Урок №14
АКТИВНА Й ПАСИВНА ЛЕКСИКА
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ЗАСТАРІЛІ СЛОВА
(АРХАЇЗМИ Й ІСТОРИЗМИ), НЕОЛОГІЗМИ

Мета:  ознайомити із лексикою активного й пасивного вжитку (архаїзмами, історизмами, неологізмами);
формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, розрізняти слова, що є у повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні;
за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до звичаїв і традицій пращурів.
Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Активна й пасивна лексика української мови».
2.  Уведення учнів у понятійно-термінологічне поле (знайомство з основними поняттями й термінами теми): учитель акцентує увагу на визначеннях таких понять, як застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми.
3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності з теми.

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Оголошення епіграфа уроку

Так уже повелося в отчім краю:
хто дотримувався звичаю —
був чесною людиною,
вартою всілякої пошани.
Р. Кобальчинський

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Пошуково-вибіркова робота
? Прочитати текст. Знайти слова, які вживаються досить часто в мовленні сучасників, і ті, почути які вам не вдавалося. Записати їх у дві колонки таблиці.

Слова активної лексики	Слова пасивної лексики

   Віддавна осінньо-зимовий сезон належав рукодільництву. На Семена, тобто 14 вересня, вносили до хати господарські снасті бондарі, шевці, кравці тощо. Для жінок це було на Іоанна Предтечі (6 жовтня). З цього часу в сільських оселях мали з’явитися прядки, гребені, веретена та інше похідне причандалля.
   Довгими вечорами дівчата й молодиці пряли нитки за допомогою коноворота або веретен. Потім готову пряжу змотували в клубки, з яких снували снівниці та навивали кросна (В. Скуратівський).

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Пояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальнювальної таблиці

Енциклопедична довідка

Застарілі слова
Неологізми

VI. Усвідомлення здобутих знань

Коментоване письмо
? Записати текст під диктовку. Знайти історизми, архаїзми, неологізми. З’ясувати значення незрозумілих слів.
    Сучасникові важко уявити складний процес рукодільництва. А у давнину навіть мала дитина знала всі технологічні прийоми виготовлення лляного чи конопляного полотна, адже в їхні обов’язки входило допомагати матері сукати цівки чи снувати снівниці. Навички виробничого процесу передавалися з покоління в покоління, оскільки переважна більшість одягу, а також домашнього начиння — скатертини, рядготки, ряпчуни, ліжники тощо — виготовлялися вручну в домашніх умовах (З журналу).
Творче спостереження з елементами аналізу
? Прочитати уривки віршованих творів. Знайти індивідуальні неологізми і визначити їх роль у тексті.

Он лащиться трава, ще й квіт-ласкавчик,
Мене ж ніщо у серце не торка:
Ні ліс, ні сад — зелений мій кудрявчик,
Ані в луску розплавлена ріка…
(П. Тичина)
Рожевий духоцвіт м’якої глини…
Дівочий образ трепетно ліплю.
Я запросив би Вас на іменини,
Якби не знав, що голову згублю.
А так —
один —
на весь безмежний острів
Гуляю сам з журбою нахильці.
Стримлять чуття,
Такі до болю гострі —
Забиті в серце згадки-пакільці…
(П. Тичина)
Настане день, настане час —
І розіллється знов медами
Земля, що освятив Тарас
Своїми муками — ділами,
Земля, що окропив Тарас
Громовозвукими словами.
(М. Рильський)

Лексико-синтаксична робота
? Прочитати слова. З’ясувати, до якої лексики вони належать. За допомогою тлумачного словника з’ясувати їх значення. Увести слова у прості речення, ускладнені звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення.
   Дворянин, війш, фунт, мурза, корець, сажень, гайдук, мотика, десятина, посполитий, тіун, даремщина, дідинець, куна, п’ядь.
Довідка: тіун — княжий виконавець; дідинець — укріплення; куна — стовп, до якого прив’язували винних; даремщина — примусова праця.
Лексична п’ятихвилинка
? Дописати до кожного тематичного ряду 3–4 слова.
1. Назви старовинної зброї: мушкет, ... .
2. Назви старовинного одягу: ночви, ... .
3. Назви старовинного посуду: куманці, ... ..
4. Назви колишніх чинів: жандарм, ... .
5. Назви старовинних одиниць виміру: десятина, ... .
6. Назви складових компонентів комп’ютера: принтер, ... .
7. Назви нових тканин: креп-паризьєн, ... .
8. Назви нових професій: візажист, ... .
? Скласти 2–3 речення з однорідними членами при узагальнювальному слові. Пояснити розділові знаки.

VІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на питання:
1. Яку лексику називають активною, а яку — пасивною?
2. На які групи ділиться застаріла лексика?
3. Які слова називаються неологізмами і в яких сферах суспільного життя вони вживаються?
4. Які слова називаються індивідуальними неологізмами?

VIІІ. Підсумок уроку
ІХ. Домашнє завдання

1. Підготувати розповідь на тему «Лексика української мови за активністю вживання», дібрати приклади з художньої літератури.
2. Використовуючи активну й пасивну лексику, побудувати діалог на тему «Історія, пов’язана зі святом Покрови».