Узагальнено-особові речення
Мета: поглибити знання учнів про односкладні
дієслівні речення; сформувати поняття про
узагальнено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена;
розвивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення, відрізняти їх від
означено-особових і неозначено-особових; формувати вміння визначати стилістичну
функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за
допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до
осмислення краси й багатства українського слова.
Тип уроку: урок
формування практичних умінь і навичок.
ІІ.
Ознайомлення
з темою, метою й
завданнями уроку
ІІІ. Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу
- Прочитати народні вислови.
Дослідити їхню синтаксичну організацію. Розподілити й записати до
відповідної колонки таблиці.
|
Двоскладні
речення |
Односкладні
речення |
|
|
|
1.
Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню
слухають, а брехунів б'ють. 4. Бреше — і не заїкається. 5. Будинки зводять
не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу. 7. Губами говори, а
руками роби. 8. Держи язик за зубами. 9. Добра порада цінніша злата. 10.
Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12.
Дурний язик — голові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами.
14. Людям язиків не зав'яжеш. (Нар. творчість).
- З'ясувати, на яку особу —
означену чи узагальнену — указує головний член односкладних
речень.
- Записати афоризми Григорія
Сковороди. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного
вираження.
1.
Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирішуй. 3.
Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого пізнавай невидиме.
5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш істину — відійде тоді у
кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай нові ноги. 8. Не називай солодким
те, що породжує гіркоту (Г. Сковорода).
- Які вислови називають
афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників,
громадських чи політичних діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі
односкладних речень?
- Зіставити пари речень.
Визначити в них головний член, схарактеризувати його (указати на спосіб,
час, особу, число). Дослідити, у яких реченнях головний член указує на
визначену особу, у яких — на невизначену, а в яких — на
узагальнену.
|
1. Чим довше дивишся на
зорі, тим більше набираєш певності (Є.
Гуцало) |
Не намучишся — не научишся
(Нар. творчість) |
|
2. Оглядаєтеся по боках,
намагаєтеся запримітити щось (Є. Гуцало) |
Шукайте і знайдете (Р.
Декарт) |
|
3. Пісенним символом
українців віддавна вважають соловейка (0.
Потапенко) |
На те коня кують, щоб не
спотикався (Нар. творчість) |
|
4. Прочитай уважно
теоретичний матеріал підручника |
Роби для інших, учись для
себе (Нар. творчість) |
|
5. Дослідіть стилістичну
функцію односкладних речень у мовленні |
Як парость виноградної
лози, Плекайте мову (М.
Рильський) |
- Якщо головний член
узагальнено-особових речень виражається тими самими морфологічними ознаками, що
і в означено-особових і неозначено-особових, то що виступає основним засобом
розрізнення цих синтаксичних конструкцій?
- Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження.
Довго спатимеш
—
До роботи не
силуйте,
Звабиш калачем
—
З'ївши
калач,
їсть за
вола,
Лежачи на
боці,
Нагодують
калачем,
На печі
Не сиди, склавши руки,
Довідка: ...не відженеш і бичем, ...то не буде й скуки, ...вертаєшся до хліба, ...а до їди — таки бийте, ...та й у спину — рогачем, ...а робить за комара, ...не встигнеш і до самої ночі, ...щастя шукає, ...з боргами вставатимеш.
► Визначити спосіб морфологічного
вираження головного члена. Зробити висновок, якими формами дієслова може
виражатися головний член узагальнено-особових речень.
- Змоделювати перші дві строфи вірша В. Сосюри. Довести, що в поезії вжито односкладні узагальнено-особові речення.
(Любити) Україну, як сонце, (любити),
як вітер, і трави, і води...
В годину щасливу і в радості мить,
(любити) у годину негоди.
(Любити) Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну (В. Сосюра).
- Визначити, чим ускладнені
односкладні речення.
VІ.
Узагальнення й
систематизація вивченого на уроці
Лінгвістична гра «Третє
зайве»
У кожній групі речень визначити
«зайву» синтаксичну конструкцію. Свій вибір
обґрунтувати.
І
1. Люби свій край. Всю душу солов'їну і серця жар віддай йому в піснях (В. Сосюра).
2. Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було (В. Сосюра).
3. За всіх скажу, за всіх переболію (П. Тичина)
ІІ.
1. Собори душ своїх бережіть, друзі (0. Гончар).
2. Поспішайте робити добро! (О. Довженко).
3. Людина починається з добра! (Л. Забашта)
ІІІ.
1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь! (Т. Шевченко).
2. Отак сидиш і думаєш... (Остап Вишня).
3. Вік живи — вік учись (Нар. творчість)
VІ.
Домашнє
завдання
- Виписати з «Кобзаря» Шевченка
4—5 узагальнено-особових речень. Виділити в них головний
член.