Урок № 68
Позакласне читання
Марко Вовчок. «Дев’ять братів і десята сестрця Галя»
Мета: ознайомити з життєвим і творчим шляхом Марко Вовчок; розкрити ідейно-тематичне спрямування твору, опрацювати зміст і охарактеризувати героїв;
розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, порівнювати, робити висновки;
формувати кругозір, світогляд, естетичні смаки, виховувати почуття пошани до творчості Марка Вовчка, художнього слова;
прищеплювати риси доброти, чуйності, порядності, інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
• Чому більшість письменників мали псевдоніми? Наведіть приклади.
• В яких творах художньої літератури можливе влучне поєднання уявного і реального?
• У чому користь творів художньої літератури для кожної людини?
• Що свідчить про актуальність того чи іншого літературного твору?
• Доведіть, що за допомогою художньої літератури людина не тільки збагачується знаннями, але й виховується, розвивається. Відповідь обґрунтуйте.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку
Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
Марко Вовчок — найбільший талант нашої дотеперішньої літератури,
найбільший майстер нашого слова.
І. Франко
У коханні, як у битві, у кожного своя доля.
Т. Драйзер
1. Життєвий і творчий шлях Марка Вовчка (матеріал для вчителя)
МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ВІЛІНСЬКА
(1833–1907)
Перша батьківщина видатної української письменниці Марко Вовчок — Росія. Народилася Марія Олександрівна на хуторі Єкатеринському Орловської губернії. Батько її — Олександр Олексійович Вілінський, збіднілий дворянин, капітан у відставці, часто розповідав доньці і старшому сину Валерію про села Чернігівщини, де раніше влітку розташовувався табором полк, у якому він служив, детально описував українську природу, народні звичаї. Розумна, ніжна матуся Парасковія Петрівна володіла кількома мовами, глибоко розуміла музику, любила українську пісню.
Перше велике горе спіткало дівчину у шість років — помер батько. У сім’ї з’явився вітчим — «дикий» поміщик, з приходом якого в хаті оселилося п’янство, знущання (не тільки над кріпаками, а й над сім’єю), розгули, а разом з ними і вічний страх. Програвши одного разу маєток дружини, вітчим покинув сім’ю, а мати з трьома дітьми переселиласядо своєї двоюрідної сестри — матері відомого критика Дмитра Писарєва.
Коли дівчині виповнилося дванадцять років, Парасковія Петрівна віддала її до Харківського пансіонату. Талановита, кмітлива, Марія вчилася з великою охотою, а заповітом для неї стали материнські слова: «Не знатимеш хоч кілька мов — не вважай себе людиною». На жаль, навчання майбутньої письменниці тривало тільки три неповних роки.
У 1847 році Марія Вілінська оселилася в Орлі у тітки Катерини Петрівни Мардовіної, виховувала її дітей. Багата тітка організовувала щотижневі літературні вечори, на яких бували відомі письменники, артисти, художники. Тут Марія зустріла і свого майбутнього чоловіка Опанаса Васильовича Марковича — студента Київського університету, відомого фольклориста та етнографа. Коли вони одружилися, Марії минуло лише шістнадцять років. Вона була високою, ставною дівчиною з розкішною каштановою косою, що звисала з плеча або була складена короною на голові. Така звичка залишилась в неї на все життя.
Після весілля молоде подружжя виїхало на Україну. Марковичі подорожували по Чернігівщині, на деякий час осіли у Києві, потім в Немирові. Тут, під старою розлогою грушею, у нальчицькій садибі, переписувала Марко Вовчок рукописи, тут і знайшла вічний спочинок. «Якщо не судилося мені лежати поряд із Шевченком, — заповідала вона чоловікові ще задовго до смерті, — то поховай мене під цією грушею».
2. Опрацьовування твору Марко Вовчок «Дев’ять братів і десята сестриця Галя»
2.1. Виразне читання твору; переказування окремих епізодів оповідання.
2.2. Тема: зображення життя української бідноти (на прикладі вдови з десятьма дітьми) у часи панської експлуатації (кріпацтва).
2.3. Ідея: засудження панської жорстокості, підступності, прагнення до збагачення на праці знедоленого люду, возвеличення краси українського народу, щирості, доброти, поваги одне до одного (стосунки між дітьми вдови).
