Актуальність даної роботи обумовлена глобальними процесами інформатизації, які спостерігаються в будь-якій сфері діяльності людини, і, зокрема, в освіті. Останнім часом в освітніх установах, навіть у позашкільних, широко впроваджуються інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ).
Впровадження ІКТ в процесі вивчення української мови та літератури – явище нове та актуальне. Освіта в Україні повинна розвиватися у контексті розвитку цивілізації та інформатизації суспільства. При цьому формується високого рівня інформаційна культура кожного члена суспільства, держави; впроваджуються сучасні інформаційні технології у практику навчально-виховного процесу, що є пріоритетними шляхами розвитку освіти.
Специфіка викладання української мови та літератури поставила на вимогу часу впровадження не тільки нових форм та методів роботи, а й використання новітніх технічних засобів. Зараз суспільство стає на вищий щабель соціального та психологічного розвитку – інформаційний. Тому для актуалізації роботи потрібно використовувати саме нові технології інформаційного та комунікаційного характеру. Комп’ютер та всесвітня мережа займає чітку позицію у навчально-виховному процесі, а отже використання в практиці роботи ІКТ є доцільним та актуальним. Абсолютно усі ланки методики викладання, реалізації нових форм роботи пов’язані з використанням комп’ютерної техніки. Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді, веб-сайти освітнього, наукового, методичного характеру – все це невичерпний потенціал для використання на уроках мови та літератури.
Для забезпечення належного рівня впровадження електронних засобів навчання потрібно формувати та вдосконалювати таку професійну рису педагога, як ІКТ-компетентність. Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.
В науковій літературі поняття ІКТ-компетентності має різноманітне трактування.
П.В.Беспалов визначає дане поняття як інтегральну характеристику особи, що припускає мотивацію до засвоєння відповідних знань, здібність до вирішення задач в навчальній і професійній діяльності за допомогою комп’ютерної техніки і володіння прийомами комп’ютерного мислення. Формується вона як на етапі вивчення комп’ютера, так і на етапі його застосування.
А.А. Єлізаров під ІКТ-компетентністю розуміє сукупність знань, умінь і досвіду діяльності, причому саме наявність такого досвіду є визначальною по відношенню до виконання професійних функцій. О.М.Шилова та М.Б.Лебедєва визначають ІКТ-компетентність як здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Н.В. Насирова доводить, це – мотивація, потреба й інтерес до отримання знань, умінь і навичок у галузі технічних, програмних засобів й інформації. Компетентність педагогів в області ІКТ розглядається Л.М.Горбуновою і А.М.Семибратовим як готовність і здатність педагога самостійно і відповідально використовувати ці технології в своїй професійній діяльності.
Інформаційні та комунікаційних технології передбачають здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
Таким чином, під ІКТ-компетентністю розуміється здатність вчителя використовувати інформаційні та комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності (пошуку інформації, її визначення і організації, управління і аналізу, а також її створення і розповсюдження) в своїй професійній сфері.
Впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій та вибір оптимальних методів навчання сприяє формуванню загальнонавчальних вмінь і навичок, організації самостійної роботи учнів, здійсненню індивідуалізації та диференціації розвивального навчання.
Вивчення за різними джерелами досягнень педагогічної науки і практики, використовування новаторських технологій, постійне вдосконалення своєї методики викладання, пошук нових форм і методів організації занять з учнями розширює знання вчителя зі свого предмета та впливає на ріст педагогічної майстерності. Набуття учителем умінь та навичок використання сучасних навчальних комп’ютерних комплексів у навчальному процесі сприяє успішній реалізації державної програми «Інформаційні і комунікаційні технології в освіті і науці».
Уроки з впровадженням засобів інформаційно-комунікаційних технологій потребують продуманого планування та високої підготовки. Початковим етапом до створення уроку є вибір теми і мети уроку. Щоб учні в повній мірі засвоїли матеріал та досягли поставлених цілей на уроці, потрібно чітко визначити тему та конкретизувати мету уроку, обрати форму його проведення.
Наступним етапом є збір матеріалу. Цей етап є важливим в підготовці до уроку. Інформація повинна бути змістовною, точною, неспотвореною і перевіреною. В цьому питанні допомагають електронні книги та Інтернет.
Після аналізу зібраного матеріалу потрібно підібрати програми, які допоможуть якнайповніше розкрити учням упорядкований матеріал уроку при мінімальній витраті часу.
Належний рівень ІКТ-компетенції викладача забезпечить якісну та ефективну освітнюметодикувикладання. А з огляду на процеси глобальної комп’ютеризації та інформатизації суспільства електронні носії інформації повинні зайняти чільне місце у методиці викладання абсолютно усіх педагогів.
В останні роки одне з провідних місць у педагогічній практиці починають займати електронні підручники. Увага до них небезпідставна, оскільки в них комплексно акумульовані різноманітні функції, окремо притаманні іншим засобам навчання. На сьогоднішній день багато учнів мають комп’ютери та використовують їх як засіб навчальної діяльності. Також значна кількість навчальних закладів України забезпечена комп’ютерними класами. З цього можна зробити висновок: використання інформаційних технологій у навчальному процесі вже є необхідністю.
Але це вимагає спеціальної організації навчальної діяльності. У роботі з друкованим підручником, зазвичай, пріоритетним виступає зоровий аналізатор, за допомогою якого учень сприймає інформацію: вправи, тексти, діалоги тощо. У електронному підручнику акумульовані можливості забезпечити учня саме тими видами навчальної діяльності, які сприяють залученню і використанню різних аналізаторів для ефективного засвоєння навчального матеріалу (слухового, зорового, мовленнєво-моторного і рухового). А з психології відомо, що чим більше аналізаторів бере участь у вивченні навчального матеріалу, тим він ефективніше і краще засвоюється.
Сучасний комп’ютер приваблює учнів тим, що він є універсальною іграшкою, рівноправним партнером, терплячим товаришем, мудрим наставником. Учителям комп’ютер допомагає краще оцінити здібності і знання учнів, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми та методи навчання.
Комп’ютер відкриває нові можливості для творчого розвитку як учнів, так і вчителів, дозволяє звільнитися від одноманітності традиційного курсу навчання, розробити нові ідеї та вирішити більш цікаві та складні проблеми.
Комп’ютер є потужним засобом підвищення ефективності навчання. Він значно розширив можливості подачі навчальної інформації за допомогою кольору, графіки, звуку, цифрової відеотехніки.
Значно зростає мотивація учня до навчання. Комп’ютер дозволяє позбутися однієї з головних причин негативного ставлення до навчання – відсутності успіху. Працюючи на комп’ютері, учень має можливість довести до кінця вирішення завдання.
Комп’ютер сприяє формуванню в учнів рефлексії своєї діяльності, дозволяє учням побачити результат своїх дій. Контроль здійснюється об’єктивно та своєчасно.
