Урок №26
ПОНЯТТЯ ПРО СЛОВОТВІРНИЙ СЛОВНИК.
ТВОРЕННЯ ВІДОМИХ СЛІВ, А ТАКОЖ
ПОЕТИЧНИХ НЕОЛОГІЗМІВ

Мета:  ознайомити із словотвірним словником, особливостями його побудови;
формувати загальнопізнавальні вміння творити загальновживані слова, а також поетичні неологізми;
за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти розвиткові вмінь віршувати, збагачувати свій лексичний запас, виховувати почуття любові та поваги до природи.
Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання

Читання складених удома заміток, їх аналіз.

ІІІ. Установчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо вивчення теми «Поняття про словотвірний словник. Творення відомих слів, а також поетичних неологізмів».

IV. Актуалізація опорних знань

Дати відповіді на питання:
1. Що вивчає словотвір?
2. Які способи словотвору ми відносимо до морфологічних?
3. З якими видами словників ви уже знайомі? Який принцип їх побудови?
4. Що таке неологізми? Чим вони відрізняються від загальновживаних слів?

V. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Оголошення епіграфа

Вона (природа) — не тільки тема вірша
Або картини –
В ній є висоти незмиримі
Й святі глибини.
У неї є душа могуча,
Порив є в неї,
Що більші над усі пориви
Душі твоєї.
Вона — це мати. Будь же сином,
А не естетом,
І станеш ти не папіряним –
Живим поетом!
М. Рильський

VI. Аналіз структури словника

Ознайомлення зі структурою словотвірного словника
? Навчальне аудіювання за текстом про особливості словотвірного словника.

ПРО ОСОБЛИВОСТІ СЛОВНИКА

   Забезпеченню повнішого зв’язку в навчанні української мови, зокрема таких важливих розділів, як словотвір і будова слова, без яких неможливе справжнє знання мови, правильне користування нею, сприятиме словотворчий словник. Він допоможе розібратися в тому, як утворюються слова, з яких значущих частин вони складаються в сучасній українській мові.
   Знання законів словотворення, будови слова необхідне для міцного засвоєння правил правопису, а вивчення багатьох з них прямо спирається на порівняльний словотвірний аналіз.
   Словотвір міцно пов’язаний з культурою мови. Чуття слова можна розвивати лише уважним ставленням до складових елементів слова, які часто виступають виразниками найтонших відтінків значення, що відрізняють одне слово від іншого.
   Нерозуміння структури слова веде до неправильного слововжитку. Так, наприклад, нерідко говорять і пишуть співставити, співставлення (пор. з рос. сопоставить, сопоставление) замість зіставити, зіставлення; признати (пор. з рос. признать) замість визнати.
   Таким чином, добре знання правил зіставного словотворення, уміння визначати роль і значення частин українських слів та їх російських
відповідників допомагає уникнути багатьох помилок, пов’язаних з уживанням слів, сприяє підвищенню грамотності й культури мови.
   У словнику показано, як утворилися похідні слова і з яких значущих частин (морфем) складаються твірні. При визначенні словотвірної
структури і морфемної будови слова враховуються сучасні співвідношення слів. Етимологія слів не розкривається. До реєстру внесені переважно ті українсько-російські відповідники, що мають спільне походження (Зі словника).
? Дати відповіді на питання тестового характеру.

1. Словотвірний словник допомагає розібратися:
а) у способах словотворення;
б) у значущих частинах слова;
в) як утворюються слова, з яких значущих частин слова вони складаються.
2. Знання законів словотворення, будови слова необхідне:
а) для засвоєння способів словотворення;
б) міцного засвоєння правил правопису і для словотвірного аналізу;
в) засвоєння законів словотворення.
3. Чуття слова можна розвивати лише:
а) уважним ставленням до складових елементів слова;
б) через знання лексичного значення слова;
в) постійним удосконаленням творчих здібностей.
4. До неправильного слововжитку веде:
а) нерозуміння граматичного значення слова;
б) нерозуміння значення слова;
в) нерозуміння структури слова.
5. Що показано у словнику?
а) Способи творення слів;
б) утворення похідних слів і з яких значущих частин складаються твірні;
в) етимологія слова.
6. Підвищенню грамотності й культури мови сприяє:
а) добре знання правил зіставного словотворення;
б) уміння визначати роль і значення частин українських слів та їх російських відповідників;
в) нерозуміння структури слова.

Ознайомлення з поняттями «словотвірний аналіз» і «морфемний аналіз»
Коментар учителя. Зробити словотвірний аналіз— це значить з’ясувати, чим мотивоване дане позначення якогось явища дійсності, чому це явище так назване з погляду сучасної мови. При словотвірному аналізі дуже важливо правильно з’ясувати, яке з двох близько споріднених слів є первинним, мотивуючим, а яке — вторинним.
   Морфемний аналіз — аналіз окремого слова, групи подібних за структурою чи за якоюсь граматичною ознакою слів. Морфемний аналіз мови починається тоді, коли вже встановлено словотвірну структуру слова, з’ясовано значення (у тому числі словотвірне) кожної морфеми і структурну функцію кожного відрізка, що вичленовується в слові.
   Мета морфемного аналізу — виявити, з яких значущих частин складається слово в сучасній мові, указати на значення виділених морфем, їх роль і функції в аналізованому слові.
Ознайомлення зі структурою словникової статті (практично)
   Похідні слова української мови, які підлягають словотвірному аналізу, розташовані в алфавітному порядку і наводяться в початковій формі.
   Словотвірна структура похідних слів відображена в словниковій статті у вигляді конструкції: твірна основа (твірні основи, якщо слово складне) — словотворчий засіб (словотворчі засоби), що бере безпосередню участь в утворенні даного слова; закінчення (матеріально виражене) відділяється рискою.
   Наприклад: ідей + ний, покірлив + ість, нов + о + річ + н + ий. Для нульового суфікса використовується знак ?: ви + бух+ ?; в+ бік+ ?
Морфеми, що входять до складу твірного слова (префікс, корінь, суфікс, закінчення), відділяються одна від одної скіс ними лініями, наприклад: по/кір/лив/ий, земл/я.
   У дужках даються довідки про морфонологічні явища, що відбуваються при словотворенні (наприклад, чергування, усічення основ,
нарощення та ін.)
Пояснення умовних скорочень, граматичних відомостей про слова, переноси слів, знак й і знак м’якшення у словнику