2.4. Основна думка: соціальний устрій нівечить долю тих, хто постійно працює, паничі намагаються принизити гідність, достоїнство людини, внаслідок чого — вбивство і самогубство героїв.
2.5. Жанр: соціальне оповідання-казка.
2.6. Композиція.
Твір складається з 7 частин.
І частина — опис убогого життя удови з десятьма дітьми, страждання жінки від непосильної праці та жалю до своїх голодних дітей; наймитування старшого сина та повернення його додому.
ІІ частина — велике свято. Відвідування вбогою родиною церкви, ярмарку; розповідь жінки своїм дітям про Ласуна; сини покидають матір і Галю, вирушаючи на заробітки.
ІІІ частина — очікування жінок на своїх рідних; смерть старої жінки; Галя йде на заробітки.
IV частина — самотнє життя Галі; знайомство козака з Галею, розповідь про життя-буття; козак пропонує Галі стати його дружиною; вінчання молодих; Галя від’їжджає разом з козаком до села Глибова.
V частина — життя братів у скелях.
VI частина — Галя і Михайло у дорозі, їх розмова про братів Галі, які невідомо куди вирушили. За розмовою молодята заблукали.
VII частина — грабіжники (брати Галі), нападають на Галю та її чоловіка, в результаті Михайло вбиває старшого брата, а інші брати — Михайла. Від страждання, великого горя Галя позбавляє себе життя — стрибає з великої скелі у Дніпро.
Експозиція: знайомство з удовою та її дітьми, умовами їх життя — страждання, наймитування старшого і середнього братів.
Зав’язка: брати, їдучи на заробітки, покидають рідний дім; смерть матері; залицяння козака до Галі.
Кульмінація: смерть старшого брата від рук Михайла, вбивство Михайла братами Галі.
Розв’язка: самогубство Галі.
2.7. Характеристика образів твору.
2.7.1. План до образу братів.
1) Дев’ятеро синів удови.
2) Портретна характеристика. («І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос, тільки найменший син був трішечки біліший, трішечки благіш від других, а всі вони такі свіжі, смілі, чорняві хлопці...». «...чорноброві, кучеряві, обличчя, як то розсвіт, палають очі, як зорі, сяють...»)
3) Риси характеру братів:
а) шанобливі (до матері, Галі);
б) чуйні та справедливі;
в) добрі та щирі;
г) працьовиті;
д) з часом жорстокі, неусвідомлені.
4) Брати-грабіжники;
5) Пошуки братами щастя закінчуються трагедією.
2.7.2. План до образу Галі.
1) Галя — улюблениця в родині.
2) Портретна характеристика дівчини.
3) Риси характеру:
а) чуйна, лагідна, відкрита; б) весела; в) щира;
г) роботяща;
д) любляча сестра, дружина;
е) здатність на самопожертву.
4) Трагедія Галі — виклик жорстокому суспільству.
2.8. Обговорення змісту твору за питаннями:
• Які часи зображено у творі? (Кріпацтво)
• Чому життя вдови було гірким?
• Що у творі сказано про вбоге життя удови?
(«...такого вбожества безпомічного, яке удова собі мала, то хоть би і у глухій глуші пошукати, там, де людського житла не знайти, людського образу не стріти й голосу не почути... нема... кому помогти, ані зарадити; нема кому тебе пожалувати, ані тобою запіклуватись»)
• Як брати ставилися до своєї меншої сестри Галі? Чим це пояснити?
• Опишіть місцевість, де було розташоване убоге житло вдови.
(«...що то за малесенька хатиночка стоїть, як вона у землю увійшла й покривилася; як віконечка скосилися й як дашок убравсь у мох зелений і в сивий. І не огороджена хатинка і нема сіней, ані комори, нема садочка,ані города коло неї, тільки стара тиха груша з зломленою верховиною»)
• Про що свідчить опис самої хати вдови?
(«Нічого нема, опріч лавок та вузенької полочки, де стояла миска з ложками. Піч потріскалася й осіла; на припічку перевернений горщик, два кілочка у стіні, що на їх нічого не висить; стіл із розколаною упродовж посередині; що на ньому нічого не стоїть; у куточку іконка з гладженим ликом, що повита сухими й свіжими квітками»)
• Чому мати поверталася з роботи «помученою»?
