Узгоджене й неузгоджене означення
ПРОСТЕ
ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
ОЗНАЧЕННЯ
УЗГОДЖЕНЕ Й НЕУЗГОДЖЕНЕ
Мета: поглибити знання учнів про означення як другорядний член речення; сформувати поняття про узгоджене й неузгоджене означення; розвивати вміння визначати вид означень у реченнях, трансформувати узгоджені означення в неузгоджені та навпаки, удосконалити навички доречно використовувати означення як в усному, так і в писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти формуванню патріотичного ставлення до рідної землі.
Тип уроку:
урок засвоєння нових знань (формування мовної
компетенції).
ІІ. Ознайомлення з
темою, метою й завданнями уроку
ІІІ.
Актуалізація мотиваційних
резервів учнів
Робота
з текстом (вибіркова робота)
- Виразно прочитати вголос уривок
із вірша Миколи Руденка. З'ясувати, що виражає заголовок: тему чи основну
думку. Знайти означення, виписати їх разом зі словами, яких вони
стосуються.
Я НЕ ГІСТЬ НА
ЗЕМЛІ
Я іду по землі.
Я один, сам на сам із вітрами, З шумом сосен, з весною, з таємною мовою
птиць.
Я минаю тополі, що
встали над шляхом, як брами, І виходжу на луг, і лягаю в траву горілиць. Довго
буду дивитись, як хмарка на обрії тане, Наче пух лебединий, що промінь останній
вбира. Ген блукають за соснами сивобороді тумани, А над яром гойдається тихо
береза стара. Земле, стукай у груди! Заходь в моє серце сміливо. Я не гість на
тобі... Я — господар віднині й навік. Хай шумують вітри, змиють голову зоряні
зливи, Хай закрутить у піні мене гомінливий потік. Хай світанки постелять на
плесах зелене латаття, Хай метелики в'ються, збивають ромашковий пил, Хай горять
в чагарях прибережних рибальські багаття, Хай тріпочуть над водами білі полотна
вітрил. Я не гість на землі... Я іду як господар землею. Все, що я обминаю, що я
зустрічаю,— моє: Ці рожеві сади, ці принишклі на водах лілеї, Цей струмок
лісовий, що на сонці вогнем виграє. (М.
Руденко)
- До виділених слів дібрати
слова-синоніми (таємний — потаємний, секретний, прихований, таємничий;
гомінливий — гомінкий, шумний, шумливий).
IV. Усвідомлення
теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи
- Пригадати з уроків української мови в 5 класі, що називається означенням, на які запитання відповідає, чим виражається. Свої висновки зіставити з матеріалом схеми.
► Змоделювати прислів'я і приказки, дібравши їх продовження. Записати вислови, ставлячи означення у відповідній граматичній формі.
(Мудрий) ніхто не
родився,...
За (один) вченого
дають...
Борода не
робить...
(Розумний)
річ...
(Мудрий) голові
досить...
Не бійся (розумний) ворога,..
..чоловіка (мудрий).
..приємно й
слухати.
..а бійся (дурний) приятеля.
..а навчився.
..два слова.
..десять
(невчений).
- Визначити спосіб морфологічного
вираження вжитих у висловах означень. З'ясувати, до яких слів вони
належать.
- Визначити тематику народних
висловів. Працюючи в парах, дібрати самостійно 2—3 прислів'я або приказки.
Підкреслити означення.
Творче
конструювання з елементами зіставлення
- 3 поданими словосполученнями
скласти речення так, щоб прикметники виконували роль: а) означення; б)
іменної частини складеного присудка. Виділити граматичну основу
речень.
Зразок. В українські
степи приходила рання весна. — В українських степах весна була
ранньою.
Вузька
стежка, широкий Дніпро, холодний дощ, невеселий день, безвітряний
вечір.
- Навести приклади речень, у яких
у ролі означень виступали б дієприкметники.
- Відновити поетичні рядки,
уставляючи з дужок потрібні за змістом означення. Відновлені рядки записати
у віршовій формі.
1. Не шуми
про минуле, тополе, за вікном у (ранковій, ранішній, ранній) імлі (В. Сосюра).
2. У саду і жоржини, і рожі, і бажань (несподіваний, раптовий, випадковий)
рій (В. Сосюра). 3. В полях (вечорових, вечірніх, повечірніх) гречка зацвіла,
прибралась в роси, в акварельні тони (А. Малишко). 4. Берези (дорогі, милі,
кохані), білокорі чекають райдугу (мою, свою, твою) (А. Малишко). 5.
(Підкорений, приворожений, зачарований) світ за вікном проступає з нічного
туману (М. Ру- денко). 6. Вночі пройняв мене (неспокійний, тривожний,
схвильований) клич — крик журавлів над (батьківською, своєю, отчою) землею
(І. Гнатюк). 7. Україно, п'ю (твої, свої, наші) зіниці, голубі й тривожні,
ніби рань (В. Симоненко). 8. Земле рідна! Мозок мій світліє, і душа (лагіднішою,
ласкавішою, ніжнішою) стає (В. Симоненко).
► Виділити означення.
Схарактеризувати їх, скориставшись схемою.
Творче
спостереження з елементами аналізу
- Уважно прочитати мовчки текст.
Визначити його стильову належність. Підготувати усний
переказ.
