«Маяло житечко, маяло»
Маяло житечко, маяло,
Як у полi стояло,
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолi лежати.
До межi, женчики, до межi,
Бо моï пирiжечки у дiжi.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пирiжечка покраю.
Котився вiночок по полю,
Просився у женчикiв додому:
Возьмiте мене, женчики, з собою
Та занесiть мене до господаря в стодолу,
Бо я вже в чистiм полi набувся,
Буйного вiтречку начувся,
Од ясного сонечка нагрiвся,
А дрiбного дощику напився.
Нехай же я у стодолi одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.