Зміст

Художні твори

Музичні твори

Тестування

Портрети

Позакласне читання

Кросворди

Пригоди і романтика
Урок № 33
В. Нестайко «Тореадори з Васюківки».
Захоплюючий пригодницький сюжет твору

Мета:  ознайомити з життєвим і творчим шляхом В. Нестайка;
розпочати роботу щодо аналізування його пригодницького твору, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості назви;
розвивати вміння толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати власну позицію;
узагальнювати, порівнювати, робити власні висновки, формувати етичні смаки;
виховувати почуття пошани до творчості В. Нестайка, позитивних рис характеру;
інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:
• Чи траплялися з вами цікаві пригоди? А можна про них написати художній твір?
• Твори якого жанру художньої літератури вам подобаються? Чим саме?
• Який твір, на ваш погляд, вважають пригодницьким? Наведіть приклад.
• А які пригодницькі твори світової літератури ви вже читали? (Твори Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена та ін.) Чим вони вас вражають, захоплюють?
• На вашу думку, пригодницькі твори повинні бути комічними або, навпаки, гостросюжетними? Власні міркування обґрунтуйте.

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

Саме тому, що дитинство моє перервала війна і довелося зазнати
чимало гірких недитячих переживань, рано подорослішати,
мені й захотілося писати для дітей —
повернутися у дитинство і догратися, досміятися, 
пофантазувати разом з юними читачами.
В. Нестайко

1. Життєвий і творчий шлях В. Нестайка (матеріал для вчителя)

ВСЕВОЛОД ЗІНОВІЙОВИЧ НЕСТАЙКО
(Народився в 1930 році)

   Всеволод Нестайко належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Дитячі роки письменника залишили згадку не лише про війну...
   Народився в місті Бердичеві Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам’ятає. Йому було чотири роки, коли прийшла звістка про те, що тато загинув за кордоном, виконуючи державне завдання. Всеволод пригадує лише, як батько частував його смачними цукерками у прощальний вечір і як мама повела його й сестричку в цирк, щоб хоч якось розрадити після таткового від’їзду. А був він веселою і товариською людиною, знав п’ять мов. Довго сподівався Всеволод Зіновійович, що батько все ще повернеться, тільки недавно перестав чекати...
   Про Бердичів хлопчик нічого не пам’ятає, окрім страшного голоду тридцять третього. Після марних прохань дати чогось поїсти він, зітхаючи, просив маму: «Ну, то дай хоч води напитися». Рятуючись від голодомору, сім’я переїхала до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.
   У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої дитячої хвороби, котрою б він не перехворів. Мама вчителювала і не могла сидіти постійно біля сина. Доводилось зачиняти його самого вдома. Тому дитинство для Всеволода — це самотність. Сидів у коридорі під дверима і вслухався в жахливу тишу, а в уяві вимальовувалися різні потвори і чудовиська. Тоді починав гірко плакати, але його ніхто не чув. Хіба якась сусідка підійде з того боку дверей, поговорить хвилинку-другу й піде у своїх справах. Наперекір жахливим картинам почав вигадувати смішні історії (в роду в них усі були жартунами). Отак і змагалися між собою жахи і веселі дотепи.
   А потім була школа. І знову залишався сам, але самотність уже змінилась на самостійність. На одному з уроків у першому класі надокучило Всеволодові сидіти, він неквапом підвівся з місця і пішов собі між партами.
   — Ти куди? — здивовано запитала Ліна Митрофанівна.
   — Нікуди. Я просто гуляю. Мені казала мама, що сидіти довго на одному місці не можна.
   Отак і прогулювався декілька днів, аж поки Вася Мостовой не підставив йому ногу і хлопчик не гепнувся на втіху всьому класові.
   ...Одного літнього дня діти біля свого будинку грали у війну, коли о 12 годині радіо принесло страшну звістку — почалася війна. Вони жили дитячими вимріяними уявленнями про війну і не могли зрозуміти заплаканих облич матерів.
   — Ми цього Гітлера за один день розіб’ємо, — вигукували хлопчаки, розмахуючи руками. Був серед них і одинадцятирічний Всеволод. Не знав він, що це була його остання дитяча гра. А скільки довелося пережити в окупованому фашистами місті!
   Мама не встигла евакуюватися, тому що хлопчик знову захворів. Серце її розривалося, бо дочка в цей час була в Москві (вона там вчилася в інституті). Цілих два роки про неї нічого не знали. Мама підпільно організувала школу, вчила Всеволода і його однолітків. Це був їхній п’ятий клас.
   Іноді стає моторошно від спогадів про ті часи. Письменнику згадується відчайдушний мамин зойк, коли біля нього розірвався снаряд і він впав, засипаний землею. Та найстрашніша подія трапилася у Бабиному Яру. Відступаючи, німці палили свої жертви. Вони примушивали робити це військовополонених. Одного разу кілька полонених утекло. Фашисти з собаками кинулися їх шукати. А Всеволод з Павлушею неподалік рвали в ліщині горіхи. Німець подумав, що це втікачі, вистрелив Павлуші прямо в скроню і націлився на Всеволода, але потім розглядів. Що це були діти...
   Багато професій поміняв Всеволод Нестайко. Він був і столяром, і слюсарем, візником, репетитором. Та найбільшу втіху одержує від зізнання маленьких читачів, що вони беруть в руки його книжечки, коли залишаються самі або хворіють.
   Однак перш ніж стати дитячим письменником, закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.  Потім працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь», де й було надруковано його першу книжку «Шурка і Шурко». Почин був добрий — слідом посипалися одна за однією повісті, оповідання для дітей: «В країні сонячних зайчиків», «Космо-Натка», «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець з тринадцятої квартири», «Таємниця трьох невідомих», «Пригоди близнят-козенят», «Тореадори з Васюківки», «Пригоди Грицька Половинки», «Незвичайні пригоди у лісовій школі», «П’ятірка з хвостиком» та багато інших. У них — дотепні, жваві, веселі, розумні, кмітливі, сміливі маленькі герої в різних життєвих ситуаціях, часом і драматичних, і зовсім химерних, сфантазованих. А поряд — добрий, лагідний дух самого автора, що несе в наш непростий світ добро і любов. І це Всеволод Нестайко робить настільки щиро й чесно — його твори не залишають байдужим, жодного читача. Саме тому вони перекладені багатьма мовами світу. Популярність письменника поширилася далеко за межі України. За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» він удостоєний премії імені Лесі Українки. Фільм за твором «Тореадори з Васюківки» одержав Гран-Прі на Міжнародному фестивалі в Австралії, фільм за твором «Одиниця з обманом» — спеціальний приз на Міжнародному фестивалі в Габрово. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури книжку «Тореадори з Васюківки» включено до особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена.
2. Теорія літератури
2.1. Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка). Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.
Раніше повістями називали й короткі розповідні твори.
2.2. Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, піднесеність.
2.3. Пригодницький твір — це твір, в якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін.), що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов’язані з ризиком.

