Урок № 54
Література рідного краю.
Б. Грінченко «Сірко»

Мета:  поширити знання про життєвий і творчий шлях Б. Грінченка;
проаналізувати твір «Сірко», з’ясовуючи при цьому його ідейно-тематичне спрямування, композицію, зміст;
розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння робити відповідні висновки, узагальнення;
формувати кругозір, світогляд;
виховувати почуття пошани, подяки до митців рідного краю, їх творчої діяльності;
інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку:  комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:
• Охарактеризуйте казку як літературний жанр.
• Які бувають казки? (Народні і літературні, соціально-побутові, фантастичні, про тварин)
• Назвіть відомі вам казки. Які з них ваші улюблені?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Я хочу, щоб казка була правдоподібна,
а не схожа на безладний сон,
щоб у ній не було ні банальностей, ні дурниць.
А найбільше мені хочеться,
щоб під серпанком вимислу проникливий погляд
міг упізнати в ній глибоку істину...
Вольтер

1. Вступне слово вчителя
   Скільки митців слова зростила рідна Харківщина для нашої країни. Їх твори є дійсно шедеврами, вони варті того, щоб ними пишалися, під час читання — відчували насолоду, задоволення, радість. На творах цих літературних чарівників виховується, розвивається, навчається життю наше майбутнє.
   Сьогодні ми вирушаємо у казковий світ Б. Грінченка, письменника нашого рідного краю.
2. Біографія і творчий шлях Б. Грінченка (матеріал для вчителя)
   Грінченко Борис Дмитрович (псевдоніми — Василь Чайченко, П. Вартовий, Б. Вільхівський та ін.) народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр, поблизу с. Руські Тишки (тепер Харківського району Харківської області) в сім’ї незаможного поміщика. Навчався в реальній школі в Харкові. У 1879 році був виключений з неї і ув’язнений за поширення нелегальної літератури. У 1881 році екстерном склав іспити на народного вчителя. Учителював на Харківщині, Сумщині, Луганщині. Спілкувався з відомою діячкою народної освіти Х. Д. Алчевською. На її запрошення разом із дружиною працював у народних школах Харкова і с. Олексіївки поблизу Луганська.
   У 1887 р. переїхав до Чернігова, працював у Чернігівському земстві, займався культурно-освітньою діяльністю. Із 1902 року жив у Києві, був головою Київського товариства «Просвіта», одним із організаторів Української радикальної партії (УРП).
   Як учений, виявив себе у багатьох галузях науки. Особливо цінними є його збірники етнографічних і фолькльорних матеріалів («Думи кобзарські» (1897), три томи «Етнографічних матеріалів») та чотиритомний «Словарь української мови» (К., 1907–1909).
   Як діяч народної освіти, Грінченко писав підручники, педагогічні розвідки тощо. Автор першої книги для читання в школі українською мовою «Рідне слово».
   Помер 6 травня 1910 року в Оспадалетті, Італія, похований у Києві на Байковому кладовищі.
3. Робота над казкою Б. Грінченка «Сірко»
3.1. Виразне читання казки.
3.2.Тема: зображення собаки Сірка, який намагався заробляти собі на життя «легкий хліб» за вовчими законами, але не зміг.
3.3.Ідея: возвеличення чесності, порядності, працьовитості; засудження ледачості, підступності, корисності.
3.4.Основна думка: чесна і сумлінна праця сприяє повноцінному життю; заперечує злочинність, крадіжку; прикрашає людину.

«Дурно хліб не можна їсти,
Треба заробляти!»

3.5. Жанр: літературна казка про тварин.
3.6. Проблематика твору:
• добро і зло;
• вірність (дружба) і зрада;
• працьовитість і ледачість.
3.7. Композиція.
Експозиція: знайомство з Сірком, його обов’язками у людському господарстві.
Зав’язка: дорікання чоловіка про ледачість Сірка. Собака вирішує покинути господаря і шукати кращого місця. Зустріч Сірка з вовком.
Кульмінація: собака за скоєний злочин був побитий.
Розв’язка: повернення Сірка додому; собака незабаром зробився працьовитим.
3.8. Обговорення змісту казки. Бесіда за питаннями:
• Назвіть обов’язки Сірка у чоловіка.

