Урок № 65
П. Глазовий «Тарас Бульба в Києві»
Мета: ознайомити з життєвим і творчим шляхом П. Глазового;
проаналізувати гумореску письменника «Тарас Бульба в Києві», з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування, головну думку твору, композицію;
вдосконалювати вміння виразно читати твори;
розвивати почуття гумору, оптимістичного ставлення до навколишнього світу, культуру зв’язного мовлення, логічне мислення; вміння співставляти, робити висновки, узагальнення;
формувати кругозір, світогляд;
виховувати почуття пошани, поваги до творчості видатного українського гумориста, доброзичливого сміху;
прищеплювати естетичні смаки.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
• Як ви сприймаєте гумор?
• Чи легко, на ваш погляд, бути письменником-гумористом?
• З якою метою у літературних творах поряд із гумором використовується сатира? Наведіть приклади.
• Що вам відомо про козаків? В яких творах описано цих мужніх героїв?
• Чи бували ви у Києві? Чим запам’яталося вам це місто?
• Чому ми повинні знати історичне минуле нашої рідної країни?
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку
Мотивація навчальної діяльності
ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу
Як не візьмемось за розум,
то нас так притисне,
що почнемо краще жити
тоді, як рак свисне.
П. Глазовий
1. Життєвий і творчий шлях П. Глазового (матеріал для вчителя)
ПАВЛО ПРОКОПОВИЧ ГЛАЗОВИЙ
(Народився 30.08.1922 р.)
Народився видатний гуморист 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка, за 40 кілометрів від Кривого Рогу. Сумним і голодним було його дитинство, як і у багатьох інших людей того періоду. Єдиним світлим спогадом про важкі часи є спілкування з учителем Іваном Гуцалюком, якого він згадує з великою теплотою. Учитель прищепив Глазовому любов до літератури, вчив писати вірші, давав книжки зі своєї бібліотеки. Він помітив у Глазового природний нахил до гумору і познайомив його із творчістю Остапа Вишні, але остерігав нікому про це не розказувати і не показувати його писань. Зрозуміло чому: Вишня був тоді на засланні.
Коли в 1940 році Глазовий закінчив середню школу, його забрали в армію, де він пережив усі страхіття війни й пекло на фронті.
Після війни, навчаючись в педагогічному інституті, Павло Прокопович надіслав кілька своїх гуморесок до журналу «Перець», в якому працював тоді звільнений із заслання Остап Вишня. Видатний майстер сміху позитивно оцінив спроби молодого гумориста. Відтоді Глазовий активно співпрацював із цим журналом. Після закінчення вузу він став працювати пліч-о-пліч з Остапом Вишнею у «Перці». Вісім років Глазовий товаришував із нашим геніальним гумористом, якого вважає своїм учителем.
Павло Глазовий видав 19 збірок гуморесок і чимало книжечок для дітей. Зараз часто друкують його твори в різних виданнях. Багато сучасних українських акторів, естрадних виконавців мало не виривають із рук все написане Глазовим, щоб потішити своїми виступати українського глядача, викрити все шкідливе і погане, й підтримати все, що є світлим і шляхетним.
П. Глазовий. «Тарас Бульба в Києві»
2. Опрацювання гуморески П. Глазового «Тарас Бульба у Києві»
2.1. Виразне читання твору.
2.2.Тема: здивування Тараса Бульби від досягнень сучасного світу.
2.3.Ідея: уславлення народу, який завдяки власній сумлінній праці є творцем цивілізації і водночас засудження тих, хто живе паразитизмом, намагаючись здобувати хліб «легким шляхом».
2.4. Основна думка: порівнюючи минуле з сучасністю, П. Глазовий пишається досягненнями людини-працівника, засуджуючи дармоїдів, гульвіс, пияк.
2.5. Жанр: гумореска; за визначенням самого автора, «майже поема».
Поема — ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів.
2.6. Сюжет твору.
Герою твору сниться, що Тарас Бульба крокує по сучасному Києву і дивується красою столиці. Проїхався на таксі, побував на Виставці, подивився нові квартири, побачив метро, поспілкувався з черговими дівчатами в метрополітені про досягнення сучасної техніки, помилувався Дніпром, здивовано сприйняв «кораблі крилаті». Зневажливо поставився гість з минулого до тих, хто у будній день гріється на сонці, прогулюється безпечно з собакою. Найбільше обурення у Тараса Бульби викликала «шпана», що запрошувала його випити пляшку біля смітника. Натомість герой показав «здоровенний, як казан, кулак», і порушники порядку втекли.
2.7. Композиція.
Події відбуваються уві сні ліричного героя: Тарас Бульба подорожує по Києву, милується його красою, досягненнями киян, а також обурюється і зневажливо ставиться до ледарів, негативних явищ у суспільстві.
Експозиція: Тарас Бульба уві сні з’являється в Києві.
Зав’язка: захоплення героя досягненнями сучасності, які він порівнює з минулим.
Кульмінація: здивування запорожця досягненнями людей-працівників і зневага до паразитів суспільства.
Розв’язка: «Отаке видіння уві сні було»
• Що у творі фантастичного?
2.8. Проблематика твору:
• минуле й сучасне;
• працьовитість і паразитизм;
• краса і потворність.
2.9. Характеристика образу Тараса Бульби.
План.
1. Тарас Бульба — історична постать з минулого.
2. Поведінка героя.
(«Іде, бадьориться», «скидав шапку й відважував глибокі поклони», «...розімнуся, освіжуся, прогуляюсь пішки», «здоровенний, як казан, кулак»)
3. Риси характеру запорожця:
а) добрий;
б) вимогливий;
в) порядний;
г) чемний;
д) справедливий;
е) шанує працю і зневажливо ставиться до ледачих, паразитів;
ж) вразливий.
