Чубинецький НВК

Уроки української мови у 9 класі

1 урок

Розвиток української мови
Прочитати докладніше

3 урок

Основні правила правопису
Прочитати докладніше

2 урок

Просте неускладнене речення
Прочитати докладніше

4 урок

Просте ускладнене речення
Прочитати докладніше

5 урок

Усний стислий переказ тексту
Прочитати докладніше

7 урок

Розділові знаки в реченнях із прямою мовою
Прочитати докладніше

6 урок

Пряма мова
Прочитати докладніше

8 урок

Непряма мова
Прочитати докладніше

9 урок

Письмовий переказ тексту
Прочитати докладніше

11 урок

Тези прочитаного
Прочитати докладніше

10 урок

Цитати. Розділові знаки при цитатах
Прочитати докладніше

12 урок

Діалог
Прочитати докладніше

13 урок

Р.м. Діалог
Прочитати докладніше

14 урок

К.Р. Диктант. Читання мовчки
Прочитати докладніше

Тема. Розвиток української мови

Мета:  розширити відомості про процес і результат  розвитку  української мови  в  ході  історичного становлення українського суспільства та його культури; сформувати вміння визначати основні періоди розвитку мови,  характеризувати  особливості  їх;  за  допомогою мовленнєво-комунікативного  дидактичного  матеріалу сприяти  осмисленню  ролі  мови  як  найважливішого, найбагатшого  і найміцнішого зв’язку поколінь.
Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІI. Робота з комп'ютером
Словникова робота

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку.

ІV. Розвиток пізнавальної активності

• Навчальне аудіювання

- Уважно прослухати висловлювання. У якому стилі воно оформлено? Довести це. Визначити тему й основну думку почутого.
   Український народ спершу обслуговувала спільнослов’янська мова — старослов’янська, або церковнослов’янська (назва виникла у зв’язку з переважно виконуваними цією мовою функціями). Оригінальні  твори,  написані  цією  мовою,  поділяли  на  три  стилі: високий,  середній  і «низький». Високий був класичним церковнослов’янським,  середній — церковнослов’янським  з багатьма місцевими  вкрапленнями,  «низький» —  русько-українським з церковнослов’янськими вкрапленнями. Проте непрохідної межі між  цими  стилями  не  було:  так,  окремі  уривки  з  агіографічної літератури  (високий  стиль)  майже  повністю  збігаються  з  відповідними уривками  з  Іпатіївського літопису  (середній  стиль). 

    Староукраїнська  літературна  мова  розвивалася  на  основі «низького»  стилю —  юридично-ділових  документів.  Церковнослов’янізми поступово  замінювалися руськими  словами,  але  активно запозичувалася й  іншослов’янська лексика, зокрема чеська  й  польська. Через  польську мову  входили  в  староукраїнську й слова з  інших мов, зокрема з німецької. Староукраїнська літературна мова досягає розквіту  в XVII ст.— на початку XVIII ст., але  згодом  поступово  замінюється  слов’яноруською,  у  якій  переважали  церковнослов’янські  елементи,  і  зрештою  занепадає, здаючи  свої позиції російській мові.
    З  кінця XVIII ст.  зароджується  нова  українська  літературна мова  на  народній  основі  з  окремими  елементами  давньої.  Але її  функціональні  можливості  були  обмежені —  вона  вживалася тільки в  белетристиці й частково в листуванні. Тарас Шевченко довів  цю  мову  до  блиску, що  послужило  поштовхом  до  її  дальшого  розвитку  у  творах  його  послідовників —  Марка  Вовчка, Л. Глібова,  І. Нечуя-Левицького, А.  Свидницького, Ю. Федьковича, Панаса Мирного  та  ін.
    Кінець XIX — початок XX ст. позначені намаганням виробити українську публіцистичну й наукову мову з власною термінологією. У 20-ті роки XX ст. багато було зроблено і для утвердження української  термінології,  і для  освіти українською мовою,  і для розвитку книговидання.
Тепер наша мова могла б про себе сказати словами П. Тичини:

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь,
Щоб жить — я всі кайдани розірву,
Я  стверджуюсь, я утверждаюсь,
Бо я живу.

В. Русанівський

- Стисло переказати прослуханий  текст.

• Формування термінологічного апарату (робота з довідковою літературою)

- Як  ви розумієте поняття походження мови й  еволюція мови?
- Чи  тотожні  ці  сполучення  слів? 

Свої  міркування  зіставити з матеріалом довідників чи  енциклопедичних  словників.
Еволюція — процес  зміни, розвитку кого-, чого-небудь.
Походження —  виникнення,  утворення,  поява  чого-небудь як наслідок якихось подій, процесів, явищ  (Великий тлумачний словник  сучасної української мови.— К: Перун, 2002).
    Походження мови —  передумови  і  початки  розвитку  мовної діяльності  суспільства.  Як  одна  з  основних  ознак  суспільства мова  почала  формуватися  на  етапі  появи  первісної  людини. Це було  тривале поступове перетворення  біологічно  зумовлених неусвідомлюваних інстинктивних вигуків в осмислені звукові засоби комунікації давніх людей. Припадало воно в основному на другу половину неандертальської фази  розвитку  людини  (мустьєрська епоха в кінці раннього палеоліту). Вирішальною  соціальною передумовою  був  поступовий  перехід  до  справжньої  трудової  діяльності, пов’язаної з виготовленням знарядь праці. Суспільний характер праці, необхідність координації дій учасників трудового  процесу  викликали  потребу  у  свідомому  застосуванні  певних звукових сигналів. Іншою об’єктивною передумовою формування мови була здатність предка людини відтворювати низку спадково закріплених вигуків, які  інстинктивно пов’язувалися з певними типовими  для  стада  істотними життєвими  ситуаціями —  небезпекою,  появою  здобичі,  зміною  напряму  руху  тощо.  Поступово такі вигуки почали свідомо застосовуватися первісними людьми у  зв’язку  з  відповідними  діями,  спочатку  в  самій  трудовій  ситуації,  а  згодом  і  поза  нею  як  її  позначення. Припускають, що до початку розвитку  звукової мови на  основі  інстинктивних  вигуків,  а  частково  й  пізніше,  предки  первісних  людей  протягом тривалого  часу  (можливо  2–3  млн  років)  спілкувалися  за  допомогою жестів  (З  енциклопедії «Українська мова»).

V. Виконання системи завдань творчого характеру

• Дослідження-відновлення на основі тексту

- Виразно  прочитати  текст.  Дібрати  заголовок.  Визначити  речення, у якому розкривається основна думка висловлювання.
    Свою історію має й українська графіка (як і білоруська, болгарська, македонська, російська, сербська). Вона бере свій початок від старослов’янського письма. У нинішньому українському алфавіті є тільки дві літери, що їх не було в кирило-мефодіївській абетці — це ґ, яка відома з кінця XVI ст.  і набула поширення в XVII ст., та ї, що перебрала на себе функції позначення сполучення й+і. Слід ще згадати про специфікацію в українському правописі літер е, є, відсутню  в  інших кириличних правописах. Решта  літер — це  ті, що їх, на думку Івана Огієнка, знали вже в давньокиївський період, принаймні з VII ст. н. е. Правда, у старослов’янському алфавіті були й такі літери, які не відповідали жодним українським звукам, а тому вживалися непослідовно, а потім  і зовсім зникли.
    Отже,  якщо  брати  до  уваги  графіку,  то  український  правопис  бере  свій початок від кінця минулого  тисячоліття. Щоправда,  остаточне  його  становлення  припадає  аж  на  початок  XX ст. Треба згадати й про те, що від 1708 року змінилося накреслення  літер:  традиційну  кирилицю  замінено  так  званою  «гражданкою» —  спрощеним кириличним письмом.
    З  розвитком  нової  української  літературної мови —  від  часу видання «Енеїди»  І. Котляревського —  виникла потреба  в  зміні традиційного  письма. Письменники,  які  писали живою  українською мовою, мусили шукати  засобів  передавати  справжнє  звучання слів, а не йти за їх давнім традиційним написанням. Пошук цей був великою мірою стихійним, а тому від 1798 до 1905 року нараховується близько 50 різних правописних систем  (З Українського правопису).
- На основі опрацьованого  тексту відновити  твердження.
1. Український правопис бере  свій початок  ...
2. Остаточне  становлення українського правопису припадає  ...
3. У нинішньому українському алфавіті є тільки дві літери, що їх не було в кирило-мефодіївській абетці,  ...
4. В  інших  кириличних  правописах  відсутня  характерна  українському правопису літера  ...
5. Від 1798  до 1905 року нараховується  ... різних правописних систем.
Виконання вправи
- Назвати,  з  яких  підсистем,  окрім  графіки,  складається  правопис кожної мови.

• Методичний коментар.

   Правопис кожної мови складається з трьох підсистем: графіки  (літер, якими позначають найтиповіші  звуки  та  звукосполучення),  орфографії  (способів  поєднання звуків  і  звукосполучень, що  забезпечує  однотипність написання слів)  і пунктуації  (розділових  знаків,  за  допомогою  яких позначають  інтонаційне членування  тексту).

• Робота в міні-групах (розкриття суті різних гіпотез про походження й розвиток української мови)

- Уважно  опрацювати  теоретичний  матеріал  (див.  додаток  до уроку).  Схарактеризувати  основні  періоди  розвитку  української мови. Які назви використовували для позначення української мови на різних  етапах  становлення  її?
    Слов’янські  мови  походять  з  одного  джерела —  праслов’янської (спільнослов’янської) мови, від якої й успадкували спільні або подібні  тенденції розвитку.
- Дати  визначення  поняттям  літературна  мова,  національна мова, рідна мова, державна мова.

VІ. Підсумок уроку.

- Як ви розумієте вислів: "Мова повинна не роз’єднувати людей, а навпаки,  об’єднувати"?

VІІ. Домашнє завдання

- Назвати відомих вам вітчизняних мовознавців. Скориставшись довідковою  літературою,  дослідити,  які  з них  займалися  вивченням  історії української мови. Підготувати повідомлення про  одного  з  українських  лінгвістів  та  його  теорію щодо  походження й розвитку мови.

Додаток: "Походження мови" 

Походження мови

Тема. Просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому

Мета:  повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису і пуктуації, зокрема про просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому; актуалізувати мотиваційні резерви щодо аналізу головних і другорядних членів речення, характеристики односкладних речень, удосконалити пунктуаційні вміння вживати тире між підметом  і присудком, на місці пропущеного члена в неповних реченнях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу  сприяти  осмисленню  ролі  кожного  українця  в  збереженні  духовної й моральної пам’яті наших пращурів.

Тип уроку:  урок повторення  здобутих  знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІI. Робота з комп'ютером
Словникова робота

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Виконання системи завдань творчого характеру

Творче спостереження з елементами аналізу

- Виразно прочитати вголос текст. З’ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Визначити стиль  і тип мовлення. Дослідити вид речень  за будовою  (назвати двоскладні й односкладні речення).