Використання комп’ютерної техніки робить урок привабливим та сучасним. Урок, на якому відбувається індивідуалізація навчання, розвивається пізнавальна діяльність учнів, а саме інтелектуальна активність, логічне мислення, увага, пам’ять, мова, уява, інтерес до навчання. Урок, на якому з’являються нові можливості для розвитку гармонійної індивідуальності, здатної до колективної співпраці. Прикладом цього може слугувати урок з української мови з теми «Розгорнуте повідомлення в науковому, публіцистичному стилях за попередньо складеним планом, тезами, конспектом». На цьому уроці учні підсумували все те, чого навчилися за допомогою комп’ютера. На попередньому уроці учні отримали проектні завдання. Використовуючи метод проекту, учні навчалися, насамперед, визначитись із потребою, з’ясувавши при цьому її пріоритетність, а потім ставити перед собою мету та знаходили правильні шляхи її реалізації. Під час підготовки до уроку учні аналізували всі реальні ресурси, які в них є, а потім уже залучали інші; покроково планували свою діяльність, при цьому чітко розмежовуючи відповідальність кожного за певну ділянку роботи. Таким чином в учнів вироблялось вміння працювати в команді, спілкуватися, працювати з викладачем як рівноправним партнером, оцінювати свою роботу. Учні набули вмінь та навичок у створенні презентації та публікації. Урок сприяв розвиткові інтелектуальних і творчих здібностей учнів, формування у них певного рівня комунікативної компетенції.
Комп’ютер на уроках української мови та літератури поступово стає звичним засобом навчання. У школах встановлюються інтерактивні дошки, використання яких робить заняття динамічним, яскравим і набагато результативнішим. Проте створення мультимедійних продуктів для кожної навчальної дисципліни в масштабах України з урахуванням програм – справа досить тривала у часі. А час не стоїть на місці. Тому вчитель школи стає сам автором власних мультимедійних продуктів. Такі засоби навчання навіть більш ефективні, ніж стандартні апробовані матеріали, оскільки створені самим учителем.
Досвід роботи переконує, що віртуальний навчальний простір – широкий і багатогранний, і кожен учитель може тут реалізувати власне бачення уроку, виявити творчість і фахову майстерність.
Тема. Звуки мовлення. Голосні та приголосні звуки
Мета:
– поглибити й систематизувати знання про звукову систему української мови, удосконалити знання про голосні та приголосні звуки, навчити відрізняти звуки від букв;
– формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати голосні та приголосні звуки, визначати взаємозв’язок між звуковою та граматичними системами; удосконалити орфоепічні й орфографічні навички;
– за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття поваги до видатних українців, представників національної культури;
– формувати шанобливе ставлення до української мови.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Культура мовлення: правильна вимова голосних та приголосних звуків, поєднань звукових комплексів.
Лексикологія: засвоєння нових слів (у тому числі й застарілих).
Міжпредметні зв’язки: зв’язок з історією та літературою.
Робота з лінгвістичними поняттями фонетика, орфоепія, графіка, орфографія, звук, буква.
IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
Робота над текстом (навчальне аудіювання)
– Прослухати текст.
Превеликий характерник
Кошовий Сірко був превеликий характерник! Було, хто б не задумав воювати з ним — він уже й знає: зараз і військо збирає, і списи точить, і ратищаготує. Недаром його турки прозвали шайтаном.
Запорожці, поки орудував ними Сірко, нікого не боялись, бо його ніяка сила не могла перемогти.
До Сірка, кажуть, наші люди платили ляхам подать: третя гуска, третій віл, третій кінь, хліб. Усього третя частина. Як став Сірко кошовим, зараз же і зладнався з королем польським.
— Ну,— каже,— ваше величество, хоч биться, хоч мириться, а третьої частини панам давать не будемо!
— Як знаєш,— каже король. — То діється не по моєму приказу.
Зібрав Сірко запорожців і п’ятнадцять тисяч турків та й погнав ляхів
з України. Догнав до Случіі каже:
— Оце, ляше, по Случ твоє, а це наше.
Ті ляхи піймали тоді свого короля і заслали на морський острів.
— Оце тобі,— кажуть,— за те, що з Сірком.
(Нар. творчість).
– Дати відповіді на запитання:
а) Хто є головним героєм переказу?
б) Чому люди Сірка називали превеликим характерником?
– З’ясувати значення виділених у тексті слів.
Ратище— заст. спис.
Шайтан— у мусульманській міфології злий дух.
Случ— назва річки.
– Зробити звуко-буквений аналіз одного із виділених слів.
Шумні звуки (дзвінкі та глухі) становлять акустичні пари.
Робота з теоретичним матеріалом
– Під час творення голосних звуків струмінь видихуваного повітря із легень через гортань потрапляє до ротової порожнини, через яку проходить вільно, не натрапляючи на жодну перепону. Під час творення приголосних звуків струмінь видихуваного повітря із легенів через гортань потрапляє до ротової порожнини, через яку проходить, натрапляючи на перепони: язик, зуби, губи.
Фізкультхвилинка
1. Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій уклоніться
За щасливий день вчорашній.
Всі до сонця потягніться,
Вліво, вправо нахиліться,
Веретенцем покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
VI. Удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми
Колективна робота
– Прочитати вірш Григорія Задніпровського. Визначити тему й основну думку.
– За допомогою тлумачного словника з’ясувати значення виділених у тексті слів.
Мур— висока кам’яна або цегляна стіна навколо чогось.
Пиха— надмірно висока думка про себе.
Необачний— який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки.
– Записати транскрипцією слів християнський, пливуть, необачний.
Петру Конашевичу Сагайдачному
гетьману українському
Вже не виє грізним звіром,
Синє море — грає,
А по ньому, тому морю,
Козаки гуляють.
Вкрили море усе «чайки»,
Що не видно й краю,
Пливуть собі отим морем,
Пливуть,— куди знають.
Може, пливуть до Синопу,
А може — й до Варни;
Попереду Конашевич –
Гетьман Сагайдачний.
Під Царградом зупинились,
Люльки запалили
Та з козацьких фальконетів
Муриокурили.
Підступили до Царграду,
Пихуз турків збили,
А султана Амурата
Ледь не полонили…
Отакий-то Конашевич
Петро Сагайдачний,
Про якого всі співаєм,
Що був необачним.
Через те, що жінку кинув
Та й на Січ подався,
Лаштувати запорожців
У похід зібрався.
Сорок тисяч козаченьків
Привів до Хотину
Й допоміг здолати Польщі
Басурманську силу.
Оту силу, що хотіла
Наш край розтоптати,
А люд увесь християнський
В неволю забрати.
України лицар славний —
Гетьман Сагайдачний.
Все життя провів в походах
Та в битвах звитяжних.
(Г. Задніпровський)
Виконання творчих вправ
– Дати відповіді на подані питання, використовуючи складні речення.
Охарактеризувати звуки першого речення-відповіді.
1) Чому Іван Богун залишається легендарною постаттю і понині?
2) Що ви знаєте про Богдана Хмельницького?
3) Чим приваблює вас постать Ярослава Мудрого?
