Контрольна робота №6
(ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ).
НАВЧАЛЬНЕ КРИТИЧНЕ
АУДІЮВАННЯ
Мета: оцінити рівень навчальних досягнень
восьмикласників з розділу «Речення зі звертаннями
і вставними словами»; перевірити знання й уміння, необхідні для
правильного використання речень зі звертаннями і вставними словами в
мовленні; удосконалювати навички розпізнавати мовні явища, установлювати
відповідність між ними, групувати, доповнювати тощо; формувати навички
сприймати незнайомий текст і критично висловлюватися з приводу
почутого.
Тип уроку: урок
оцінювання навчальних досягнень учнів.
ІІ. Ознайомлення
з темою, метою і
завданнями уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
- Ознайомлення з критеріями
оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо виконання
їх.
IV. Виконання тестових завдань
V.
Проведення навчального критичного аудіювання
Сприймання на слух
незнайомого тексту
Текст
1.
► Прослухати текст. Визначити
його стильову належність. Умотивувати свою відповідь. Довести, що заголовок
розкриває тему висловлювання. Дібрати власний
заголовок.
КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ І ЙОГО АКАДЕМІЯ
XI
століття. Кращі сини України організовують при церквах братства, які всіма
можливими засобами підтримують церкви і священників. Братства ставали
важливою політичною та культурною силою в житті народу. З ними пов'язано
зростання кількості шкіл, поширення рукописних книг. Але в Україні стояла
потреба створення вищого навчального закладу, довкола якого могли б
згрупуватися всі інтелектуальні сили народу.
На
той час одним із найпомітніших центрів культури в Україні було місто Острог на
Волині — резиденція князя Костянтина Острозького, який віддав багато сил і
коштів на захист православної віри й на розвиток освіти рідного краю. 1580
року князь відкрив вищу школу, яку в різних документах називають то ліцеєм, то
колегією, то академією. З усіх усюд України, а також з-поза її меж запрошував
Острозький до себе видатних богословів, учених, письменників, діячів культури. І
зовсім невипадково саме тут опинився відомий у майбутньому друкар Іван
Федоров, якого життєві обставини змусили втікати з Москви. 1581 року в Острозі
було надруковано Біблію, що ввійшла в історію під назвою Острозької. Це, до
речі, найперша повна друкована Біблія в усьому слов'янському
світі.
З Острогом пов'язані імена відомого тогочасного поета Дем'яна Наливайка
(брата гетьмана Северина Наливайка), Герасима і Мелетія Смо- трицьких, Клірика
Острозького — визначних учених і письменників.
Сам
Костянтин Острозький — один із найвпливовіших і найбагат- ших шляхтичів в усій
польській державі — відзначався гордим і незалежним характером. На
засіданнях сейму Речі Посполитої, захищаючи православну церкву, він вступав
у конфлікт з усією шляхтою і королем. Різними способами спокушали його католики
поміняти непрестижну «мужицьку» віру, але він лишався вірним сином свого народу
(За М. Слабошпицьким).
Матеріал для вчителя.
Резиденція — місце перебування, проживання урядовців, керівників
держав, визначних осіб.
- Поміркувати над останнім
абзацом. Пригадати, про які часи України йдеться? Що вам відомо
про них? Скласти
план тексту.
Коментар учителя. Увага!
Критичне аудіювання вимагає висловлення власної думки з приводу почутого,
своєї згоди чи незгоди з певним твердженням.
Текст
2.
- Прослухати уривок тексту.
Визначити тип мовлення. Що нового ви дізналися? Які слова зустріли вперше?
З'ясувати їх значення за тлумачним словником.
Що таке на світі щастя? — спитав би я у дуже письменних. Частенько
чуєш, люди кажуть: отой щасливий. Глянеш на того щасливого, а він тобі
показує на другого, а сам жалується на свою недолю. Звуть щасливими і тих,
що весь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони
нудяться світом, не знають, що в них є і чого їм треба. Звуть і скупого
щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих
грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і
холодний, ще гірш од якого-небудь бідолахи. Ні, панове, по-моєму, той тільки
щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав,— той,
кого Господь благословив на добрі діла, що розкинулися вони по світу, як
розрослася пшениця на добре виораній ниві. Нагодує вона і пахаря, і його
сусідів, попаде од неї скибка і старцеві в торбу. Не той тільки щасливий,
що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть,
бо у такого і душа буде не голодна (За О.