В. Нестайко. «Тореадори з Васюківки»

3. Робота над твором В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»
Розділ І. «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» (уривки з трилогії)
3.1. Виразне читання уривків.
3.2.Тема: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні.
3.3.Ідея: уславлення дитячої кмітливості, винахідливості, розуміння почуття гумору та засудження необдуманих вчинків.
3.4.Основна думка: саме з дитинства формується людське «я», і хоча хлопці бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри.
3.5. Жанр: пригодницький та гумористичний твір.
3.6. Композиція.
Події у цій частині твору відбуваються протягом двох днів.
Експозиція: знайомство з Іваном Ревою та Павлом Завгороднім, родинами хлопців та місцевістю, де відбуватимуться події.
Зав’язка: прагнення хлопців повсякчас знаходити якісь пригоди (вирити метро під свинарником, виявити власні тореадорські здібності, зробити підводного човна, витягти з колодязя щеня).
Кульмінація: ризиковані вчинки, події, які траплялися з хлопцями.
Розв’язка: всі ситуації, до яких потрапляли хлопці, закінчувалися добре.
3.7. Обговорення розділу твору за питаннями:
• Чому глава твору починається зі знайомства не з хлопцями, а сваркою діда Варави?
• Чим пояснити благородність ідеї проведення хлопцями метро під свинарником?
• Що цікавого ми дізналися про родину Вані? (Батько грає на скрипці, дід — мисливець, мати — депутат райради, ланкова кукурудзоводів)
• Як бугай Петька налякав дачника?
• Через що хлопці посварилися і навіть побилися?
• Чому хлопці вирішали стати тореадорами? Чим закінчилося їх тренування з коровою Контрибуцією?
• Знайдіть у творі портретну характеристику діда Варави. Про що вона свідчить? («Обличчя в нього сіре й плямисте, як торішнє листя. Губи тонкі і так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі і нерухомі, як у півня. Через оті очі здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Та це тільки здавалося. Вісімдесят третій йому пішов»)
• Як Ваня з Павлом ставляться до навчання? («І хто вигадав оті екзамени. Та ще навесні, коли повітря пахне футболом і цурками — палками... Як добре було ще торік у четвертому класі! Ніяких тобі екзаменів. Краще було б і не переходити в п’ятий ... Краще двадцять «метро» засипать, ніж один екзамен»)
• Яким чином Ваня хотів зробити підводного човна?
• Що свідчить про реакцію хлопців на скімлення щеняти в колодязі? Як би повели себе ви у такій ситуації?
• Як поставилися хлопці до злочинця, який кинув щеня до колодязя?
• Чим пояснити те, що Ваня з Павлом, отримавши нового друга, забули про будівництво підводного човна?

