8. За хвилину було складено царський указ (С. Плачинда). 9. Чого йому так приємно? (І. Сенченко). 10. Світ бу­ло пройдено (І. Сенченко). 11. Пахло водяними лілеями (Б. Харчук). 12. Йому стало байдуже (І. Сенченко). 13. Перший раз отак свиснуло (А. Дімаров). 14. Не ненавидіти місто, а здобути (В. Підмогильний). 15. Від бруківки потягувало холодком (Б. Харчук). 16. У вухах якось дзвенить. 17. Нам пощастило (Б. Грінченко).

IV. Виконання системи практичних завдань проблемно-пошукового характеру

Дослідження-зіставлення

- Дослідити, у яких реченнях виділені дієслова виконують роль при­судка, а в яких — роль головного члена безособового речення.

1. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нутрувало колись джерело (В. Гей). У мальовничому урочищі Карпівці, що поблизу Умані, буяло зеленню (П. Наніїв).
2. Пахне м'ятою і свіжо спеченим хлібом (С. Плачинда). Біліє проти сонця стіна самотньої хатинки (В. Винниченко).
3. Польова доріжка сіріє поміж стернями (О. Гончар). Знадвору у від­криту кватирку тягне паленою щетиною (К. Лубенець).
4. У долині вечоріло (Б. Харчук). Густо і темно хмарувало купами не­схитне верхів'я (Б. Харчук).

- З'ясувати, у яких безособових реченнях головний член виражений безособовим дієсловом, а в яких — особовим дієсловом у значен­ні безособового.

Творче конструювання

- 3 поданими особовими дієсловами скласти пари речень: а) двосклад­не; б) односкладне безособове. Підкреслити граматичні основи.

Пахне, затихло, шумить.

Лінгвістичний експеримент

- Утворити за зразком безособові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.

Зразок. Трипільці відтворили досконалий тип української печі (В. Таїк). — Трипільцями відтворено досконалий тип української печі.

    1. Володимира Вернадського назвали громадянином Усесвіту. 2. Своїми відкриттями В. Вернадський істотно збагатив сучасну науку. 3. В. Вернадський створив комісію з вивчення природних сил України і наукову школу з біогеохімії. 4. У найтяжчі для України роки (жов­тень 1917 — березень 1921) В. Вернадський зробив дуже багато (С. Ко­вальчук).

- Дослідити, чи змінюється зміст речень при їх трансформації.

Дослідження-відновлення

- Відновити безособові речення, уживаючи слова, що в дужках, у відповідній формі. Указати на значення, що виражає головний член у цих реченнях.

    1. (Порушити) всі звичаї (П. Загребельний). 2. Мені (ставати) мо­торошно (Ю. Збанацький). 3. Од того поблажливо-зверхнього дотику його бридливо (пересмикнути) і (підняти) (В. Дрозд). 4. Темно-зеленим хвилям (не бути) кінця-краю (В. Дрозд). 5. (Повести) мене на стежку у чорнобривцях (М. Красуцький). 6. (Знудити) (М. Красуцький). 7. Хо­лодом (війнути) (Б. Антоненко-Давидович).

- Проаналізувати відновлені безособові речення. Дослідити, яке ре­чення є «зайвим». Свій вибір обґрунтувати.

V. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання з елементами вибіркової роботи

- Прочитати текст. Довести, що він належить до роздуму. Що вира­жає заголовок: тему чи основну думку? Яку функцію виконують у ньому односкладні речення?

ВИСОКИЙ ОДПОЧИНОК ДЛЯ ДУШІ

   Далі летимо. Тихо в повітрі. Дніпро далеко внизу в'ється тонень­кою примхливою мережею. Часом я бачу майже все його дно. Милу­юся ним. Знову пливуть чередою міста і села піді мною. Легка хмар­ність. Усе в ніжній пастелі.

   Я щасливий. Мені так радісно дивитися на землю, на ріку, на весь мій світ. Сього польоту я ніколи не забуду. Десь пробивається сонце й освітлює землю зелену. Заблищали хати назустріч його промінню, і світ унизу ще більше засяяв. А зелень озима! Якими килимами про­слалася навколо сіл! Набираємо висоту. Праворуч міст унизу. Кремен­чук чи Черкаси? Ідемо вгору... Ось знову освітилася земля піді мною. Ще зроду не бачили такої краси.

     Он Канів і Тарасова гора... Тоне земля в білих хмарах. Світлішає. Ми за хмарами. Весело. Велично. Почуття космічного і гордість за лю­дину оповили мене. Линемо в сонячнім світі. Мені трошечки жаль землі. Уже не почуваю під собою ні Київщини, ані Полтавщини. Спо­кій! Ясність... Високий одпочинок для душі (О. Довженко).

► Виписати односкладні речення спочатку особові (означено-особові й неозначено-особові), потім — безособові. Схарактеризува­ти спосіб морфологічного вираження головного члена в них.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

1. Дібрати заголовки до висловлювань у формі односкладних діє­слівних речень. Заповнити таблицю 4—5 власними прикладами на кожен вид речень. Визначити спосіб вираження головного чле­на в них.

2. Написати твір-мініатюру на тему «Наодинці з природою», вико­ристовуючи безособові речення.