Урок №69
ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ.
ПЕРЕХІД ПРИКМЕТНИКІВ В ІМЕННИКИ.
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ПРИКМЕТНИКІВ

Мета:  ознайомити учнів із способами творення прикметників;
формувати вміння утворювати прикметники від різних частин мови всіма способами словотворення, правильно розбирати прикметник як частину мови;
за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити з історією народного житла, його інтер’єром.
Тип уроку:  урок формування практичних умінь і навичок з теми з елементами узагальнення знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Установчо-мотиваційний етап
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Робота з текстом (навчальне аудіювання)
? Прослухати текст. Визначити його стиль.
  Декоративно-художнє оздоблення хати було досить різноманітним у різних районах України. Так, якщо засоби зовнішнього оздоблення зрубних поліських жител обмежувалися частковою побілкою або обмазкою глиною, до того ж лише житлової частини хати, то у крайніх північно-західних районах зруб залишався небіленим або підбілювалася тільки частина стін навколо вікон. Декор зрубного карпатського житла відзначався багатством профільованого різьблення (глухого, площинного, наскрізного). Значним розмаїттям прийомів оздоблення характеризувалось каркасне та безкаркасне житло лісостепових та степових районів. Тут, окрім традиційної обмазки глиною та побілки, широкого вжитку набули підводка кольоровими глинами та декоративний поліхромний розпис. У прикарпатських зонах Поділля, Буковини, гірських районах Прикарпаття та Закарпаття застосовували прийоми художнього викладання — шалівку, шинелі, пікування (З енциклопедії народознавства).
? Дати відповіді на питання:
1. Як зовнішньо оздоблювали зрубні поліські житла?
2. Чим відзначався декор зрубного карпатського житла?
3. У яких районах широко використовували підводку кольоровими глинами та декоративний поліхромний розпис?
4. Про які прийоми художнього викладання у Прикарпатті та Закарпатті йде мова в тексті?
Морфемний розбір слів
? Розібрати за будовою прикметники. З’ясувати, якими способами вони утворені.
Декоративно-художнє, поліських, північно-західних, Прикарпатського, безкаркасне, лісостепових, степовий.

V. Виконання системи творчих вправ

Творче конструювання
? Утворити від поданих слів прикметники, визначити спосіб творення.
   Зоря, місто, іскра, гордощі, ширина, зовнішність, сила, ліс.
Робота з таблицею
? Пояснення матеріалу за узагальнювальною таблицею «Способи творення прикметників».

? Утворити від поданих слів прикметники. Пояснити їх правопис за допомогою правил.
   Велика Лепетиха, Каховка, Нальчик, Балаклава, Гадяч, Париж, Волга.
Робота за варіантами
? Подані слова ввести у прості речення, ускладнені вставними словами, звертаннями, так, щоб в одному випадку це були іменники, в іншому — прикметники.
Варіант 1. Минуле, рівне, віджиле.
Варіант 2. Старий, майбутнє, лісничий.
Лексико-орфоепічна робота (в парах)
? Записати подані прикметники у три колонки: у першу — з наголосом на корені, у другу — з наголошеним суфіксом, у третю — з наголошеним закінченням. Визначити їх розряд за значенням. Перевірити себе за допомогою словника наголосів.
   Будяковий, боковий, вербовий, бойовий, дубовий, кленовий, верховий, впливовий, віковий, шаховий, правовий, ожиновий, поштовий, смаковий, буковий, калиновий.
Коментоване письмо
? Записати текст під диктовку. Пояснити розстановку розділових знаків, вивчені орфограми. Виділені прикметники розібрати як частину мови за поданим алгоритмом.
   Селянинова хата на всій території свого поширення являла собою наземну одноповерхову споруду. Винятком були гірські райони Карпат, придністровської зони Буковини та Поділля, де під житлом, розташованим на крутих схилах, улаштовували цокольний поверх (погріб, пивницю), який використовували для господарських потреб. Вирізнялися будинки вкрай зубожілого сільського населення деяких районів. Це були напівземлянки та землянки (З етнографічного довідника).

Ситуативна вправа
? Уявити себе в ролі вчителя народознавства. Підготувати розповідь про народне житло, використовуючи прикметники, які перейшли в розряд іменників.

VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Домашнє завдання

1. Виписати з додаткової літератури два речення, у яких прикметники перейшли б у розряд іменників.
2. Зробити морфологічний розбір трьох прикметників (якісного, відносного, присвійного), ужитих у поданих реченнях.
   У традиційному українському житлі долівка завжди була глиняною. Дощана підлога навіть у домівках заможних селян наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття траплялася дуже рідко.