ВЕЧІРНЯ КАЗКА

    Замріяний зимовий вечір. Летить лапатий сніг. Ліс принишк, спокійний і зачарований. Зітхне... Аж моторошно стає. Холодний морозний вітер несамовито пролетить між дерев,  і  ... знову тихо. Тільки дерева сумно похилилися. Гілки на очах перетворюються на таємничі силуети. Хтось пробіг стежкою, визирнув із-за дерев, промайнув  біля пишної калини. А ясні,  тихі  зорі  світять над лісом. Місяць-молодик визбирує крапельки — сузір’я в небі, у полі. Здається, це вони падають на ліс і там виблискують на гілках, мов справжні коштовні камені діаманти, рубіни, сапфіри, смарагди... Потім відбиваються в кожній сніжинці, наче чисті, прозорі сльози. А вечір чаклує...Створює  свою чарівну казку  (Л. Гулюк).
- Виписати  речення  зі  зворотнім  порядком  слів.  Підкреслити головні й другорядні члени речення.
- Назвати неповні речення. Свій вибір обґрунтувати.

Дослідження-характеристика
- Накреслити таблицю й заповнити її, вписавши вид односкладних речень. Навести приклади, скориставшись поданими реченнями.

    1. Усі  національні  культури  побудовано  на шануванні  предків  (О. Таланчук). 2. За рідний край  і життя віддай  (Нар. творчість).  3. Образи  української міфології...  4. Не можна  забувати про український мовний етикет (С. Богдан). 5. Накликання бажаного  словом  знаходимо  по  всіх  наших  обрядових  піснях  (С. Богдан).  6.  Загалом  у  міфології  різних  народів  перевагу  надавали нерукотворному будуванню  світу  (О. Таланчук).
- Доведіть, що виділені в реченнях означення не є однорідними.
Наведіть  і  запишіть  власні  приклади  речень  з  однорідними означеннями. Поясніть уживання коми.

Дослідження-трансформація

- Подані двоскладні речення трансформувати в різні види односкладних речень. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження. Визначити вид односкладних речень.
    1. Обжинковий вінок виготовлявся із зібраних на стерні колосків  (В.  Скуратівський).  2.  Ранкова  роса  вкрила  зелень  (А. Шиян). 3. З давніх-давен лелек люди особливо шанували в Україні. 4. На честь верби молодь улаштувала спеціальне свято (З тв. О. Потапенка). 5. Уночі, йдучи  звідкись чи кудись,  ти раптом  згадаєш про небо (Є. Гуцало). 6. Веселі й забрьохані, ми входимо в ліс (М. Стельмах). 7. Пісенним символом українців віддавна вважається соловейко  (О. Потапенко). 8. Місяць розливав по нічному небу хвилі м’якого проміння  (Є. Гуцало).
- Виділити в першому реченні невідокремлене означення, виражене  дієприкметниковим  зворотом. Пояснити,  за  яких  умов воно буде виділятися комами. Довести це практично.
- Зробити  синтаксичний розбір виділеного речення.
- У змодельованих 2–3 реченнях (на вибір) підкреслити другорядні члени. Схарактеризувати  їх, скориставшись алгоритмами.

ІV. Виконання системи практичних завдань спрямованих на вдосконалення пунктуаційних умінь і навичок

Дослідження-трансформація
- Трансформувати речення так, щоб між підметом і присудком уживалося  тире. Підкреслити  граматичну основу.
Варіант 1
    1. Думка є першоджерелом світобудови (Східн. вислів). 2. Народ для Олександра Довженка був найвищим мірилом, незмінним захопленням його душі  (О. Гончар).
Варіант 2
    1.  Ім’я Остапа Вересая  стало  символом  українського  кобзарства  (В. Скуратівський). 2. Відродження української мови  є нашим  історичним обов’язком  (І. Огієнко).

Навчальне редагування
- Зредагувати народні вислови, уникаючи невдалого повтору слів.
Варіант 1
    1. Нема  озера  без жаб,  а  людини  немає  без  вад.  2.  Одна  розумна  голова  добре,  а  дві розумні  голови ще краще. 3. Пальцем хліба не  візьмеш,  а  сметану пальцем  узяти можна. 4. Чия  б корова мичала, а  твоя корова мовчала б  (Нар. творчість).
Варіант 2
    1. Нема  троянди  без  колючок,  а  людини  немає  без  болячок. 2.  Доброго  коня  поганяють  вівсом, шкапу  підганяють  батогом. 3. У людини надія попереду, а гріх у людини позаду. 4. Черв’як точить дерево,  сумління  точить людину  (Нар. творчість).

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

 - Як ви розумієте вислів Іржи Томана: "Недаремно говорять, що люди ніби дзеркало"? Свої міркування покласти в основу твору-роздуму.

Алгоритми характеристики додатка, означення, обставини

Тема. Основні правила правопису

Мета: повторити основні пунктограми в простому неускладненому й ускладненому реченні; удосконалити вміння  визначати  їх у  синтаксичних конструкціях, розвивати  практичні  вміння  вживати  розділові  знаки відповідно до правил пунктуації; за допомогою мовленнєво-комунікативного  дидактичного  матеріалу виховувати  здатність  бачити прекрасне  в житті людей.

Тип уроку:  урок повторення  здобутих  знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІI. Робота з комп'ютером
Словникова робота

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

Мовознавча вікторина

- Дати обґрунтовані відповіді на  запропоновані  запитання:
1. Які мовні одиниці вивчає  синтаксис?
2. Що включає в себе пунктуація? Назвати відомі вам розділові знаки.
3. Поміркувати, чи може один розділовий  знак накладатися на інший. Навести приклади подвійних розділових  знаків.
4. Скласти  перелік  пунктограм,  характерних:  а)  простому  неускладненому реченню; б) простому ускладненому реченню.

Матеріал для вчителя

Пунктограми простого неускладненого речення:
Тире між підметом  і присудком.
Тире в неповних реченнях.

Пунктограми простого ускладненого речення:
Кома в реченнях  з однорідними членами.
Крапка  з комою в реченнях  з однорідними членами.
Двокрапка  й  тире  при  узагальнювальному  слові  в  реченнях з однорідними членами.
Кома в реченнях  зі  звертаннями.
Знак оклику в реченнях  зі  звертаннями.
Коми в реченнях  зі вставними словами  (словосполученнями).
Виділення вставлених конструкцій  тире.
Дужки в реченнях  зі вставленими конструкціями.
Виділення відокремлених членів комами.
Виділення поширених прикладок  тире.
Виділення порівняльних  зворотів комами.
Виділення уточнювальних членів речення комами.

5. Назвати, чим може бути ускладнене просте речення.
6. Якими розділовими знаками, як правило, виділяються ускладнювальні компоненти в простому реченні?
7. Чи може вживатися тире в простому неускладненому реченні?
Довести це на власних прикладах.
8. Які  типи  односкладних  речень  ви  знаєте? Відповідь  проілюструвати прикладами.
9. Довести,  чи  може  бути  односкладне  речення  неповним.  Навести приклади.
10. З-поміж зазначених мовних одиниць вибрати ті, що не є членами речення. Свій вибір обґрунтувати.
1) Однорідні члени.
2) Звертання.
3) Вставні  слова.
4) Відокремлені члени.
5) Уточнювальні члени.

V. Виконання системи завдань творчого характеру

Пунктуаційний практикум (робота за варіантами)
- Записати  текст,  розставляючи  пропущені  розділові  знаки.
Звернути увагу на вживання тире між підметом  і присудком та в неповних реченнях.

    Варіант 1
   Джарилгач остання зупинка лебедів перед польотом через Чорне море. Попереду сотні кілометрів без жодного клаптика суходолу. Найближча земна твердь Туреччина. На Джарилгачі пернаті підгодовуються набираються сил востаннє тренують молодь. А ті, що не впевнені в  собі,  залишаються й  зимувати або й на постійне мешкання. Та й не лише лебеді а й дикі  гуси.
    Справді Джарилгач такий собі стихійний заповідник. Кліматичні умови тут унікальні. На острові чотириста п’ятдесят соляних озерець,  є джерела мінеральної води.
    Про минуле  тепер нагадує  тільки назва: Джарилгач обвуглені дерева  (За Д. Кулиняком).

   Варіант 2
   Довженко  найсучасніша  людина  серед  митців  кіно.  Кінематограф  світу  мав  би  вже  давно  заснувати  найвищу  премію  його імені, бо, по  суті, всі режисери його учні.
    Довженко найніжніший син України. Він був хворий Красою з великої літери. І всю історію свого народу бачив і показував через Красу. Він завжди боявся, щоб образи й характери не підмінювалися посадами а драматургія  субординацією.
    Довженко  шаленів  від  думки  що  ми  народ  упосліджений, не здатний опам’ятатися, пригадати свою історію. Він народився й жив для добра та любові. «У красі більше глибокої істини, ніж в  одній  лише  голій  правді.  Істинне  те, що  прекрасне». Це  його безсмертні  слова  (За М. Костенком).

Дослідження-відновлення
- Відновити текст, поділивши його на абзаци й визначивши межі речень. Списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Пояснити  пунктуацію  в  реченнях  з  однорідними  членами.  Визначити  синтаксичну роль однорідних членів.
   У перших десятиріччях ХХ століття на оперних сценах світу царювали  четверо  чоловіків Баттістіні Карузо  Тітта Руффо Шаляпін лише  одна жінка  спромоглася  сягнути  їхніх  висот  і  стати врівень  з  ними  це  була  Соломія Крушельницька  однак  у  порівнянні  зі  своїми  уславленими колегами  вона  виявилася набагато вищою як особистість творчість Соломії Крушельницької справила  величезний  вплив  на  розвиток  вокального  мистецтва  в  усьому  світі  а  її  ім’я  золотими  літерами  вписане  в  історію  світового оперного мистецтва  хто ж  вона  ця  небачена  досі  чарівниця  яка заслужила почесті й визнання навіть в Італії голос співачки за визначенням італійських критиків вирізнявся привабливістю і специфічним чарівним оксамитовим тембром він сильний запальний звучний  і  співучий  здавалося  її  творчий  інтелект фактично  безмежний усебічно обдарована й освічена Соломія Крушельницька розмовляла  й  співала  багатьма  мовами  українською  польською російською  італійською  іспанською  французькою  німецькою  та англійською вона прекрасно  грала на фортепіано  і  сама вивчала партитури та ролі не звертаючись за допомогою до фахівців з однаковим успіхом співала як суто ліричні так  і драматичні партії а закінчила свою кар’єру героїко-драматичними операми Штрауса Вагнера Піццетті Каталані у творах цих композиторів Соломія Крушельницька  була  і  залишається  неперевершеною  (За М.Головащенком).

- Знайти речення з узагальнювальними словами при однорідних членах. Накреслити  схеми  їх.  Трансформувати  одне  з  таких речень  так, щоб при однорідних членах уживалося  тире.