V. Закріплення вивченого матеріалу на тему:

«В. Нестайко «Тореадори з Васюківки» (розділ І «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич»)
1. Розв’язання тестових завдань

1. Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?
а) Волоцюгою;
б) авантюристом;
в) пройдисвітом.
2. Дід хотів, щоб хлопці:
а) допомогли йому по господарству;
б) вилізли з ями;
в) вирвали бур’ян за клунею.
3. Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як:
а) у Києві;
б) Харкові;
в) Львові.
4. Свиня, на думку хлопців, важила:
а) п’ять пудів;
б) п’ять кілограм;
в) майже тонну.
5. На характер льоха Манюня була:
а) спокійною;
б) брехливою;
в) противною.
6. Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями?
а) «Подвір’я» і «Городина»;
б) «Сонячна» і «Кропив’яна»;
в) «Клуня» і «Крива груша».
7. Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме:
а) три копійки;
б) п’ять копійок;
в) одна копійка.
8. Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити?
а) Не вистачало будматеріалів;
б) дід побачив і почав сваритися;
в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала.
9. Друга Павла звали Явою, як і острів:
а) у Тихому океані;
б) Індійському океані;
в) Азовському морі.
10. Батько у Яви:
а) скрипач;
б) хокеїст;
в) фермер.
11. Явин дід полюбляє:
а) полювати;
б) рибалити;
в) доглядати за худобою.
12. На честь діда було названо:
а) шлях до Києва;
б) польове озеро;
в) метро, що хотіли прокласти хлопці.
13. Мати у Яви:
а) бригадир на заводі будматеріалів;
б) ланкова кукурудзоводів;
в) депутат облради.
14. Який фразеологізм має місце у цій частині твору?
а) Тільки п’ятами залопотів;
б) на ловця і звір біжить;
в) з голови до п’ят.
15. Характер у Яви наче:
а) ґрунтовий шлях;
б) міцна скеля;
в) сталь.
16. Ява кінофільм «Тореадор» назвав:
а) дуже гарним;
б) закордонним;
в) класним.
17. Тореадори, на думку Яви, — це:
а) люди, що ризикують своїм життям;
б) найсміливіші герої і ловкачі;
в) гумористи і циркачі.
18. Іван Рень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них:
а) написали в газеті;
б) транслювали по радіо і по телевізору;
в) знав увесь світ.
19. Яке лихо вчинив бугай Петька?
а) Загнав дачника на телеграфний стовп;
б) розбив сусідську горожу;
в) зіпсував комбайн Миколи.
20. Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися?
а) Кандидатуру на бій з коровою;
б) суперечку — хто сильніший;
в) бажання покататися на Миколиному комбайні
21. На килимку у Павла було вишито:
а) чудове квіткове поле;
б) троє цуценят;
в) Діда Мороза.
22. До тореадорського реманенту належали:
а) капелюшок і килимок;
б) відро і материна хустка;
в) простирадло і міцна мотузка.
23. Яку пісню наспівували хлопці, будучи у повній бойовій готовності?
а) Арію Хозе з опери Бізе «Кармен»;
б) гімн П. Чубинського;
в) «Єднайтесь, брати українці...»
24. Коли Контрибуція бурно зреагувала на хлопчачі старання?
а) Кому її почали кусати мухи;
б) вона захотіла пити;
в) один із хлопців ударив її по губі.

2. Робота на картках
Картка № 1
1. Чим вас приваблюють Ява і Павло? Порівняйте ваш відпочинок на літніх канікулах і пригоди цих п’ятикласників. Зробіть узагальнюючий висновок.
2. Доведіть на прикладі вчинків Івана та Павла, що хлопці мають щире серце, здатні до порозуміння і добра.
3. У бика Петьки очі наче:
а) повна луна; б) дві залізні миски; в) тракторні фари.
Картка № 2
1. Прослідкуйте, як сам В. Нестайко ставиться до своїх героїв? Особисті міркування обґрунтуйте.
2. Чи можна, на ваш погляд, виправдати поведінку хлопців, які рили метро під свинарником і зашкодили діду? Як Іван і Павло зреагували на його крик? Висловіть власну думку стосовно цього.
3. Де знайшли хлопці порятунок від Контрибуції?
а) У ставку; б) на дереві; в) вдома.
Картка № 3
1. Прокоментуйте характеристику, яку надав хлопцям дід Салимон:
«От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні! Власну думку вмотивуйте.
2. А що, на ваш погляд, є дружбою? Чи можна Ваню з Павликом вважати друзями?
3. На знак пошани до Контрибуції, яка простила образи хлопців, Ява частував її:
а) солодкими пиріжками; б) цукерками; в) зефіром.
Картка № 4
1. Чим захоплює вас ця частина твору? Як ви ставитеся до вчинків і поведінки Вані та Павла? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.
2. Прослідкуйте, які риси характеру виявляються у хлопців під час пригод, що з ними трапляються. Власні спостереження узагальніть.
3. Як хлопці назвали щеня, яке витягли з колодязя?
а) Палканом; б) Шариком; в) Собакевичем.

VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання

   Дослідницьке завдання — дізнатися у батьків про їх дитинство і ті пригоди, які з ними траплялися (розповідь-конкурс).