Відокремлені й невідокремлені означення

Урок № 57

ВІДОКРЕМЛЕНІ Й НЕВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ,

СПОСОБИ ЇХ ВИРАЖЕННЯ

Мета:  поглибити знання восьмикласників про відокремле­ні члени речення, ознайомити з основними способа­ми морфологічного вираження відокремлених означень, їх місцем у реченні відповідно до означуваного слова; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені й невідокремлені означення, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими означеннями; розвивати творчі вміння трансформувати речення з відокремленими означеннями на речення з невідокремленими означеннями, правильно будувати речення з від­окремленим і невідокремленим означенням; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу озна­йомити з найкращими зразками української архітектури.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів з теми

Творче спостереження з елементами аналізу

► Прочитати виразно текст, додержуючись відповідної інтонації в ус­кладнених реченнях. З'ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Чому автор називає Земський будинок у Полтаві перлиною архітектури?

ПЕРЛИНА АРХІТЕКТУРИ

      Будинок Полтавської земської управи вважається пам'яткою україн­ського архітектурного стилю, започаткованого Василем Кричевським.

   Перемога в конкурсі проектів стала особистою перемогою трид­цятирічного художника-архітектора, який мав прекрасний естетичний смак і неабиякий будівельно-проектний досвід. Він наполегливо за­ймався самоосвітою, стажувався у майстернях популярних на той час архітекторів, малював акварельні краєвиди околиць міста, у Харків­ському університеті слухав лекції відомих учених, був знайомий з ба­гатьма художниками: Григорієм та Іваном М'ясоєдовими, Михайлом Врубелем, Миколою Уваровим.

    Земський будинок, побудований за проектом Василя Кричевського, вигідно вирізняється своєрідною архітектурою, вдало вписується в природне середовище. Загальна імпозантність, урочистість і парад­ність витримана й доповнена вдалим добором національних форм.

    Будівничий полтавського «палацу» широко використав, творчо переосмисливши, прийоми, форми й деталі традиційної архітектури та будівництва (народного, оборонного, культового). В. Кричевський органічно поєднав традицію з новітніми архітектурними потребами.

    У численних композиціях, виконаних у майоліці, прикрасах на де­реві, настінному малюванні, відчувається глибинне засвоєння В. Кричевським народної мистецької культури.

   Зовнішня архітектура відповідає внутрішній. До речі, це було ха­рактерно для народної, церковної архітектури України і почало входити в професійну архітектурну практику на початку XX століття (В. Ханко).

- Назвати речення, ускладнені: а) однорідними членами; б) встав­ними словами; в) відокремленими членами.

- Виписати речення з відокремленими означеннями. Дослідити, чим виражені відокремлені означення. Пригадати з уроків української мови в 7 класі, що називається дієприкметниковим зворотом, умо­ви його відокремлення.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Лінгвістична діагностика

Записати речення. Підкреслити відокремлені означення. Визна­чити, які з них — узгоджені, а які — неузгоджені. Свій вибір об­ґрунтувати.

    1. У місті Умані біля палацу Потоцького зібралася сила-силенна панських екіпажів, позолочених, з родинними гербами, розмальовані (П. Наніїв). 2. Хто з нас не ласував ніжно-зеленими яблуками, смач­ними, соковитими, з жовтинкою? (Л. Мацько). 3. Найбільшим дивом було містечко Мліїв — з безплатною школою та лікарнею, з двома за­водами, з чистими освітленими вулицями (Л. Мацько). 4. Таким учи­тель і піде в життя — точним, логічним, послідовним, відповідальним за свою справу (С. Плачинда). 5. Сам він, простий і доступний, до­брий і щирий, готовий був кинутися на допомогу першому зустрічно­му (Л. Іванникова). 6. Понад тисячу чотириста пам'ятників та обеліс­ків, установлених у містах і селах Чернігівської області, увіковічують мужність і героїзм воїнів (М. Тищенко). 7. Перегук билин, народжених багато віків тому, звучить тут і понині (М. Тищенко).

- З'ясувати, чим виражені узгоджені й неузгоджені означення.

Творче моделювання

- Із поданих пар простих речень за зразком змоделювати речення, ускладнені відокремленими означеннями. Указати на умови від­окремлення.

Зразок. Заходимо до напівосвітленого храму. Храм сповнений му­зикою органа (О. Балабко). — Заходимо до напівосвітленого храму, сповненого музикою органа.

     1. Чорний верх робив поставу княгині Ольги врочистою і струн­кою. Цей верх був розшитий білими перлами (Р. Іванченко). 2. Нині ця пам'ятка нашої культури XI століття зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції. Ця пам'ятка названа Реймським євангелієм (О. Балабко). 3. Чарувала думку поета краса придунайських просторів із скіфськими могилами, гаями. Ці могили, гаї бу­ли вкриті пізньою осінньою позолотою (І. Пільгук). 4. Це старовинне козацьке полкове місто Переяслав тепер було зруйноване, занедба­не. Місто Переяслав було колись красиве й горде (Д. Чуб). 5. Олек­сандр Вертинський став виразником музичного обличчя Парижа 20-х — початку 30-х років, співаком. Співак був популярним у всій Європі (О. Балабко).