Дослідження-диференціація
- Записати речення, поставивши, де потрібно, кому перед  сполучником як (ніби, мов). Указати на ознаку невідокремлення, скориставшись  теоретичним матеріалом.

Ознаки невідокремлення
1. Сталий фразеологічний  зворот.
2. Іменна частина складеного присудка, приєднана за допомогою  сполучників як, мов, ніби.
3. Звороти, що мають  значення «у ролі кого, чого».
4. Вирази не  більше як, не раніше як, не довше ніж.

    1.  Зміцнюється  й  утверджується Українська  держава  як  незалежна,  визнана  у  світі,  багата,  висококультурна, національно свідома,  горда  і шляхетна  (Г. Лозко).  2.  Український  народ  цілі  віки  бився мов  лев  за  свою  свободу,  витрачав  усю  свою  силу, свою кров,  своє життя  (О.Довженко). 3. Звичаї як  і мова  об’єднують людей  в  один народ,  в  одну націю  (О. Воропай). 4. У  горі і  радості,  у  праці  і  відпочинку  українська  пісня  ніби  розцвічує наше життя  (Є. Колодійчук).  5. Постать Остапа Вересая як  символ українського кобзарства яскраво виокремлюється в духовному житті нашого народу (В. Скуратівський). 6. Постать Михайла Драгоманова перебуває ніби на стикові двох великих епох в українському національному русі  (О. Сокирко).
- Пригадати, чи є членом речення порівняльний зворот. Визначити  в  поданих  реченнях  синтаксичну  роль  слів  і  сполучень слів  зі  сполучниками як  (ніби, мов).

Комунікативний практикум
- Скласти й  записати  речення:  а)  з фразеологізмами  наче  грім серед ясного неба, як дві краплини води, як на голках; б) з виразами не  більше як, не раніше як, не довше ніж.

Пунктуаційний практикум
- Прочитати висловлювання. Дібрати до нього заголовок. Дослідити, чим ускладнені речення. Записати  текст, розставивши потрібні розділові  знаки.

   Оберегів  в  українського  народу  існувало  дуже  багато.  Одні були  пов’язані  з  конкретними  життєвими  ситуаціями  обрядами ритуалами.  Інші супроводжували людину постійно від народження  і  до  смерті. Усі  ці  речі  на  перший  погляд  такі  несхожі між  собою  об’єднувала  віра наших предків  у  їх  доброчинну магічну  силу.
   Оберегами прийнято називати магічні засоби, які охороняють людину  та  її  найближче  довкілля  дім  худобу  врожай  тощо  від усілякої  небезпеки  нечистої  сили  чарів  хвороб  хижого  звіра  тощо. Як обереги використовували спеціальні ритуальні предмети або їх рештки. Найпоширенішими оберегами, до яких вдавалися в будь-якій ситуації, були тексти предмети і дії з християнською символікою молитва  хрест  освячена  вода  тощо. Проте  в  українського  народу  існувало  й  багато  давніших  оберегів  пов’язаних не  з  релігією  а  саме  з  міфологією  дохристиянських  часів  та  віруваннями в  тотеми  (За Я. Музиченко).

Дослідження-моделювання (робота в парах)

- Об’єднавшись у пари, скласти моделі речень, ускладнених різними відокремленими членами. Визначити, яку синтаксичну роль вони виконують.
Зразок:  Соняшник  повертається  за  сонцем.  1.  Соняшник, овіяний  рожевим  світанком,  повертається  за  сонцем  (Речення ускладнене  відокремленим  означенням).  2.  Соняшник  повертається  за  сонцем,  схиливши  свої  пелюстки  (Речення  ускладнене відокремленою обставиною).
   1. Поля купаються в золоті яскравого проміння. 2. Гаряче повітря коливається  хвилями.  3. Трава  трохи  пожухла.  4. Родючі поля колосяться буйним врожаєм  (За В. Забожчук).
- Дослідити, чи можна  вважати  змодельовані речення  синтаксичними  синонімами. Свою думку обґрунтувати.
- Пригадати, за яких умов означення й обставини не відокремлюються. Навести приклади речень.

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання
- Виразно прочитати висловлювання. Дослідити, яку функцію в  ньому  відіграють  ускладнювальні  компоненти  (однорідні й відокремлені члени).

ЯК Я БАЧУ ЦЕЙ СВІТ...

   Замало  трьох вимірів, щоб описати всю красу  світу, у якому я живу. Він такий багатогранний, незвичайний, прекрасний, дивовижний  і чаруючий.
    Я бачу безліч світів, що, злившись у гармонії, показують нам картинку, яку природа малювала довгі тисячоліття, намагаючись довести  її до  ідеального й неповторного. Озирнувшись навкруги, можна  побачити  світ  тварин,  світ  дерев,  світ  людей,  світ  міст і  сіл,—  усі  вони  гармонійно  співіснують  і  доповнюють  загальну картину. Проте  кожен  світ  по-своєму  ідеальний  і  чарівний. Він має  свою  музику,  яку  не  можна  передати  жодними  інструментами.  Це  симфонія,  яку  майже  ніхто  не  помічає,  дивовижний концерт, що кожну  секунду  дають  невидимі  артисти,  не  чекаючи на подяку, на вдячність, на визнання.
    Прислухаючись до гармонійних звуків лісу, можна відчути приплив сил та енергії. Тихий шум заспокоює. Тільки в лісі можна послухати тишу. Там немає гуркоту, немає високих звуків. У містах і селах звучить мелодія каменю, високі тони радіохвиль та електричних пристроїв. Навіть уночі вони перекривають шум зірок, які линуть до нас з-поза незнаних віків. Світ тварин, а тим більше людей,— найбільш хаотичний: він не виносить гармонії з природою. Тисячі думок, сотні голосів — усі вони, ніби величезна гора, тиснуть на  органи чуття,  збиваючи  з пантелику, не даючи  зосередитись. Тільки  світ людей не  звучить... Ніби погано настроєний  інструмент, навіть у руках майстра грає ноти, які ріжуть слух.
    Та один світ усе ж найдивовижніший, світ дощу! Це світ, коли  все  завмирає  на  мить,  на  ту  саму  мить,  коли  перша  крапля розбивається об поверхню, перетворюючись на сотню краплинок, які, ніби  відлуння, проносяться між  усіх  світів. Нова краплина бере  вищу  ноту,  підкреслюючи  й  доповнюючи  попередню. Кожна краплина так схожа на попередню, проте звучать вони по-різному. Ці  звуки  проникають  усюди,  даруючи  спокій  і  тишу. Усі звуки стихають як один, уся природа завмирає, ніби насолоджуючись  симфонією,  тисячі  інструментів,  яким  нема  повторення, ідеальний  такт,  віртуозне  виконання, повна  гармонія  та унісон. І тільки вітер осмілюється тримати партію. Ніби настроюючи інструмент, він збиває краплинки, які, деформуючись, звучать зовсім по-іншому. І чим сильніший дощ, чим довше він падає, тим гучніше  стає  симфонія,  тим яскравіший  і  чіткіший  звук можна почути,  годинами насолоджуватись концертом.
    Та не звуками одними багатий світ, є ще фарби! Даровані Хаосом фарби, розмиті між градієнтом чорного доісторичного та білого безликого порядків, прикрашають наш світ. Тваринам даровано  зір,  щоб  ті  могли  бачити  красу,  яку  було  створено  в  агонії  та стражданні. Така прекрасна і в той же час згубна, несе вона в собі як силу, так  і слабкість, ведучи кудись далеко, за межі розуміння,  кудись  у  невідомі  світи,  які  сакральні  для  всіх,  навіть  боги розуміють  їх не до кінця.
    Кожен  світ по-своєму красивий:  змінює колір, фіксуючи лише  на мить  один  з-поміж  незбагненної  кількості  кольорів  і  відтінків.  І такі картини є неповторними, але далекими від  ідеалу. Проте  далеким  від майстерності живописця  знову-таки  залишається  світ людей.
    Є  безліч  кольорів!  Усі  вони  так  чи  інакше  гармонійно  чи, навпаки,  згубно діють  один на  одного. Зелений — це ліс,  золотий — це життя, синій — порядок, червоний — хаос, чорний — смерть. Кожен колір  відповідає  своїй  стихії. Злившись  в  один, вони  створили життя,  а  завдяки  божественності  душі, живі  істоти навчилися мислити. Тільки гармонійне співіснування всіх світів  веде до прекрасного  і чистого,  такого, яким має  бути.
    Ще світ хмар. Це мінливий світ, неповторний, але єдиний, незмінний. Протягом усього часу змінюються рельєфи, змінюються види,  суходіл  стає морем, море  перетворюється  в  ліси.  І  тільки хмари,  такі  безпечні,  легкі  і  незалежні,  гонять  мене  в  глибину моїх спогадів, даруючи прекрасні спогади з минулих життів. Цей світ  створено  для  пам’яті,  для  збереження  інформації,  для  мудрості.  Тільки  там  істинні  сторінки життя,  уся  хронологія  буття планети,  тільки вони  є характером планети, вони дарують  їй обличчя, життя  та  красу.  Тільки  там  злилися  три  кольори,  які залежно від насиченості можуть приймати або спокійно мирний, або  нестримно  грізний  характер.  Достатньо  тільки  подивитися й  відчути,  і  відразу ж  перед  тобою  відкривається  світ,  у  якому стільки вимірів, стільки світів, що ти починаєш розуміти: «Так! Дійсно,  трьох вимірів  замало»  (С. Гаврилюк).
- Назвати речення, у якому тире ставиться між підметом і присудком.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

- Які знаки-символи української етнокультури вам відомі? Підготувати розповідь про один  із таких знаків-символів, скориставшись словником-довідником Віталія Жайворонока «Знаки української етнокультури» або  іншими довідковими джерелами.
- Скласти  висловлювання на  тему «Як я  бачу цей  світ»,  використовуючи ускладнені речення.

Тема. Просте ускладнене речення, розділові знаки в ньому

Мета: повторити  найважливіші  теоретичні  відомості  з  синтаксису  і  пунктуації,  зокрема  про  просте  ускладнене речення, розділові знаки в ньому; актуалізувати мотиваційні резерви щодо аналізу простого  ускладненого  речення,  удосконалити  пунктуаційні вміння вживати розділові знаки в реченнях з однорідними й відокремленими членами,  зі вставними  словами (словосполученнями) тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного  дидактичного  матеріалу  сприяти осмисленню ролі кожного українця в  історії нації.