РАЙ
ЗЕМНИЙ
Червоний
мак, сині волошки, рожеві левкої, айстри фіалкові, білі, темно-рожеві — такий
різнобарвний килим розстелився перед домом і блищав, усміхався назустріч небу,
назустріч сонцю.
Учорашньої зливи
вже мов не бувало. Сонце висушило блискучі сльозинки, які ще ранком
котилися по пелюстках і по листячку, по різнобарвних голівках квіток, по зелених
гілках вишняку і яблунь. Червоніють-блищать умиті рясним дощем яблука, синіють
сливки, піднімають жадібно до сонця свої пишні голівки айстри. Зелена
травиця здається зовсім свіжою, де-не-де тільки порозкидано жовті плями
серед її зеленого килиму. Блакить неба злилась із зеленню в очах Петра,
блиск сонця засліпив йому очі. Зворушливо закликали до себе розчинені
змережаними завісами віконечка будинку. І здалося йому, що все навкруги радісно
заспівало, засяяло (За Н. Романович-Ткаченко).
- Виписати означення зі словами,
яких вони стосуються. Виділити головне і залежне слова. Указати на вид
словосполучення за способом вираження головного слова. З'ясувати, чим
виражені означення.
- Визначити означення у виділених
сполученнях слів. Указати на спосіб їх вираження.
Коментар учителя. Деякі
означення можуть виражатися іменниками у формі непрямих відмінків: Шлях
мандрівок Івана Айвазовського часто пролягав через Україну (Ю.
Белічек); рідше — інфінітивами: У Європі існував звичай
ходити купальської ночі босоніж по гарячому вугіллю (В.
Завадська) та словосполученнями: Поруч матері стояла дівчинка
poків шecти (А. Шиян). Такі означення називаються
неузгодженими і їх, як правило, можна перетворювати в узгоджені означення,
виражені прикметниками. При цьому зміст висловлювання не змінюється.
Наприклад: На вершинах гір нависли димні хмари. — На
гірських вершинах нависли димні хмари (О. Гончар). Ці
синтаксичні конструкції вважаються граматичними
синонімами.
- Прочитати речення. Виписати з
них словосполучення, до складу яких входять неузгоджені означення. Визначити
спосіб їх морфологічного вираження.
1. Узори з
ружами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало
безперервний сонячний рух з вічним оновленням (Т. Островська). 2. Останнім часом
уже частіше можна побачити людей в українських сорочках (М. Чорна). 3. Словник
сучасної української мови містить майже десять відсотків іншомовних слів (І.
Вихованець). 4. Переважна більшість слів іншомовного походження є термінами (І.
Вихованець). 5. Веселка — це шлях до неба, величезний міст, по якому
сходять на землю янголи (В. Завадська). 6. Веселка — це знак угоди між
Богом і людьми (В. Завадська). 7. Буває, що люди володіють цвітом папороті {Я.
Музиченко). 8. Великі дуби в три обіймища переплуталися з кленами й липами
(3. Тулуб). 9. Коні підійшли до урвища над Дніпром (З.
Тулуб).
- Пояснити вживання тире в
реченнях.
У поданих реченнях за зразком замінити неузгоджені означення узгодженими. Дослідити, чи зміниться зміст речень після трансформації.
Зразок. Моральні
цінності людства дійшли до нас в афоризмах, прислів'ях і приказках,
образних висловах (О. Ханкевич).— Моральні людські цінності дійшли до нас в
афоризмах, прислів'ях і приказках, образних висловах.
1.
Українська вишивка — це своєрідний літопис життя (Т. Островська). 2.
Майстри села змальовували квіти, ягоди й плоди такими, якими бачили їх у природі
(Д. Степовик). 3. У вишиванці закодовано потужний дух народу (М. Чорна). 4.
Поруділа, припала до землі трава лісу (В. Гей). 5. Заворожений красою, мовби
вбираю в себе всі чари природи (В. Гей). 6. На тлі налитої свинцевою сірістю
хмари відбився тьмяний диск сонця (В. Гей). 7. Листки каштана та його суцвіття
прикрашають відповідальні зібрання, символізуючи потенційні можливості
української столиці в поезії, музиці, малярстві (В.
Грабовський).
- Скласти речення, у яких подані слова і словосполучення виступали б означеннями. Схарактеризувати означення за схемою.
Батька,
середнього росту, з карими очима, писати, у лінію, зі скла, дівчини, зі Львова, для
малювання.
- Із побудованих речень виписати
складні словосполучення. Визначити головне слово. Указати на вид
словосполучення за способом вираження головного слова.
V.
Узагальнення й
систематизація вивченого
- Подумати й дати відповіді на
запитання:
-
Які члени речення називаються другорядними?
-
Який другорядний член речення називається означенням?
-
На які види поділяються означення за способом вираження? Відповідь проілюструвати власними прикладами.
-
Поміркувати, чи всі означення узгоджуються з означуваним словом у роді, числі й відмінку. Довести це на прикладах.
-
Яку стилістичну роль відіграють означення в художньому мовленні?
VІ.
Домашнє
завдання
Скласти твір-роздум у художньому стилі на тему «А в серці тільки ти, єдиний мій, коханий рідний краю!», використовуючи узгоджені й неузгоджені означення.