1. Побачивши корабельну сосну, автор згадує сосну в:
а) Закревщині;б) Залуччині;
в) Золещині;
г) Затріщині.
2. Поруч з нею росла сосонка, покручена:
а) древесним паралічем;б) вітрами й дощами;
в) древесною подагрою;
г) древесним склерозом.
3. Товариша звали:
а) Павлусь;б) Петрусь;
в) Пилипко;
г) Прокіпко.
4. Із сосни хлопці мали побачити:
а) Київ;б) Чернігів;
в) Черкаси;
г) Конотоп.
5. Коли сосна похилилася, хлопець відчув під самим серцем:
а) неприємне скимління й порожняву;б) великий страх і відчай;
в) як повіяло холодком;
г) як смокче під ложечкою.
6. З висоти рідний хутір був просто:
а) під ногами;б) під носом;
в) під сосною;
г) під руками.
7. Сусідні села були на:
а) виднокрузі;б) видноті;
в) виду;
г) овиді.
8. Серце скалатнулося радісно, бо:
а) золотом сяйнули церковні бані;б) закучерявився далекий ліс;
в) побачив київські гори;
г) блиснула золотом Лавра.
9. Поглянувши пильніше, зрозумів — не Київ це, а:
а) Моровськ;б) Мокровськ;
в) Маровськ;
г) Меровськ.
10. Нерукотворне диво — це:
а) громаддя білявого хмаровиння;б) громаддя сіруватого хмаровиння;
в) громаддя рожевого хмаровиння;
г) громаддя блакитного хмаровиння.
11. Хлопець вірив у диво, як набожна людина вірить у речі, яких вона:
а) абсолютно не розуміє;б) ніколи не відчувала;
в) ніколи не торкалася;
г) абсолютно не відає.
12. Хлопцеві відкрився віковічний Київ:
а) далекий, омріяний і милий;б) чудовий, золотоверхий і чарівничий;
в) красивий, замріяний і незвіданий;
г) величний, прекрасний і незбагненний.