Тип уроку: урок повторення  здобутих  знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІI. Робота з комп'ютером
Словникова робота

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

Епіграф уроку

День, прожитий кожним  із нас  сьогодні,
завтра  стане  історією —  історією  сучасності.
В. Гусєв

ІV. Виконання системи завдань творчого характеру

Дослідження-аналіз (колективна робота з текстом)
- Прочитати текст. Дібрати заголовок. З’ясувати тип мовлення. Дослідити  синтаксичну організацію висловлювання.
   Побутує  думка, що  історія — щось  далеке  від  нас,  таке, що давно минуло. Ні,  історію  творимо ми —  повсюди  і щогодинно. День, прожитий кожним із нас сьогодні, завтра стане історією — історією  сучасності.  І  з того, яким був цей день, чим він був насичений, про нас судитимуть наші нащадки. Ми ж, ті, хто живе нині, відповідальні як за минуле, так і за майбутнє. Відповідальні  перед  тими,  хто  творив  підвалини  нашої  державності. Наша  подвійна відповідальність перед тими, хто прийде після нас, адже успадкують вони не  тільки наше  сьогодення, а й минуле.
   Безперечно, визначення шляхів подальшого розвитку України великою мірою ґрунтується на історичному досвіді народу, на засадних  настановах  визначних  громадських  і  політичних  діячів, видатних  представників  вітчизняної  науки  та  культури. Можна не погоджуватися з їхнім баченням світу, політичними поглядами, конкретними діями, проте ми маємо  знати й пам’ятати  їх, якщо бажаємо осягнути минуле України, адже, оволодіваючи знаннями про  історію нашого народу, вчимося дбати про його прийдешнє.
   Отже, з упевненістю можна твердити: наближення до історичної правди допоможе нам у розв’язанні  сьогоднішніх  і  завтрашніх проблем  (В. Гусєв).
- Назвати речення, ускладнені: а) однорідними членами; б) відокремленими членами; в) вставними словами (словосполученнями). Пригадати, які ускладнювальні компоненти не  є членами речення.
- Робота в парах. Пояснити вживання розділових знаків у тексті  за допомогою пунктуаційних правил.

Дослідження-відновлення (самоперевірка)
- Відновити  текст,  визначивши  межі  речень.  Списати,  поділивши висловлювання на абзаци й розставивши потрібні розділові  знаки.

ЛИСТОПАД

   Дерева сплять я це бачила до останніх хвилин каштан притримував листя засохле зморщене але ще живе до останніх хвилин він чекав сонячного промінця не можна кидати жовтого листя напризволяще  до  останніх  хвилин  він  чекав  борючись  з  негодою  й  дочекався сонця морозний ранок каштан засинав а листя зморщене покручене все ще було живе «До наступної весни!»  співав листок залишаючи гілку і плавно линув донизу підбадьорений променями сонця куди не глянь — всюди лежать килими  із листя виблискуючи на сонці летять нитки, з яких тчуться перші по-справжньому осінні павутини днів листопад дерева як люди весною народжуються влітку розквіт  і радість восени прощальний  сонячний промінь остання радість похмурий сон листопад...  (За А. Зеленською).

- Визначити, чим ускладнені речення.

Ключ

ЛИСТОПАД

    Дерева сплять. Я це бачила. До останніх хвилин каштан притримував листя — засохле, зморщене, але ще живе. До останніх хвилин він чекав  сонячного промінця. Не можна кидати жовтого листя напризволяще. До останніх хвилин він чекав, борючись з негодою, й дочекався  сонця...
    Морозний ранок. Каштан  засинав. А листя —  зморщене, покручене, все ще було живе. «До наступної весни!» — співав листок,  залишаючи  гілку,  і  плавно  линув  донизу,  підбадьорений променями  сонця.
   Куди не глянь — всюди лежать килими із листя, виблискуючи на сонці, летять нитки, з яких тчуться перші, по-справжньому осінні павутини днів.
   Листопад...
   Дерева — як люди. Весною народжуються, влітку — розквіт і  радість,  восени — прощальний  сонячний промінь,  остання  радість, похмурий  сон.
   Листопад...  (А. Зеленська).
Дослідження-аналіз
- Прочитати текст. Що нового дізналися з нього? Як би ви відповіли на запитання, сформульоване на початку висловлювання?

ГОПАК ДЛЯ ЛИЦАРЯ

    Що викликає в уяві пересічного українця слово «гопак»? Запальний  танець,  усміхнені  дівчата  у  віночках  та  хлопці  у  шароварах. А  як щодо  словосполучення  «бойовий  гопак»? Це  теж хлопці  і дівчата, теж у шароварах, теж усміхнені, але не танцюють, а б’ються, використовуючи не лише  силу рук  і ніг, а й різноманітну  історичну  зброю,— шаблі,  палиці,  довбні,  ціпи,  серпи  і бартки.
     Свого часу іноземці, які приїздили на Запорізьку Січ, дивувалися: непереможне козацьке військо замість цілодобової муштри лише  співає й  танцює... Українці,  звісно ж, надзвичайно  творчі люди, здатні будь-яку справу перетворити на цікаве  і захопливе дійство. Досліджуючи народні танці — метелицю, аркан, гопак, було помічено в них купу бойових  елементів.
     Як  наше  козацтво,  один  із  найпотужніших  середньовічних лицарських орденів, могло існувати без власного бойового мистецтва? Не секрет, що гопак виник у козацькому середовищі і спочатку був  суто чоловічим  танцем.
    У сучасній Школі бойового гопака тренування починаться з шикування  та  урочистого  вітання:  «Слава Україні!»,  під  час  якого учитель та учні, на знак поваги, вклоняються один одному. Тільки після цього починається вишкіл — козацька рухавка та вивчення техніки ведення бою. «Гопаківці» тренуються у спеціальному  однострої:  традиційні шаровари,  які  добре маскують  удари  ніг, вишиванка  та  обов’язково  кількаметровий  бойовий  пояс-крайка, для захисту органів живота. Якщо у східних бойових мистецтвах  статус воїна визначається кольором пояса,  то у нас — кольором шароварів та зачіскою. У школі є сім рівнів майстерності. «Жовтяки»  носять  білі шаровари,  «Соколи» —  зелені,  «Яструби» —  блакитні,  «Джури» —  сині,  «Козаки» — малинові,  «Характерники» — червоні, «Волхви» — білі шовкові. Так  само  зачіски: «Жовтякам» зістригають волосся на скронях та потилиці на  висоті  кількох  сантиметрів,  «під  макотер»,  а  «Характерники»  і  «Волхви» мають  лише  пасмо  волосся  на маківці,  заплетене в косу. Мають «гопаківці» і свій лицарський кодекс честі, що базується  на  споконвічних  людських  ідеалах —  чесності,  послідовності, жертовності  та відваги  (Н. Приступ).
- Підготувати розповідь про відмінність бойового гопака від інших видів спорту та громадських організацій скаутського типу.
- Зробити  усний  пунктуаційний  аналіз  простих  ускладнених речень,  скориставшись алгоритмом.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

- Скласти  висловлювання,  розкривши  зміст  вислову,  узятого епіграфом до уроку: "День, прожитий кожним  із нас  сьогодні, завтра стане історією — історією сучасності". (В. Гусєв). Використати  однорідні  й  відокремлені  члени  речення,  вставні слова  і словосполучення.

Алгоритм пунктуаційного розбору речення

Тема. Р.м. Усний стислий переказ тексту наукового стилю

Мета: удосконалювати  мовленнєво-мислительні  вміння учнів  усвідомлювати  тему  й  основну  думку,  логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз наукового тексту, сприймати письмове висловлювання, розуміти його,  стисло відтворювати  зміст прочитаного.
Тип уроку:  урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІI. Робота з комп'ютером
Словникова робота

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІV. Робота з текстом

  Читання мовчки тексту (сприймання висловлювання в цілому)
- Прочитати  мовчки  текст.  Визначити  тип  і  стиль  мовлення.
- Довести,  що  висловлювання  належить  до  наукового  стилю (науково-популярного підстилю).

ЦАРИЦЯ ЧИ СЛУЖНИЦЯ?

   Колись давно славетний німецький учений Карл Фрідріх Гаусс назвав математику «царицею наук». Підстав для такого компліменту в короля математиків, як називали Гаусса його сучасники, було більш ніж достатньо. Адже в переможному марші безкрайніми просторами Країни знань  її величність Математика завойовувала все нові й нові  території.
   Самому Гауссу не раз удавалося  з успіхом демонструвати силу  математичних  методів  у  різноманітних  розділах  науки  про природу: в теорії електрики й магнетизму, вченні про капіляри, теорії  тяжіння,  оптиці,  геодезії,  астрономії.  Так,  основна  його праця з астрономії «Теорія рухів небесних тіл» містить спосіб визначення  орбіт  планет  і  астероїдів  на  основі  спостережень. Свій метод Гаусс блискуче застосував для відшукання Церери — астероїда діаметром 770 км, випадково відкритого 1 січня 1801 року астрономом Пьяцці з Палермо, а потім «загубленого». На основі даних  порівняно  нетривалих  спостережень  за  цією  малою  планетою  Гаусс  розрахував  її  орбіту.  Так  Цереру  знову  побачили на небосхилі.
    Слід  відзначити, що  тоді  це  було  не  єдине  астрономічне  відкриття,  зроблене,  як  образно  кажуть,  «на  кінчику  пера». Основу для  таких відкриттів  заклав  Ісаак Ньютон. У  своїх «Математичних  началах  натуральної  філософії»  він  розробив  найбільш строгу  й  досконалу  на  той  час  теорію  планетних  орбіт,  зокрема розв’язав задачу про рух тіла в полі сили, обернено пропорційної квадрату  відстані  до  притягуючого  центра. Це  дало можливість Ньютону строго обґрунтувати закони руху планет, сформульовані ще в 1609 році Йоганном Кеплером.
     Справжнім  тріумфом  застосування  математичних  методів в астрономії  стало відкриття планети Нептун.
     Коротко  історія  цього  відкриття  така.  13  березня  1781  року астроном-аматор Вільям Гершель за допомогою сконструйованого ним телескопа (робота над приладом тривала вісім років) відкрив планету Уран. Спостереження за рухом цієї планети показали, що реальна її орбіта дещо відрізняється від теоретично розрахованої. Іншими словами, якби Уран справді був останньою планетою сонячної системи, він мав би описувати дещо іншу траєкторію, ніж та, що  є  насправді.  Природно,  виникла  гіпотеза  про  існування принаймні ще  одного  досить  масивного  тіла  поза Ураном.  І  ось у 1845 році Джон Адамс та Джеймс Чалліс із Кембріджа (Англія), з одного боку, та французький астроном Урбен Левер’є — з другого, незалежно  взялися  за математичні розрахунки положення невідомого  об’єкта. Хоча Чалліс  і  зафіксував  нову  планету,  сам він не зрозумів, що знайшов її. Левер’є ж надіслав листа до Берлінської обсерваторії з рекомендаціями щодо пошуку невідомого тіла. Отримавши цього листа, Йоганн Галле тієї ж ночі, а саме — 23 вересня 1846 року, виявив у наперед розрахованому місці небосхилу нову планету, яка дістала назву Нептун.
     З часів Ферма, Паскаля, Ньютона найбільш математизованою наукою вважалася фізика. Набутий досвід використання методів диференціального  та  інтегрального числення в цій  галузі  знань, особливо в — механіці та астрономії, виявився настільки успішним, що  сфера  застосування математики  з кінця XVIII  століття почала  стрімко розширюватися.
    Як приклад, варто згадати математичні теорії популяцій. Ще в 1798 році Мальтус сформулював свій закон росту популяції живих  організмів:  у  кожен  момент швидкість  приросту  популяції пропорційна  величині  цієї  популяції. Хто  знайомий  з  основами диференціального  числення,  без жодних  труднощів  може  записати  сформульований  закон  у  вигляді  дуже  простого  і  водночас дуже важливого диференціального рівняння.
     Цікаво,  що  аналогічний  механізм  росту  популяції  ще в 1202 році запропонував Леонардо Пізанський (Фібоначчі), коли розв’язував  задачу про розведення кролів  (саме у  зв’язку  з цією задачею  виникли  знамениті  числа  Фібоначчі).  Закон  Мальтуса прекрасно  узгоджується  з  експериментальними  даними,  поки розмір популяції не надто  великий. Відомо, що його  використо вував Ч. Дарвін,  коли  розробляв  теорію  боротьби  за  існування. Але  оскільки показникова функція  з  основою, що перевищує і зростає  вельми швидко,  то  зрозуміло, що,  в  умовах  обмеженого життєвого  простору,  закон  Мальтуса  потребує  уточнення:  при складанні  відповідного  диференціального  рівняння  слід  ураховувати  фактори,  що  перешкоджають  росту  популяції,  зокрема конкурентну  боротьбу,  що  розгортається  між  особинами  популяції, коли відчувається нестача харчових ресурсів  (І. Парасюк 581  сл.).
Аналіз структури тексту
1. Визначити, що виражає  заголовок:  тему чи основну думку.
2. З’ясувати  типологічну будову висловлювання.
3. Поділити висловлювання на частини. Скласти план.
4. Мовностилістичний аналіз висловлювання.
Лексико-стилістична робота
  Охарактеризувати лексику тексту: виписати наукові терміни й поняття. З’ясувати, якої наукової  галузі вони  стосуються.
  Виписати з тексту ключові слова і словосполучення, потрібні для переказу. Прочитати, правильно вимовляючи  їх.
  Дібрати синоніми до виділених слів  (аналогічний — схожий, подібний, однотипний; тріумф — перемога,  торжество;  гіпотеза — припущення,  здогад).
  Пояснити, у якому значенні вжито прикладку в слові астроном-аматор.
Лексико-орфоепічна робота
  Виписати  власні  назви. Прочитати  їх  уголос,  правильно вимовляючи й наголошуючи.
V. Колективне опрацювання пам'ятки
 - Розглянути пам’ятку «Як підготуватися до стислого переказу тексту наукового  стилю»  і  запам’ятати  її.

