Урок №18
ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ
І СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА, ДІАЛЕКТИЗМИ,
ПРОФЕСІЙНІ СЛОВА І ТЕРМІНИ, ПРОСТОРІЧНІ
СЛОВА, ЖАРГОНІЗМИ

Мета: ознайомити учнів із групами слів за сферою вживання: загальновживаними і стилістично забарвленими;
виробити вміння й навички знаходити стилістично забарвлену лексику і відрізняти її від загальновживаної;
формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати групи слів за значенням, порівнювати їх між собою і робити висновки;
навчити правильно і доречно використовувати у мовленні групи слів за сферою вживання;
за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи.
Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Установчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо вивчення теми «Групи слів за сферою вживання».

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
V. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Робота над текстами
? Прослухати тексти. Визначити їх стиль, аргументувати свою думку.
Виписати незнайомі слова, розтлумачити їх за допомогою словника.

Текст 1
   Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном ясен, тяжко зітхає клен, і тільки берізка, жовтаво-зелена й «раскудря-кудря-кудрява», — ген там на узліссі білявим станом своїм кокетує, ніби на побачення з Левітаном піде чи, може, Чайковського на симфонію викликає (Остап Вишня «Заєць»).
Текст 2
   У розподілі мінеральних вод Криму існують свої закономірності. Учені виділяють тут три гідромінеральні області: рівнинний, гірський Крим, Керченський півострів. У рівнинному Криму знайдені азотні, метанові, сірководневі води змішаного газового складу. У гірському Криму води сульфатні і хлоридні. А на Керченському півострові знайдені вуглекислі води (За Ю. Шутовим).
Текст 3
   Місцями збиралася їх (бджіл) громадка на в’язанках цвіту, і коли ледве помітний подув вітру порушив галуззям, вони, мов у грі, хиталися враз із цвітами й здавалися якоюсь преніжною пустотою природи, особливо ж у тих місцях, де пишалася садовина в розцвіті. Довкола саду й бурдея буяла грубою густою верствою зелені накраплювана білим і рожевим цвітом конюшина; а далі за нею простягалися лани збіжжя, яке легко і ритмічно колихалося під такт подихів леготу (О. Кобилянська «Земля»).
? Дати відповіді на питання:
1. Чи всі слова, ужиті в почутих текстах, ми використовуємо в мовленні щодня?
2. Які слова можна зустріти лише в текстах наукового стилю?

VI. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Енциклопедична довідка

Діалект
Діалектологія
Наріччя
Карта говорів української мови
Розповідь учителя про групи слів за вживанням
  Лексична система української мови весь час розвивається. Однак її основне ядро утворює слова, використання яких нічим не обмежено. Ці слова називаються загальновживаними. Наприклад: дід, мати, долоня, горобець, береза, картопля, весна, ранок, човен, хата, стіл, радість, бандура, народ, вісім і т. д.
   Окрім основного лексичного складу української мови, є слова, користування якими обмежене або територією, або тою чи іншою групою суспільства — представниками окремих галузей науки, мистецтва, техніки і виробництва.
    До лексики обмеженого вжитку належать терміни, які використовуються для точного визначення спеціальних понять і становлять окрему групу виробничо-професійної лексики. Наприклад, діагноз — слово грецького походження: діа — «прозорий», а гнозис — «знання», ясне уявлення про стан речей; інвестиція — слово латинського походження, означає «одягати», укладання коштів в основний капітал і матеріально-товарні запаси для розвитку виробництва з метою одержання прибутку.
   В окремий шар виділяються професіоналізми — назви професійних понять: добрива, меліорація, жнива (сільськогосподарські професіоналізми); тиск, лікарняний, диспепсія, щеплення (медичні); метан, азот, пропан (хімічні).
   Діалектна лексика, або діалектизми (від грецького dialektus — наріччя), у своїй основі є засобом усного спілкування людей певної території. Українська мова має три наріччя — північне, південно-західне і південно-східне. Діалектні слова не входять до складу літературної мови.
Наприклад: стир — ганчірка для витирання столу (середньополіські говірки); кінва — відро (наддністрянські говірки); гарбуз — картопля (закарпатські говірки).
   Літературній загальновживаній лексиці, а також діалектній і термінологічній протиставляється жаргонна лексика. Жаргонізми (від французького jargon) — це слова, що вживаються групою людей, об’єднаних спільними інтересами, звичками, родом занять. Утворюються жаргонізми від літературних слів шляхом переосмислення і переходу їх до зниженої лексики: променад (прогулянка), кльовий (хороший, гарний), предок (батько), мобіла (мобільний телефон).
  У складі розмовної лексики є чимало слів з додатковим стилістичним навантаженням, що надає їх значенню іронічного, жартівливого, фамільярного й інших відтінків. Це емоційна лексика, до якої можна віднести і просторічні слова. Наприклад: роззява, телепень, бовдур, беркицьнутися.