• Кому і для чого мати принесла приношені черевички?
• Як мати охарактеризувала старшому сину майбутню роботу в наймах?
(«Як будеш добре служити, заслужиш собі ласку, вислужиш заплату. Дасть Бог милосердний, то потім собі й кожушок справиш... Хазяїн твій, здається, чоловік хороший буде, а як що там і впаде тобі у службі... яке там лихо-горе, то ти приймай за добре... Коханий, ти перетерпи...»)
• Чому вдова вимушена була віддати старшого сина у найми?
• Що відбувалося у материнській душі, коли вона запропонувала синові піти у найми?
(«Вже більш мати нічого не примогла казати: голосу в неї не хватило, неначе важка рука душила її. Вона сиділа вже мовчки, а тільки дивилася на старшого сина, та все тісніш та тісніш душила її важка рука тая...»)
• Чим пояснити те, що й інші діти вдови теж захотіли піти у найми?
• Про яке життя старшого сина у наймах розповідала мати дітям?
• Яким собі уявляли діти хазяїна старшого брата?
• Розкажіть про справжнє життя старшого брата у наймах. Яку роботу він мусив виконувати?
• Що у творі сказано про господаря старшого сина?
• Як діти зустріли старшого брата, якого прогнав хазяїн? Що він розповів про службу?
• Як мати сприйняла повернення старшого сина?
• Чому старший син погодився терпіти будь-які муки, страждання, аби знову піти у найми?
• З чим пов’язано те, що люди під час свята йшли до церкви?
• Що відчула мати, перебуваючи зі своєю родиною на ярмарку?
• Чому Галя не розуміла того, що на свої прохання до матері, вона отримувала постійну відмову?
• Як мати охарактеризувала шлях у горах?
• Яку пригоду про Ласуна розповіла мати дітям?
• Чим пояснити те, що діти ніколи більше не просилися на ярмарок?
• До кого пішли у найми старший і середній брати? Як склалася їх доля?
• Як дочка господаря образила середнього брата?
• Що спонукало синів-братів покинути рідну домівку?
• Яке лихо сталося зі старою жінкою?
• Чому Галя вимушена була піти на заробітки?
• Про що відбулася розмова Галі з іншою бідолашною молодицею, коли вони пололи?
• Що розповів козак Галі, коли завітав до неї вдруге?
• Від’їжджаючи знову додому, козак запропонував Галі одружитися з ним. Як вона це сприйняла?
• Чим займалися брати, переховуючись у скелях?
• Чому молодята заблукали?
• Яке попередження отримали Галя з Михайлом, їдучи небезпечним шляхом?
• Що трапилося з молодим подружжям під час подорожі до Глибова?
• Яка трагедія сталася з героями твору? Чим вона була зумовлена?
• Чи можна виправдати самогубство Галі?
• Хто ж є винним у трагічній долі героїв оповідання?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розв’язання тестових завдань
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Прослідкуйте, як у творі відображено знедолене життя українського народу.
2. Вмотивуйте, чому Галя, отримавши щастя, раптово його втратила. Чи є в цьому якась закономірність?
3. Як звали козака, чоловіка Галі?
а) Миколою Серпним;
б) Михайлом Нарадою;
в) Петром Лісничим.
Картка № 2
1. Висловте власне ставлення до діяльності братів наприкінці твору. Що змусило їх стати на хибний шлях?
2. Чим, на ваш погляд, зумовлені страждання старшого брата у наймах і врешті-решт передчасна смерть?
3. З якою пропозицією звернувся козак до Галі, від’їжджаючи додому вдруге?
а) Писати йому листи;
б) подарувати щось на згадку;
в) стати його дружиною.
Картка № 3
1. Доведіть, що страждання вдови є свідченням тяжкого життя українського народу в часи кріпацтва.
2. Чи можна вважати, що «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» Марко Вовчок — твір-трагедія? Чому не судилося щасливого життя героям цього оповідання?
3. Розбійниками, які напали на Галю і її чоловіка, були:
а) турецькі загарбники; б) дев’ять братів; в) селянські повстанці.
VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання
Проаналізувати твір Нитченко-Чуба. «Вовченя», скласти питання до оповідання.