5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

Контрольна робота

Варіант 4

1. Виражає впевненість вставне слово в реченні:
А Життя, звичайно, йде вперед (Н. Рибак).
Б Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім’я мого рідного міста (О. Гончар).
В Кажуть, весну приносять на крилах птахи (З календаря).
Г І ось, нарешті, вершина (О. Гончар).
2. Укажіть термін за його визначенням: головний член речення, який означає те, що відбувається з підметом .
А присудок;
Б додаток;
В означення;
Г підмет.
3. Лише дієслівні словосполучення наведено в рядку:
А читання книги, написання реферату, протокол зборів;
Б проголошення незалежності, послухати виступ, сірі очі;
В винести сміття, посадити квіти, жити радісно;
Г кулькова ручка, шкіряний одяг, дивитися телевізор.
4. У якому рядку вміщено правильну характеристику речення?
Пролісок — квітка ніжна, але смілива (О. Донченко).
А розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне;
Б спонукальне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неповне;
В розповідне, неокличне, просте, односкладне, називне, поширене, повне;
Г розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неповне.
5. Визначте форму вираження присудка в реченні.
Я буду вічно жити! (Леся Українка).
А дієслово умовного способу;
Б складена форма майбутнього часу дієслова;
В дієслово наказового способу;
Г фразеологічний зворот.
6. Звертанням ускладнено речення:
А Земле, поорана горем, ти лихом засіяна чорним! (За М. Рильським).
Б Вітер вив, мов дикий звір (М. Коцюбинський).
В Мужича правда єсть колюча, а панська — на всі боки гнуча (І. Котляревський).
Г Ніжність, наприклад, описати математично не можна (В. Собко).
7. За метою висловлювання речення поділяють на:
А прості, складні;
Б поширені і непоширені;
В окличні і неокличні;
Г розповідні, питальні, спонукальні.
8. Граматичну помилку допущено в рядку:
А усмішка долі;
Б найтепліший день;
В моє день народження;
Г упродовж тижня.
9. Простий дієслівний присудок має місце в реченні:
А Я буду крізь сльози сміятись… (Леся Українка).
Б Говорити — річ нудна (М. Рильський).
В Небо на сході стало світліти (М. Коцюбинський).
Г Обов’язок лікаря — лікувати людей (Олесь Гончар).
10. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:
А Осінь стояла червоно-багряна палаюча, суха (О. Гончар).
Б Потемніло, завітрило закрутила курява (С. Васильченко).
В Ліс ще дрімає в передранішній тиші, непорушно стоять дерева… (М. Коцюбинський).
Г Митець, думає, не тільки розумом а й серцем (О. Довженко).
11. Не є узагальнено-особовим речення:
А Від людського поговору не сховаєшся в нору.
Б Не лізь у кропиву, то не пожалишся.
В Вище себе не скочиш.
Г Сади свій сад, плекай свої надії.
12. Укажіть зайвий варіант щодо видів присудків.
А простий дієслівний;
Б простий прислівниковий;
В складений іменний;
Г складений дієслівний.
13. Головне слово виділено в словосполученні:
А старанно вчитися;
Б готуватися до іспиту;
В золота обручка;
Г вивчити правило .
14. Правильно виділено підмет у реченні:
А Ліс зустрів мене, як друга .
Б Я не люблю осінньої ночі .
В І нехай наше життя буде чудесною піснею!
Г Та ціле підземне місто спорудили.
15. Узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами у реченні (розділові знаки пропущено):
А Лози висип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці (О. Довженко).
Б Зозуля соловейко іволга ластівка ці птахи відлітають у вирій першими (О. Копиленко).
В Неспокій я бачив скрізь у дубовій і вербовій корі у старих пеньках у дуплах… (О. Довженко).
Г Школи, бесіди, театральні вистави усе це було проведене в життя селянина (С. Тобілевич).
16. Прямий порядок слів (підмета і присудка) маємо в реченні:
А По шляху біжать жваві струмочки… (С. Васильченко).
Б Реве та стогне Дніпр широкий (Т. Шевченко).
В Рання осінь листя золотить (Л. Костенко).
Г Відчуває щирість сонця голубий прозорий день (С. Фомін).
17. Звертання — це…
А слово або сполучення слів, що називає особу чи предмет, до якого звернена мова;
Б частина мови, що означає предмет;
В слово, яке вказує на ставлення мовця до висловленої думки;
Г член речення, який називає особу, до якої звернена мова.
18. Вид підрядного зв’язку узгодження є характерним для всіх словосполучень у рядку:
А рідна земля, вечірня сукня, домашні тварини;
Б прийшла вчора, розповіла казку, слухати лекцію;
В виїхав рано, показав дорогу, серйозно ставитися;
Г відчувати втому, подарунок товариша, поставити на стіл.
19. Складений дієслівний присудок маємо в реченні:
А Я буду сіять квітки на морозі, буду лить на них сльози гіркі… (Леся Українка).
Б Без діла жить — тільки небо коптить (Народне прислів’я).
В М’який, лапастий сніг не переставав падати (І. Микитенко).
Г Праця — найкращі ліки, моральні й естетичні (А. Франс).
20. У якому рядку дано правильну характеристику реченню?
І нехай наше життя буде чудесною піснею (І. Цюпа).
А спонукальне, окличне, просте, двоскладне, поширене, повне;
Б спонукальне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне;
В розповідне, неокличне, просте, односкладне, називне, поширене, повне;
Г розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неповне.
21. Двоскладним є речення:
А Не ламай калини, не рубай тополі.
Б Ніщо нашого козака не зламає.
В Любиш кататися — люби і санчата возити.
Г Вечоріло.
22. Ускладнено однорідними членами речення (розділові знаки пропущено):
А Візьму собі твою співучу душу (Леся Українка).
Б О шостій годині гості сідали за довгий стіл обідати (Панас Мирний).
В Тягнуться до сонця і квіти і трави віти кучеряві гори голубі (В. Сосюра).
Г Неси ж мене коню по чистому полю (І. Франко).
23. Який вид головного члена речення складається із допоміжного дієслова-зв’язки та іменної частини?
А простий дієслівний присудок;
Б складений іменний присудок;
В складений підмет;
Г складений дієслівний присудок.
24. Вид підрядного зв’язку керування є характерним для всіх словосполучень у рядку:
А лагідні зорі, писати вірші, палаюче небо;
Б прокинутися вранці, розповіла казку, сольний концерт;
В зайшов у кімнату, прибіг додому, танцювати вальс;
Г слухати пісню, розповідь товариша, нахилитися над річкою.