VІІ. Усвідомлення набутих знань у процесі практичної роботи

Вибірково-розподільний диктант
? Прочитати подані слова. Визначити групу за сферою вживання. Записати до відповідної колонки таблиці.

   Дзиґа, підмет, метан, телевізор, інновація, тюль, тачка, сніданок, відпочинок, читати, жарничка, боронування, дитсадок, прокаш, новатор, африкат, рівчак, спрощення, ґазда, авто, круто, чувак, талмути, агроном, прикид, сором’язливість, пензель, пейзаж, односельці, звечора, художник, об’ємність, когут, плай, ендокардит, дослідження, плавати, сечокам’яна хвороба, стибрити.
Навчальне редагування
? Прочитати текст, знайти помилки. Виправити їх, пояснити свій вибір. Розтлумачити незнайомі слова. До якої групи щодо вживання їх
можна віднести?
   Це було давно, коли кури несли телят, а вівці — писанки, файніші, ніж у Косові. Тоді був на світі бідний чоловік, що мав три доньки — марійку, ганусю і, Василину. Дівчата вдались дуже вродливі — як три корчики квітучої калини.
   Одного дня чоловік узяв своїх доньок у поле сапати мандибурку. Несподівано з лісу виїхала бричка, і стала при дорозі просто їхньої нивки.
З брички зліс якийсь панок.
   — Добридень ґаздо! Гризешь пістну нивку?
   — Гризу паночку (Народна казка).
Творче редагування
? Відредагувати речення відповідно до норм сучасної літературної мови.
1) Гриць глянув на відділкового, у якого драглисте обличчя вкрилося червоними плямами (С. Добровольський). 2) Вересень заповідається теплий і сухий (І. Вільде). 3) На площах тих лісоруби мчать стихії напролом. Доведуть вони — так буде, крізь запон скелясту рать (В. Сосюра). 4) Важка мережа потонула у воді, тільки зверху вискакували бульки та блищав довгий рядок здорових білих дерев’яних ґалаґанів, неначе разок намиста (І. Нечуй-Левицький). 5) Перед шинквасом стіл, накритий строкатим обрусом (Леся Українка). 6) У висохлій балці — тоскний плач тигитки (В. Мисик). 7) Я випити вип’ю, бо щось в мене в трунку млоїть (І. Франко). 8) Мала Люся намір тепер улітку купити по дешевій ціні зимове футерко для Володка (І. Вільде).
Довідка: обвисле, очікується, перепона, поплавець, скатерка, чайка, шлунок, шуба.
Творче конструювання
? Прочитати подані слова, з’ясувати, якої професії вони стосуються.
Дібрати слова до кожної професії. Увести професійну лексику в діалог на тему «Вибір квітів у магазині “Флора”».
Каліграфія — ... . Бинт — ... . Саджанець — ... .

VIІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Дати відповіді на питання:
1. У яких стилях можна зустріти професіоналізми і слова-терміни?
2. Чи можна вважати діалектні слова унормованою літературною лексикою? Чому?
3. Чому, на вашу думку, з’являються жаргонізми?

IX. Підсумок уроку
X. Домашнє завдання

1. Виписати з творів О. Кобилянської, М. Коцюбинського, М. Черемшини 6–7 речень із діалектизмами. Дібрати до них літературні відповідники.
2. Записати слова, якими користуються у своєму мовленні бібліотекарі (лікарі, програмісти).