Урок № 2

УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ № 1.  
ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО СИТУАЦІЮ СПІЛКУВАННЯ ТА ЇЇ СКЛАДОВІ

Мета: актуалізувати знання про мовлення, види мовленнєвої діяльності, мету спілкування, адресат мовлення, мовлення монологічне й діалогічне, усне й писемне;
удосконалити вміння розрізняти такі поняття, як мовлення, види мовленнєвої діяльності, монолог і діалог, адресат мовлення, усну та писемну, монологічну та діалогічну форми мовлення; 
розвивати вміння складати діалоги з урахуванням адресата мовлення, дотримуватись правил спілкування;
розвивати культуру мовленнєвого спілкування.

Тип уроку:  урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
IІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності у процесі виконання практичних завдань

Творче спостереження на основі зіставлення висловлювань
? Зіставити тексти. Визначити тему й основну думку кожного. З’ясувати, від чого залежить різний характер висловлювань на одну і ту ж саму тему.
Текст 1

НАДЗВИЧАЙНА МОВА НАША Є ТАЄМНИЦЕЮ...

   Пригадаймо такі слова, як «оксамит», «перла», «намисто», «руш-ник», «хустка», «знамено»... Кожне слово має свій сенс, свою красу.
   У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких слів, як «світанок», «сонячний промінь», «весняний струмок», «голуба далечінь», «блакитна високість»... А скільки таких слів існує, і за кожним — глибинна суть і краса!
  У величезному мовному запасі вибрати потрібне слово — то велике вміння, і, навпаки, якщо ви користуєтеся словом   неточним, то це, власне, те саме, коли б замість відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися б цвяхом (В. Сухомлинський).

Текст 2

Мова наша, мова —
Мова кольорова,
В ній гроза травнева
йтиша вечорова.
Мова наша, мова —
Літ минулих повість,
Вічно юна мудрість,
Сива наша совість.
Я без тебе, мово,
Без птахів діброва.
Як вогонь у серці,
Я несу в майбутнє
Невгасиму мову,
Славо незабутнє.
(Ю. Рибчинський)

? Назвати тип і стиль мовлення текстів.
Диференціація теоретичних положень з теми
? Розглянути схеми. Що вони ілюструють? Назвати й інші сфери вашого спілкування з навколишнім світом.

Я -МОЯ СІМ’Я (мати, батько, сестра чи брат)
Я - КОМП’ЮТЕР
Я -ТЕЛЕБАЧЕННЯ, РАДІО
Я - ШКОЛА (однокласники, учителі)

? Пригадати, що називається спілкуванням. За яких умов воно можливе?
Визначення рівня усвідомлення теоретичного матеріалу
? Проаналізувати структуру ситуації спілкування. Оперуючи знаннями, одержаними у 5 класі, розкрити зміст кожного компонента ситуації спілкування.

Виконання ситуативних завдань
? Уявити подані ситуації. Чи однакова їх структура: учасники спілкування, тема, мета й умови спілкування? Охарактеризувати ситуацію спілкування (робота за варіантами).
1) Ваш однокласник декілька днів не відвідує школу через хворобу. Ви вирішили його відвідати вдома.
2) Ви з однокласником прийшли до бібліотеки за книгою з історії рідного краю. Ви запитуєте бібліотекаря — він вам відповідає. 3) Ви на екскурсії в музеї захоплено слухаєте розповідь екскурсовода.
4) Вас просить класний керівник терміново виконати важливе доручення.
Коментар учителя. Увага! Охарактеризувати ситуацію спілкування — це значить дати відповідь на цілу низку запитань: хто говорить чи пише?
(адресант мовлення), до кого спрямоване мовлення? (адресат мовлення), що? (тема й основна думка висловлювання), з якою метою? (мета висловлювання), де? коли? (умови спілкування — місце й час).
Робота в міні-групах
? Назвати компоненти кожної ситуації спілкування за зразком.
Зразок. Ситуація спілкування: Ви вранці вітаєте свою маму з її днем народження.

1. Учасники спілкування: адресант — син (чи дочка), адресат — мати.
2. Тема: привітання матері з днем народження.
3. Мета спілкування: привітання.
4. Умови спілкування: час — ранок, місце — неофіційна обстановка.

ІV. Узагальнення зробленого на уроці
V. Домашнє завдання

Уявити ситуацію, що ви на уроці української мови відповідаєте на поставлені вчителем запитання. Усно змоделювати можливий варіант діалогу між вами й учителем. Охарактеризувати ситуацію спілкування.