Стороженком).
- Поділити текст на частини і
скласти план.
- Дати відповіді на запитання за
змістом тексту:
-
Кого автор хотів спитати про щастя? Чому саме?
-
Чому звуть щасливими тих, хто ні про що не дбає?
-
З ким автор порівнює скупого і чому називає його щасливим?
-
Кого насправді слід уважати щасливим?
-
Подумати, чому не можна завидувати іншим?
-
З'ясувати зміст останнього речення. Чи згодні ви з цим висловлюванням? Аргументувати свою думку.
-
Висловити власні міркування щодо розуміння щастя.
- Прочитати пам'ятку й назвати
особливості критичного аудіюван- ня тексту.
ПАМ'ЯТКА
Як працювати над текстом,
що пропонується для критичного
аудіювання
-
Прослухати текст.
-
Визначити стиль і тип мовлення.
-
Поміркувати над темою й основною думкою тексту.
-
З'ясувати значення незнайомих слів.
-
Скласти план відповідно до теми і змісту висловлювання.
-
Оцінити позицію автора щодо описаних подій, явищ у тексті.
-
Висловити власні міркування на подану тему, дотримуючись стилю, логіки та послідовності викладення думок.
VІ.
Домашнє
завдання
Скласти узагальнювальну таблицю за матеріалами вивченого з теми «Речення зі звертаннями, вставними словами». Дібрати приклади з творів художньої літератури.
Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).
В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина).
Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх (В. Симоненко).
Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса (Д. Павличко).
В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів (І. Кочерга).
Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань (Р. Братунь).
Б Оце (одного разу було свято й погода) сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях (Марко Вовчок).
В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важливішого, ніж збереження фізичне (І. Багряний).
Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).
Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості (П. Загребельний).
В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).
Г Увечері, справді, пішов дощ (Ю. Смолич).
Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко).
В О Львове, батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).
Г За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін! (І. Гончаренко).
Б Література, за висловом письменника, наповнює ідеї плоттю й кров'ю (І. Цюпа).
В В ім'я миру і злагоди народів, напевне, кожний із нас не пошкодує віддати розум і здібності, віддати всі найкращі сили своєї душі (О. Гончар).
Г А я хвилинку виберу, скажу про командира (отак за першим спогадом і другий виплива): душа у нього щира... (А. Малишко).
Б Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко).
В Гей рицарю жадібний, стережись (М. Бажан).
Г Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю (Т. Шевченко).
Б Гірке, Тарасе, твоє панування, краще б до людей ішов у найми (С. Васильченко).
В Південний краю, як тепер далеко лежиш від мене ти (Леся Українка).
Г Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим (А. Малишко).
Б Тепер, щоправда, довкола було досить голо і сумно (І. Франко).
В І враз, неждано і чудно для ранку, сплеснули мідні звуки оркестру (Ю. Смолич).
Г У неволі тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було (Т. Шевченко).
Б Звісно, чумаки завжди рушають до схід сонця, щоб захопити холодку (О. Стороженко).
В Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім'я мого рідного міста (О. Гончар).
Г І ось, нарешті, вершина (О. Гончар).
Б Орачу мій, господарю великий, гостило в тебе сонце за столом... (М. Стельмах).
В Ой водо-водограй грай для нас, грай, танок свій жвавий ти не зупиняй (В. Івасюк).
Г Луки, луки, пропахлі сіном прілим, чи ви мене впізнали, земляка? (В. Симоненко).
Б Раніше, бувало, друкувався навіть у столичних газетах і журналах, а тепер писав здебільшого для себе, для душі (І. Цюпа).
В Ось, я бачу, що багато хто з молодих починає з мініатюр... (О. Гончар).
Г Радина мама (тата в нього не було) була вчителькою музики (Ю. Яновський).