Зміст

Художні твори

Музичні твори

Тестування

Портрети

Позакласне читання

Кросворди

Урок № 34
В. Нестайко «Тореадори з Васюківки».
Мрія і дійсність у творі

Мета:  продовжити опрацювання змісту твору, знаходити у творі елементи гумору, романтики;
простежити, як зображується мрія і дійсність у стосунках і поведінці героїв, вміти їх аналізувати;
розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережливість, вміння грамотно висловлювати свою думку, почуття, враження, формувати активну життєву позицію, естетичні смаки;
виховувати почуття пошани до творчості В. Нестайка, гумору, прагнення пізнати багато цікавого, корисного, необхідного для самовдосконалення;
прищеплювати повагу до дружби, працьовитості.
Тип уроку:  комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань

Розв’язування тестових завдань за темою «В. Нестайко. Життя і творчість».

III. Перевірка домашнього завдання

Учнівський міні-конкурс і найцікавіша розповідь школярів про пригоди їхніх батьків у дитинстві. Визначення переможців.

IV. Оголошення теми, мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Усміхнися над своїми прикрощами — гіркота їхня щезне.
Усміхнися над своїм супротивником — щезне його злість.
Усміхнися і над своєю злістю — не буде і її.
Я. Райніс
З добрим дружись, а лихих стережись!
Народне прислів’я
Нема нічого кращого в житті за дружбу.
В. Нестайко

1. Аналіз ІX розділу твору «Тореадори з Васюківки».
1.1. Виразне читання розділу, переказування окремих його епізодів.
1.2.Тема: зображення стосунків між хлопцями, в результаті яких перевіряється цінність справжньої дружби.
1.3.Ідея: засудження тих, хто розуміє дружбу тільки на словах; уславлення дружніх стосунків, які перевірені часом, конкретними справами.
1.4.Основна думка: «Поміч у свій час як дощ у посуху» (народне прислів’я),
«Нема нічого кращого в житті за дружбу» (В. Нестайко).
1.5. Композиція.
Експозиція: розповідь про дружні стосунки Павла з Антончиком Мацієвським.
Зав’язка: вирішення хлопцями збудувати єгипетську піраміду із кавунів і замурувати в ній Павлушу — як фараона Гаменхотепа...
Кульмінація: допомога Яви Павлу втекти від розлюченого діда Салимона.
Розв’язка:  покарання хлопців батьками за шкоду на баштані.
1.6. Обговорення змісту твору за питаннями:
• Чим пояснює Павлуша своє недоброзичливе ставлення до Яви на початку розділу?
• Які переваги були у дружніх стосунках Павла з Антончиком Мацієвським?
• Яким зображено баштан? Опишіть його («Такого баштана нема ніде. Кінця краю не видно. Од обрію до обрію. І кавунів — тисячі, мільйони... і всі смугасті. Як тигри. Тисячі, мільйони тигрів»)
• Як відбувається знайомство з дідом Салимоном — охоронцем баштану?
• Яким чином хлопці потрапили на баштан?
• Якої шкоди завдали хлопчаки баштану?
• Як хлопці дійшли до того, щоб збудувати єгипетську піраміду? Що вам відомо з історії про цю споруду?
• Охарактеризуйте Стьопу Карафольку. Чим пояснити те, що хлопці його не поважали? («Він щодня чистив зуби, робив зарядку і взагалі був свиня. Коротше, він був те, що називається зразковий учень: учився на самі п’ятірки, поводився в школі бездоганно, не бешкетував, не бив вікон, не вмочав косу дівчинки, що сидить попереду, в чорнило, не підпалював на уроці «жабку» з кінострічки...»)
• Поясніть вираз у творі: «Стьопа — був свого роду ходячим довідником».
• Звідкіль хлопці були обізнані про єгипетські піраміди?
• Кого було обрано фараоном? Чому?
• Опишіть, як відбувалася побудова єгипетської піраміди?
• Що відчув Павлуша, перебуваючи у ролі Гаменхотепа?
• Яким чином Павлуша втік від діда Салимона? Хто йому допоміг?
• Охарактеризуйте внутрішній стан Павла, коли він тікав з Явою від діда («І мені здавалося, що серця наші теж б’ються, наче одне серце. Мені було дуже хороше! Мабуть, таке відчувають справжні друзі — солдати, коли плече в плече йдуть в атаку. Отак біг би й біг на край світу...»)
• Чи зрозумів Павло, чим вимірюється справжня дружба? Що про це свідчить?
• Яке покарання дістали хлопці за шкоду на баштані?
• На ваш погляд, дружба Павла з Явою буде тривалою чи тимчасовою? Обґрунтуйте особисті міркування.
• Чого вчить вас цей твір? Кого ми можемо назвати справжнім другом?
• Які прислів’я та приказки про дружбу ви знаєте?

