Урок №95
ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ,
ЇХ ВІДМІНЮВАННЯ

Мета:  ознайомити із заперечними й неозначеними займенниками, їх значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю в реченні тощо;
удосконалювати загальнопізнавальні вміння знаходити займенники цих розрядів у тексті, визначати їх морфологічні ознаки, правильно відмінювати, аналізувати речення й тексти щодо стилістичної ролі в них заперечних і неозначених займенників;
розвивати творчі вміння утворювати займенники цих розрядів від відносних;
за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти шанобливому ставленню до оточуючого середовища.
Тип уроку:  урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку
ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Творче конструювання
? З’ясувати групу за значенням і відмінок займенників. Утворити від них:
а) заперечні займенники;
б) неозначені займенники.
   Кого, яким, що, скількох, чия, чому, хто, чийому, ким, чиє, котрого.
Довідка: нікого, будь-кого; ніщо, хтозна-що; ніскількох, скількох-небудь; нічия, абичия; нічому, чому-небудь; ніхто, хтось; нічийому, чийому-небудь; ніким, абиким; нічиє, чиєсь; нікотрого, котрого-небудь.
? Дослідити, які частки беруть участь в утворенні заперечних і неозначених займенників.
Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань з базовими
   Заперечні займенники служать для вираження повного заперечення предмета (ніхто, ніщо), ознаки (ніякий, нічий) або кількості (ніскільки). Вони утворюються від відносних чи питальних займенників за допомогою частки ніпрефіксальним способом (ніхто-хто).
   Неозначені займенники утворюються від відносних чи питальних займенників префіксальним способом за допомогою часток аби-, де-, будь-, казна-, хтозна-або суфіксальним способом за допомогою часток -небудь, -сь. Ці займенники вказують на неозначену особу (абихто, будь-хто), предмет (дещо, що-небудь), ознаку (чий-небудь, якийсь), кількість (скільки-небудь).
   Відмінюються заперечні й неозначені займенники як відносні й питальні, від яких вони утворені.

ІV. Осмислення здобутих знань у процесі практичної роботи

Вибірково-розподільний диктант
? До яких груп за значенням належать подані займенники? Виписати спочатку заперечні займенники, потім — неозначені.
Дещо, абичий, ніщо, хто-небудь, нічий, ніскільки, хтозна-скільки, ніякий, ніхто, будь-який, нікого, чийсь, нікотрий, якийсь, хтозна-що.
? З’ясувати, від яких займенників творяться заперечні займенники і яким способом.
? Чи однаковий спосіб творення неозначених займенників будь-хто і хто-небудь? Назвати займенники, утворені префіксальним способом, і займенники, утворені суфіксальним способом.
Вправа аналітичного характеру (робота за варіантами)
Варіант 1. Провідміняти займенники хтось, що-небудь, абиякий. Яка особливість відмінювання неозначених займенників?
Варіант 2. Провідміняти займенники ніхто, ніякий. Яка закономірність відмінювання всіх заперечних займенників?
Творче спостереження за мовним матеріалом на основі тексту
? Прочитати текст. З’ясувати його стиль мовлення. Виписати речення, в яких ужито заперечні й неозначені займенники. Визначити їхній відмінок і синтаксичну функцію.
   Тиха і смутна весняна ніч, мов якась молода черниця. Не чути на селі ніякого гомону, нічийого співу. Усе повилося в тіні. Біліють проти місяця хати з темними вікнами, — не то дрімають, не то щось думають. Може, думають вони про те, що завтра рано має відбутися на селі якесь сумне свято, після чого деякі з них остануться пустками; загуде в негоду вітер у димарі, завітає в гості лупатий сич, і буде моторошно й сумно.
   Сьогодні деякі люди вкладалися зі своїм добром, і цілий день стояв у селі казна-який шум і гомін; тепер усе затихло. По дворах, навантажені абияким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу.
   Заскрипів засов коло чиїхось дверей, і далеко по селі пішла луна.
   Зі своєї хати вийшов старий. Тихо, мов привід, ходить по двору, по городі, ходить, спиняється, щось думає... Далеко в промінні місяця біліє його сумна постать (За С. Васильченком).
? З’ясувати лексичне значення слова пустка. (Пустка — 1. Спустілий будинок; житло, залишене мешканцями. 2. Незаселена, необроблена ділянка землі; пустище. 3. Нічим не заповнений простір, безлюдне місце, безлюдна місцевість.)
? Розібрати за будовою виділені в тексті слова.
Творча робота на зіставлення мовних одиниць
? Користуючись довідкою, до слів і сполучень слів дібрати синонімічні фразеологічні звороти із заперечними й неозначеними займенниками.
   Робити з великим напруженням; завжди; досить непогано; безперечно; ніщо; незважаючи ні на що.
Довідка: не жаліти нічого; нічого не скажеш; нічого собі; ніяка сила; будь-якою ціною; у будь-яку хвилину.
? Скласти 2–3 речення з фразеологізмами й синонімічними до них сполученнями слів. Які речення емоційніші й виразніші?

V. Систематизація й узагальнення знань з теми

Дати відповіді на питання:
1. Які займенники називаються заперечними, а які — неозначеними? Від яких займенників вони утворюються? Навести приклади.
2. Яким способом творяться заперечні й неозначені займенники? Аргументувати відповідь прикладами.

VІ. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІІ. Домашнє завдання

1. Виписати 5–6 народних висловів (прислів’їв, приказок, загадок), у яких уживаються заперечні й неозначені займенники. Визначити синтаксичну роль цих займенників й указати на їх морфологічні ознаки.
2. Провідміняти займенники хто-небудь, абичий, ніщо. Виділити закінчення.