Урок № 64
С. Олійник «Чудо в черевику»

Мета:   продовжити знайомити з творчістю С. Олійника, узагальнити та систематизувати знання про гумор, сатиру, іронію;
проаналізувати гумореску «Чудо в черевику», визначаючи її ідейно-тематичне спрямування, художні особливості тощо;
розвивати вміння іронічно, критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності й самого себе;
грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження;
формувати естетичні смаки;
виховувати почуття пошани до С. Олійника, його гумору, власної навчальної діяльності, необхідність здобуття знань;
прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку:  комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:
• Чим відрізняється гумор від сатири? Наведіть приклад.
• Які негативні явища, риси характеру викриває у своїх творах С. Олійник?
• Прокоментуйте наступні слова Остапа Вишні: «Треба підняти народ до розуміння сміху, хорошого, світлого…».
• Чи вірите ви в чудеса? З якою метою у творах художньої літератури різних жанрів письменниками використовується уявне, фантастичне, казкове?
• Для чого діти ходять до школи? Які несподівані ситуації з ними трапляються?
• Порівняйте школу минулого і сучасну. Які переваги кожної з них, якщо такі є?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

Такий гумор є майже у всіх вітчизняних гумористів,
але чи не найтонкішим майстром такого гумору є якраз С. Олійник.
Остап Вишня
Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує…
Остап Вишня
Коли людина сміється, вона зла не робить.
К. Паустовський

1. Теорія літератури
1.1. Іронія (eironeia— удавання, лукавство) — троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають у дійсності про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнів-ною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.
1.2. Гіпербола (гр. hyperbole— перебільшення) — троп, що полягає в навмисному перебільшенні певної ознаки, явища, події з метою надати зображуваному більшої виразності, загостреності.
Наприклад. Смільчака такого, такого красеня, такого розумниці, як цей хлопчик удався, пошукати по цілім широкім і великім світі, та ще удень, при ясному сонцеві, та ще із свічею променистою (Марко Вовчок).

С. Олійник. «Чудо в черевику»

2. Опрацьовування гуморески С. Олійника «Чудо в черевику»
2.1. Виразне читання твору.
2.2. Тема: зображення Васі, який намагався скористатися «чудом справді чарівним» для відмінного навчання, не витрачаючи при цьому будь-яких зусиль і старань.
2.3. Ідея: засудження ліні, надмірної самовпевненості, байдужості до праці; прагнення легким шляхом здобути у будь-чому перемогу.
2.4. Основна думка: тільки у наполегливій праці, відповідальному ставленні до навчання можна досягти позитивних результатів, а не сподіватися на випадкове чудо.
2.5. Сюжет твору.
   Учень 5-го класу Вася Боровик вирішив скористатися чарівною порадою друга. Її суть: якщо хочеш вчитися на «відмінно», необхідно п’ятак приліпити в черевик під ліву п’ятку. Однак це чудо не спрацювало. Вася після закінчення уроків отримав п’ять двійок і надавив мозоль.
2.6. Композиція.
Експозиція: роздуми автора про ледачих людей; Васі порадив друг скористатися чарівним чудом і без мороки отримати п’ятірки.
Зав’язка: Вася зробив все так, як йому порадив друг.
Кульмінація: замість чуда — у класі сміх.
Розв’язка: Вася отримав п’ять двійок і надавив від п’ятака собі мозоль — такий результат чуда.
2.7. Характеристика образу Васі Боровика.
Орієнтовний план
1) Вася Боровик — учень п’ятого класу.
2) Риси характеру хлопця:
а) ледачий (несерйозно сприймає навчання);
б) наївний (живе марними сподіваннями);
в) безтурботний (вірить у велике чудо);
3) Негативний приклад навчання Васі для сучасних школярів.
2.8. Аналізування змісту гуморески за питаннями:
• Чому вас захоплює чудо? Чи вірите ви у його існування?
• Як автор ставиться до ледачих?

(Ждуть легенької удачі,
Без труда щоб їм повезло!»)

• Яким ми уявляємо Васю на початку твору?
• Що за чудо вразило хлопця?
• Чому Вася вирішив скористатися цим чудом і довірився йому?
• Чим пояснити незвичну ходу Васі по дорозі до школи?
• Що відчував Вася Боровик, коли його викликали на уроках?
• Поясніть фразеологізм «ні в сих ні в тих». Як він стосується Васі Боровика?
• Чому п’ятак у черевику був морокою для хлопця?
• Чи зрозумів Вася після закінчення уроків хибність такого чуда? Чи відбулося це раніше?
• Якими ж, на вашу думку, будуть подальші дії Васі? Чи звернеться він до цього чуда наступного разу?
• Чи цінує Вася дружбу? Змінилося, на вашу думку, ставлення хлопця до друга після отримання ним п’ятьох двійок?
• Чи є у нас в класі такі учні, як Вася?
• Які «ліки» ви б запропонували проти ліні?
• У чому значення даної гуморески С. Олійника для сучасних школярів?
2.9. Художні особливості твору.
• епітети: «легенька удача», «чарівне чудо», «велика морока».
• Порівняння: «приліпи його, мов латку».
• Риторичні оклики: «Під п’ятою ж є п’ятак!»;
«П’ятак надавив йому мозоль!»;
«А у сумці, стільки ж двійок!»
• Фразеологізм: «ні в сих, ні в тих».
• Метафори: «п’ятак відіграв роль, надавив мозоль».

V. Закріплення вивченого матеріалу на тему «С. Олійник “Чудо в черевику”»

1. Розв’язування тестових завдань

2. Робота на картках
Картка № 1
1. З якою метою, на ваш погляд, С. Олійник починає гумореску з негативної оцінки Васі Боровика? Особисту думку обґрунтуйте.
2. Доведіть, що навчання для кожного школяра — головний обов’язок. Чому Вася цього не розуміє?
3. Яке із зазначених прислів’їв відповідає ідейному змістугуморески?
а) «Хто не навчивсь, не буде знать»;
б) «Кожний майстер колись був невмілий»;
в) «Не берися не за своє діло».
Картка № 2
1. Висловте ваше ставлення до Васі? Що необхідно зробити хлопцю для того, щоб він осмислив значимість навчання?
2. Порівняйте, як ставитесь до навчання ви і Вася Боровик? Власні спо-стереження узагальніть і зробіть відповідний висновок.
3. Друга Васі, що запропонував йому чарівне чудо, звали:
а) Петром;
б) невідомо як;
в) так, як і головного героя твору, Василем.
Картка № 3
1. У чому Вася вбачає для себе чудо? Поясніть, чому хлопець повірив у його чарівність?
2. Дослідіть, як сам автор ставиться до свого героя? Особисті міркування обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з тексту твору.
3. По закінченню уроків учні:
а) співчували Васі; б) сміялися над хлопцем; в) розбіглися хто куди.

VІ. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
VІІІ. Домашнє завдання

   Знати ідейний зміст твору П. Глазового «Тарас Бульба в Києві», скласти план до нього.