Контрольна робота

Варіант 1

1. Який розділ науки про мову вивчає словосполучення і речення?
А морфологія;
Б лексикологія;
В синтаксис;
Г пунктуація.
2. Лише іменникові словосполучення наведено в рядку:
А рідна земля, зібравши гриби, читання вголос;
Б приходити додому, рання весна, вечірня зоря;
В спів пташок, щира усмішка, сонячні промені;
Г читати мовчки, побачити друга, цікавий журнал.
3. Визначте вид присудка в реченні:
Слово — перше дзеркало духу (Ф. Петрарка).
А простий дієслівний;
Б складений іменний;
В складений дієслівний;
Г складний.
4. Визначте вид односкладного речення:
Музика дощу (Олесь Гончар).
А називне;
Б безособове;
В неозначено-особове;
Г узагальнено-особове.
5. Неправильно розставлено розділові знаки перед словом як у реченні:
А І спалахнула полум’ям трава, і зарясніли, як веселка, квіти (Є. Гуцало).
Б Полювання, як ви потім побачите, потребує чимало часу (Остап Вишня).
В Посипався, як з решета, наглий краплистий дощ, а далі полив, як з відра (І. Нечуй-Левицький).
Г Рушники були червоні, як жар, горіли різним орнаментом, переливалися райдугами (І. Цюпа).
6. Укажіть ускладнювальний елемент речення.
Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах Дніпра (О. Довженко).
А звертання;
Б відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом;
В вставні слова;
Г однорідні присудки.
7. Укажіть вид односкладного речення, у якому головний член означає дію, що виконується невизначеною або умисне не названою особою.
А означено-особове;
Б безособове;
В неозначено-особове;
Г узагальнено-особове.
8. Лише дієслівні словосполучення вжито в рядку:
А середня школа, прийти вчасно, проголошення незалежності;
Б лірична мелодія, частина мови, корисна інформація;
В намалювати пейзаж, черпати наснагу, вислів Симоненка;
Г вивчати історію, розподіляти порівну, слугувати прикладом.
9. Узгодженими означеннями поширено речення (розділові знаки пропущено):
А Мистецтво слухати дається не кожному (І. Томан).
Б Шилом моря ніколи не нагрієш (Народна творчість).
В Затоку обступили вогники кораблів (С. Скляренко).
Г Мої суцвіття биті холодами ви добру зав’язь все-таки дали (Л. Костенко).
10. Узагальнено-особовим є речення:
А Що посієш, те й пожнеш (Народне прислів’я).
Б У будівництві осель послуговувалися сосною, дубом, вільхою чи осикою (В. Сухомлинський).
В Страждаю, мучусь, і живу, і гину, благословляю біль твоїх тенет (Л. Костенко).
Г Смеркало. Повіяло прохолодою (О. Довженко).
11. Вставне слово вказує на джерело інформації в реченні:
А Даруйте на слові, мені важко вас зрозуміти (Панас Мирний).
Б Кажуть, сніг на полі — хліб у коморі (Народне прислів’я).
В Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Корнійчук).
Г Ніжність, наприклад, описати математично не можна (В. Собко).
12. Складений іменний присудок має місце в реченні:
А Мене так ранили неуцтво і байдужість! (Л. Забашта).
Б Іду в життя розлоге, незахмарене… (Н. Гнатюк).
В В енциклопедіях можна знайти десятки імен, причетних до реалізації процесів телебачення (З журналу).
Г Була весна весела, щедра, мила (Леся Українка).
13. Потребує редагування словосполучення в рядку:
А милувати око;
Б дякувати Миколу;
В суперечити істині;
Г навчатися мови.
14. Яка із зазначених ознак не є характеристикою речення?
А має граматичну основу;
Б виражає повідомлення, питання, спонукання;
В має граматичну будову;
Г не виражає завершеної думки
15. Безособовим є речення:
А Оголосили перерву (Олесь Гончар).
Б Село. Веселі хати (О. Довженко).
В Соломії сьогодні щастило (М. Коцюбинський).
Г Люблю пісні мойого краю (М. Рильський).
16. Вставне словосполучення має місце в реченні:
А Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).
Б Я, правда, ніколи не вважав оригінальність самоціллю (М. Рильський).
В Хоч, правду кажучи, юнак у душі не вважав спів за професію (І. Ле).
Г На жаль, у нас не прийнято писати культурних історій міста (В. Шевчук).
17. Узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів у реченні (розділові знаки пропущено):
А Кожна людина свято береже у своїй пам’яті все, що супроводить її з дитинства і рідну хату і батьківський поріг і своє місто чи село (І. Цюпа).
Б Старі верби кущі лози тихий надбережний очерет усе яскраво відбивалося у воді (А. Шиян).
В Були там різні дерева і дуби широкочолі і липи запашні й тремтячі осики (Олена Пчілка).
Г Український степ по-своєму чарівний і величний (І. Цюпа).
18. Укажіть види речень за емоційним забарвленням.
А окличні й неокличні;
Б поширені й непоширені;
В питальні, спонукальні, розповідні;
Г повні й неповні.
19. Прислівником виражено залежне слово в усіх словосполученнях у рядку:
А сірі очі, подивилася ясно, читати з радістю;
Б дерев’яна парта, давня вишивка, велика перерва;
В читати мовчки, співати натхненно, відпочивати влітку;
Г молодо виглядати, іти до школи, вітати батьків.
20. Складним є речення:
А У душі разом заговорила і одрада, й жаль, і докора (Панас Мирний).
Б Тихо і ясно над лісовим озеречком (М. Стельмах).
В Уночі несподівано знявся північний вітер, небо скоро затяглося хмарами (В. Собко).
Г Молюся, знову уповаю, і знову сльози виливаю, і думу тяжкую мою німим стінам передаю (Т. Шевченко).
21. Односкладним є речення в рядку:
А Добре ім’я — найкраще багатство (Народне прислів’я).
Б Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).
В Лікарські рослини заготовляють влітку (З календаря).
Г З вітром весняним сосна розмовляє (Леся Українка).
22. У якому реченні вжито складений іменний присудок?
А Лине пісня в садах солов’їна (І. Нехода).
Б Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко).
В Весна ще так ніколи не співала (Леся Українка).
Г Творчість Б. Грінченка увійшла в золотий фонд української класичної літератури (П. Хропко).
23. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставимо:
А крапку з комою;
Б кому;
В двокрапку;
Г тире.
24. Який вид підрядного зв’язку в словосполученні залежне слово ?
А узгодження;
Б керування;
В прилягання;
Г підрядний зв’язок відсутній.