Урок № 59
С. Руданський «Пан та Іван в дорозі»

Мета:  ознайомити із життям і творчістю С. Руданського, співомовкою як літературним жанром;
домогтися розуміння викривального пафосу програмового твору;
виробляти вміння характеризувати героїв співомовки;
розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість;
вміння грамотно висловлювати власні думки, робити відповідні висновки, узагальнення;
формувати кругозір, світогляд;
виховувати почуття пошани, поваги до творчості С. Руданського, гумору як ознаки духовного здоров’я людини;
пунктуальність, раціональність у використанні навчального часу.
Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:
• Що свідчить про соціальну спрямованість того чи іншого твору? Наведіть приклади вже відомих вам творів.
(В. Симоненко «Цар Плаксій та Лоскотон», О. Пчілка «Сосонка», В. Винниченко «Федько-халамидник», С. Черкасенко «Малий горбань» та ін.)
• З якою метою автори у своїх творах використовують гумор?
• Які риси характеру вам імпонують, а які — неприємні?
• Чого вчать твори художньої літератури?
• Чи полюбляєте ви подорожувати? Що необхідно для цікавої подорожі? Власну думку обґрунтуйте.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

І все мине, що гірко було,
Настануть дивнії роки…
С. Руданський
Степан Руданський належить, без сумніву,
до найбільш талановитих українських поетів,
що появилися по смерті Шевченка.
І. Франко

1. Інформація про письменника (матеріал для вчителя)

СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ РУДАНСЬКИЙ
(1834–1873)

   Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1834 року у селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі. У багатодітній сім’ї росло ще двоє синів і одна дочка, а також виховувався молодший брат батька. Розмовляли у попівській хаті, звичайно, українською мовою.
   За побажанням батька восьмирічного Степана віддали до Шаргородської духовної школи (бурси), де він навчався протягом 1841–1849 рр. Про бездушну систему виховання, схоластичний метод навчання, які панували у таких школах, правдиво розказано у відомій широкому читачеві повісті російського письменника Пом’яловського «Очерки бурси».
   Навчаючись у бурсі, Руданський досить добре освоїв давню грецьку, латинську та старослов’янську мови, викладанню яких там приділялася велика увага.
    Говорячи про витоки творчості Руданського, не можна забувати, що вже на порозі семінарії у нього було цілком осмислене ставлення до рідної мови, розуміння її значення для культури народу, виявлявся глибокий і нестандартний інтерес до усної народної творчості, були й перші самостійні спроби віршування.
   Широкою була і безпосередня лектура молодшого семінариста. Знайомлячись із творчістю популярних тоді українських письменників (Котляревського, Квітки-Основ’яненка, Гребінки, Шевченка), він відкривав для себе усю складність розвитку української літератури в умовах царизму.
   На семінарські роки припадає і початок безпосередньо творчої роботи Руданського. Тут написані перші оригінальні ліричні поезії («Сиротина я безродний», «Ти не моя», «Мене забудь», «Пісня») «Не дивуйтесь, добрі люди», переклад з польської мови популярного романсу «Чорний колір» та шість балад.
   Руданський закінчив семінарію першим учнем і за рішенням правління навчального закладу був затверджений у ступені студента та направлений для дальшого навчання у Петербурзьку духовну академію. Для випускної семінарії із далекої периферії це був нечуваний успіх. Перед ним відкривались двері до блискучої духовної кар’єри. Але юнак не скористався такою можливістю і свідомо обрав собі інший шлях, завідомо важкий і невдячний.
   І можна тільки дивуватися тому, яку силу духу й непохитність у відстоюванні обраного шляху виявляв поет у тих жахливих умовах, яким глибоким було переконання, що його праця, його творчість буде потрібна народові.
   Першого вересня поет виїхав з Петербурга до Ялти, куди він з великими труднощами дістав призначення на посаду міського лікаря.
   Праця міського лікаря, до якої Руданський приступив восени 1861 року, була вкрай виснажлива.
   Чесно і самовіддано пропрацював Руданський на скромній посаді міського лікаря Ялти, багато зробивши у справі охорони здоров’япростого народу. Ця його праця, яка нерідко вимагала справжньої мужності, так і не дістала визнання й оцінки з боку сильних світу цього. Під час епідемії холери Руданський тяжко захворів і 3 травня 1873 року помер.
   Творча спадщина Руданського велика і багатогранна, він активно заявив себе у всіх без винятку поетичних жанрах, але з найбільшою повнотою його талант розкривається у ліриці і гумористиці.
   Зовсім іншої тональності набуває сміх, коли в поле зору митця попадають представники тих соціальних верств, які живуть і тримаються працею народу, — попи, ксьондзи, царські чиновники, пани. Тут уже має місце не м’який гумор, співчутлива посмішка, а дошкульна сатира, спрямована на викриття паразитизму представників гнобительського класу, їх нелюдської моралі.
   Пройшло понад сто років з дня смерті Руданського, але й сьогодні він продовжує чарувати нас задушевністю своїх ліричних поезій, веселим і водночас вражаючим сміхом гуморесок. Справдилось сподівання поета, що його після смерті читатимуть мільйони одномовців. Своєю творчістю Руданський справді заслужив «на найдорожчий у світі титул — титул народного поета».
2. Теорія літератури
Інверсія — одна із стилістичних фігур мови, яка полягає в незвичайному розташуванні слів у реченні, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу.
Співомовка — короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві.
3. Вступне слово вчителя про ідейну спрямованість співомовок С. Руданського
   У співомовках оповідач «приказок» відстоює моральні принципи кращої частини народу, яка творить матеріальні й духовні цінності.
С. Руданський — ворог нероб, хабарників, шахраїв, злодюг, лицемірів, брехунів. Для нього головне мірило людської цінності — трудовий внесок, який кожен робить для загального добра, і чисте сумління. У співомовках автора виведена ціла галерея паразитів і ледарів. Передусім — це пани і урядовці, які самою політичною системою поставлені над трудящими. Він висміює також нероб і ледацюг безвідносно до їхнього суспільного статусу: і пана, і хапугу-урядовця, і зажерливого шинкаря.
   І коли у співомовці конфлікт між багатим і бідним, між паном і селянином, то моральну перевагу, як правило, дістає людина-трудівник, а пан чи інший дармоїд, який хотів насміятися над бідним, сам пошивається в дурні.

