Чубинці

  • План

    І. Вступ.

    Актуальність впровадження ІКТ
    Прочитати докладніше

    ІІ. Основна частина.

    Творчий пошук вчителя та учнів
    Прочитати докладніше

    ІІІ. Висновок.

    Ефективність впровадження ІКТ
    Прочитати докладніше

    ІV. Використана література

    Додаток
    Прочитати докладніше

  • Презентація

  • Тема

    Міністерство освіти і науки України Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів

     

     

    Творчий проект:

    «Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процесі вивчення української мови»

     

    Слухача курсів підвищення кваліфікації

    вчителя української мови та літератури

    Чубинецького НВК

    «ЗОШ І-ІІ ступенів – дитячий садок»

    с. Чубинці Сквирського району

    Коваленка Віталія Миколайовича

    Керівник роботи: Кабан Лариса Василівна

     

     

     

    м. Біла Церква

    2012 рік

  • Вступ. Актуальність впровадження ІКТ

    Актуальність даної роботи обумовлена глобальними процесами інформатизації, які спостерігаються в будь-якій сфері діяльності людини, і, зокрема, в освіті. Останнім часом в освітніх установах, навіть у позашкільних, широко впроваджуються інформаційно комунікаційні технології (ІКТ).

    Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процесі вивчення української мови та літератури – явище нове та актуальне. Освіта в Україні повинна розвиватися у контексті розвитку цивілізації та інформатизації суспільства. При цьому формується високого рівня інформаційна культура кожного члена суспільства, держави; впроваджуються сучасні інформаційні технології у практику навчально-виховного процесу, що є пріоритетними шляхами розвитку освіти.

    Специфіка викладання української мови та літератури поставила на вимогу часу впровадження не тільки нових форм та методів роботи, а й використання новітніх технічних засобів. Зараз суспільство стає на вищий щабель соціального та психологічного розвитку – інформаційний. Тому для актуалізації роботи потрібно використовувати саме нові технології інформаційного та комунікаційного характеру. Комп’ютер та всесвітня мережа займає чітку позицію у навчально-виховному процесі, а отже використання в практиці роботи ІКТ є доцільним та актуальним. Абсолютно усі ланки методики викладання, реалізації нових форм роботи пов’язані з використанням комп’ютерної техніки. Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді, веб-сайти освітнього, наукового, методичного характеру – все це невичерпний потенціал для використання на уроках мови та літератури.

    Для забезпечення належного рівня впровадження електронних засобів навчання потрібно формувати та вдосконалювати таку професійну рису педагога, як ІКТ-компетентність. Виділення ІКТ- компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

    В науковій літературі поняття ІКТ-компетентності має різноманітне трактування.

    П.В.Беспалов визначає дане поняття як інтегральну характеристику особи, що припускає мотивацію до засвоєння відповідних знань, здібність до вирішення задач в навчальній і професійній діяльності за допомогою комп’ютерної техніки і володіння прийомами комп’ютерного мислення. Формується вона як на етапі вивчення комп’ютера, так і на етапі його застосування.

    А.А. Єлізаров під ІКТ-компетентністю розуміє сукупність знань, умінь і досвіду діяльності, причому саме наявність такого досвіду є визначальною по відношенню до виконання професійних функцій. О.М.Шилова та М.Б.Лєбєдєва визначають ІКТ-компетентність як здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

     Н.В. Насирова доводить, це – мотивація, потреба й інтерес до отримання знань, умінь і навичок у галузі технічних, програмних засобів й інформації. Компетентність педагогів в області ІКТ розглядається Л.М. Горбуновою і А.М. Семибратовим як готовність і здатність педагога самостійно і відповідально використовувати ці технології в своїй професійній діяльності.

    Інформаційні та  комунікаційних  технології передбачають  здатність  орієнтуватися  в  інформаційному  просторі,  отримувати  інформацію  та  оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

    Таким чином, під ІКТ-компетентністю розуміється здатність вчителя використовувати інформаційні та  комунікаційні  технології  для  здійснення  інформаційної  діяльності (пошуку  інформації,  її  визначення  і організації, управління і аналізу, а також її створення і розповсюдження) в своїй професійній сфері.

  • ІІ. Основна частина. Творчий пошук вчителя та учнів

    Впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій та вибір оптимальних методів навчання сприяє формуванню загальнонавчальних вмінь і навичок, організації самостійної роботи учнів, здійсненню індивідуалізації та диференціації розвивального навчання.

