Урок №94
ВІДНОСНІ Й ПИТАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ,
ЇХ ВІДМІНЮВАННЯ
Мета: ознайомити з відносними й питальними займенниками, їх значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю в реченні тощо;
удосконалювати загальнопізнавальні вміння знаходити займенники цих розрядів у тексті, визначати їх морфологічні ознаки, правильно відмінювати, аналізувати речення й тексти щодо стилістичної ролі в них відносних і питальних займенників;
розвивати творчі вміння трансформувати прості речення у складні, використовуючи відносні займенники для зв’язку, складати речення і тексти, уживаючи займенники різних груп за значенням;
за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти відповідальному ставленню до навчання, виховувати почуття поваги до свого навчального закладу.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку.
Оголошення епіграфа уроку
Доброго навчитися найважче.
Народна мудрість
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (підготовка до сприймання нового матеріалу)
Творче спостереження над мовним матеріалом
? Прочитати текст. З’ясувати форму мовлення. Визначити види речень за метою висловлювання.
— Ми з тобою йшли?
— Йшли.
— Кожух знайшли?
— Знайшли!
— Я тобі кожух дав?
— Дав.
— Ти кожух узяв?
— Узяв.
— А де ж він?
— Та що?
— Та кожух?
— Та який?
— А ми з тобою йшли?
— Йшли.
— Кожух знайшли? (Жартівлива народна пісня)
? Знайти займенники. Які з них належать до питальних? Скласти з ними розповідні речення. Якої групи за значенням стосуватимуться ці займенники?
? Пригадати, на які питання відповідають іменник, прикметник і числівник. Записати займенники й визначити їх групу за значенням.
Коментар учителя. Питальні займенники служать для оформлення запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку чи приналежність предмета (який? чий?), кількість предметів (скільки?). Уживаються вони тільки в питальних реченнях. Наприклад: Ох, Михайле, Михайле, і що з тебе тільки буде?.. (М. Стельмах)
Відносні займенники (хто, що, який, чий, скільки) виступають засобом зв’язку частин складного речення й завжди виконують роль члена речення. Наприклад: Найдорожче те, щозроблене власними руками (Нар. творчість).
Займенники хто, що, скільки змінюються тільки за відмінками, а займенники який, чий — за числами, відмінками й родами.
ІV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи
Творче конструювання
? Прочитати речення. До кожного з них дібрати й записати речення-запитання, уживаючи питальні займенники.
Моя школа розташована в центрі міста. Вона найстаріша в нашій області: цього року їй виповнилося 150 років. У школі навчається понад тисячу учнів. Найбільше мені подобається шкільна бібліотека. У школі функціонує два великі спортзали: для молодших школярів і старшокласників окремо.
? Провідміняти займенники хто, що, скільки.
Дослідження-відновлення
? Записати прислів’я, уставляючи потрібні за змістом відносні займенники. Визначити їх синтаксичну функцію. Назвати відмінки займенників.
1) Думай, ... робити, а роби те, ... надумав. 2) ... закінчує вчитися, той перестає жити. 3) Розумний знає, ... й немає. 4) Не той багатий, ... багато прожив, а той, ... багато діла зробив. 5) ... людина не жила б, усього не виживе. 6) Не той кмітливий, ... водять. 7) ... розумніша голова, тим легше рукам. 8) ... знаєш, за плечима не носиш. 9) ... закінчує вчитися, той перестає жити (Нар. творчість).
? З’ясувати вид речень за будовою. Зробити висновок про роль відносних займенників у мовленні.
Дослідження-реконструювання
? Подані прості речення перебудувати у складні, уникаючи невмотивованого повтору однакових слів. Дослідити, що виступає засобом зв’язку простих речень у складному.
1) На збори прийшов класний керівник. Класний керівник сів біля вікна й уважно спостерігав за дітьми. 2) Класний керівник поділився цікавою інформацією. В інформації йшлося про надзвичайну подію. 3) У цій події випадково опинився учень нашої школи. З учня потім зробили героя. 4) Повертаючись зі школи, хлопці затримувалися на майдані. Від майдану розходилися три дороги. 5) Торік у нас організувався технічний гурток. Цей гурток працював на базі шкільної майстерні (За О. Троценком).
? Провідміняти займенники який, чий, змінюючи їх за родами.
Дослідження-відтворення діалогу (робота в парах)
? Прочитати діалог. Відновити його, розставивши потрібні розділові знаки. З’ясувати, хто є учасниками спілкування.
Ми — юні натуралісти. Чули про таке? підморгнув Забара.
Що? Які натуралісти? з огидою покосився Захарко.
Природу любимо. Охороняємо її пояснив Остап.
Ну й охороняйте на здоров’ячко. Он дивіться, скільки навкруги природи!
Ви хіба не знаєте, що диких співучих птахів виловлювати заборонено?
Чий ти будеш такий грамотний? Може, мені вже й дихати не можна?
Дихайте на здоров’ячко відповів Марочкін свіже повітря — еліксир здоров’я. А птахів ловити — ні. Їх і так мало (За О. Троценком).
? Визначити групи за значенням ужитих у тексті займенників. Назвати займенник, який використаний автором і як відносний, і як питальний.
V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Дати відповіді на питання:
1. Яку роль виконують питальні займенники в мовленні?
2. За яких умов питальні займенники переходять у розряд відносних?
3. Які питальні й відносні займенники змінюються тільки за відмінками? Навести приклади.
4. Назвати питальні й відносні займенники, які змінюються як прикметники.
5. У яких відмінках питальні й відносні займенники мають паралельні форми? Навести приклади.
VІ. Домашнє завдання
1. Скласти речення, в яких займенники які, що виступали б як відносні і як питальні.
2. Скласти твір-мініатюру на тему «Чим приваблює мене моя школа?», уживаючи займенники різних груп за значенням.