ПАМ’ЯТКА

Повторне читання тексту
VІ. Усний стислий переказ тексту
Стисло  переказати  текст  наукового  стилю,  скориставшись пам’яткою й  самостійно  складеним планом.
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Домашнє завдання
  Оформити  письмово  стислий  переказ тексту,  опрацьованого на уроці.

Тема. Пряма мова. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою

Мета: поглибити знання про пряму мову; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити речення  з прямою мовою, правильно розставляти розділові знаки й  інтонувати речення з прямою мовою; розвивати творчі вміння складати речення з прямою мовою, а також використовувати їх в усному і писемному мовленні;  за допомогою мовленнєво-комунікативного  дидактичного матеріалу  виховувати любов  і  повагу  до  народних  звичаїв,  а  також розуміння усної народної  творчості.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)

ХІД УРОКУ

Вступне слово вчителя
- У  процесі  спілкування  у мовців  виникає  потреба  передавати чи відтворювати висловлювання інших. Існує пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряма (непряма мова).
   Опрацьовуючи  цей  розділ,  ви  навчитеся  знаходити  речення з  прямою  і  непрямою  мовою,  з  цитатами,  репліками  діалогу  та визначати  особливості  їх,  виражальні  можливості;  отримаєте знання  про  розділові  знаки  при  прямій  мові,  цитаті,  діалозі  та зможете  їх обґрунтовувати;  здобудете вміння й навички  заміняти пряму мову непрямою та порівнювати виражальні можливості різних способів передачі прямої мови; усвідомите роль речень із прямою мовою та діалогів у процесі створення усних і письмових висловлювань різних видів.

ІV. Актуалізація теоретичних понять з теми

Бесіда за запитаннями
1. Що вам відомо про пряму мову  з попередніх класів?
2. З якою метою люди використовують пряму мову?
3. Яку  структуру мають речення  з прямою мовою?
4. Пригадати інтонаційні особливості прямої мови. Навести приклади.

V. Розвиток пошукової діяльності учнів

Вибіркова робота на основі тексту
- Прочитати текст, дотримуючись відповідної інтонації. Знайти й  виписати  речення  з  прямою  мовою.  Якого  значення  вони надають висловлюванню? Проаналізувати  структуру  їх.

БАБУСИНА НАУКА

   Гумор  такою  ж  мірою  відображає  духовний  світ  народу,  як його  пісні,  казки,  легенди. Український  народний  гумор —  образний,  добре  приперчений,  оптимістичний,  необразливий,  викликає усмішку, а не брутальне «ги-ги».
   «Як  спалось?  Чи  сухо  всталось?» —  запитувала  мене  малу ранком  бабуся. Якщо  я  довго  затримувалась  у  ванній,  приказувала: «Не мийся так довго, бо станеш біла-біла, ворона подумає, що сир,  і вкраде». Коли я сумувала, радила: «Бий лихом об землю, як швець мокрою халявою об лаву». А ще зичила: «Дай тобі Бог  здоров’я в ручки, у ніжки  і в животик  трішки».
   Від  баби  Люби  почула  я  такі  розповіді.  Везуть  помираючого  від  голоду на цвинтар,  а назустріч йому  стара: «Чоловіче,  візьми  сухарик,  з’їси  та й  одужаєш». А  він  у  відповідь: «Та це ж треба  води  накачати,  та  наносити,  та  сухар  розмочити...  Поганяй  до  ями!»  пообіцяли  мужику:  скільки  землі  обійде,  стільки йому дістанеться.
   Пам’ятаю бабусині приказки: «Дай Боже нашому теляті вовка з’їсти»,  «Не  дай Боже  свині  роги,  а мужику —  панства»  і  улюблену — «Що  громаді,  те й бабі»  (І. Ганюкова).

- Пояснити  зміст бабусиних приказок.
- Зробити  синтаксичний розбір першого речення.
Коментар учителя

   Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно,  з повним  збереженням  змісту  та  інтонації.
    Пряма  мова  супроводжується  словами  автора,  які  вказують  на  те,  кому  вона  належить.  Слова  автора  можуть  стояти перед прямою мовою,  у  середині  і після неї:  «Розкажіть,  будь ласка,  мені  про  вашу  Героїню»,—  попросив  скульптор,  закладаючи  ногу  на  ногу  (О.  Гончар); Діти  кажуть:  «Ми Вітчизну нашу любимо  святу!»  (П. Тичина); «Та  ви  смієтесь? —  вигукнув  лейтенант.— Не  бачите,  яка  це  в мене  радість?»  (П. Загребельний).
    Пряма мову  і  слова  автора  вимовляють  з  різною  інтонацією.
Пряму мову передають розповідними, питальними, спонукальними  та окличними реченнями.
    Слова  автора  супроводжуються  розповідною  інтонацією. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, вони вимовляються з пониженням голосу й невеликою паузою: Він посміхнувся з поблажливою зверхністю (слова автора): «Життя, воно навчить... Навчить калачі з маком їсти» (О. Гончар). Слова, що стоять після прямої мови, вимовляються трохи прискорено і з пониженням голосу: «А тепер розкажи нам, Нателло? — усміхаючись говорив інженер,— як ти відкрила Оленяче джерело?» (О. Гончар). Слова автора, що стоять у середині прямої мови, ділять речення на три частини. Перша частина прямої мови вимовляється  з підвищенням  голосу,  друга —  залежно  від  мети  висловлювання,  а  слова автора виділяються паузами  з обох боків  і вимовляються  з  інтонацією  вставних  слів,  із  зниженням  голосу  в  кінці:  «Мамо! — радісно  закричав хлопчина,  зриваючись нагло  з довгої  задуми.— Знаєш, мамо, що?»  (Б. Лепкий).

VІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Коментоване письмо
- Записати речення. Назвати пряму мову, схарактеризувати речення  за метою висловлювання. Пояснити розділові  знаки.
      1.  «Гарна  музика»,—  шепнула  заслухано  Дарка  (І.  Вільде). 2. Махнові ж  своє муляло:  «Перекази козацькі,  вони хай  трохи постороняться, розкажи, які перекази про нас складають». 3. Вус Яворницького  сердито  ворухнувсь:  «То не  ідеал,  до  якого йдуть через руїни»  (О. Гончар). 4. «Антон не з таких,— сказав Мартин Джура,—  проти  своїх  Антон  не  піде»  (П. Панч).  5.  «Свій  мед, першої взятки,— не втерпів боцман, щоб не похвалитись. І звертаючись до Марії, додав: — Уже чотири вулики маємо, ціла пасіка...» (О. Гончар). 6. «А куди ви їдете, люди добрі?» — осмілився спитати Павлусь  (А. Чайковський).
- Проаналізувати зміст першого речення і висловити власні міркування щодо поняття  гарна музика.
Пошукова робота з творчим завданням
- Використовуючи  матеріали  з  усної  народної  творчості,  здійснити  пошукову  роботу  для  конструювання  висловлювання на  тему «Традиційна оселя українців».
- Скласти твір-опис оселі, увівши речення з прямою мовою. Використати подані нижче висловлювання.
1.  Зроби  хату  з  лободи,  а  в  чужую  не  веди.  2.  Своя мазанка ліпша від чужої світлиці. 3. Чия хата, того й правда. 4. Моя хата небом крита,  землею підбита,  вітром  загороджена. 5. Дай же нам,  Боже,  у  добрий  час  у  новий  дім  увійти,  хліб-сіль  унести! 6.  Бережи,  Боже,  цю  хату  громом  і  грозою,  і  потом,  і  великим клопотом!  (Нар. творчість).
Дослідження-трансформація на основі тексту
- Прочитати  текст  мовчки.  Які  речення  можна  перебудувати в речення  з  прямою  мовою? Перебудувати  їх  і  записати,  дотримуючись пунктуаційних норм.
     Стародавні  орачі  говорили,  що  земля  дає  все  і  забирає  все. А  їхні нащадки відзначали землю як матір, яка всіх годує  і пестить.  Селяни  ж  навчали  своїх  дітей  не  випускати  землі  з  рук, триматися міцно  за неї, бо вона  єдина не  зрадить ніколи.
     Глибоку  повагу  відчувала  людина  до  землі-трудівниці,  яка «парує та людям хліб готує». Упевнений у собі лицар-козак клявся  землею,  цілуючи  її  і  навіть  з’їдаючи.  Землею  лікувалися, прикладаючи  її  до  ран,  як  оберіг  землю  брали  з  собою  в  дорогу (За В. Супруненком).
- Передати зміст висловлювання, використовуючи речення з прямою мовою.
Дослідження-відновлення
- Прочитати. Відновити  речення,  вставляючи  подані  в  довідці слова  автора,  попередньо  з’ясувавши  місце  їх  відповідно  до змісту.  Записати  відновлені  речення,  пунктуаційно  оформивши  їх. Пояснити розділові  знаки.

