Контрольна робота

Варіант 5

1. Яким членом речення є виділене слово?
Виростай, дитино, й пам’ятай: Батьківщина — то найкращий край !
А підметом;
Б присудком;
В прямим додатком;
Г неузгодженим означенням.
2. Укажіть вид односкладного речення:
Решетом воду не носять (Народне прислів’я).
А називне;
Б означено-особове;
В неозначено-особове;
Г безособове.
3. Правильно оформлено речення з прямою мовою в рядку:
А «Яка краса!» — вигукнула мати.
Б «Яка краса»! — вигукнула мати.
В Яка краса! — вигукнула мати.
Г «Яка краса!»: вигукнула мати.
4. Який вид головного члена речення складається із допоміжного слова, що показує можливість, бажаність, початок розгортання дії, і неозначеної форми дієслова, що означає основну дію?
А простий дієслівний присудок;
Б складений іменний присудок;
В складений підмет;
Г складений дієслівний присудок.
5. Граматичну помилку допущено в рядку:
А дихати повітрям;
Б працювати по схемі;
В зошит з історії;
Г за власним бажанням.
6. Складним є речення:
А На кожному крилі городу росли кущі барвінку (Є. Гуцало).
Б Збирають світлі, золоті меди веселокрилі і прозорі бджоли (М. Рильський).
В Жито, пшениця, й овес — все разом поспіло й присохло (І. Нечуй-Левицький).
Г Часом Десна розливалася так пишно, що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси (О. Довженко).
7. Укажіть односкладне речення, що відрізняється від наведених за видом.
А Українське село.
Б Чорний гай.
В Тихо-тихо.
Г Фонтан кохання.
8. У якому реченні з прямою мовою правильно розставлено розділові знаки?
А М. Рильський писав — «Не бійтесь заглядати у словник».
Б М. Рильський писав: Не бійтесь заглядати у словник.
В М. Рильський писав: «Не бійтесь заглядати у словник».
Г М. Рильський писав — Не бійтесь заглядати у словник.
9. Означення — це…
А другорядний член речення, який указує на ознаку предмета;
Б другорядний член речення, що вказує на ознаку дії (місце, час, причину тощо);
В другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія;
Г головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні.
10. Не є словосполученнями всі сполуки слів у рядку:
А шоста година, світло ліхтаря, безкраї поля;
Б над озером, Чорне море, надзвичайна краса;
В радіти успіхам, щира усмішка, сонячні промені;
Г день і ніч, мати відпочиває, на майдані.
11. Яким членом речення є виділене слово?
Опівночі айстри в саду розцвіли (Олександр Олесь).
А додатком;
Б означенням;
В обставиною;
Г підметом.
12. Неузгоджене означення вжито в реченні:
А За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата… (В. Симоненко).
Б Шафа для одягу ховалась у кутку (В. Собко).
В Білий цвіт на деревах вишневих… (Олександр Олесь).
Г Сумними довгими ключами летять у вирій журавлі (Б. Лепкий).
13. Правильно визначено вид речення в рядку:
Навкруги було безлюдно (М. Коцюбинський).
А двоскладне неповне;
Б односкладне безособове;
В односкладне неозначено-особове;
Г односкладне означено-особове.
14. Вставним словом ускладнено речення:
А Чи буде ясно, чи прийдуть грози? (В. Гуртовенко).
Б З щастя та горя скувалася доля (Панас Мирний).
В На щастя, літак ішов по курсу майже на схід (М. Шумило).
Г На щастя, на долю… На все дороге нам до болю…Хай зозулі віщують літа (М. Ткач).
15. Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставимо:
А тире;
Б кому;
В двокрапку;
Г крапку з комою.
16. Не є словосполученнями всі сполуки слів у рядку:
А привітати матір, залитий сонцем, виїхав зранку;
Б надійшов лист, багато книг, підмет і присудок;
В білий кінь, рожеві мальви, наші знайомі;
Г над землею, руки і ноги, Олег заспокоївся.
17. Прямий додаток ужито в реченні:
А Петро дивився на товариша хитрувато примруженими очима (А. Головко).
Б Збуджена уява живо малювала перед ним недавно бачені й пережиті картини (Григір Тютюнник).
В З вітром весняним сосна розмовляє (Леся Українка).
Г Пахне сіном над лугами… (М. Куліш).
18. Ускладнено вставною сполукою слів речення:
А Насправді ж, музика — це все: і спів, і чистота… (В. Коротич).
Б Шахи — гра, що захоплює.
В Чи знаєш, друже, легенду про щастя?
Г Що посієш, те й пожнеш (Народне прислів’я).
19. Правильно розставлено розділові знаки при звертанні в реченні:
А Швидко, швидко ми побачимось, рідна матінко моя… (Олександр Олесь).
Б Потерпи, дядечку рідненький я тебе зараз перев’яжу (Л. Письменна).
В Дзвени моя пісне, крилата в вітрах світової весни (В. Сосюра).
Г Грай, моя пісне як вітер сей грає (Леся Українка).
20. Прикладка є різновидом:
А підмета;
Б означення;
В додатка;
Г обставини.
21. Який вид підрядного зв’язку в словосполученні?
Безперервність життя
А узгодження;
Б керування;
В прилягання;
Г підрядний зв’язок відсутній.
22. Непоширеним є речення:
А Хлопці накивали п’ятами.
Б Сьогодні відбудуться збори.
В Скоро прийде весна.
Г Левова частка заробітку — господареві.
23. Односкладним є речення:
А Пісня — душа народу (Народне прислів’я).
Б Учні виховані.
В Цього року зібрали гарний врожай.
Г З вітром весняним сосна розмовляє (Леся Українка).
24. Правильно розставлено розділові знаки при звертанні в реченні:
А Зоре моя, вечірняя зійди над горою… (Т. Шевченко).
Б Ластівочко, сизокрила, звідкіля ти прилетіла? (А. Камінчук).
В Прощай дівчинонько, серце, коханеє, прощайте кучері, личко рум’яне (Народна пісня).
Г Ой, вишенько-черешенько, чом рясно не родиш? (Народна творчість).