– Простежити, як зміна одного звука впливає на зміну лексичного значення слова. Додати своїх 3-5 прикладів. Увести їх у словосполучення.
Вити — рити; лук — люк; рама — рима; мила — вила.
VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Дати відповіді на питання:
1. Чи є різниця між звуками мови і звуками живої й неживої природи?
2. Що нового ви дізналися на уроці про голосні й приголосні фонеми?
VIII. Підсумок уроку
IX. Домашнє завдання
1. Скласти усне повідомлення за простим планом на лінгвістичну тему
«Фонетика як розділ мовознавчої науки. Фонеми голосні та приголосні».
2. Записати діалог зі своїм другом чи подругою (5-8 реплік від кожного) з теми «Чому Богдана Хмельницького, Лесю Українку, Михайла Грушевського називають великими?» Підкреслити у перших двох реченнях приголосні хвилястою лінією, а голосні — прямою. Охарактеризувати їх усно.
Звуки мовлення
Творення мовних звуків
Тема. Приголосні тверді та м’які, дзвінкі та глухі.
Вимова звуків, що позначаються буквам и ґ і г
Мета:
– ознайомити учнів із системою приголосних звуків на основі знань, одержаних у початкових класах;
– формувати вміння і навички характеризувати приголосні за наявністю голосу і шуму, за активними мовними органами, за ознакою твердості чи м’якості;
– навчити правильно вимовляти звуки, що позначаються буквами ґ,г;
– за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу виховувати в учнів почуття поваги до видатних українців.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Культура мовлення: правильна вимова голосних і приголосних звуків.
Лексикологія: засвоєння нових слів (у тому числі й діалектних).
Текст (риторичний аспект): виступ із повідомленням.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Оголошення епіграфа
Усі ми — тільки учні й вчителі,
Усі ми у добрі своїм і злі
Несем чийсь холод чи любов гарячу.
І. Драч
II. Перевірка домашнього завдання
1. Дати відгук на усне повідомлення однокласника з теми «Фонетика як розділ мовознавчої науки. Фонеми голосні та приголосні».
1) Які звуки називаються лабіалізованими? (Лабіалізований (лат. labialis–губний) – звуки, під час вимовлення яких губи витягуються і заокруглюються: [о], [у]).
2) Які приголосні називаються сонорними?
3) У яких приголосних голос переважає над шумом?
4) Яка кількість фонем в українській мові?
VI. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
1) На скільки пар поділяються тверді та м’які приголосні?
2) Який приголосний звук не має пари за твердістю ?
3) Які тверді приголосні не мають пари за м’якістю?
Коментар учителя.
Тверді звуки можуть бути пом’якшеними (напівм’якими) [’] перед і (бік, лижі), зрідка (в основному в запозичених словах) перед іншими голосними (кюре, пюпітр — [к’уре], [п’упітр]).
М’якість попереднього приголосного на письмі передається буквами я, ю, є, і, м’яким знаком.
Творче спостереження
– Прочитати текст мовчки. Визначити його основну думку.
– Дослідити, чим відрізняються звуки гі ґ.
Історія літери «Ґ»
З давніх-давен, аж до тридцятих років XX століття, українська абетка мала дві літери для передачі «г» гортанного (гомоніти, гори, доганяти) й зімкненого «ґ», яке вживали в словах переважно іншомовного походження або в діалектних (ґанок, аґрус, інтеліґент, ґелґотати, ґирлиґа, ґвалт). Окремо графічне зображення «ґ» вживали видатні українські культурні діячі й філологи. Літера «ґ» в українському правописі історично виправдана. Без неї не тільки важко пояснити походження того чи іншого слова, а часом неможливо навіть розкрити його зміст. Словник української мови, що його впорядкував Борис Грінченко, фіксує мало не двісті п’ятдесят слів, що починаються цією літерою (За Я. Дзирою).
– За допомогою тлумачного словника з’ясувати значення незрозумілих слів і запам’ятати їх.
Робота з теоретичним матеріалом
Про літеру Ґ
Літеру Ґ ґ, яку було вилучено з українського правопису 1933 року, повернуто третім виданням «Українського правопису».
Нинішній правопис (четверте видання — К.,1993) подає такі слова з літерою Ґ ґ та похідні від них:
2. Прочитати текст. Дати йому заголовок. Переказати стисло і занотувати в зошит. Записати фонетичною транскрипцією виділені в тексті слова.
Василь Олександрович Сухомлинський — талановитий учитель, керівник, Педагог з великої літери. Від учителя — до директора школи, якійвіддав 22 роки свого життя. Неоціненну спадщинузалишив нам видатний педагог.
Хто, як не Сухомлинський, мав повне право говорити, що покликання — це справді щастя для людини, якщо вона працюєза ним. Адже він справді працював за покликом душі (З газети).
Вправи-кросворди
– Вписати букви, які утворюють слова, що відрізняються тільки одним
звуком — співвідносним глухим або дзвінким приголосним.
г
х
ж
ш
к
а
ґ
а
з
а
с
а
Відповідь: міг, міх; жар, шар.
Відповідь: кава, ґава; коза, коса.
б
к
а
п
к
а
з
в
а
с
в
а
б
т
и
п
т
и
д
т
и
т
т
и
Відповідь: балка, палка; злива, слива.
Відповідь: брати, прати; дерти, терти.
VIII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Подумати і дати відповіді:
1) Від чого залежить м’якість і напівм’якість приголосних?
2) Якою повинна бути вимова звуків, які позначаються буквами ґ і г?
IX. Підсумок уроку
X. Домашнє завдання
1. Підготувати розповідь у науковому стилі з теми «Приголосні звуки».
2. Знайти лексичне значення слів з літерою ґ, записаних у зошит.
Увести їх у словосполучення, визначити головне і залежне слово.
3. Виписати з казки В. О. Сухомлинського «Два метелики» 10 слів.
Дати характеристику приголосних звуків за твердістю і м’якістю, дзвінкістю і глухістю.
Творення мовних звуків
Тема. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт
Мета:
– поглибити знання
учнів про український алфавіт, щодо позначення звуків мовлення на письмі,
навчити відрізняти звуки від букв;
– формувати загальнопізнавальні вміння звуко-буквеного
аналізу, порівнювати одні букви, звуки з іншими та робити висновки,
розвивати вимовну та слухову культуру, дикцію;
– за допомогою мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу виховувати в учнів відчуття поваги до видатних
українців.
Внутрішньопредметні
зв’язки:
Лексикологія: засвоєння нових
слів.
Правопис: правопис власних
назв, коми між однорідними членами речення, двокрапка при узагальнювальних
словах у реченнях з однорідними членами.
Культура мовлення: правильна вимова букв і звуків.
Міжпредметні зв’язки: зв’язок з історією.
Тип уроку: урок осмислення
нових знань, формування практичних умінь і навичок на основі набутих
знань.
– Схарактеризувати приголосні звуки у виділених словах.
З іменем Сергія Павловича Корольова пов’язані всінаші досягнення у завоюванні космосу: перший штучний супутник, ракета, що понесла вимпел на
Місяць, автоматична станція, пілотованікосмічні кораблі.
