ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ
Й ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 5 КЛАСІ

Урок №4
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ.
ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Мета:  повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису, зокрема про будову словосполучення й речення як основних синтаксичних одиниць;
формувати загальнопізнавальні вміння розрізняти словосполучення й речення, визначати головне і залежне слова у словосполученнях, головні та другорядні члени в реченнях;
розвивати творчі вміння будувати синтаксичні словосполучення й добирати фразеологічні за опорними словами;
виховувати шанобливе ставлення до української мови.
Тип уроку:  урок повторення набутих знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо повторення вивченого про словосполучення й речення, пряму мову, структуру тексту, типи і стилі мовлення в 5 класі.
2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле:
учитель пропонує шестикласникам звернути увагу на основні поняття з теми (запис або таблиця на дошці).

Словосполучення Речення Головні члени речення: підмет і присудок

ІІІ. Ознайомлення шестикласників з темою, метою й завданнями уроку.

Оголошення епіграфа й робота з ним

Мова — це коштовний скарб, набутий віками нашим народом,
його невичерпне духовне багатство.
П. Панч

ІV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого

Колективна робота з текстом
? Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок у формі словосполучення.
   Наша українська мова — це одна із шести тисяч мов сучасного світу. Люди, що розмовляють цими мовами, можуть мати однакові думки та почуття, але виражають їх по-різному своїми мовами, як схожими одна на одну, так і зовсім не схожими. Усі люди незалежно від кольору шкіри однакові за будовою свого тіла, але чомусь вони розмовляють різними мовами і без навчання не можуть розуміти один одного. На це питання в історії людства були різні відповіді. Навіть сучасна наука не може з’ясувати, чи була в прадавніх предків теперішніх людей одна спільна мова, чи в різних краях світу, де проживали предки, склалися різні мови (За А. Білецьким).
? Виписати по 2–3 словосполучення, що відповідають таким моделям:
«прикметник + іменник», «займенник + іменник», «дієслово + іменник»,
«дієслово + займенник», «дієслово + прислівник».
Указати на те, як зв’язане залежне слово з головним: а) за змістом; б) за змістом і граматично.
? Зробити синтаксичний розбір третього речення.
Творче дослідження на основі класифікації мовних понять
? Дослідити, які сполучення слів не є словосполученнями. Записати подані сполучення у три колонки:
а) підмет і присудок;
б) слова, з’єднані сурядним сполучником;
в) іменник з прийменником.
Мова і нація; мова як цінність; гуманітарні науки; про мову; твір про мову; загальне мовознавство; мова й мовлення; засіб спілкування; з перекладу; мова розвивається; для взаєморозуміння; газети й журнали; до мовознавства; мови поширені; фонетика і графіка; люди спілкуються; структура мови; досліджувати мову.
? Виписати словосполучення й зробити їх синтаксичний розбір:
1) назвати головне й залежне слова, поставити питання;
2) визначити, якими частинами мови виражено головне й залежне слова;
3) указати на те, як зв’язане залежне слово з головним.
Дослідження — творче конструювання
? Утворити пари словосполучень з опорними словами так, щоб у кожній були синтаксичне й фразеологічне словосполучення. Скласти з ними речення.
Зразок. Бачити товариша — бачити наскрізь (розпізнавати чиї-небудь наміри).
Взяти ..., вбивати ..., вести ..., спільна ..., розумна ..., говорити ... .
? Дібрати до фразеологічних словосполучень синонімічні сполучення слів. З’ясувати відмінність фразеологічних словосполучень від синтаксичних.
? Скласти речення з поданих у початковій формі слів. Що для цього необхідно змінити чи додати?
1) Український, народ, творити, свій, мова, століття, заносячи, мовний, скарбниця, добірний, нектар, слово (І. Вихованець). 2) Мова, є, найгеніальніший, наслідок, матеріальний, духовний, діяльність, багато, поколінь (Г. Нудьга). 3) Ранній, дитинство, глибокий, старість, людина, невіддільно, пов’язаний, мова (І. Вихованець).
? Підкреслити в реченнях граматичні основи. Визначити, якими частинами мови виражені підмет і присудок.
Вибіркова робота з елементами аналізу
? Виразно прочитати. Визначити тематику речень і жанр усної народної творчості, до якого вони належать. Усно виділити граматичні основи. Виписати спочатку речення з повною граматичною основою (підметом і присудком), потім — з одним головним членом.
1) Добре слово варте задатку. 2) Дружи з розумним — не будеш дурнем. 3) За грамотного не розписуйся. 4) Знання роблять життя красним. 5) Знання за плечима не носять. 6) Мудрим ніхто не родився, а навчився. 7) Мудрій голові достатньо два слова. 8) Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. 9) Не вчи орла літати, а солов’я — співати. 10) Розум — скарб людини (Нар. творчість)
Індивідуальне завдання. Скласти усне висловлювання на тему «Розум — скарб людини», використовуючи подані вислови.

V. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на питання:
1. Що називається словосполученням? Яку структуру воно має і як зв’язуються слова в ньому?
2. Яку роль виконує словосполучення в мовленні? Чим воно відрізняється від слова? речення?
3. Які ознаки властиві реченню?
4. Що називається граматичною основою речення? На які види поділяються речення за характером вираження граматичної основи?

VІ. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час повторення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІІ. Домашнє завдання

1. Виписати з художньої літератури 3–4 речення з одним головнимчленом. Зробити синтаксичний розбір одного з них (на вибір).
2. Скласти невеликий текст на тему «Краса осіннього парку». У реченнях, ужитих у творі, виділити граматичні основи. Із першого речення виписати словосполучення і зробити їх синтаксичний розбір.