Контрольна робота

Варіант 3

1. Не є словосполученнями всі сполуки слів у рядку:
А Ганна втомилася, наближається весна, глибокі яри;
Б день і ніч, до палацу, дівчина відчувала;
В швидка річка, уважно прочитати, узяв участь;
Г приємно вразити, на узліссі, допомогти матері.
2. Складним є речення (підкресліть граматичні основи):
А Цивілізація не владна над серцем (М. Матіос).
Б Тимко носить оберемками сухий бур’ян, пильнує, щоб не погасло вогнище (Григір Тютюнник).
В Ми разом із словами набираємося розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати (Панас Мирний).
Г Це сяйво здається нев’янучим (Євген Гуцало).
3. Укажіть тип односкладного речення:
Чесне діло роби сміло (Народне прислів’я).
А безособове;
Б узагальнено-особове;
В означено-особове;
Г неозначено-особове.
4. Укажіть ускладнювальний елемент наведеного речення:
Сонце, показавшись зранку, посунуло знову за хмари (Панас Мирний).
А однорідні присудки;
Б вставне речення;
В відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом;
Г відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом.
5. Пунктуаційні помилки допущено в реченні:
А Старшого Кайдашевого сина звали Карпом, меншого Лавріном (І. Нечуй-Левицький).
Б За все тобі спасибі, низький уклін, о земле, наш уклін! (І. Гончаренко).
В Невістка вешталась, наче муха в окропі, скрізь встигала (І. Нечуй-Левицький).
Г Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких (І. Кочерга).
6. Інверсія має місце в реченні:
А Рання осінь листя золотить (Л. Костенко).
Б Реве та стогне Дніпр широкий (Т. Шевченко).
В Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє (Т. Шевченко).
Г Дівчата розходяться співаючи (І. Кочерга).
7. Усі словосполучення належать до художнього стилю в рядку:
А ранкова роса, срібні струни мрій, промовисті слова;
Б член речення, рівнобедрений трикутник, графік функції;
В доводити до відома, відповідно до плану роботи, порядок денний;
Г освічена людина, усмішка долі, математичні фукції.
8. Ускладнено відокремленою обставиною речення:
А На озері туман то летить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блакитну воду (Леся Українка).
Б Фіалка уособлює прихід весни, пробудження природи (С. Приходько).
В Розквітали проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава (Р. Кобальчинська).
Г Ваше слово — закон (І. Карпенко-Карий).
9. Означено-особовим є речення:
А Без труда нема плода.
Б Жити не можна без пісні.
В Рання весна.
Г Вслухаюся в тишу на планеті.
10. Визначте вид присудка в реченні:
Він наговорив синам сім мішків гречаної вовни (За І. Нечуєм-Левицьким).
А простий дієслівний;
Б складений дієслівний;
В складений іменний;
Г складний.
11. Укажіть види речень за складом граматичної основи.
А розповідні, питальні, спонукальні;
Б прості й складні;
В односкладні й двоскладні;
Г повні й неповні.
12. Фразеологічними є всі сполучення в рядку:
А не зварити каші, серйозні правила;
Б скласти зуби на полицю, байдики бити;
В пустити червоного півня, ясні очі;
Г п’ятами накивати, учитися в школі.
13. Яким членом речення є виділене слово?
Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки ллють (Народне прислів’я).
А простим підметом;
Б неузгодженим означенням;
В прямим додатком;
Г непрямим додатком.
14. Називним є речення:
А Коло воріт — мальви.
Б За мужність і незламність поетесу називали Ломикаменем.
В Соромно не знати поезій Шевченка.
Г Спокійна розмова.
15. Правильно розставлено розділові знаки при звертанні в реченні:
А Ой, не світи місяченьку не світи нікому (М. Старицький).
Б Ой, не шуми, луже, зелений байраче (Народна пісня).
В О слово, рідне орле скутий, чужинцям кинуте на сміх... (Олександр Олесь).
Г Дзвени, моя пісне, крилата в вітрах світової весни (В. Сосюра).
16. Зворотний зв’язок слів як засіб стилістичного увиразнення мови називаємо:
А керуванням;
Б інверсією;
В приляганням;
Г узгодженням.
17. Узгодженим означенням поширено речення:
А Мистецтво слухати дається не кожному (І. Томан).
Б Шилом моря ніколи не нагрієш (Народна творчість).
В Затоку обступили вогники кораблів (С. Скляренко).
Г Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав’язь все-таки дали (Л. Костенко).
18. Вид підрядного зв’язку керування є характерним для всіх словосполучень у рядку:
А волога земля, сукня без рукавів, чудово відпочити;
Б встати вранці, розповіла казку, слухати лекцію;
В виїхав рано, перебіг дорогу, серйозно поставитися;
Г слухати пісню, розповідь товариша, нахилитися над річкою.
19. Тире між підметом і присудком слід поставити в реченні:
А Кров не вода, а серце не камінь (Народне прислів’я);
Б Пісня і праця великі дві сили (І. Франко).
В Кожна людина свято береже у своїй пам’яті все, що супроводить її з дитинства (І. Цюпа);
Г І земля, і вода, і повітря все поснуло (М. Коцюбинський).
20. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:
А Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав — «Гармонія, що з думки вироста».
Б Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав: Гармонія, що з думки вироста.
В Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав: «Гармонія, що з думки вироста.
Г Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав: «Гармонія, що з думки вироста».
21. Укажіть термін за його визначенням: головний член речення, який означає те, про що йдеться в реченні.
А присудок;
Б додаток;
В означення;
Г підмет.
22. Який вид підрядного зв’язку в словосполученні мовний етикет?
А узгодження;
Б керування;
В прилягання;
Г підрядний зв’язок відсутній.
23. Поширеним є речення:
А Усе затихло.
Б Оксанко, будь чесною!
В Мабуть, потеплішає.
Г Тут затишно і спокійно.
24. Неозначено-особовими є всі наведені речення, крім:
А Гетьмана впізнали.
Б Продають фіалки, сині, наче очі.
В Ударили у дзвін, народу сповістивши перемогу.
Г Не спиняй думок крилатих.