Корольов проводжаву політ кожного космонавта і давав поради під час польоту (З журналу).
– Прослухати початок лінгвістичної казки. З’ясувати основну думку висловленого. Закінчити
народний твір.
Було це дуже давно. Жили собі в незвичайному царстві звуки. Усе було б добре,
коли б у їхньому царстві панував закон-порядок. Незадоволені ставали звуки від
того, що вимовляли їх, як кому заманеться, а букв тоді ще не було. Під час
виборів царя голосні і приголосні посварилися. Вирішили тоді голосні покинути
царство.
А в той час у поселенні приголосних стався страшний переполох: замість слів
виходили якісь дивні звукосполучення. Зрозуміли приголосні, що без голосних їм
не обійтись, почали розшук. Порозвішували по всіх містах намальовані на папері
слова: «Ш…н…вн… Г…л…сн…! Пр…с…м… в…б…ч..нн… . П…в…рт…йт…с… . Ч…к……м… .»
(З
журналу).
Робота з опорними
схемами «Український алфавіт», «Знаки письма»
– За допомогою
словників (тлумачного,
синонімів, етимологічного) з’ясувати
походження і значення слів графіка,
орфоепія, орфографія.
Записати
визначення в зошити.
Робота з
теоретичним матеріалом
–Графіка
(від грецького —
пишу, малюю) — галузь
мовознавства, яка досліджує співвідношення між літерами й звуками. Розділ учення
про різні системи письмових або друкованих знаків, літер.
– Орфоепія
(від грецького —
правильність мови) — розділ
мовознавства, що вивчає правильність вимови слів. Система загальноприйнятих
правил літературної вимови якої-небудь мови.
– Орфографія
(від грецького —
правильність написання) — система
загальноприйнятих правил написання слів якої-небудь мови.
Фізкультхвилинка
Всі піднесли руки
–
раз!
Раз! – і вгору, два! – і вниз
На носках стоїть весь клас.
На сусіда не
дивись.
Два – присіли, руки
вниз,
Будемо дружно ми вставати,
На сусіда
подивись.
Щоб ногам роботу дати.
VІI. Усвідомлення
здобутих знань
Пошуково-вибіркова
робота
– Прочитати текст.
Дібрати заголовок. Виписати з нього власні назви, розставляючи їх в алфавітному
порядку.
Часи змінюють державні кордони і назви країн, але традиції літописів
людської слави продовжуються.
Сьогодні літопис лицарів, кавалерів, офіцерів орденів Святого Георгія пише
Міжнародна академія рейтингових технологій і соціології «Золота
Фортуна».
Представництва міжнародної структури діють у трьох країнах Європи. До Президії
Рейтингу ввійшли науковці з 17-ти країн світу, а очолює її вже третій рік
президент Національної академії наук України — Борис Патон. Декілька
співвітчизників Бориса Євгеновича очолюють керівні структури Рейтингу. Серед них
— перший президент незалежної України Леонід Кравчук, відомий український
політик Степан Гавриш, академік, хірург зі світовим ім’ям Олександр Шалімов,
доктор філософії в галузі соціології Дмитро Акімов.
Особливо приємно те, що володарями Срібної статуї є і наші співвітчизники —
академіки Б. Є. Патон, М. М. Амосов, О. О. Шалімов й інші (З
журналу-енциклопедії «Золота Фортуна»).
Вправи творчого
характеру
– Пригадати й
записати в алфавітному порядку вулиці вашого села, названі на честь видатних
людей.
VIІI.
Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Подумати і дати
відповіді:
1. З якими новими
поняттями ви познайомилися на уроці?
2. Для чого слід
знати порядок розташування літер в алфавіті?
IX. Підсумок
уроку
X. Домашнє
завдання
1. Вивчити
напам’ять алфавіт.
2.
Скласти зв’язну розповідь про знаки письма, використовуючи буквені, небуквені
знаки письма й розділові знаки письма.
Український алфавіт
Знаки письма
Тема. Співвідношення звуків і букв.
Звукове значення букв я, ю, є, ї
Мета:
– поглибити й
систематизувати знання учнів з теми «Співвідношення звуків і букв. Звукове
значення букв я,
ю,
є,
ї»;
– навчити учнів визначати звукове значення букв
я,
ю,
є,
ї
залежно від
їхньої позиції у слові;
– за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати
в учнів почуття поваги до захисників Батьківщини.
Внутрішньопредметні
зв’язки:
Культура мовлення: правильна вимова
букв і звуків; використання логічного наголосу для виділення у вимові
смислового навантаження.
Текст (риторичний аспект): удосконалення
вміння правильної вимови голосних і приголосних у процесі виступів учнів із
повідомленнями.
Тип уроку:
урок засвоєння
нових знань.
Хід
уроку
I. Організаційний
момент
Оголошення
епіграфа уроку
Летять, летять
роки! В історію вони
Неначе птах у
вирій відлітають.
Для нас, людей,
лиш пасма сивини
Та біль душі і
пам’ять залишають.
Іван
Меркотан
II. Перевірка
домашнього завдання.
1.
Прослуховування зв’язної розповіді учня про знаки письма.
2. Рецензування
розповіді.
3.
Пошук-редагування.
– Прочитати
текст. Знайти в ньому пунктуаційні й орфографічні помилки. Відредаговане
записати.
В. О. Сухомлинський нас учить, що любити батьківщину це і пізнати свій
народ. Людина, що пізнала свій народ, свою вітчизну, говорив Василь
Олександрович, пізнає саму себе, осмислює свою особистість, як частину народу,
осягає найніжніше й найсуворіше почуття – почуття обов’язку і відповідальності
перед народом, перед батьківщиною (З
журналу).
– Прочитати текст.
Дібрати заголовок. Що він відображає — тему чи основну думку? Виписати у 3
стовпчики:
1) слова, в яких
кількість букв та звуків однакова;
2) слова, в яких
звуків більше, ніж букв;
3) слова, в яких
звуків менше, ніж букв.
Звуків = букв
Звуків
> букв
Звуків
< букв
Почесний
громадянин району
Багато років віддав військовій службі наш земляк Микола Єгорович Горєліков.
Зараз він — генерал-майор у відставці, мешкає в Москві й очолює тут земляцтво
Херсонщини.
Микола
Єгорович підтримує постійні зв’язки з нашими ветеранами, буває на урочистостях,
котрі проводяться в районі, зустрічається з колишніми
воїнами-фронтовиками.
Підтримує
зв’язки з народним хором ветеранів війни та праці. Не забуває привітати земляків
зі святами, ювілеями. Надає матеріальну допомогу школам-інтернатам
області.
За активну
життєву позицію Миколі Єгоровичу Горєлікову присвоєно звання «Почесний
громадянин Великоолександрівського району».
Нехай
нашим славним земляком пишаються нинішні та наступні покоління (З
газети).