    1. Береться морозець. 2. Сідай, Оксанко. 3. Ви б, може, й плащ наділи? Воно таке, як на дощ... 4. Як же, дочко, весілля справлятимемо? По-старому чи по-новому? 5. Купи, гарний, хустку своїй нареченій. Не  хустка —  весна.  6. Павлуша —  золото,  уважний, витриманий...Золото!» (З тв. Г. Тютюнника).
- Яку функцію  виконують  виділені  слова  у  реченнях. Схарактеризувати  їх.
Довідка: хваляться мати і, зсутулившись, довго хукають у долоні, умочають пальці в цеберку з водою, щоб зашпори не зайшли; сказав Федір Несторович  і одвернувся до вікна; спитала Одарка; спитав уранці Степан, розбираючи вже внесеного в хату кабана; до мене підійшла молода  вродлива «сербіянка» й  сяйнула  величезними  чорними  очима; погоджувався  директор,  смакуючи непідгорілим риб’ячим боком.
Матеріал для вчителя. 1. «Береться морозець»,— хваляться мати  і, зсутулившись, довго хукають у долоні, умочають пальці в  цеберку  з  водою, щоб  зашпори  не  зайшли.  2.  «Сідай,  Оксанко»,—  сказав  Федір  Несторович  і  одвернувся  до  вікна.  3.  «Ви б,  може,  й  плащ  наділи? —  спитала  Одарка.—  Воно  таке,  як на дощ...» 4. «Як же, дочко, весілля  справлятимемо? —  спитав уранці Степан,  розбираючи  вже  внесеного  в  хату  кабана.— По-старому  чи  по-новому?»  5.  До  мене  підійшла  молода  вродлива  «сербіянка» й  сяйнула  величезними  чорними  очима:  «Купи, гарний,  хустку  своїй  нареченій. Не  хустка —  весна».  6.  «Павлуша — золото,— погоджувався директор, смакуючи непідгорілим риб’ячим боком,— уважний, витриманий... Золото!»  (З тв. Г. Тютюнника).

VІІ. Систематизація і узагальнення знань учнів

Дати відповіді на запитання:
1. Що  таке пряма мова? Навести приклади.
2. З якою метою люди використовують пряму мову?
3. Яке  значення  має  інтонація  при  прямій  мові? Навести  приклади.

VІІІ. Підсумок уроку

Тема. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою. Тренувальні вправи

Мета: поглибити  знання  про  розділові знаки  в  реченнях  з  прямою  мовою;  формувати  загальнопізнавальні вміння знаходити речення з прямою мовою й пояснювати розділові знаки, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою  мовою;  розвивати  творчі  вміння  складати  речення  з  прямою мовою  та  використовувати  їх в усному  і  писемному  мовленні;  за  допомогою  мовленнєво-комунікативного  дидактичного  матеріалу виховувати  у школярів  любов  до  рідної мови,  а  також  відчуття  її  краси  як  основи  естетичного  виховання.

Тип уроку:  урок формування практичних умінь  і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІI. Робота з комп'ютером
Словникова робота

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

Епіграф уроку

Мова — найголовніший  організатор духовного життя, 
єдності й розвитку народу...
 Д. Павличко

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Спостереження над мовним матеріалом  (колективна робота з текстом)
- Прочитати  текст.  Визначити  тип  і  стиль  мовлення.  Дібрати заголовок, який би виражав основну думку  тексту.
    Жодне суспільство, на якому б рівні розвитку воно не знаходилося,  не може  існувати  без мови. Це  стосується  всіх  народів, усіх шарів  і прошарків  суспільства  і кожної окремої людини.

    Обслуговуючи  потреби  суспільства,  мова  виконує  цілу  низку функцій, життєво  важливих  для  цього  суспільства,  окремих груп  і кожної людини.
    Спілкування,  комунікація —  найважливіша  функція  мови. Суть  її  в  тому,  що  мову  використовують  для  інформаційного зв’язку  між  членами  суспільства.  Ця  функція  є  надзвичайно важливою як  для  суспільства,  так  і  для  самої мови: мова, якою не  спілкуються,  стає  мертвою;  народ,  який  утрачає  свою  мову, зникає. Ще І. Кант у свій час зазначав: «Людина має схильність спілкуватися  із  собі подібними,  тому що в  такому  стані почуває себе людиною». Є й інший бік цього процесу. «Найбільша розкіш на  світі — це розкіш людського  спілкування»,— висловлювався на цю  тему А. де Сент-Екзюпері.
     Відомо, що  в  художніх  творах  за  допомогою мовних  образів відбувається «акт» спілкування митця з читачем, слухачем. «При цьому мова,— говорив Г. Глінц,— має поетичну природу, навіть, окреме  слово — це малий  твір мистецтва».
      Для повноцінного функціонування мови й її розвитку вона повинна  використовуватися  у  всіх  сферах  комунікації —  у  науці, техніці, виробництві, ділових стосунках, освіті, культурі, а не лише в побуті чи художній літературі  (З часопису).
- Виписати речення з прямою мовою. Продовжити ряд виписаних речень власне складеними  (4–5). Визначити роль прямої мови у висловлюванні.
- До виділених  слів дібрати  синоніми.

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Колективний аналіз схем-моделей
- Розглянути  схеми  і  скласти  зв’язну  розповідь  про  розділові знаки при прямій мові.
1 .   А:   «П» .   2 .   А:   «П? »   3 .   А:   «П! »   4 .   «П» ,—  а .
5. «П?» — а. 6. «П,— а,— п». 7. «П,— а.— П». 8. «П? — а.— П».
9. «П! — а.— П». 10. «П! — а: — П».
Коментар учителя. Пряму мову і слова автора оформлюють на письмі відповідними розділовими  знаками:
1. Якщо пряма мова стоїть після слів автора, то перед нею ставлять  двокрапку  і  перше  слово  починають  писати  з  великої літери. У кінці прямої мови перед лапками ставлять крапку, крапки, знак питання, знак оклику: І тихо-тихесенько я промовляла:  «Сон  літньої  ночі! Мені  тебе  жаль!»  (Леся  Українка).

2. Якщо  пряма  мова  стоїть  перед  словами  автора,  то  після  неї ставлять кому, крапки, знак питання, знак оклику, після лапок — тире, а слова автора починають писати з малої літери:
«Цього року, мабуть, урожай буде»,— каже Панас (А. Чайковський).
3. Якщо  слова  автора  розривають  пряму мову,  то  вони  виділяються  з  обох  боків  комами  і  тире,  а  після  них  перше  слово пишуть з малої літери: «Рано ти,— каже батько,— закінчив науку»  (Остап Вишня).
4. Якщо  слова  автора  розривають  пряму  мову,  що  виражена двома чи кількома реченнями,  то після першої частини прямої  мови  ставлять  кому,  знак  питання,  знак  оклику  і  тире, а  після  слів  автора —  крапку  й  тире. Другу  частину  прямої мови починають писати з великої літери: «Зажди! — просить хлопчина.—  Не  тікай  від  мене,  візьми  мене  із  собою,  перевези!»  (Б. Лепкий).
5. Якщо у словах автора, що стоять у середині прямої мови, вказується,  що  пряма  мова  буде  продовжуватись,  то  після  них ставлять двокрапку й тире, другу частину прямої мови починають писати з великої букви: «Пізно, Володько,— і додала тим самим легким  смішком: — Ех ти,  сторож!»  (І. Сенченко).

VІ. Виконання завдань творчого характеру

Творче конструювання (робота в парах)
- Скласти  по  п’ять  речень  із  прямою  мовою  на  застосування різних правил уживання розділових знаків при прямій мові.
Схарактеризувати  структуру  змодельованих  речень. Накреслити  схеми.
Творче моделювання
- Прочитати.  Завершити  речення,  доповнюючи  їх  прямою мовою або словами автора. Розставити необхідні розділові знаки. Пояснити вживання  їх.
    1.  ...  ? —  запитав Віталік,  увійшовши  до  класу.  2. Вона  почервоніла і сказала тихо: ... . 3. ...,— вимогливо зауважила Маргарита  Валентинівна.  4.  Олена  Петрівна  показала  рукою  в  бік спортивного  майданчика  :  ...  !  5.  ...,—  промовив  тато,—  ...  . 6. Перепрошую, панове,  але я  вже  завершив,—  ...  . 7.  ...: Самооцінка — це віра в  себе!
- Продовжити  вправу,  склавши  3–4  речення  з  використанням поданих висловів. Пояснити, на що вони вказують. Чи часто ви вживаєте  їх  і  за яких обставин?

       Дорогі  друзі!  ... На  все  добре!  Бувайте  здорові!  Ви  маєте  рацію... Ми не  згодні  з цим... Безперечно.
- Накреслити  схеми речень  з прямою мовою.
Дослідження-відновлення з елементами реконструювання
- Прочитати мовчки текст. Визначити межі речень. Дослідити синтаксичну  організацію  висловлювання.  Переказати  його, перебудувавши речення (де це можливо) на речення з прямою мовою.
     Наша  мова —  це  найважливіша  частина  нашої  спільної  поведінки  в  житті,  і  по  тому,  як  людина  говорить,  ми  відразу й  легко  можемо  судити  про  те,  з  ким  маємо  справу:  ми  можемо  визначити  ступінь  інтелігентності людини,  ступінь  її психологічної  урівноваженості,  ступінь  її  можливої  закомплексованості  учитися  гарної,  спокійної,  інтелігентної мови  треба  довго й  уважно —  прислухаючись,  запам’ятовуючи,  помічаючи,  читаючи  й  вивчаючи  наша мова —  найважливіша  частина  не  лише нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує  (За Д. Лихачовим).
Комунікативний практикум
- Прочитати висловлювання про мову та її значущість у житті людини.  Скласти  план  і  написати  висловлювання  на  тему «Чи варто цінувати рідну мову?», використовуючи речення з  прямою  мовою.  Пояснити  розділові  знаки  при  прямій мові.
     1. Хто не  любить  своєї  рідної мови,  солодких,  святих  звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й. Гердер). 2. Споконвіку було незаперечною  істиною: цуратися рідної мови, а отже,  і рідного народу — підло. Це  зрада, яка не виправдовується нічим, не прощається ніколи... (М. Косів). 3. Мова — це великий дар  природи,  розвинутий  і  вдосконалений  за  тисячоліття  з  того часу, як людина стала людиною. У кожного народу своя мова. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати, не завдаючи йому ніякої шкоди  (К. Крапива). 4. Мова — універсальна,  але користування нею  вкрай  індивідуальне. Це  своєрідний енергопровід: від одного до іншого, від одного до багатьох (П. Мовчан). 5. Людина, байдужа до рідної мови,— дикун. Вона шкідлива  вже  тому, що  байдужість  до мови пояснюється  її цілковитою байдужістю до минувшини, теперішності й майбутності народу  (К. Паустовський).