    Вивчення за різними джерелами досягнень педагогічної науки і практики, використовування новаторських технологій, постійне вдосконалення своєї методики викладання, пошук нових форм і методів організації занять з учнями розширює знання вчителя зі свого предмета та впливає на ріст педагогічної майстерності. Це позитивно відображається на результатах його діяльності. Набуття учителем умінь та навичок використання сучасних навчальних комп’ютерних комплексів у навчальному процесі сприяє успішній реалізації державної програми “Інформаційні і комунікаційні технології в освіті і науці”.

    Уроки з впровадженням засобів інформаційно-комунікаційних технологій потребують продуманого планування та високої підготовки.

    Початковим етапом до створення уроку є вибір теми і мети уроку. Щоб учні в повній мірі засвоїли матеріал та досягли поставлених цілей на уроці, потрібно чітко визначити тему та конкретизувати мету уроку, обрати форму його проведення.

    Наступним етапом є збір матеріалу. Цей етап є важливим в підготовці до уроку. Інформація повинна бути змістовною, точною, неспотвореною і перевіреною. В цьому питанні допомагають електронні книги та Інтернет.

    Після аналізу зібраного матеріалу потрібно підібрати програми, які допоможуть якнайповніше розкрити учням матеріал при мінімальній витраті часу.

    Упорядковуючи матеріал, потрібно звернути увагу на його доцільність та обсяг.

    Сучасні  педагогічні  та  інформаційно-комунікаційні  технології,  сучасний  етап  розвитку педагогічних технологій обумовлений багатьма чинниками, серед яких можна виділити такі:

    1) швидке зростання суми теоретичних знань, потрібних сучасній людині як члену суспільства для формування її світогляду;

    2) зростаюча мобільність людей людей в процесах отримання освіти, професійної діяльності та спілкування на побутовому рівні;

    3) швидке зростання рівня професійних вимог до спеціалістів у вигляді суми професійних компетенцій, які треба постійно розширювати, удосконалювати та змінювати протягом усього періоду професійної діяльності;

    4) широке розповсюдження складних професійно-орієнтованих інформаційних систем, що постійно удосконалюються, виявляючи тенденції до уніфікації, глобалізації та стандартизації методів та засобів опрацювання інформації;

    5) швидке поширення та проникнення у всі сфери діяльності глобальної інформаційно-комунікаційної мережі.

     

    Ці фактори зумовлюють такі основні фундаментальні зміни в педагогічних технологіях:

    Øшироке  застосування  ефективних  інформаційних  технологій,  орієнтованих  не  лише  на аудиторну  роботу –  роботу  вчителя  з  групою,  а  й  на  індивідуальну  роботу  вчителя  з  учнем,  самостійну роботу учня як у класі, так і за його межами;

    Ø широке застосування дистанційних форм навчання у професійно-технічних закладах;

    Ø індивідуалізація, активізація процесу навчання;

    Øшироке застосування дистанційних форм доступу до знань, що створює принципово нові умови для організації самостійної роботи.

    Примітним є те, що класична класно-урочна форма навчання, з одного боку, не втратила своєї ролі як основна форма навчання в школі, а з іншого боку набуває якісно нових рис та доповнюється сучасними формами дистанційного навчання та доступу до інформації, які надалі гратимуть все більшу роль. Основним завданням освіти є формування особистості, яка володіє знаннями та вміннями, що дозволяють швидко адаптуватися в суспільстві та приносити користь державі. Крім того, під час навчання потрібно оволодівати вміннями та навичками самостійно. Отже, в системі освіти все більшу роль мають відігравати технології побудови індивідуальних траєкторій навчання. Таким чином, сьогодні є необхідність в осмисленні тих змін, які відбуваються в педагогічних технологіях, та, відповідно до цього, загальних схем застосування інформаційних технологій в навчальному процесі.

    Аналіз предметної області, якою є методична система навчання у навчальному закладі показує, що поряд із загальними аспектами використання методик навчання, зумовлених загальними проблемами передачі знань, існують і аспекти, зумовлені специфікою навчальних дисциплін. Тому проблеми ефективного використання інформаційних технологій у навчальному процесі обов’язково мають як загальні, так і специфічні риси. Сукупність методів розв’язання специфічних проблем, тобто проблем, які треба вирішувати, та аспектів, які треба враховувати при побудові та використанні педагогічних програмних засобів з навчальної дисципліни, називаються предметно-орієнтованим підходом.