– Прочитати і
розгадати метаграми, в яких указується на лексичне значення слів-відгадок і є
літери, за допомогою яких можна знайти відгадки. Записати фонетичною
транскрипцією виділені слова.
Не
цвірінькає
—
співає,
Жовто-чорне пір’я
має,
З лісових густих
кущів
До родини
горобців.
Пташка в гості
прилітає,
Як харчів не
вистачає.
Після
с
як замість
и
Букву у напишем
ми —
Будем мати
запашну,
Гарну ягоду
смачну.
(Синиця —
суниця)
Тече собі,
хвилюється,
Навколишнім
милується,
А
р
на
п
змінити
–
Почне пекти й
варити.
(Річка —
пічка)
З димаря він
вилітає,
Як в печі вогонь
палає,
Варто нам
д
на
р
змінити
–
Стане містом він
умить.
(Дим —
Рим)
Я буду синонімом
слова вважати,
Якщо букву
р
на початку
вживати,
Коли її букву ж
замінити,
Я стану синонімом
слова хотіти.
(Гадати —
жадати)
У нім — три
літери, та ба —
Іде на ньому
молотьба,
А прочитай з
кінця — і вмить
Почне тобі мишей
ловить.
(Тік —
кіт)
Іде собі,
літає,
З квіток нектар
збирає,
А якщо
дж
зітерти,
Вмить стане одяг
жерти.
(Джміль —
міль)
Творчі вправи
(робота в парах)
1. Від поданих
слів утворити нові, змінюючи першу літеру. Увести їх у речення, ускладнені
однорідними членами, вставними словами, звертаннями.
Нора, замет,
білка, пічка, гадати.
Довідка:
кора, гора,
намет, гілка, річка, жадати.
2. Закінчити
подані прислів’я. Яку головну думку вони мають?
Повністю
затранскрибувати їх.
Кінець
діло…
Мальованим конем
далеко…
Кожний край
має…
В умілого і
долото ловить…
У чуже
просо…
Добрий пастух не
покине…
До готового
борошна мельник…
Люби діло
й…
Довідка:
хвалить; не
заїдеш; звичай; рибу; не сунь носа; свого стада; знайдеться; воно тебе
полюбить.
3.
Слова-перевертні.
Перегрупувавши
голосні і приголосні, утворити нові слова.
Рис, літо, пілот,
рамка, ікра, ручка, городи.
Наприклад:
рис-сир; літо-тіло і т. д.
VIII.
Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Дати відповіді на
запитання:
1) Яке ж
співвідношення має звуковий і буквений склад нашої мови?
2) Яке значення
мають букви я, ю, є,
ї?
3) Чим
відрізняється буква ї
від
я, ю,
є?
IX. Підсумок
уроку
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою, їхнього ставлення до роботи на
уроці; аналіз здібностей.
X. Домашнє завдання
На основі вивченого теоретичного матеріалу скласти зв’язне висловлювання про
співвідношення звукової і буквеної системи української мови.
Голосні звуки та букви
Тема. Орфограма (практично).
Умовне позначення орфографічних помилок
Мета:
– сформувати
поняття про орфограму, її види на основі знань, одержаних у початкових класах;
– поглибити й
систематизувати знання з розділу «Орфографія»;
– формувати вміння й
навички знаходити й виправляти орфографічні помилки, користуватися
орфографічним словником;
– за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до
героїв Великої Вітчизняної війни.
Внутрішньопредметні
зв’язки:
Лексикологія: засвоєння нових
слів.
Культура мовлення: засвоєння
складних випадків слововживання і написання.
Тип уроку:
урок засвоєння
нових знань.
Хід
уроку
I. Організаційний
момент
II. Перевірка
домашнього завдання.
1. Прочитати
поданий текст. Визначити основну думку висловлювання.
Зробити звуковий
запис виділених слів.
Калиновий прапор
над Рейхстагом
Як відомо, Прапор Перемоги над рейхстагом у травні 1945 року встановили росіянин
Михайло Єгорові грузин Мелітон
Кантарія, удостоєні за цей подвиг високих звань. А тим часом у фондах
Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації серед багатьох
документів воєнної пори зберігається «Бойова характеристика прапороносців»,
підписана командувачем 3-ї ударної армії генерал-полковником Кузнєцовим і членом
військової ради армії генерал-майором Литвиновим, в якійнаводяться не
два, а три прізвища
героїв: «Відважні воїни
і лейтенант Берест, сержант Єгоров і сержант Кантарія встановили Прапор Перемоги
над будівлею німецького парламенту 30 квітня 1945 року».
Неоціненна реліквія — Прапор Перемоги, який нині зберігається в музеї, наприкінці квітня 1945 року був лише одним із дев’яти однакових стягів, вручених
усім без винятку дивізіям 3-ї ударної армії, що вела бої за центральну частину Берліна. Але саме прапору за номером п’ять, який дістався 150-й стрілецькій
дивізії, судилося замайоріти над будинком, що став уособленням і останнім оплотом фашистського рейху.
Як тільки стало зрозуміло, що бійців 756-го стрілецького полку, які першими увірвались до Рейхстагу, вже ніяка сила не змусить відступити, командир викликав
із дивізії прапороносців. А у супровід двом солдатам-розвідникам, що мали разом із прапором піднятись на дах Рейхстагу, виділили групу автоматників під
командуванням лейтенанта Береста. І хоча в сильно пошкодженій артилерійським вогнем будівлі палала пожежа, ворог продовжував запекло боротися за кожен
поверх.
Більше того, вже незабаром стало зрозуміло, що якби не багатирський зріст командира групи, то подальший шлях став би взагалі проблематичним, бо замість
повністю відсутніх сходових маршів постійно доводилось створювати живу драбину, стаючи один одному на плечі.
Та й на дах фронтального боку Рейхстагу Берест увірвався першим. Він особисто закріпив на бронзовій скульптурній групі на честь кайзера Вільгельма прапор Перемоги. Як згодом згадували безпосередні учасники тих подій, після повернення
групи командир батальйону Неустроєв ще й перепитав у Береста, чи надійно закріплено прапор. «Сто років простоїть! Я його ременем прив’язав до коня!» —
бадьоро відрапортував замполіт (З газети).
– Дати відповіді на запитання:
а) В якому полку воював лейтенант Берест?
б) Що виділяло серед інших лейтенанта Береста?
в) Ким командував Берест?
г) Чим відзначився в подіях Великої Вітчизняної війни лейтенант Берест?
– Прочитати текст, підібрати до нього заголовок. Знайти слова (2–3), написані за фонетичним, морфологічним, історичним і смисловим принципами, заповнити
таблицю.
Ми знову стикаємося ще з однією легендою, яка впродовж десятиріч видавалась за щиру правду. Мовляв, німецький генерал, який командував обороною рейхстагу,
поставив умову, що вестиме переговори лише із рівним собі за званням або принаймні полковником. А оскільки радянських офіцерів такого високого рангу в
рейхстазі на той час не було, то й довелось схитрувати, відправивши парламентарем замполіта батальйону лейтенанта Береста.