(Од вовків глядіть худобу,
Звіра одганяти,
А удень, як наїсися,
То лягай і спати)

• Чи можна виправити ледачу поведінку собаки? Чому?
• Як ми можемо охарактеризувати чоловіка-господаря собаки? (Працьовитий, добрий, чемний, вміє прощати зло)
• Чому собака називає вовка братом?
• Чим пояснити «радість» вовка щодо «дружби» з Сірком?
• У чому виявляється хитрість і підступність вовка?
• Що відчув собака, коли зрозумів зраду вовка? А вас, шановні школярі, хто-небудь зраджував? Як на це ви реагували?
• Як зрозуміти таке дорікання людей Сіркові: «Коли ти собака, — кажуть, — так не лазь з вовками!»?
• Чи потрібна була така «наука» Сіркові, щоб знову стати працьовитим, порядним? Власні думки прокоментуйте.
• Чи співчуваєте ви Сіркові, якого було сильно побито? Відповідь вмотивуйте.
• Що перемогло, на вашу думку, у казці: зло (ледачість) чи добро (працьовитість)?
• Яким ви уявили собі Сірка після читання казки? (Кудлатий, лінивий, а потім працьовитий). Зробіть усний малюнок.
3.9. Дискусійне питання.
— Згадайте українську легенду «Чому пес живе біля людини?» Що єднає цей твір з казкою «Сірко» Б. Грінченка.
3.10. Завдання-гра: дібрати якомога більше слів для характеристики Сірка, вовка.
Наприклад: Сірко — ледачий, необачний, наївний.
Вовк — хитрий, підступний, улесливий, жорстокий, брехливий, злий…
3.11. Цитатний план твору.

1. Був колись Сірко Собака,
жив у чоловіка…
2. Та Сірко наш був лінивий,
Спав і день, і нічку…
3. Чоловік Сіркові каже:
«Дурно хліб не можна їсти,
Треба заробляти»
4. На хазяїна розсердивсь
Наш сірко кудлатий
……………………….
І біжить до лісу.
5. «А здоров, мил вовче-брате!»
Будем ми з тобою жити.
6. До комори вдвох полізли:
«Тут нам здобич буде».
7. А Сірко …вовкові викидає
Вже вівцю ситеньку.
8. Вовк вівцю схопив та драла
9. «Одурив мене вовцюга…» (Сірко)
10. Плиг ізнов тоді в кошару,
А в кошарі люди.
11. І Сіркові упійматись
Зараз довелося.
12. А Сірко кричить: «Не вовк я…»
Та дарма! По спині в нього
Вже гуля ломака!
13. Мабуть би, і вбили.
Та Сірко побачив дірку —
Плиг туди щосили.
14. То нікуди вже не бігав
Він ніколи з дому…
Береже комору й стайню
Звіра одганяє.

V. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Розв’язання тестових завдань (Б. Грінченко «Сірко»)

2. Робота за картками
Картка № 1
1. Чи можна вважати, що в образі тварин (собака, вовк) Б. Грінченко намагався показати людей? Власну думку обґрунтуйте.
2. Доведіть, що «Сірко» Б. Грінченка — літературна казка, враховуючи особливості цього жанру.
3. За що люди дорікали Сірку?
а) Лаяв поночі; б) лазив з вовками; в) кидався на дітей.
Картка № 2
1. Яке значення має праця в житті людини? Як Б. Грінченко у творі «Сірко» засуджує ледачість і возвеличує працьовитість?
2. Чи можна зрозуміти поведінку Сірка, який завдав шкоди людям, а потім намагається виправдати свої хибні вчинки? Доведіть це, посилаючись на текст твору.
3. Через що собака став працьовитим?
а) Не любив ледачих;
б) намагався виправдатися за заподіяну шкоду;
в) дуже захотілося їсти.
Картка № 3
1. Як через образ вовка Б. Грінченко викриває хитрість, підступність, улесливість? Вмотивуйте власну думку, наводячи приклади з тексту твору.
2. Прослідкуйте ставлення самого автора до своїх героїв. Що саме цією казкою хотів донести Б. Грінченко?
3. Яка домашня тварина не згадується у творі Б. Грінченка «Сірко»?
а) Кішка; б) теличка; в) ягня; г) гуска.

VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів роботи
VIIІ. Домашнє завдання

   Підотувати усний твір-мініатюру на тему «Праця — краса людини».