(Нема товариша — шукай, а знайшов — бережи;
Вірний приятель — то найбільший скарб;
Не обгороджуй себе огорожею, а приятелями;
Друга шукай, а найдеш — тримай;
Не май сто рублів, а одного друга;
Не так тії сто братів, як сто друзів;
Пробуй золото вогнем, а дружбу — грішми)

VI. Закріплення вивченого матеріалу на тему «В. Нестайко “Тореадори з Васюківки”»

(розділ ІХ, в якому Павлуша розказує, як він подружився з Явою)

1. Розв’язання тестових завдань

1. Павло не дружив з Явою до четвертого класу, оскільки той був:
а) вередливим;
б) товаришував з хлопцями іншого класу;
в) заклопотаний навчанням.
2. Спершу Павло дружив:
а) з Ганькою Гребенючкою;
б) Антончиком Мацієвським;
в) Стьопкою Карафолькою.
3. Найбільше Павлуша полюбляв:
а) морозиво з вершками;
б) малину з молоком;
в) вареники з вишнями.
4. Кавуни на баштані Павлуша порівнює:
а) з тиграми;
б) кулями;
в) колесом комбайна.
5. Дід Салимон-баштанник не любив, коли хлопці:
а) його ображали;
б) крали у нього кавуни;
в) псували йому врожай.
6. Варава і Салимон сварилися через:
а) політичну ситуацію за кордоном;
б) здобути інформацію про футбольну гру;
в) непорозуміння у господарських справах.
7. Хлопці пробували грати кавуном:
а) у волейбол;
б) гандбол;
в) футбол.
8. Стьопу не полюбляли хлопці, бо він:
а) був відмінником;
б) не чистив зуби;
в) фізично не розвивався.
9. Серед хлопчачого колективу Стьопу називали:
а) розумним електриком;
б) літаючою тарілкою;
в) ходячим довідником.
10. Хлопці навчилися говорити один на одного «старик»:
а) від старшокласників;
б) київських мисливців;
в) працівників баштанника.
11. Гору кавунів хлопці назвали:
а) ейфелевою вежею;
б) єгипетською пірамідою;
в) чарівною фортецею.
12. Павлуша погодився бути фараоном, отримавши ім’я:
а) Хеопс...;
б) Тутанхамон...;
в) Гаменхотеп...

2. Робота на картках
Картка № 1
1. Доведіть на прикладі взаємостосунків хлопців, що дружба перевіряється у скрутних ситуаціях. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.
2. Висловіть власну думку щодо наступного розміркування Павла: «Нема нічого кращого в житті за дружбу».
3. Чому хлопці покинули замурованого у кавуни Павлушу?
а) вирішили пошуткувати над ним;
б) побачили діда Салимона;
в) почули крик матері.
Картка № 2
1. Що свідчить про обізнаність хлопців стосовно історичних знань про єгипетські піраміди? Свої думки обґрунтуйте.
2. Як ви ставитеся до шкоди, яку вчинили хлопці на баштані? Визначте власний вирок щодо покарання шкідників.
3. Хто допоміг Павлу в скрутну для нього хвилини?
а) Гришка Сало; б) Ваня Рень; в) Антончик Мацієвський.
Картка № 3
1. Чому хлопці не любили Стьопу Карафольку? Чи згодні ви з думкою хлопців? Особисті міркування аргументуйте.
2. Прокоментуйте народне прислів’я: «Порятуй мене у пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків». Як воно стосується даного розділу твору?
3. Яке із зазначених нижче народних прислів’їв стосується ідейного змісту ІХ розділу твору?
а) В лиху годину узнаєш вірну людину.
б) Чим багатий, тим і радий.
в) Ложка дьогтю зіпсує бочку меду.

VII. Підсумок уроку
VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності
IX. Домашнє завдання

Підготувати усний твір на тему «З ким я дружу в класі і чому?»