А сам похід у лігво ворога був справою вкрай небезпечною, тим більше що есесівцям, на відміну від солдатів вермахту, втрачати було нічого — керівництво
СРСР офіційно оголосило війська СС злочинними.
Саме тому вирішили не ризикувати життям справжнього полковника Червоної Армії, а особливо після того, як лейтенант Берест добровільно погодився стати
«полковником» (З
газети).
Принципи української
орфографії
Приклади
Фонетичний
Морфологічний
Історичний
Смисловий
VIII.
Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
• Що вивчає орфографія?
• На яких двох принципах побудована в основному ця мовознавча наука? У чому суть цих
принципів?
• У чому полягає історичний (традиційний) та смисловий
(семантико-диференційний)
принципи?
IX. Підсумок уроку
X. Домашнє завдання
1. Підготувати (усно) повідомлення з теми «Орфографія. Принципи українського правопису».
2. Скласти зв’язну розповідь про одного з героїв Великої Вітчизняної війни.
Записати її, підкресливши буквені орфограми однією лінією, небуквені — двома.
Орфографія
Принципи української орфографія
Тема. Склад. Наголос. Основні правила переносу
Мета:
– поглибити знання
учнів щодо складу й наголосу;
– удосконалювати вміння правильно переносити слова з рядка
в рядок; навчити школярів користуватися орфоепічним словником та
словником наголосів;
– за допомогою мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу виховувати повагу до героїв Великої Вітчизняної
війни.
Внутрішньопредметні
зв’язки:
Правопис: уживання великої
літери, подвоєння приголосних, перенос слів, правопис ненаголошених і
наголошених голосних.
Лексикологія:
засвоєння нових
слів.
Культура мовлення:
правильна вимова
наголошених і ненаголошених голосних; використання логічного наголосу
для виділення у вимові смислового навантаження;
засвоєння складних випадків
слововживання.
Текст (риторичний аспект):удосконалення вміння правильної вимови голосних і приголосних у процесі виступів з
доповідями, повідомленнями і творами на певну соціокультурну
тему.
Тип уроку:
урок формування практичних умінь і навичок.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
1.
Усне повідомлення з теми «Орфографія. Принципи українського правопису».
2. Робота для взаємоконтролю. Попереджувальний диктант.
Тема війни посідає значне
місце у творчому доробку Леоніда Куліша, який був кулеметником і зв’язківцем
2-го і 1-го Українського фронтів.
Згадками про події тих
років навіяні провідні мотиви поетичних збірок письменника «Щастя», «Степове
поліття», «Високе літо». Його воєнні поезії – це щира, схвильована оповідь. Вона
багата на сповідальні, щемливі ноти (За А.
Висоцьким).
–Прочитати вголос текст, записаний на дошці. Переписати його в зошит, поділяючи слова за складами
і розставляючи наголоси. Дати визначення складу й наголосу.
Херсонець Іван Петрович Семінський пройшов дорогами війни аж до Берліна. За
ратні подвиги його нагороджено орденами Слави II та III ступенів, Червоної
Зірки, Вітчизняної Війни II ступеня. Деякі з цих нагород І. П. Семінський
одержав саме за визволення Херсонщини (З
газети).
(Ь
та апостроф не відривають від попередньої букви, сполучення ьо,
йо
не
розривають);
довгож-
білос-
пароп-
дванад-
трис-
даний
ніжний
лав
цять
та
(не
можна відривати одну букву від другої основи слова,
якщо
вона
не становить
складу);
ім.
І.
ім.
НА-
Бойко
200
Франка
І.
Франка
ТО
В.
Ф.
м
(не
можна відривати скорочень від слів,
яких
вони стосуються,
не
можна переносити
скорочення);
сад-
зад-
жанець
звонити
(не
можна розривати дж і
дз, якщо вони передають
один звук).
Не
переносяться в наступний рядок розділові знаки, крім
тире.
Фізкультхвилинка
Раз – підняти
руки вгору,
Два – нагнутися
додолу,
Не згинайте,
діти, ноги,
Як торкаєтесь
підлоги,
Три, чотири –
прямо стати,
Будем знову
починати.
Хто зуміє
присідати
І ногам роботу
дати?
Раз – піднялись,
два – присіли,
Хай мужніє наше
тіло.
Хто втомився
присідати,
Може вже
відпочивати.
Руки в боки, руки
так,
Руки вгору, як
вітряк.
VII. Усвідомлення здобутих знань
Вибірково-розподільча
робота
–Виписати з
поданого тексту слова. Правильність, якщо треба, перевірити за
словником.
Слова з
наголосом на першому
складі
Слова з
наголосом на другому
складі
Слова з
наголосом на третьому
складі
Шлях в авіацію Георгія
Михайловича Паршини, двічі Героя Радянського Союзу, розпочався з того дня, коли
він, ще працюючи в колгоспі, вперше побачив у небі літак. У Дніпропетровську
вчився у школі ФЗН при металургійному заводі. Після закінчення навчання його, як
кращого з кращих, направили в Херсонську авіашколу.
У роки Великої Вітчизняної
війни Георгій Михайлович на фронті. Де тільки не бував він зі своїм
штурмовиком…
Паршин загинув при
виконанні службових обов’язків льотчика-випробувача і похований у Москві. Його
бюст встановлено на батьківщині, в селі Сетуха Орловської області (З
газети).
Робота зі
словником-довідником «Складні випадки наголошення»
1. Прочитати
подані слова. За словником-довідником знайти правильний варіант
наголошення.
2. Вибрати із
запропонованих слів ті, в яких можливе подвійне наголошення. З’ясувати значення
незрозумілих слів, увести їх у прості речення з однорідними членами.
– Знайти недоліки
й пояснити правильність написання за допомогою правила.
Навр-яд чи знайдетьс-я в Ни-жніх Сірого-зах лю-ди-на, як-а б не знала Валентина
Івановича Грищенка. За йо-го плечи-ма біль-ш як півсот-ні років труд-ового
ста-жу, з них на ни-ві народ-но-ї осві-ти — 42 роки. А в ю-ні роки був він
солдатом, брав у-часть у В-ВВ.
Рат-ні звитяги Валентина Івановича ві-дзначені орденами Червоної Зірки,
Вітчиз-няної війни II-го ступеня, «За муж-ність», медалями «За бойо-ві
зас-луги», «За перемо-гу над Німеч-чино-ю» та багатьма ювілейними.
Творчі
вправи
1. Поставити
наголос у поданих словах, перевіряючи себе за орфоепічним словником.
2. Скласти три
речення про видатних українців часів козаччини, ускладнені вставними словами,
звертаннями чи однорідними членами, використовуючи слова попередньої вправи.
Зробити синтаксичний розбір одного речення на вибір.
VIII.
Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
1) Що нового ви
дізналися про склад, наголос?
2) З якими
правилами переносу познайомилися? Які запам’ятали?
IX. Підсумок
уроку
X. Домашнє
завдання
1. До кожного
правила переносу слів дібрати 2–3 приклади, записати їх у зошит.