    Аналіз методичних систем навчання показує, що існують такі аспекти, які, з одного боку, мають міждисциплінарний характер, а з іншого боку – свою специфіку. Розглянемо, як приклад, одну з таких проблем – проблему проведення уроків української мови з розвитку мовлення. Навіть не беручи до уваги специфіку навчальної дисципліни, можна перелічити загальні аспекти методичної системи проведення уроків розвитку мовлення:

    1)організація підготовки до проведення уроку;

    2)перевірка знань, вмінь та навичок, необхідних для виконання поставлених робочих завдань;

    3)методика виконання певного напрямку роботи;

    4)технології обробки результатів дослідження;

    5)формулювання висновків за результатами дослідження;

    6)методика оцінювання виконання практичних завдань. 

    Сукупність методів розв’язання специфічних проблем, тобто проблем, які треба вирішувати, та аспектів, які треба враховувати при побудові та використанні педагогічних програмних засобів, що розв’язують специфічну методичну проблему, яка має міждисциплінарний характер, називається проблемно-орієнтованим підходом. Суттєві зміни у характер навчального процесу може бути внесено за рахунок використання компонентно-орієнтованого підходу до побудови педагогічних програмних засобів. Компонентно-орієнтоване навчання полягає в такій організації навчального процесу, за якої попередні, раніше засвоєні знання і способи діяльності могли б використовуватися як новий інструмент для розв’язування більш складних завдань вищого рівня. Такий підхід до навчання задає нову ідеологію розробки педагогічних програмних засобів – нового інструментарію, здатного не лише здійснювати ефективне й результативне навчання, але й постійно оновлювати зміст навчальних дисциплін на основі нових компонентів, забезпечує істотну інтенсифікацію процесу пізнання, підтримує індивідуальну траєкторію навчання через можливість представлення необхідного набору компонентів, уміння віднайти з них найбільш ефективні та скомпонувати для розв’язання поставленого завдання.

    Належний  рівень  ІКТ-компетенції  викладача  забезпечить  якісну  та  ефективну  освітню  методику викладання. А  з  огляду  на  процеси  глобальної  комп’ютеризації  та  інформатизації  суспільства  електронні

    носії інформації повинні зайняти чільне місце у методиці викладання абсолютно усіх педагогів.

    В  останні  роки  одне  з  провідних  місць  у  педагогічній  практиці  починають  займати  електронні підручники. Увага  до  них  небезпідставна,  оскільки  в  них  комплексно  акумульовані  різноманітні функції, окремо притаманні іншим засобам навчання.

    На  сьогоднішній  день  багато  учнів  мають  комп’ютери  та  використовують  їх  як  засіб  навчальної діяльності.  Також  значна  кількість  навчальних  закладів  України  забезпечена  комп’ютерними  класами.  З цього  можна  зробити  висновок:  використання  інформаційних  технологій  у  навчальному  процесі  вже  є необхідністю.

    Але це вимагає спеціальної організації навчальної діяльності. У роботі з друкованим підручником, зазвичай,  пріоритетним  виступає  зоровий  аналізатор,  за  допомогою  якого  учень  сприймає  інформацію: вправи, тексти, діалоги тощо. У електронному підручнику акумульовані можливості забезпечити учня саме тими  видами  навчальної  діяльності,  які  сприяють  залученню  і  використанню  різних  аналізаторів  для ефективного засвоєння навчального матеріалу (слухового, зорового, мовленнєво-моторного і рухового). А з психології  відомо,  що  чим  більше  аналізаторів  бере  участь  у  вивченні  навчального  матеріалу,  тим  він ефективніше і краще засвоюється. Цей чинник свідчить про переваги електронного навчального засобу.

    Сучасний  комп’ютер  приваблює  учнів  тим,  що  він  є  універсальною  іграшкою,  рівноправним партнером,  терплячим  товаришем,  мудрим  наставником.  Учителям  комп’ютер  допомагає  краще  оцінити здібності і знання учнів, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми та методи навчання.

    Комп’ютер  відкриває  нові  можливості  для  творчого  розвитку  як  учнів,  так  і  вчителів,  дозволяє звільнитися від одноманітності традиційного курсу навчання, розробити нові  ідеї та вирішити більш цікаві та складні проблеми.

    Комп’ютер  є  потужним  засобом  підвищення  ефективності  навчання.  Він  значно  розширив можливості  подачі  навчальної  інформації  за  допомогою  кольору,  графіки,  звуку,  цифрової  відеотехніки.

