Повторення в кінці року_2

Урок № 69

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ

У ПРОСТОМУ УСКЛАДНЕНОМУ РЕЧЕННІ

Мета:  узагальнити й систематизувати знання про просте ускладнене речення; удосконалити вмін­ня й навички працювати над визначенням його видів та структури, аналізувати ускладнювальні компоненти ре­чень та способи їх вираження; розвивати вміння пра­вильно інтонувати прості ускладнені речення та розстав­ляти розділові знаки в них; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, кмітливість, творчі вміння використання простих ускладнених речень у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; за допомогою мовлен­нєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити прекрасне в навколишньому середовищі.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановно-мотиваційний етап

      Психологічна настанова щодо повторення матеріалу з розділу «Просте ускладнене речення».

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Узагальнення й систематизація здобутих знань у процесі практичної роботи

Дослідження-спостереження

► Прочитати текст. Пояснити, чому автор дав таку назву текстові. Назвати його стилістичні особливості. Довести свою думку. Запи­сати текст. Пояснити орфограми й пунктограми. Дослідити син­таксичну структуру речень.

УСЕ В НАС ВІД НЬОГО, ВІД ХЛІБА

      А втім, самі ми, кожен із нас — дитина своїх батьків. Свого на­роду й хліба.

     Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи з до­брою новиною, на нашій землі завжди зустрічали з хлібом на вишитому рушнику. Короваєм благословляли в довгу, тепер уже двоєдину дорогу одружених молодят, без хлібини не можна було зайти в новий дім.

     Зрештою, уся історія нашого народу пов'язана з історією хліба, з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молоти, учиняти тіс­то, дивитися, як воно сходить, пекти, а коли хочете, то й ґречним, вихованим ще з дитинства вмінням його їсти. Цілий цикл, у якому є свої таємниці, досвід, розрахунок, цикл, за яким можна вимірюва­ти літа людського життя.

    Може, тому так щемить у нас, сучасників, серце, коли зачуємо прадавню пісню, у якій дочка благає з чужини: «Якби мама знали, яка в мене біда, вони б передали горобчикам хліба...» (За В. Яворівським).

Пояснювальний диктант

- Переписати, розставляючи розділові знаки. Зробити синтаксич­ний і пунктуаційний розбір речень (усно).

     1. Не сіявши не оравши не буде жито родити (Нар. творчість). 2. Чудовий піаніст Лисенко надзвичайно тонко й художньо передав твори Шумана Шопена Ліста (В. Дяченко). 3. Діла мої буденні й ве­ликі відкриті перед людством (Б. Олійник). 4. Якби хліб та одежа то їв би козак лежа (Нар. творчість). 5. Природний співак він любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом (В. Дяченко). 6. І на онов­леній землі врага не буде супостата (Т. Шевченко). 7. З путі далекої вернувся машиніст укритий порохом увесь пропахлий димом (М. Риль­ський). 8. Жінка дивиться на Десну заклопотано наче велике щастя її чекає на тому березі посеред лугів де трави такі високі що можна заблукати (О. Довженко).

- Виділити в реченнях відокремлені члени, схарактеризувати їх і ви­значити спосіб вираження.

- Перше речення використати як зачин для власного твору-роздуму.

Творчий диктант на доповнення синтаксичних одиниць

- Відновити текст: уставити на місці крапок однорідні члени речен­ня з довідки. Пояснити пунктограми.

      І гори, й долини, і поля, і сади, і ставок, і хати були залиті ..., ..., ..., як срібло, світлом. Куди не кинеш оком, скрізь весело та любо! Зеленіла молода бутвина на городах, зеленіли ..., ...., зеленіли роз­кішні       

    Над ставком, над садками ..., ..., ... хвилями золоте марево, неначе на повітрі ворушились якісь пасма ... ... ниточок. А над зеленою зем­лею синє-синє та глибоке літнє небо; а між небом та землею золоте сонце та хвиля світова! І весело, й любо, й радісно! І не до одного веселого, навіть до нещасного, безталанного сміялося небо, сміялася земля, сміялося сонечко ясне, а ставочок між зеленими горами, між зеленими ... ... неначе реготавсь!..