2. Поставити
наголос у словах. Увести ці слова у складні речення, частини яких з’єднані
сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.
Тема. Поняття про орфографічний словник. Робота з ним
Мета:
– ознайомити учнів
з орфографічним словником, його структурою, принципами побудови та методикою
роботи з ним; – формувати вміння й навички користуватися
орфографічнимсловником;
– за допомогою мовленнєво-комунікативногодидактичного матеріалувиховувати бережливе ставлення до
флори й фауни України.
Внутрішньопредметні
зв’язки:
Лексикологія: засвоєння нових
слів, значення яких залежить від наголосу.
Культура мовлення: засвоєння
складних випадків слововживання,наголошення і
правопису.
Тип уроку:
урок формування
практичних умінь і навичок.
Обладнання:
орфографічний
словник української мови за редакцією С.І. Головащука, М.М. Пещак, В.М.
Русанівського, О.О. Тараненка.
Хід
уроку
I.
Організаційний момент
II. Перевірка
домашнього завдання
1. Перевірка
виконаного завдання.
2. Пояснювальний
диктант.
Ви не замислювалися над тим, чи можуть рослини мандрувати? На нашій
планеті існує близько 300 тисяч видів вищих рослин. Кожний з них займає певну
площу. Частинам світу притаманна своєрідна флора. Яким чином деякі види рослин
раптово з’являються за тисячі кілометрів від свого природного ареалу? Звідки в
Північній Америці, Африці й Австралії взялася європейська рослина? Як потрапило
до України просо волосовидне з Північної Америки? Про те, як мандрують рослини
розповідається на сторінках книги В. В. Протопопової «Рослини-мандрівники»
(З книги
«Рослини-мандрівники»).
• Які орфограми
вивчили на уроках у початкових класах?
• Як перевіряли
правильність написання слів з буквеними й небуквеними орфограмами?
VI. Сприймання й
усвідомлення учнями нового матеріалу
1. Ознайомлення
із поняттям «Орфографічний словник».
2. Ознайомлення
зі структурою орфографічного словника.
Слова в реєстрі розміщено в алфавітному порядку. Належність до тієї або
іншої частини мови, як правило, у словнику не показано. Виняток становлять
слова-омоніми, що належать до різних частин мови, і випадки, коли ця вказівка
пояснює написання слова та його форм.
Список скорочень й український алфавіт допоможуть з’ясувати всі питання,
що виникають у процесі роботи зі словником.
VII.
Усвідомлення здобутих знань
Словниковий диктант
– Записати подані
слова під диктовку, з’ясувати, якою частиною мови вони є. Підкреслити орфограми, пояснити їх за допомогою правил.
1. Перевірити
правильність написання слів у словосполученнях за допомогою орфографічного
словника. Визначити головне і залежне слово у словосполученнях.
2. Прочитати лист. З’ясувати, що стривожило хлопця, який одержав листа.
Любий Сашко! Пишу тобі з високої печі. Тут я живу в нашого доброго
знайомого півня Миколи Панасовича. Село дуже гарне. За селом простяглися поля, є
лісок, протікає прут. Я подружився з вовком Васильком. Він вчиться в п’ятому класі.
У вовка єстріла. Ми плавали на ній на рибалку. Там так цікаво, що можна
просидіти цілий день.
А в чора я з хлопцями пас коні і їздив верхи на стрілі. Дуже хотілося мені стрілою промчались полем на коні.
З привітом Андрій невмійко»
Словниково-пошукова робота
З орфографічного словника виписати 3–5 прикладів слів:
а) прикметників, які пишуться через дефіс;
б) іменників з подвоєнням приголосних;
в) прислівників, які пишуться разом;
г) дієслів, які пишуться з м’яким знаком.
Фізкультхвилинка
Ми писали, ми трудились,
Наші руки вже стомились,
А щоб гарно написати,
Треба пальці розім’яти.
Руки кілька раз тряхнемо
І писати знов почнемо,
Відпочивши дружно враз
Приступив до праці клас.
VIII.
Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
• Що являє собою орфографічний словник?
• Як правильно працювати з орфографічним словником?
• Чому треба звертатися до орфографічного словника?
IX. Підсумок уроку
X. Домашнє завдання
1. Підготувати повідомлення з теми «Орфографічний словник. Принципи роботи з ним».
2. Письмово
описати улюблену рослину, використовуючи слова з вивченими орфограмами.
Тема. Вимова голосних звуків і позначення їх на письмі.
Ненаголошені голосні е, и, о в коренях слів.
Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом
Мета:
– ознайомити учнів
з основними нормами літературної вимови голосних звуків;
– формувати орфографічні й орфоепічні вміння щодо
написання й вимови голосних е,
и,
о
в коренях слів,
ненаголошених голосних, що не перевіряються наголосом;
– за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного
матеріалу виховувати любов і повагу до краси рідної
природи, її багатств.
Внутрішньопредметні
зв’язки:
Лексикологія: засвоєння нових
слів.
Культура мовлення: правильна вимова
наголошених і ненаголошенихголосних; засвоєння складних випадків
слововживання.
Тип уроку:
урок осмислення
нових знань, формування практичних умінь і навичок.
Хід
уроку
I.
Організаційний момент
Оголошення
епіграфа
З-під землі
біжить водичка,
Але це не
озерце,
Не струмочок і
не річка,
А цілюще
джерельце.
О.
Важеніна
II. Перевірка
домашнього завдання
1. Мовна
вікторина «Хто швидше?»
• З якої тканини
можна зробити набір географічних карт? (Áтлас –
атлáс).
• Як перетворити
простий замóк у великий будинок? (Змінити
наголос)
• Що необхідно
зробити, щоб повільне діяння висипáти швидко закінчилося? (Змінити
наголос)
2. Мовна
вікторина «Хто більше?»
Записати пари
слів, які б різнилися наголосами. Усно ввести їх у прості речення, ускладнені
вставними словами.
Наприклад:
óрган —
оргáн.
3. Робота для
взаємоконтролю.
Учні читають
записані зі всіма можливими переносами слова. Коментують за допомогою
правил.
– В українській
літературній вимові голосні під наголосом вимовляються завжди чітко:
зелень, щебече,
пити. В інших
випадках, як правило, плутаються ненаголошений [е] з [и], [и] з [е], написання
яких створює складність; [о] з [у] плутають лише перед складом з наголошеним [у]
чи [і].
Ненаголошені
[е], [и] та [о], що перевіряються наголосом
У
складах з ненаголошеним голосним пишеться та сама буква, що й під
наголосом.
Голубка,
бо голуб;
розумний,
бо розум;
великий,
бо велич;
непримиренний,
бо мир
Ненаголошені
[е], [и] та [о], що не перевіряються наголосом
Пишемо
е,
якщо при змінюванні
слова
неясний звук випадає або чергується з і
в
закритому складі
Вітер
— вітру, каменя — камінь, але
в
кількох дієслівних коренях випадає и:
згинати — зігну, починати — почну, проривати —
прорву
Пишемо
е
в
кореневих буквосполученнях -ере-,
-еле-
Берег,
стерегти, пелена, пелехатий,
але на межі кореня і суфікса можливе буквосполучення
-ери-,
-ели-:
вели-чезний
Пишемо
и
в
кореневих буквосполученнях -ри-,
-ли- у
словах:
У деяких словах
(переважно іншомовних) написання ненаголошеного голосного не
перевіряється: левада, бензин,
бетон, кишеня, пиріг. У таких випадках
краще користуватися орфографічним словником.