VІІ. Виконання завдань творчого характеру

Робота в міні-групах
? Прочитати уривки віршів. Визначити їх тематику. Які слова вразили вас своєю новизною?

***
У тім краю, де ластівки проміняться
Над спалахами росяних суцвіть,
Стрічає день ясна моя провінція —
І серче знов тріпоче і щемить.
Стежину ту, чуттям своїм оспівану
Я в забутті веснянім перейду.
Озветься ранок золотими півнями,
І райдуга розквітне у саду…
(В. Кулик)

В СТЕПУ БІЛЯ АСКАНІЇ
Раннє сонце марить табунами,
Край дороги — дика ковила.
Цівка літака дзвенить над нами
І прозоро тане спроквола.
На вітрах духмяняться покоси,
І кипить пташиний ранній спів,
І пісень весняних серце просить
На роздоллі сонячних степів…
(В. Кулик)

ДУМКА ПРО ВОДУ
Вода права, поки вона жива.
В неволі вона просто помирає.
Затхнеться, в баговинні зомліва,
Бридким зеленим мохом заростає.
Нас, Боже, борони від мертвої води
І збережи Дніпро, вода в нім гине,
А нас прости, бо й ми у тому винні.
Благословенна будь, вода жива,
В струмках, річках, народжена в джерелах.
Живим дощем живе все омивай.
(Надія Врищ)

ОСІННЄ
Вся земля жовтогаряча стала,
Пожовтіли дерева і трави,
Барви осені, то сонця барви,
Що земля за літо навбирала.
Лет стрімкий срібного павутиння,
Городини зоряне намисто,
Вітер, вітер віє безупинно,
З гілок падає розкішне листя.
(Надія Врищ)

* * *
Тому веселиками звуться журавлі,
Що прилітають до веселої землі,
Що теплий день приносять на крилі
І залишаються у нашому селі.
Лиш навесні веселики вони,
А журавлями звуться восени,
Бо журяться, у вирій летючи,
Бо не заміниш рідний край нічим.
(Г. Паламарчук)

ОСІННІЙ МАЛЮНОК
Минає літо. Осінь вже бреде,
Лісів багрянець торкнувся вересневий.
І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
Кружляючи лягає під дерева.
(Л. Тендюк)

Творче спостереження
? Прочитати уривки з поезій П. Тичини. Чому виділені слова є поетичними неологізмами? Пояснити, яку роль вони виконують у поетичних творах.

***
Зоставайся, ніч настала,
Все в тумані-молоці.–
Спать мене поклала Тала
На дівочій руці.
***
Наші браття мовчать, бо їм смерть у очах.
Чом же ви мовчите, ви, трагічно-безжурні?
Чи забули ви сміх, чи забули ви глум
Під плачі наші журнії, журні, бандурні?
***
Тлін все, тінь, півтон –
Б’є в лілеї сон.
Лебедіютьхором зорі:
Господи помилуй!

Творче конструювання
? Розтлумачити подані фразеологічні звороти. Скласти з ними речення, використовуючи слова, утворені різними способами. За допомогою словотвірного словника визначити спосіб творення виділених слів.
1) Мов грім серед ясного неба. 2) Мандри справляє. 3) З року в рік.
4) З ранку до вечора. 5) Горобина ніч. 6) Хоч в око стрель. 7) З раннього рана.
Довідка: раптово, несподівано; змінювати місце перебування; постійно, щороку; протягом усього світлового дня; темна, буряна ніч; темно; з початку світлового дня.
Робота зі словником
? За допомогою словника визначити, якими способами утворені подані слова.
Абстрактно, акустик, біліти, вакцинувати, взаємодопомога, вручити, гідний, гнівно, двадцятий, італієць, компаньйон, мілководний.
Словотворчий аналіз
? Зробити словотворчий аналіз слів окружний, школярський, методист, ефективний, заспів, скориставшись алгоритмом розбору.

VIІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Дати відповіді на питання:
1. З будовою якого словника ви сьогодні познайомилися?
2. Які особливості побудови має словотвірний словник?
3. Яким способом, як правило, утворюються поетичні неологізми?

IX. Підсумок уроку
X. Домашнє завдання

1. Повторити теоретичний матеріал з теми «Способи словотворення. Словотвірний словник».
2. Від слів природа, два, великий, відповідальність, вода, господарство, дорогий, дослід, земля, народ, красаутворити нові слова різними способами. Увести новоутворені слова в діалог на тему «Найголовніший обов’язок людини — берегти природу».