    Холодне серце старої Хомини; весь світ — ..., ..., ... — усе (І. Нечуй-Левицький).

Довідка: миготіло, грало, лилося; поля, садки; вербами та сада­ми; чистим, прозорим, білим; тонких золотих; і фабрика, і ліс, і не­бо; бур'яни та бузина; захиталось і закрутилось.

- Визначити види однорідних членів речення.

Розвиток комунікативних умінь

- Пригадати вивчене раніше про однорідні члени речення й побу­дувати зв'язну розповідь на тему «Однорідні члени речення у ви­словлюваннях різних стилів». Навести приклади.

Дослідження-відтворення

Варіант 1

- Пригадати теоретичні відомості про вставні слова і словосполу­чення. Заповнити таблицю. Приклади дібрати з творів, що вивча­лися на уроках української літератури.

Групи вставних слів і словосполучень за значенням

Що виражають

Вставні слова і словосполучення

Приклади речень зі вставними словами і словосполученнями

 

 

 

 

- Здійснити взаємоперевірку. Указати на недоліки у виконаній ро­боті.

Варіант 2

- Пригадати теоретичні відомості про звертання і скласти опорний конспект, з'ясувавши, що таке звертання, які бувають види звер­тань за будовою, способи їх вираження, роль у висловлюваннях тощо. Приклади дібрати з творів, що вивчалися на уроках укра­їнської літератури.

- Здійснити взаємоперевірку. Указати на недоліки у виконаній ро­боті.

Творче дослідження на відновлення синтаксичних одиниць

- Відновити речення, уставляючи замість крапок звертання і вставні слова з довідки. Як вони впливають на зміст речень?

    1. Щоб ти, ... , став ще вищий, а ти, ... , красніша, а ти, ... , сміливіший, а ти, ...., миліша (В. Китайгородська). 2. Нині, ... , ма­ло хто знає, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа, як підтримувалася спадкоємність народних традицій, як зберігалися вони впродовж віків (В. Довженок). 3. Я прожив, ... , ці літа у найвищому щасті (Є. Литюк). 4 ... , реальне життя зне­кровлює найчистіші мрії (М. Мельник). 5. Це вже, ... , проза життя (О. Довженко). 6. Вона, ... , троянда в морі квітів (3 журналу). 7. Де ж ви, ... , мої соколи ясні (М. Вороний). 8. За селом зелено-зелено. І по хвилях переливи червоні ... (А. Головко).

Довідка: ясеню, мабуть, парубоче, на жаль, дівко, даруйте, руто, (Леся Українка), моя мила, (од сонця), мої Голуб'ятка.

- Схарактеризувати звертання і вставні слова. Пояснити розділові знаки при них.

Комунікативний практикум

- Поширити подані речення уточнювальними або відокремленими членами. Пояснити розділові знаки.

     1. Ми читали вірші. 2. Відбудеться зустріч з письменником. 3. Чути переплеск хвиль. 4. Сонце сховалося за обрієм. 5. Була надзвичайно приємна й тиха весна. 6. Сьогодні він був зосереджений.

- Зробити синтаксичний розбір трьох речень (на вибір).

V. Підсумок уроку

VІ. Систематизація й узагальнення знань

- Подумати і дати відповіді на запитання

  1. Чим можуть ускладнюватися прості речення?
  2. Розказати про однорідні члени речення з різними видами зв'язку. Навести приклади.
  3. Які звертання називаються поширеними й непоширеними? Навести приклади речень зі звертаннями і пояснити розділові знаки.
  4. Скласти речення зі вставним словом, словосполученням і речен­ням. Записати їх і пояснити розділові знаки.
  5. Розказати про відокремлені члени речення та способи їх виражен­ня. Навести приклади.
  6. Які розділові знаки ставляться при відокремлених уточнювальних членах речення? Правила проілюструвати прикладами.

VII. Домашнє завдання

     Скласти діалог на тему «Розділові знаки в простому ускладненому реченні». Схарактеризувати теоретичні відомості, одержані у восьмо­му класі з цього розділу, з'ясувати їх роль для розвитку мовної осо­бистості.