4. Об’єктивна оцінка Тарасом Бульбою сучасного людського життя.
2.10. Обговорення змісту гуморески за питаннями:
• Що вам відомо про Тараса Бульбу як літературного героя? Чи читали ви художній твір М. Гоголя «Тарас Бульба»? Чим він вас вразив?
• Чому, на ваш погляд, Тарас Бульба з’явився в Києві?
• Чим столиця захопила героя?
• Які краєвиди міста вразили гостя з минулого?
• Чому Тарас Бульба пишається «золотими людськими руками»?
• Що нового дізнався герой, поспілкувавшись із черговими дівчатами в метро?
• Як Т. Бульба сприйняв нові зрушення в житті людей?
• Чому Тарас Бульба порівнює життя киян з раєм, зі світлим святом?
• Як герой поставився до ледарів, що гріються під сонцем, прогулюються із собакою?
• Чим пояснити те, що столиця для запорожця — кохана?
• Що не сподобалося Тарасу Бульбі у «двох зачуханих суб’єктах»?
• Що свідчить про об’єктивність зображення сучасного світу у творі на прикладі життя киян?
• Як врешті-решт оцінює зміни в суспільному житті киян порівняно з минулим сам автор? Чи збігаються його думки з думкою героя? Чому? Відповідь обґрунтуйте.
• Який сміх використовує автор у творі — гумористичний чи сатиричний? Доведіть це, посилаючись на зміст твору.
• Чого навчає нас цей твір? Чим він вас вразив?
• Що у творі фантастичного?
2.11. Творче завдання.
Заповніть наведену нижче таблицю, використовуючи зміст гуморески П. Глазового «Тарас Бульба у Києві» на тему «Сучасне і минуле Києва».
Київ очима Тараса Бульби
Минуле |
Сучасне |
Карета; кругом не панікадила; «колись по майдану козаки ходили, на повідді шовковому коників водили» |
Таксі; ясні павільйони; «Арсенал», «Хрещатик»; у вагонах двері зачиняються автоматично, рух потяга, тягнуться сходи; «пролітають кораблі крилаті», «тепер на мотузці тягнеться собака», пиття шпаною сивухи біля смітника |
2.12. Художні особливості твору.
• Метафори: «Тарас Бульба з’явився», «земля уродила», «пролітали кораблі», «кипить робота», «не тріщатимуть полиці», «тягнеться собачка».
• епітети: «пишна столиця», «славний козак», «ясні павільйони», «глибокі поклони», «золоті людські руки», «земля щедра», «Дніпро миле», «світле свято», «час гарячий», «зачухані суб’єкти».
• Порівняння: «павільйони — храми», «радів козак-запорожець, як на світлім святі», «почорніли, наче від сажі», «здоровенний,як казан, кулак».
• Звертання: «Скажіть мені, голубоньки...», «Як змінилася ти дуже, столице кохана», «ей, папаша...», «Як ви можете, нікчеми...», «Геть, недолюдки погані».
• Риторичні оклики: «...гарна та пишна столиця!», «Як ви жити, любі діти, чисто й гарно стали!», «Веселі ви, діду!», «Рай та й годі!», «Як тут гарно всюди!», «Як змінилася ти дуже, столице кохана!», «Не можу я второпати, бий його хвороба!», «Сообразім на трьох!», «Геть, недолюдки погані!».
• Риторичні запитання: «То скажіть же, де столиці кінець і початок?», «Скажіть мені, голубоньки, чи пекло тут близько?», «А хто ж тоді у вагонах двері зачиняє?», «А хто ж тоді вам вагони тягне у тунелі?», «А хто ж тоді причепив тут полум’я до стелі?», «А хто ж тоді тягне сходи, на яких я йду?», « А чого ж то на тім боці валяються люди?», «Чого вони почорніли, неначе від сажі?», «Що ж це за порядки?», «Яку користь козакові дає ця худоба?», «...що за дивина?», «Звідкіля на Україні отака шпана?», «Щоб лигав сивуху з вами біля смітника?».
V. Закріплення вивченого матеріалу на тему
«П. Глазовий “Тарас Бульба у Києві”»
1. Розв’язання тестових завдань
2. Робота на картках
Картка № 1
1. З якою метою, на вашу думку, П. Глазовий використав у творі прийом сну та протиставлення минулого і сучасного? Обґрунтуйте свої міркування.
2. Дослідіть, чим захоплюється Тарас Бульба в Києві. Про що це свідчить? Свої спостереження вмотивуйте.
3. Обурення Тараса Бульби було викликано:
а) грубістю чергових дівчат у метрополітені;
б) засміченням узбережжя Дніпра;
в) поведінкою міської молоді.
Картка № 2
1. Чому, на ваш погляд, П. Глазовий обрав на роль спостерігача досягнень киян Тараса Бульбу? Хто він такий? Свої думки узагальніть.
2. Чим пояснити те, що автор у творі поруч з досягненнями суспільства відобразив його негативні сторони? Свої думки обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з власного життя і твору.
3. Кого мав на увазі Тарас Бульба, запитуючи: «Яку користь козакові дає ця худоба?»?
а) Кішку; б) собаку; в) мавпу.
Картка № 3
1. Прокоментуйте висловлювання Тараса Бульби: «Сам весь чорний, а хліб йому подавайте білий». Свої думки аргументуйте.
2. Яку оцінку ви дали б рідному місту, перебуваючи в ролі Тараса Бульби, спостерігача, мандрівника? Свої спостереження узагальніть, зробіть висновок, пов’язуючи його з ідейним змістом твору П. Глазового.
3. Кулак у Тараса Бульби був, як:
а) казан; б) гиря; в) камінь.
VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять гумореску П. Глазового «Найважча роль».