VІІ. Систематизація  й узагальнення знань умінь і навичок

- Розказати про розділові знаки при прямій мові. Навести приклади  складених речень.

VІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Домашнє завдання

- Використовуючи можливості мережі  Інтернет  (або  бібліотечний фонд),  знайти  інформацію  і  підготувати  висловлювання в науковому стилі на тему «Мова — засіб духовного життя суспільства». Використати речення з прямою мовою. Пояснити розділові  знаки.

Тема. Непряма мова. Способи заміни прямої мови непрямою

Мета: подати  учням  відомості  про  непряму  мову  як  засіб передачі чужої мови, навчити знаходити у висловлюваннях  речення  з непрямою мовою;  удосконалювати вміння правильно інтонувати й розставляти розділові знаки в реченнях з непрямою мовою; розвивати творчі вміння  замінювати пряму мову на непряму;  за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів естетичні смаки шляхом змалювання картин куточків рідної держави.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІI. Робота з комп'ютером
Словникова робота

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення  її учнями.

ІV. Відтворення теоретичних відомостей

Робота з текстом з метою зіставлення  нових знань із базовими на основі  актуалізації мотиваційних резервів учнів.
  Прочитати  текст мовчки. Визначити,  які  типи мовлення поєднано  в  тексті. Які  художні  засоби  використав  письменник для  змалювання краси місцевості Псла?
     Псло! Якою таїною віє від назви твоєї. Ти весь сповнений загадковості  і  чар.  Хто  тільки  не  милувався  твоєю  красою,  хто не віддавав тобі свого серця! Великий композитор Петро Чайковський на твоїх берегах заслуховувався народними українськими піснями,  вбирав  їх  у  розтривожену  душу.  Тут,  у  мальовничому запсільському  селі Низи,  він  творив  свою  чарівну  оперу  «Черевички»  за мотивами  повісті Миколи  Гоголя. У  хвилини  творчого  злету  чародій музики  зворушено  говорив:  «Я  дуже люблю це місце! Це долина чудової річки Псьол...».
     Мальовничою  розлогістю  берегів  Псла  захоплювався  Антон Чехов, мандруючи  від Лебедина  до  Гадяча  і  далі  на  Сорочинці. І меркла в його очах розкішна краса Криму, відступала перед незрівнянною, незайманою красою Псла... «Що за місця? Я просто зачарований!» — захоплено говорив великий майстер. І мріяв купити  собі хату в  запсільському  селі, щоб  там жити  і  творити.
     Прославлений  Ілля  Рєпін  захоплювався  тими  неповторними краєвидами  і  пейзажами.  Він  зустрічав  тут  звабну  красу  в  звичаях  і  обрядах,  дивувався  з  народного  одягу,  вбирав  у  свої  очі людські  обличчя, щоб  потім  перенести  їх  на  полотно,  створити самобутні  типи й характери  (За  І. Цюпою).
  Виписати речення з прямою мовою і перебудувати на речення з непрямою мовою. Записати  їх.
     Зробити  словотвірний розбір виділених  слів.
  Розвиток мовлення з творчим завданням. Переказати текст, доповнюючи його спогадами (прочитаною, побаченою або почутою  інформацією) про красу своєї місцевості. Ужити речення з непрямою мовою.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Робота з таблицею
  Розглянути  таблицю.  Розказати  про  особливості  заміни  різних  за метою висловлювання речень прямої мови непрямою.

Тема. Р.м. Письмовий переказ тексту наукового стилю
(на основі декількох джерел)

Мета: удосконалювати  мовленнєво-мислительні  вміння учнів  усвідомлювати  тему  й  основну  думку,  логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати  змістово-композиційний  і  мовний  аналіз  текстів наукового стилю, сприймати кілька текстів, розуміти їх, вибирати інформацію відповідно до комунікативного завдання й відтворювати зміст прочитаного або почутого;  виховувати розуміння краси  і  значущості декоративно-ужиткового мистецтва в Україні.

Тип уроку:  урок розвитку комунікативних умінь.

Тема. Цитати. Розділові знаки при цитатах

Мета: ознайомити  учнів  з  цитатами  як  способом  передачі чужої мови; формувати  загальнопізнавальні  вміння знаходити цитати у висловлюваннях; розвивати навички правильно добирати цитати й використовувати  їх  в  усному  та  писемному  мовленні,  правильно розставляти  розділові  знаки  й  інтонувати  речення з  використанням  цитат;  за  допомогою  мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу  до культурних надбань рідної держави.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

Тема. Р.м. Тези прочитаного (письмово)

Мета: формувати  в  учнів  поняття  про  тези  як  один  із видів  самостійної  роботи  з  літературою;  ознайомити  з видами  тез  та  вимогами  до  складання  їх; розвивати вміння школярів осмислювати прочитане, виділяти основні положення, висунуті автором; ознайомити з послідовністю складання тез, використовуючи пам’ятку, застосовувати різні види складання  тез.
Тип уроку:  урок розвитку комунікативних умінь.

Тема. Діалог. Розділові знаки при діалозі

Мета: повторити й поглибити одержані в попередніх класах знання про діалог  і розділові знаки при  діалозі;  удосконалити  вміння  визначати  спільні й специфічні ознаки діалогу і прямої мови; формувати навички учнів правильно розставляти розділові знаки при діалогах, виразно читати діалогічні тексти; розвивати творчі вміння правильно будувати репліки і складати діалоги;  за допомогою мовленнєво-комунікативного  дидактичного матеріалу  виховувати  у школярів розуміння  етикетних норм  і моральної поведінки під час спілкування, а також повагу до співрозмовника.

Тип уроку:  урок формування практичних умінь  і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІI. Робота з комп'ютером
Словникова робота

ІІІ. Ознайомлення з темою і метою роботи

 Епіграф уроку

Добрим  словом мур проб’єш, 
а лихим  і в двері не ввійдеш...
 Нар.  творчість

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Спостереження за мовним матеріалом
  Пригадати  вивчене  в  попередніх  класах  про  діалог.  Прочитати текст, дотримуючись відповідної інтонації. Розказати про особливості побудови діалогу  і вживання в ньому розділових знаків. З якою метою автор поєднав у художньому творі діалогічну й монологічну форми мовлення?

ПРИГОДА З «КОБЗАРЕМ»

    Нас було двоє в батьків — я, Ліда, та молодший брат Гриць. Тато мав триста десятин землі, душ сорок кріпаків. Його постійно обирали повітовим  суддею. Тато  розмовляв  українською мовою, а  мама  сердилась  і  хотіла, щоб  ми  з  братом  чули  тільки  російську та французьку. Тата вона називала «мужиком». У нас була гувернантка,  багато  прислуги.  Зачісувала мене,  укладала  спати дівчина Марта. Ми  з братом любили  слухати ввечері  її казки.
    — Мама каже, що мужича мова погана, недотепна ні до чого!
    — От дивіться! — дивується Марта.— Чому недотепна ні до чого? Скільки людей нею балакає, і всім вона люба... От і ви слухаєте казок, що я розказую, та ще як слухаєте! І барин часто балакають по-нашому... То бариня не люблять нашої мови, так вона їм  і  здається поганою, недотепною!
    — Мама  каже, що  й  наша  панська  мова  не  така  делікатна, як французька.

    — А мені  своя найделікатніша! — усміхнувшись, каже Марта. Одного  разу  тато  (нам  велено  було  завжди  говорити  «папа») привіз нову книжку — «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Після обіду почав читати вголос. Мама одразу сказала гувернантці одвести нас гуляти  (За Панасом Мирним).

  Схарактеризувати висловлювання співрозмовників. Висловити власне  ставлення щодо висвітленого в  тексті питання.

V. Сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу

Коментар  учителя.  Діалогом  називають  пряму  мову  двох осіб. Він складається з реплік (запитань і відповідей або повідомлень),  які  беруться  в  лапки  і  між  якими  ставиться  тире:  «А вона?» — «Що — вона? Думати про неї не бороню».— «Та хоч одне ж слово сказати  їй...».— «Піснею скажеш. Така вже твоя доля солдатська...»  (О. Гончар).
Кожне  окреме  висловлювання  учасників  діалогу  називають реплікою. У  друкованих  текстах  найчастіше  кожну  репліку  починають з нового рядка, а перед нею ставлять тире. Якщо репліка супроводжується словами автора, то ставляться ті самі розділові знаки, що  і при прямій мові, але без лапок:
  — Наука має  сьогодні доволі точні дані.
  — А все ж таки!
  — Тодішнє  населення  нашої  держави  налічувало  чотири-п’ять мільйонів.
  — Ага. Чотири-п’ять мільйонів. А печенігів?
  — Печенігів  було  приблизно тридцять тисяч  (П.  Загребельний).

VІ. Виконання системи завдань і вправ творчого характеру

Дослідження-трансформація
  Прочитати діалогічний текст, складений учнями.
Уявити  співрозмовників  і розіграти діалог.

У НОВОМУ ПОМЕШКАННІ

   — О-о, ми раді бачити дорогих  гостей!
   — Ми прийшли привітати вас у новій хаті. Бажаємо, щоб злагода, добро  і щастя були  завжди  з вами.
   —  Сердечно  дякуємо.  Ми  від  вас  дістали  прекрасний  подарунок.  Ця  лампа  буде  дуже  гарною  для  нашої  спальні.  Прошу  зайти.

   —  Дуже  затишний  покій.  Бачу,  у  вас  старі  добротні  меблі. Люблю  такі.
   — То  дубові меблі. Ще моїм  батькам  столяр  робив на  замовлення ці ліжка  і шафи.
   — Чи подобається вам  таке планування?
   — Воно досить зручне. Добре, що кухня велика. Любимо там збиратися  і разом посидіти хоч увечері.
   — Можна, я огляну й  інші кімнати?
   — Прошу  дуже. Це  наша  вітальня. Ми  навіть  трохи  її  умеблювали.
   —  Сподобалось  мені, що  в  передпокої  ви  зробили  книжкові шафи, бо, наприклад, у мене кімната дуже захаращена книжками. А ще дуже прикрашають ваше помешкання  гарні вишивки. А  скажіть, ці портьєри —  то  також ручна робота?
   —  Так,  їх  вишивали, мережили  дружина  з  дочкою. А  багато  вишила  наша  бабуся.  Це  вже  в  нас  такий  звичай.  Просимо сідати.
   —  Дякую.  Але  ви  мені  покажіть ще щось  таке  своє,  національне, навіть регіональне.
   —  Із  задоволенням  (Олена К., Артур М.).
  Замінити репліки діалогу на речення з прямою мовою. Записати трансформований текст. Пояснити, як при цьому змінилася пунктуація.
Дослідження-відновлення
  Прочитати  текст.  Довести  його  стильову  належність.  Відновити висловлювання: переписати, розставляючи потрібні розділові  знаки.
   Якийсь  учений,  подорожуючи  на  пароплаві,  запитав  моряка
Чи  знаєш  ти  граматику?
Ні відповів моряк.
Тоді  ти  загубив половину  свого життя.
Раптом піднявся вітер, розбурхалося море  і пароплав розгойдало.
Матрос  запитав ученого
Чи вмієш  ти плавати?
Ні відповів він.
Тоді  ти  згубив усе  своє життя  (Нар. творчість).
  Переказати  текст від  третьої особи.
  Поміркувати над  змістом діалогу  і висловити власну думку.