Фізкультхвилинка
Раз, два - усі
пірнають,(Присідання)
Три, чотири –
виринають,
П’ять, шість -
на воді (Рухи руками)
Кріпнуть крильця
молоді,
Сім, вісім, що є
сили –
Всі до берега
приплили,(Руки на поясі, ходьба на місці)
Дев’ять, десять
– розгорнулись,
Обсушились,
потягнулись,
І розбіглись,
хто куди. (Сісти за парти).
VІІ.
Усвідомлення здобутих знань
Вибіркова
текстуальна робота
– Прочитати
текст. Дібрати заголовок. Що він виражає — тему чи основну думку?
Україна надзвичайно багата різноманітними лікувальними ресурсами. На її
території більш як 500 джерел мінеральних вод, на базі яких функціонує 50
курортів, понад 20 лікувальних закладів, близько 40 заводів по розливу
мінеральних вод.
Є джерела мінеральних вод
на Харківщині, у
Криму, Карпатах. У західному Криму знайдені ще підземні гарячі води, які не
тільки мають лікувальні властивості, а й господарчі (можуть дати тепло для
опалення майже 50 тис. квартир). Багата Україна й лікувальними грязями, які
застосовують для лікування у вигляді ванн і аплікацій
(З підручника
географії).
– Назвати
наголошені й ненаголошені голосні у словах тексту. Як перевірити правильність їх
написання?
– З’ясувати
значення виділених слів за допомогою тлумачного словника.
Творча
робота
1. Переписати
подані слова, уставляючи замість крапок пропущені голосні букви. Розставити
наголос. Свій вибір аргументувати вивченими правилами. Записані слова ввести у
зв’язне висловлювання.
1. Підготувати повідомлення в науковому стилі з тем «Вимова голосних звуків і позначення їх на
письмі», «Ненаголошені голосні е, и, о
в коренях слів»,
«Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом».
2. Скласти невеликий твір-опис одного з мінеральних джерел України. Підкреслити
ненаголошені голосні. Пояснити їх правопис за допомогою орфографічних
правил.
Основні норми української літературної вимови голосних звуків
Тема. Узагальнення й систематизація вивченого з теми
«Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія»
Мета:
–закріпити
основні відомості з фонетики, графіки, орфоепії,орфографії,
сформувати цілісну систему особистих знань учнів з теми, структурувати вивчений
теоретичний матеріал;
– удосконалити вміння й навички щодо правильної вимови
голоснихі приголосних звуків, грамотної передачі їх на письмі;
– роботи зі словниками (орфографічним,
орфоепічним, словникомнаголосів);
– працювати над правилами переносу слів із рядка в
рядок;
– за допомогою мовленнєво-комунікативного
дидактичногоматеріалу виховувати любов до Батьківщини.
Внутрішньопредметні
зв’язки:
Лексикологія: засвоєння нових
слів.
Культура мовлення: правильна вимова
наголошених і ненаголошених слів.
Тип уроку:
урок
узагальнення й систематизації вивченого(мовознавчий
брейн-ринг).
Прочитати
тексти, знайти в них орфографічні й орфоепічні помилки. Виправити помилки,
позначаючи їх на полях. Аргументувати свій вибір за допомогою правил.
Батьківщина — твій дім, твоя колиска. У рідному домі не завжди все
гаразд. Є в нас своє лихо й горе. Говорячи про них, памятай: ти говориш про лихо
і горе свого рідного дому. Щоб мати право говорити про лихо й горе свого народу,
треба десять разів зробити щось конкретне для зміцнення своєї батьківщини.
Говорити про недоліки — для цього виликого розуму не треба. Думай і роби все для
того, щоб перимагали добро і справедливість. Умій не тільки дивитися, а й
бачити. Виробляй свої погляди на світ. Світогляд виробляється лише тоді, коли в
житті ти бачиш і створюєш щось дороге для тебе (За В.
Сухомлинським).
Там, межи весокими вербами, дзюрчить струмочок. За ним, поміж кущами,
гадюкою в’єтся на Шевченкову гору стежичка. Пройдиш кілька ступенів, і наче яка
сила зупинить тебе. Мимохіть озернешся, і мальовнича картина прикує тебе до
місця. Мов з моря блакиті виринули веселі дніпрові гори, вкриті то синім
кучерявим лісом, то золотою стернею, то яснозиленою травою. Золоте сонечко сипле
на них своє проміння. Горяче повітря обіймає їх. Блакитне небо пестливо
схиляється над ними.
Дзвінка дівоча пісня сердечна та тужлива лунає десь у зелених горах. Вище
— кругозір ширшає, кращає (За М.
Коцюбинським).
Чудовий зимовий ранок. Мільйон іскор кругом: на зимлі, в повітрі й на
небі. Іскриться на блідосиньому небі сонце, підносячись вгору понад замороженим
підгірям. Іскриться, осліпляючо-білий сніг, що покрив землю, зарівняв борозди на
полях. Край шляху рови позасипав, заповнив навіть високі й тісні бериги
потоку.
Іскриться позалочений хрест на церковній бані манастиря. Гудуть-ривуть
голосні манастирські дзвони. Широко несеться їх голос по околиці, перекидається
з горба на горбок, хвилею б’є об стіни виликих гір карпатських (За І. Франком).
1. Повторити теоретичний матеріал з розділу «Фонетика. Графіка. Орфографія.
Орфоепія».
2. Зробити звуко-буквений аналіз слів ялинка,
малює, щедрий.
Увести деякі слова у зв’язну розповідь з теми «Мальовнича моя Україна».
Тема. Контрольна робота. Диктант.
Аудіювання тексту наукового стилю
Мета:
– перевірити
рівень навчальних досягнень з теми «Фонетика. Графіка. Орфографія.
Орфоепія»;
– з’ясувати можливі недоліки в опануваннімовною
теорією;
– удосконалити вміння логічно мислити,
порівнювати,узагальнювати, робити висновки;
– здійснити перевірку здатності учнів сприймати
незнайомий текст, розуміти й запам’ятовувати фактичний зміст, тему
й основну думку тощо.
Форма проведення
тематичного оцінювання: виконання
завдань тестового характеру.
Тип уроку:
урок оцінювання
навчальних досягнень учнів.
Хід
уроку
I.
Організаційний момент
II. Повідомлення
теми, мети й завдань уроку
III. Підготовча робота
Мотивація
навчальної діяльності учнів, ознайомлення із критеріями оцінювання тестових
завдань. Проведення інструктажу щодо виконання завдань тестового
характеру.
«Звуки мовлення»
