Урок №19
СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ДІАЛЕКТИЗМІВ,
ПРОФЕСІЙНИХ СЛІВ, ТЕРМІНІВ,
ПРОСТОРІЧНИХ СЛІВ І ЖАРГОНІЗМІВ

Мета:  ознайомити зі стилістичною роллю діалектизмів, професійних слів, термінів, просторічних слів і жаргонізмів;
формувати загальнопізнавальні вміння знаходити групи слів за вживанням і визначати їх стилістичну роль у текстах;
удосконалювати вміння правильно й доцільно використовувати слова різних груп у текстах різних стилів;
за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу прищеплювати любов до народної культури.
Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Установчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо вивчення теми. Ознайомлення учнів зі структурою уроку. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів.

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Оголошення епіграфа уроку

Сьогоднішнє і давнє — без вузла,
І час наспів цей вузол зав’язати,
Аби полуда з пращура сповзла
І вийшов родовід з курної хати.
Л. Шевело

V. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Пошуково-дослідницька робота
? Прочитати тексти, визначити їх стиль, аргументувати свою думку. Знайти і виписати приклади слів, різних за сферою вживання. З’ясувати, яку стилістичну роль вони виконують у мовленні.

Текст 1
   Хата — загальнопоширена на території України назва житлової споруди. Поряд із цим терміном у західних районах побутували назви хижа, халупа, на Лівобережжі — хатина. У південних степових районах частково заглиблене в землю житло називалося бурдей, землянка, а підвищене — верхова хата, горішня хата, горішник (З етнографічного довідника).
Текст 2
   Для обробітку ґрунту українці здавна користувалися плугом, ралом і сохою. Збирали зернові серпом та косою, а головним і найдавнішим знаряддям молотьби був ціп. У лісостеповій і степовій зонах, починаючи з ХVІІ сторіччя, поряд із ним використовували молотильний которок-гарман (З етнографічного довідника).
Текст 3
   Не було нічого кращого для Василька, як ходити по полонині весною. Гори навколо у рожевих туманах виглядають, як дівчата у свято.
Синів цвітом зацвітають бриндуші, зірчасто ясніє між травами пахуча тоя. Та нема квітів найбажаніших для легенів, як на крисані у нього нема звіздочки! (А. Турчинська).
Текст 4
   — А за цю «мадаму» скільки б ви хотіли?
   — Вісімдесят.
   — Небагато й хочете…
   — Та ви ж подивіться: картина — не корова!
   — Та то так! Тільки інша дівка як на пику, так така ловка, що хоч воду з лиця пий, а там погляди — вона й твердувата! (Остап Вишня «Ярмарок»).

VI. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу. 

Зіставлення власних думок і теоретичного матеріалу з теми
Коментар учителя.  Серед територіальних діалектизмів є слова стилістично нейтральні й слова яскраво експресивні, образні. У розмовній мові вони є засобом вільного, невимушеного, повсякденного спілкування людей, які ще не оволоділи нормами літературної мови або звикли у побуті користуватися діалектною лексикою. У художньому мовленні діалектизми використовуються як важливий засіб зображення місцевого колориту, специфіки побуту і як засіб передачі індивідуального мовлення героїв твору. Зовсім не вживаються діалектизми у діловому і науковому стилях.
   Професіоналізми в художньому стилі, а також у деяких жанрах публіцистичного стилю служать засобом характеризуючим: вони допомагають створювати яскраві, виразні, конкретно предметні описи, увиразнюють мовну характеристику дійової особи, пожвавлюють репліки в полілогах. Це засіб створення гумористичних ситуацій. Усі нехудожні стилі сучасної української літературної мови широко користуються термінами у їх прямому значенні, бо термінологія збагачує можливості точного і несуперечливого, логічно переконливого і водночас лаконічного спілкування в найрізноманітніших сферах людського життя і діяльності. У публіцистичному стилі, крім прямого вживання, поширене вживання термінів з виразною стилістичною метою — як засобу створення гумору.
   Просторічні слова в поетичному мовленні є засобом образного зображення. У публіцистичному стилі ця лексика відіграє особливо важливу роль: вона не лише характеризує певне явище з точки зору того, хто пише, а й покликана створити певну емоційно-експресивну атмосферу тексту, щоб переконати читача, викликати потрібні авторові емоції.
   Розмовно-просторічні елементи мови в діловому і науковому стилях не вживаються зовсім. Просторіччя служать засобом посилення негативної оцінки певного соціального явища.
   Жаргонізми вживаються для характеристики мови персонажів.

VІІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної діяльності, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Творче спостереження з елементами аналізу
? Записати текст під диктовку. Пояснити написання слів з вивченими орфограмами, розстановку розділових знаків. Визначити стиль мовлення. Лексика яких груп за сферою вживання використовується в тексті?
   В українському традиційному вбранні кінця ХІХ — початку ХХ ст. поряд із збереженням давніх місцевих ознак простежуються й пізніші нашарування, пов’язані насамперед з історичною долею різних земель України. Наприклад, одяг населення Правобережжя зазнав помітного впливу польсько-литовської, Лівобережжя — російської культури. Велике значення мало й те, що через Україну йшло інтенсивне та постійне торговельне й культурне спілкування країн Заходу і Сходу. Виникнення Запорозької Січі, специфічні політичні умови, в яких опинилася Україна у ХVІ–ХVІІІ ст., взаємні контакти з сусідніми народами —  усе це зумовило своєрідність формування української національної культури, і зокрема культури вбрання (А. Пономарьов).
Пошуково-вибіркова робота
? Прочитати речення. Знайти і виписати діалектні слова. За тлумачним словником з’ясувати їх лексичне значення.
   У неділю вранці Мотря Довбишівна прибиралась до церкви. Вона принесла з хижки зав’язані в хустці квіти та стрічки і розсипала їх по столі, принесла й поставила на лаві червоні сап’янці. Довбишівна сіла на круглому дзиґликові коло стола, а подруга — сусідка наділа Мотрі на голову кибалку, на яку над самим лобом поклала вузеньку стрічечку з золотої парчі (За І. Нечуй-Левицьким).
? Прослухати прочитаний учителем текст. З’ясувати, яким стилем він написаний. Знайти і записати у зошит просторічні слова. З якою метою вжив їх Остап Вишня?
  Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього круга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать… Це ввечері… А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись (Остап Вишня).
Дослідження-зіставлення
? До поданих діалектних слів дібрати літературні відповідники з довідки.
Вапча, кукуля, подра, розшибалися, розропляти, бутний, зимарка, качула, лельо, бербениця, буриус, дудяну, хосен, кочут, мелай, глива, блават, кокошка, кибель, линва, фаска, кабиця, шарівниця, плова, ляскавиця.
Довідка: губа, зозуля, голосно лунали, солити воду, пихатий, зимівля, шапка, батько, дерев’яний посуд, пальто, місто, користь, півень, кукурудза, груша, волошка, курка, відро, вірьовка, діжечка, літня ніч надворі, сапа, дощ, грім.

VIІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Дати відповіді на питання:
1. Яку стилістичну функцію виконують терміни і професійні слова у різних стилях мовлення?
2. Яку стилістичну функцію у мовленні виконують діалектизми у різних стилях мовлення?
3. Яку стилістичну функцію у мовленні виконують жаргонізми і просторічні слова?

IX. Підсумок уроку
X. Домашнє завдання

1. Скласти словничок жаргонізмів, якими користуються ваші однолітки, дібрати до них літературні відповідники.
2. Знайти й виписати текст публіцистичного стилю, визначити групи слів за вживанням.