С. Руданський. «Пан та Іван в дорозі»

4. Аналізування твору С. Руданського «Пан та Іван в дорозі» (15 квітня 1858 р.)
4.1. Виразне читання співомовки.
4.2.Тема: зображення подорожі по світу двох різних за соціальним походженням героїв (пан та Іван), які намагалися перехитрити один одного.
4.3.Ідея: уславлення кмітливості, винахідливості Івана, його розуму, мудрості; засудження пана, який дбає лише про власні інтереси, свій шлунок.
4.4.Основна думка:

«Хтів пан когось ошукати,
Тай сам ошукався!»

4.5. Композиція.
Експозиція: побратими (пан та Іван) вирушили у світову подорож.
Зав’язка: різні ситуації, що траплялися з героями навколо бажання смачно поїсти, перехитрити один одного.
Кульмінація: усвідомлення паном, що його який раз ошукано.
Розв’язка: «димом здимів пан із хати», сварка між побратимами через хитрість.
4.6. Обговорення змісту твору за питаннями:
• У чому виявилося побратимство пана з Іваном?

(«По світі мандрують,
Разом їдять, розмовляють,
Разом і ночують»)

• Опишіть зовнішність подорожніх.
• Для чого автор знайомить нас з героями твору під час їх подорожі?
• Як прослідковується підступність і хитрість пана?
• Поясніть стійке сполучення: «Комара задушити» (Гарно і смачно поїсти; наїстися досить)
• Чому, вдруге лягаючи спати, пан торбу з харчами кладе під голову?
• Чим пояснити те, що Іван не схотів іти до пана «балювати»?
• Чи можна засудити Івана за те, що він вночі таємно від пана з’їв його харчі? Чому? Власну думку обґрунтуйте.
• Хто, на думку Івана, був винен у тому, що пан залишився з пустою торбою?
• Чому Іван вдруге вирішив залишити пана голодним і сам з’їв гуску?
• Який сон бачив пан?
• Як хитрість Івана перемогла підступність пана?
• Що означає вираз «димом здимів пан із хати»?
• Кого ми можемо вважати названим братом? Чи можуть пан та Іван бути братами? Для чого С. Руданський побратав своїх героїв?
(Протиставив одне одному)
• Як ви ставитеся до своїх братів і сестер?
• Чим корисний для вас цей твір?
4.7. Характеристика героїв твору.
1) Пан — «поганий», підступний, хитрий, ненажерливий, намагався повсякчас принизити й обдурити Івана.
2) Іван — витриманий, розумний, мудрий, практичний, працьовитий, винахідливий, здатний до крадіжки чужого майна.
4.8. Дослідницьке завдання:
За якими ознаками можна розрізнити героїв, побачивши їх і поспілкувавшись.
(Іван — у свитині, пан — у чемерці; у розмові різні погляди на поле (землю): Іван орав і засівав би її; пан збудував би місто (палац, крамниці, перекупки з булками))
4.9. Орієнтовний план твору.
1. Пан з Іваном побратались, вирушають у світову мандрівку.
2. Мандрівники вирішили поїсти харчі Івана.
3. Продовження подорожі після нічного перепочинку.
4. Вечірня розмова пана та Івана про застосування кожним з них поля.
5. Відмова Івана «балювати» у пана.
6. Іван з’їв харчі, вкрадені в пана, коли той спав.
7. Пан зранку побачив свою пусту торбину.
8. Пояснення Івана пану стосовно його порожньої торби.
9. Іван спіймав гуску і приготував її.
10. Намагання пана черговий раз обдурити Івана.
11. Іван вночі сам з’їв гуску.
12. Сон пана.
13. «Хтів пан когось ошукати, та сам ошукався!»

V. Закріплення вивченого матеріалу за темою «С. Руданський “Пан та Іван в дорозі”»

2. Робота на картках
Картка № 1
1. Чи є, на вашу думку, справжнім побратимство пана та Івана? Власний погляд обґрунтуйте, посилаючись на текст твору.
2. Поміркуйте, для чого пан хотів перехитрити Івана? Чи вдалося це йому? Чому? Особисту думку доведіть.
3. Скільки часу тривала подорож побратимів?
а) Добу; б) дві з половиною доби; в) три доби.
Картка № 2
1. Чи можна події, відображені у творі, вважати реальними? Особисті міркування обґрунтуйте.
2. Розкажіть, як перевіряється, випробовується дружба, назване братство у творі.
3. Пана С. Руданський у творі називає:
а) хитрим; б) поганим; в) підступним.
Картка № 3
1 Дослідіть, про що свідчить різниця у поглядах героїв стосовно поля? Чи можна землю вважати цінністю?
2. Доведіть, посилаючись на власний досвід, що справжня дружба, побратимство не повинно бути такими, як це відображено у творі С. Руданського.
3. У сні святі пригощали пана:
а) марципанами; б) куркою; в) гускою.

VІ. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

   Підготувати міні-доповідь «Козаки у творах С. Руданського», прочитати твори, дібрати прислів’я про козаків.