Творче завдання
  Скласти діалог, розкриваючи  зміст однієї  з мініатюр:
1.  «Людину  пізнати  нелегко.  Але  той,  кого  легко  пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися». 2. «Якщо людина протягом дня почує одне добре  слово, побачить один добрий вчинок  і  зробить  одну  добру  справу,—  вона  проживе  цей  день  недаремно». 3. «Освіта  розумному  показує, що  він  мало  знає,  а  в  дурня  породжує  ілюзію, що він знає багато». 4. «Найголосніший барабан стає  беззвучним,  якщо  в  нього  не  бити;  найрозумніша  людина стає неуком, якщо  її не навчати».
  Розіграти  діалог  за  ролями,  дотримуючись  відповідної  інтонації,  етикетних норм  і культури мовлення.
Мовленнєва ситуація
  Уявити, що ви журналіст і розмовляєте з представником певної професії  (учитель,  економіст, лікар, менеджер,  дилер  тощо).
Узяти  інтерв’ю,  задавши  запитання: Чим приваблює ця професія? Що  вам  відомо  про  її  виникнення?  Наскільки  вона важлива сьогодні та в перспективі? Які ділові якості допомагають вам у професійній діяльності?
  Підготувати презентацію професії у формі  інтерв’ю.
  Записати побудований діалог. Пояснити розділові  знаки.
Творче моделювання (робота в парах)
  Прочитати висловлювання. Обговорити його зміст, створивши діалог  з  товаришем по парті.
   Краса — це радість нового життя. Людина стала людиною, тому що побачила  глибину блакитного неба, мерехтіння  зірок, рожевий розлив вечірньої  зорі, тріпотіння марева над  горизонтом. Тому що  полюбила  безмежну  далину  степів,  сині  тіні  в  заметах березневого снігу, журавлиний ключ у небесній блакиті. Тому що вміє радіти відображенню сонця в краплині ранкової роси, голубому дзвіночку проліска...
  Зупинись і ти в здивуванні перед красою, бережи її (За В.Сухомлинським).

VІІ. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання
1. Що  таке діалог?
2. Як будується діалогічний  текст? Навести приклади.
3. Розказати про розділові  знаки при діалозі.

4. Чи можна діалог замінити прямою мовою? Що при цьому зміниться?

VІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Домашнє завдання

  Пригадати  уривок  з  улюбленого  твору.  Відтворити  його  по пам’яті. Записати діалог, дотримуючись пунктуаційних норм при його оформленні.

Тема. Р.м. Діалог (офіційна та неофіційна розмова)

Мета: навчити оцінювати діалогічне мовлення  щодо  його  змісту,  мовного  оформлення,  відповідності  ситуації  спілкування;  удосконалювати мовленнєво-комунікативні  вміння  складати  й  розігрувати діалоги (офіційні й неофіційні розмови) (орієнтовно 12–14 реплік) з урахуванням мети й адресата мовлення (тривалість діалогу 3–5 хвилин), використовувати  стимулюючі  та  реагуючі  репліки,  а  також формули  мовленнєвого  етикету  тощо;  підвищувати мовну й мовленнєву культуру.

Тип уроку:  урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

Тема. Контрольна робота. Диктант. Читання мовчки

Мета: оцінити рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності з розділу  «Пряма  і непряма мова»;  перевірити  вміння  читати  мовчки,  розуміти й  відтворювати  незнайоме  за  змістом  висловлювання публіцистичного  стилю.

Тип уроку:  урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІІ. Ознайомлення з темою і метою роботи

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

   Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольного диктанту й читання мовчки. Проведення  інструктажу щодо написання диктанту й перевірки рівня розуміння прочитаного мовчки  тексту публіцистичного  стилю.

V. Написання контрольного диктанту

   Перше читання тексту контрольного диктанту
   Під  час  першого  прослуховування  тексту диктанту учні сприймають  його  зміст,  звертають  увагу  на  наявність вивчених пунктограм,  визначають  слова,  значення яких не  зрозуміли у процесі  сприймання.
Повторне читання тексту диктанту вчителем  окремими частинами і його написання учнями

ЗАПОРОЗЬКІ КОЗАКИ

   Як  зовнішнім  виглядом,  так  і  внутрішніми  якостями  запорізькі козаки були характерними типами свого народу і свого часу. Нещадні щодо своїх ворогів, запорізькі козаки були добрими друзями, вірними товаришами, справжніми братами, надійними оборонцями.
   Запорізькі  козаки  були  добродушні,  безкорисливі,  щедрі, дружні. Окрім того, висока любов до особистої свободи, а також глибока  повага  до  старих  і  заслужених  воїнів. Щодо  інших  людей — запорізькі козаки завжди були гостинними й привітними.
Цей звичай був у запорожців не лише до приятелів та знайомих, але й до  сторонніх людей.
    Поряд із гостинністю й привітністю запорізькі козаки ставили особисту чесність щодо ворогів православної віри як на війні, так і у себе в Запоріжжі. «Хоча в Січі,— розповідає один  із сучасників,— жили люди різного  стану, але там панувала така чесність і безпека, що можна було на вулиці залишити свої гроші, не боячись, що їх украдуть. За будь-який злочин проти чиєїсь власності  гостя  січового мешканця негайно карали  смертю».
    «У нас над усе честь  і  слава, військова  справа»,— казали  запорожці  (За Д. Яворницьким, 158  сл.).

Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного.

VІ. Відповіді на запитання школярів

VІІ. Проведення контрольного читання мовчки

Читання мовчки учнями незнайомого тексту

ЩО ТАКЕ УКРАЇНА?

   Україна — це  земля,  де живуть  українці. Вона  є  всюди  там, де  гомонить наша  рідна  українська мова й пісня,  всюди  там,  де люди пам’ятають про спільну минулу долю й недолю, всюди там, де люди бережуть давній український звичай, усюди там, де люди хочуть  свобідного українського життя.
    Україна — це великий, багатий і славний колись край. Широко й далеко простягся він — на тисячі дві верстов уздовж, близько одну — впоперек. Від швидкої річки Попраду і болотяного Вепру простягається Україна по далекий, рудими степами оточений Каспій, від гарячого угорського низу й лісових верхів Карпат аж поза рибний Дін, від темних борів Біловезької Пущі аж по вічно кригою скутий Кавказ, від бездонних боліт Полісся до сонячних берегів Чорного моря. Багато-багато в Україні земель, міст, містечок, сіл. Є в Карпатських горах згорена Лемківщина, бідна Бойківщина  і  бадьора  Гуцульщина;  є  під Карпатами  багате  на  сіль і  нафту Підгір’я,  де  лежать  старі  українські  княжі  міста Перемишль  і Галич;  є Розточчя  зі  славним Львовом, нещасна Холмщина з Холмом; є лісове Підлясся з міцним Берестом, є болотяне Полісся  з Пинськом  і Мозирем;  є  стара  Волинь  з  Володимиром і Кременцем, Луцьком  і Житомиром; є родюче Поділля з Тернополем, Кам’янцем  і Могилевом;  є  багата на  садовину Бесарабія; є вкрита старими городищами й могилами Київщина з золотоверхим Києвом, гетьманським Чигирином та святою кожному з нас Тарасовою  могилою  коло  Канева;  є  Чернігівщина, Полтавщина й  Харківщина  з  безліччю  давніх  козацьких  міст;  є  Донеччина з  великими шахтами  вугілля й  заліза;  є Слобожанщина, що  сягла  аж  за Дін під Курськ  та Воронеж;  є  давня  запорізька  земля у Херсонщині, Катеринославщині й Таврії, де на місцях давньої Запорізької Січі «мудрий німець картопельку садить», а над морем  розсілись міста Одеса, Миколаїв, Херсон, Таганрог, Ростов; є й татарський колись Крим і підкавказька козацька Кубанщина, Чорноморія й Ставропільщина. Хто перелічить ті міста, містечка, села,  слободи, хутори! Хто про них усіх докладно розкаже! Грубезної  книги  на  це  треба  й  не  одної!  Велика Україна,  у  півтора рази  більше Німеччини  або Франції,  на  третину  більше Англії. Та й куди  багатша! Було  б де розжитися на  славу,  і дивувався  б увесь  світ, як  то щасливо живеться українському народові.
    Правда! Та й  тепер дивується  весь  світ,  але лиш українській неволі, українським злидням! Бо сидить український народ на ланах родючих, на багатствах великих, над величними суднохідними ріками й морями, над великими торгівельними шляхами. Та й що  йому  з  того?  Від  віків  різні  чужинці  пасуться  його  потом і кров’ю, його хлібом, худобою, його лісом і пасікою, його вугіллям  і  залізом. А  український народ  останню, кров’ю прикипілу сорочку  для них  з плеча  здіймає,  останню  ложку  страви  їм  віддає, сам з голоду й холоду гине або йде в далеку чужину шукати долі: в Канаду, Бразилію, Сибір, Туркестан.
    Чому  це  так? Чи  ті  чужинці  такі  вже  нелюди, що  не  дають жити українському народові?
    Ні! Це ж  такі  самі  люди,  як  і  ми,  українці,  так  само  як  ми
потребують  їсти й  спати,  так  само живуть  і  вмирають,  так  само кохають  і  ненавидять.  Але  вони  нам,  українцям,  були,  є  і  будуть чужі,  а кожен найбільше  собі добра  бажає, хоча  би другий на тім мав не знати як потерпати. Це вже такий закон природи: усі мусять  боротися  весь  свій  вік  за  існування  своє —  не  чуже. Ми,  українці,  найбільше  через  нашу  незгідливість  не могли  ніколи успішно боротися проти чужинських впливів. Тому-то в боротьбі  за  існування  перемогли  нас  чужинці  й  сіли  нам  на шию (За С. Рудницьким, 546  сл.).

Виконання тестових завдань

VІІІ. Домашнє завдання

  Підготувати тестові завдання у двох варіантах за теоретичним матеріалом, що розглядався під час вивчення розділу «Пряма і  непряма  мова».  Запитання  мають  містити  по  чотири  варіанти  відповідей,  а  також  можуть  бути  завдання  на  встановлення  відповідності  й моделювання  висловлювань  у монологічній  та діалогічній формах.

Тест

Читання мовчки

Текст "Що таке Україна?"

Фотоілюстрації