Урок №65
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК № 18.
НАВЧАЛЬНИЙ ПИСЬМОВИЙ
ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ
З ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

Мета:  удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу;
розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму, сприймати письмовий текст, розуміти його, докладно відтворювати зміст прочитаного тексту та виконувати творчі завдання до нього.
Тип уроку:  урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Колективна робота з текстами-зразками

Творче спостереження з елементами аналізу
? Прочитати текст. Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. Якого типу і стилю мовлення цей текст?
   Житла в Україні споруджували найрізноманітніші.
   Січовики жили в куренях. Так називалася казарма, де мешкали члени одного військового угруповання. Це була курна хата без димаря. Старі запорожці, що відійшли від військових справ, оселялися в бурдюгах. Це були глиняні хатинки. Вони ніколи не зачинялися й завжди були готові прийняти гостей.
  Та символом України стала біла хата. Чепурними боками пишалася вона серед зелених вишневих садочків. Внутрішній кут такої хати з одного боку від вхідних дверей займала жариста піч. По діагоналі від печі влаштовували покуть. Тут розміщувалась божниця, на поличці стояли образи. Їх прикрашали вишиваними рушниками.
   Уздовж бічної стіни під іконами ставили стіл. Біля столу розміщували довгу дерев’яну лаву. Збоку від стола стояла скриня. Між піччю та бічною стіною будувався дерев’яний настил на стовпчиках. Це був піл.
   У протилежному від печі кутку, часто біля дверей або над ними, розміщувався мисник. Це були полиці чи невелика шафка для посуду.
   Привабливий вигляд оселі відбивався на характерах членів родини, на їх стосунках… (З журналу).
? Дати відповіді на запитання:
1. Які житла були в Україні?
2. Хто жив у курних хатах? Чому вони так називалися?
3. Де поселялися старі запорожці?
4. Що називають символом України? Чому?
5. Як можна охарактеризувати жаристу піч?
6. Які речі були обов’язковими в українській хаті?
7. Для чого оселя повинна бути привабливою?
8. Чи доводилося вам бачити справжню українську оселю? Розпитайте батьків, можливо вони виросли в ній. Якою вона була?
? Скласти план (самостійно). Записати його.
? Прочитати текст ще раз. Спираючись на відповіді до запитань та план, детально переказати текст (усно).
Творче спостереження з елементами аналізу
? Прослухати текст. Як би ви назвали його? Аргументувати свою думку. Поділити текст на мікротеми. Визначити ключові слова та словосполучення, на основі яких можна побудувати переказ тексту.

КОЛИСКОВА

   Мати й дитя — це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці духовності. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим», — писав Т. Шевченко. Чуттєвий зв’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитиною, дістає вічне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Усю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, гарним матір укладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину, тому м’якенькими лапками підступає до мальованої колисочки пухнастий, волохатий, воркітливий котик, голуби приносять на крилоньках сон-дрімоту; і реальні котик, голуби, ластів’ята і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють як люди, що цілком відповідають дитячому первісному світосприйманню. Ці пісні водночас є і першими уроками, що в доступній формі знайомлять нас з побутовими речами, і моральними цінностями, приохочують до працелюбності, порядку, доброти і справедливості:

Ой спи, дитя, в колисонці,
Як горошок в билиноньці.
Буде вітер повівати
Та й горошком колихати…

   Колискові пісні призначені тільки для одного слухача — дитини і мають тільки одного виконавця — матір або близьку людину… (Антологія української народної пісні).
? Пригадати, які пісні співали вам у дитинстві? Чи пам’ятаєте ви слова з цих пісень, мотив?
? Проаналізуватиплан тексту. Чи скористалися б ви ним при детальному переказі? Чого, на вашу думку, не вистачає в плані? Що необхідно змінити або доповнити в ньому?
1. Мати й дитя — найпрекрасніший образ.
2. Зв’язок між матір’ю і дитиною.
3. Особлива любов матері, що передається простенькою мелодією.
4. Заспокійливий дух колискової.
5. Герої колискової.
6. Двосторонній характер пісні.
7. Виконавець і слухач.

ІV. Підготовка чорнового варіанта переказу

Прослухати текст ще раз. Написати докладний переказ, використовуючи власну інформацію й відредагований план.

V. Узагальнення зробленого на уроці
VI. Домашнє завдання

Оформити письмово докладний переказ художнього тексту-роздуму, роботу над яким розпочато на уроці.