- Визначити, до яких членів речення відносяться відокремлені озна­чення і чим виражені.

Лінгвістичний експеримент

- Перебудувати подані речення так, щоб відокремлені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, стали невідокремле- ними. Звернути увагу на вживання коми в реченнях з відокрем­леними й невідокремленими означеннями.

    1. Які страви, освячені традицією, мають бути на столі? (В. Таїк). 2. Багатокімнатні хати мали поряд ще й окремі господарські прибудо­ви із чотирисхилими дахами, вкритими соломою чи очеретом (В. Та­їк). 3. Дні, проведені в Богданівні, пробуджували в художника потяг до фольклору, любов до природи (В. Жадько). 4. Дядько Роман зо­всім не помічає хлоп'ячих голів, занурених у полин (О. Гончар). 5. Був у Романовім садку куток, повитий особливою таємничістю (О. Гончар). 6. Віддалік мовчало громаддя копиць, схожих на вершників (В. Дрозд). 7. Я йшов вулицею, вдихав на повні груди повітря, настояне на па­хощах розквітлих акацій та бузку (М Красуцький).

- Назвати слова, до яких належать відокремлені й невідокремлені означення.

- Дослідити, як впливає місце означення відповідно до означува­ного слова на його відокремлення.

Дослідження-трансформація

- Трансформувати речення так, щоб виділені означення виконува­ли роль відокремлених. Визначити спосіб їх вираження.

      1. Вільний і винахідливий козак Степан жив у містечку Городище (Л. Мацько). 2. Обабіч уторованої дороги громадилися стрімкі й не­приступні вершини (С. Плачинда). 3. Графу Потоцькому захотілося створити в Карпівці небачене у світі неповторне, незвичайне, казкове диво (П. Наніїв). 4. В уяві стояв безборонний, з величезними кулачища­ми полонений січовий стрілець {Б. Антоненко-Давидович). 5. Холодне й голодне дитя було відгороджене від усіх важкими стінами глухоти й німоти (М. Слабошпицький).

- Дослідити, чи зміниться зміст речень при їх трансформації.

- З'ясувати, у якому реченні вжито неузгоджене означення.

Лінгвістична гра «Ідеальна пара»

- Поєднати в пари й записати речення з однотипними відокремле­ними означеннями. Свій вибір обґрунтувати.

 

А Уже біля корів, задихані, розбентежені, з блиском в очах, з видимим щастям у кожного в руці, ми по-справжньому надивляємо­ся на яблука (О. Гончар).

Б Диякон, з рижою по пояс бородою, пер, наче з боч­ки, товстого баса (Панас Мирний).

В Вершники, озброєні руш­ницями, шаблями, ятага­нами, оточили офіцерів (І. Пільгук).

Г Випливли в море, бурх­ливе, неспокійне, холодне (О. Іваненко).

 

  1. Прибув мій канівський зем­ляк, молодий, рухливий, до­питливий (Г. Костюк).
  2. Ікону святого Миколая від­творив невідомий маляр, зі світськими рисами і вели­кою бородою (В. Скуратівський).
  3. Польова доріжка, сіра, бу­денна, у пилюці, стає зовсім інакшою (О. Гончар).
  4. Похилі береги, розмиті до­щами та весняною повінню, їжачилися брилами граніту (П. Наніїв).

Ключ.

А-3 (речення з узгодженими й неузгодженим означеннями);

Б-2 (речення з неузгодженим означенням);

В-4 (речення з узгодженим означенням, вираженим дієприкмет­никовим зворотом);

Г-1 (речення з узгодженим означенням, вираженим одиничними прикметниками).

Дослідження - відновлення

- Відновити речення, уставляючи з довідки відокремлені означен­ня. Указати на причини відокремлення їх і спосіб вираження.

   1. Шестигранник, тіло,..., називається гексаедром. 2. Бісектрисою називають геометричне місце точок, ... . 3. Сукупність букв, ... , ста­новить алфавіт. 4. Алгебраїчний вираз — це вираз, складений з букв і чисел, ... . 4. Гекто застосовується для утворення похідних одиниць вимірювання, ... . 5. Площини і прямі, ... , називають горизонталь­ними (3 математичного словника).

Довідка: більший від основної в 100 разів; однаково віддалений від сторін кута; прийнятий у системі письма якої-небудь мови і роз­міщений у певному порядку; обмежений шістьма площинами, гра­нями; паралельний до площини горизонту; поєднаний між собою скінчене число разів діями додавання, віднімання, множення і до­бування кореня.

Коментар учителя. Увага! Відокремлені означення, виражені ді­єприкметниковими зворотами або прикметниками, узгоджуються в тому ж роді, числі й відмінку, що й означуване слово, якого вони стосуються.

Об'єднавшись у пари, пригадати й записати 4—5 визначень лінг­вістичних, хімічних, біологічних чи фізичних понять, до складу яких входять відокремлені означення.

V. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

     Скласти твір-мініатюру на тему «Чарівний світ рідної природи», використовуючи речення з відокремленими й невідокремленими узго­дженими і неузгодженими означеннями.