Урок № 37
Виразне читання найцікавіших епізодів твору
В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»
Мета: вдосконалювати вміння і навички виразного читання, зокрема тексту прозового і гумористичного твору (В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»);
повторити особливості виразного читання, важливість у сприйнятті ідейного змісту твору, характеристиці його персонажів;
розвивати вміння виразно читати, дотримуючись усіх вимог такої роботи;
збагачувати словниковий запас;
формувати естетичні смаки;
виховувати шанобливе ставлення до художнього слова, його творців;
розвивати інтерес до навчальної діяльності, наслідків власної праці.
Тип уроку: застосування знань і формування вмінь.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
• Що ви розумієте під виразністю читання? (Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичений художній твір.)
• Назвіть засоби виразного читання. (Техніка читання, логічний наголос, паузи, сприйняття-розуміння; бачення і реакція; ставлення читця до твору; мета читання та інтонація, зв’язок з аудиторією.) Яким чином слід їх використовувати під час виконання того чи іншого художнього твору?
• Які навички треба мати і про що необхідно знати читцю? (Про образне мислення й емоційну збудливість; здатність переключатися з одного психологічного стану в інший; вміння володіти собою та слухачем, а також технікою мовлення; знання законів музики мови.)
• У чому полягають особливості техніки читання? (Дихання, голос та його сила, тембр, темп)
• Яке значення приділяється під час читання логічному наголосу.
• Чому дуже важливо під час читання художнього твору дотримуватися пауз? Які види пауз вам відомі? (Граматична, логічна, логіко-граматична, ритмічна, психологічна)
• Для чого виконавець під час читання повинен враховувати інтонацію?
• За яких умов виконання будь-якого твору буде цікавим? (Коли читець свої почуття переконання прагнутиме нести конкретній аудиторії.)
III. Оголошення теми, мети уроку
Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
...відчуття красивого та художнього не визначиш у сухій формулі.
Вони потребують почуття, практики, досвіду, власної допитливості та часу.
К. Станіславський
Навчити дитину виразно читати твір — значить дати їй у руки ключ
до пізнання й осмислення краси та змісту художнього слова.
Б. Буяльський
1. Особливості виразного читання прозового твору
Виразне читання прозового тексту називають «розказуванням», «розповіданням». Це призводить до термінологічної плутанини, коли точне відтворення авторського тексту змішують з його вільною передачею.
Само собою зрозуміло, що перш ніж начитувати текст, готуючись до декламації, необхідно збагнути його ідейний смисл. Треба мати чітку уяву про епоху, яку зображено в творі, про ідейну позицію автора, його симпатії та антипатії, про те, як погляди автора, його ставлення до явищ, подій та різних категорій людей викристалізувались у творі, в які форми вони вилились. Кому із героїв свого твору автор симпатизує, до кого ставиться скептично, кого виставляє на посміховисько, кого таврує, ганьбить? Чи завжди рівний автор у ставленні до героя, чи все у ньому він приймає? За що засуджує, за що похваляє своїх героїв автор? Яким є моє (виконавця) ставлення до автора, до кожного з героїв його твору? Що я приймаю у автора? З чим погодитись не можу?
Треба внутрішнім зором своїм бачити змальовану автором картину в усіх її деталях. Якщо вона описана докладно, досить лише вдумливо проаналізувати текст; якщо вона схоплена скупими штрихами, її треба домалювати у своїй уяві, нафантазувати картинку.
Необхідно врахувати, від кого йде розповідь: від автора чи від когось із героїв. Декламаторові доводиться вживатися в роль тієї особи, від якої він читає. Це дає змогу краще відтворити почуття, настрої, але ніяк не означає, що треба грати роль автора чи героя, перевтілитися в них, сценічна гра в читанні прози може викликати у слухача відчуття неприродності.
Якщо розповідь ведеться від особи героя, треба збагнути, як до нього ставиться автор. Якщо про одного героя розповідає інший, враховуємо ставлення автора до обох героїв і визначаємо своє ставлення до них і до авторської характеристики їх. Тут маємо на увазі, що наше тлумачення вчинків героя може не збігатися з авторським. Та своє тлумачення, оскільки воно не суперечить текстові, — не лише право, а й обов’язок виконавця.
Є також такі місця в тексті, які вимагають читання напам’ять, а є такі, що просяться бути прочитаними з книги.
Процес виразного читання прозових творів змушує читця входити у світ думок і почуттів автора настільки глибоко, що вони на час виконання стають мовби його власними. Читець оповідає про те, що його найбільше схвилювало.
Педагог, навчаючи дітей виразного читання, намагається наблизити їхню виконавську інтонацію до усної, оповідної, щоб досягти безпосередності і невимушеності.
2. Виразне читання уривків з трилогії В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»
2.1. Бесіда за питаннями:
• Від чого залежить темп читання? (Від розвитку подій та явищ, почуттів та настроїв героїв. Він може змінюватися багато разів.)
• Якою буде виразність читання гумористичного твору?
• Як необхідно читати твір В. Нестайка, щоб сміх не перешкоджав сприйняттю його виразності?
• Чи симпатизує автор будь-якому герою власного твору, чи, навпаки, ставиться скептично? Відповідаючи посилайтеся на зміст твору.
• Чи все ми сприймаємо в героях твору «Тореадори з Васюківки» так, як це намагається відобразити автор?
• Як ви ставитеся до В. Нестайка та героїв його твору?
2.2. Читання найцікавіших епізодів твору за ролями. Під час читання звертається увага на виразність (дотримання техніки читання (дихання, голос, тембр), логічного наголосу, темпу, логічної мелодії, паузи, вимови, інтонації тощо).
2.3. Опрацювання завдань.
1) Віднайдіть місце в художньому творі, де темп читання різний (повільний, середній, швидкий).
2) Прочитайте уривок з пригодницького твору, а саме: з розділу «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» від слів «У нас була прекрасна, благородна ідея...», закінчуючи словами «Ох і лаявся!». Охарактеризуйте його інтонацію, темп, зазначте паузи, логічні наголоси.
3) Яка роль темпу уривку з розділу, в якому Павлуша розказує, як він подружився з Явою від слів «І тут, як з-під землі, з’явився Ява», закінчауючи словами: «...а дід Салимон ловив».
4) Доведіть, що логічна мелодія фрази значною мірою визначається розділовими знаками на прикладі уривку з розділу «“Е”, — сказали ми з Явою» від слів: «Скрутно було і з іншими головними ролями», закінчуючи «Не було б п’єси».
5) Розставте логічний наголос і зазначте паузи в останньому абзаці розділу «“Е”, — сказали ми з Явою».
2.4. Робота з підручником.
Опрацювання статті про виразне читання.
V. Підсумок уроку
Бесіда за питаннями:
• Чим відрізняється виразність у читанні прозового твору від поетичного?
• Для чого під час читання твору необхідно дотримуватися виразності його виконання?
• Як виразність у читанні впливає на поведінку виконавця, риси його характеру, світогляд, кругозір?
• Яким чином виразне читання пов’язано з іншими видами мистецтва?
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності
VII. Домашнє завдання
Підготуватися до позакласного читання, а саме: розкрити ідейно-художній зміст твору В. Нестайка «Незнайомець з тринадцятої квартири».