    Значно зростає мотивація учня до навчання. Новизна роботи з комп’ютером підвищує інтерес до оволодіння знаннями,  а  також  подання  навчальних  завдань  за  ступенем  складності.  Комп’ютер  дозволяє  позбутися однієї  з  головних  причин  негативного  ставлення  до  навчання –  відсутності  успіху.  Працюючи  на комп’ютері, учень має можливість довести до кінця вирішення завдання.

    Комп’ютер  сприяє  формуванню  в  учнів  рефлексії  своєї  діяльності,  дозволяє  учням  побачити результат своїх дій. Контроль здійснюється об’єктивно та своєчасно.

    Використання  комп’ютерної  техніки  робить  урок  привабливим  та  сучасним.  Урок,  на  якому відбувається  індивідуалізація  навчання,  розвивається  пізнавальна  діяльність  учнів,  а  саме  інтелектуальна активність, логічне мислення, увага, пам’ять, мова, уява,  інтерес до навчання. Урок, на якому з’являються нові можливості для розвитку  гармонійної  індивідуальності,  здатної до колективної  співпраці. Прикладом цього  може  слугувати  урок  з  української  мови  з  теми «Розгорнуте  повідомлення  в  науковому, публіцистичному  стилях  за  попередньо  складеним  планом,  тезами,  конспектом».  На  цьому  уроці  учні підсумували  все  те,  чого  навчилися  за  допомогою  комп’ютера.  На  попередньому  уроці  учні  отримали проектні завдання. Використовуючи метод проекту, учні навчалися, насамперед, визначитись  із потребою, з’ясувавши при цьому її пріоритетність, а потім ставити перед собою мету та знаходили правильні шляхи її реалізації.  Під  час  підготовки  до  уроку  учні  аналізували  всі  реальні  ресурси,  які  в  них  є,  а  потім  уже залучали  інші;  покроково  планували  свою  діяльність,  при  цьому  чітко  розмежовуючи  відповідальність кожного  за  певну  ділянку  роботи.  Таким  чином  в  учнів  вироблялось  вміння  працювати  в  команді, спілкуватися,  працювати  з  викладачем  як  рівноправним  партнером,  оцінювати  свою  роботу. Учні  набули вмінь та навичок у створенні презентації та публікації. Урок сприяв розвиткові  інтелектуальних  і творчих здібностей учнів, формування у них певного рівня комунікативної компетенції.

  • ІІІ. Висновок. Ефективність впровадження ІКТ.

    Вибір мультимедійних засобів навчання, вирішення питання про те де, як і коли їх використовувати, належить вчителеві. Оптимальним є варіант, коли у школі буде багато таких засобів, а сам вчитель буде вільно володіти методикою використання їх на навчальних заняттях.

    Комп’ютер на уроках української мови та літератури поступово стає звичним засобом навчання. У школах  встановлюються  інтерактивні  дошки,  використання  яких  робить  заняття  динамічним, яскравим  і набагато результативнішим. Проте створення мультимедійних продуктів для кожної навчальної дисципліни в масштабах України з урахуванням програм – справа досить тривала у часі. А час не стоїть на місці. Тому вчитель школи стає сам автором власних мультимедійних продуктів. Такі  засоби  навчання  навіть  більш  ефективні,  ніж  стандартні  апробовані  матеріали,  оскільки створені самим учителем.

    Досвід роботи переконує, що віртуальний навчальний простір – широкий і багатогранний, і кожен учитель може тут реалізувати власне бачення уроку, виявити творчість і фахову майстерність.

  • ІV. Використана література

    1. Комп’ютерно-орієнтовані  системи  навчання:  Зб. наук. праць/  Ред. кол. –  К.:  НПУ ім. М.П.Драгоманова. – Вип.4. – 2001. – 230с.

    2. Гуревич  Р.С.  Теоретичні  та  методичні  основи  організації  навчання  у  професійно-технічних закладах – К.: Вища школа, 1998. – 229 с.

    3. Гуревич  Р.С.  Впровадження  комп’ютерних  технологій  у  навчально-виховний  процес  закладів освіти. – Вінниця, ВДПУ. – 1999. – 30 с.

    4. Дистанційне  навчання:  Дистанційний  курс /  За  ред.  В.М.Кухаренка. –  Харків:  ХДПУ, 1999. – 216с.

    5. Кадемія М.Ю. Дистанційне навчання в училищі: з досвіду роботи / Професійно-технічна освіта. – 2002. – № 1. – С.44-49.

  • Адреса


    Київська область, Сквирський район, село Чубинці
    Телефон:045-(68)-22-7-45;
    Ел. пошта: 23chubentsi_nvk@ukr.net