Повторення в кінці року

ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ

Урок № 67

ПРОСТЕ НЕУСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НЬОМУ

Мета:  узагальнити й систематизувати знання про просте неускладнене речення; удосконалити вмін­ня й навички працювати над визначенням його видів та структури, способів вираження головних і другорядних членів речення; розвивати вміння правильно інтонува­ти прості неускладнені речення та розставляти розділові знаки в них; розвивати логічне мислення, пам'ять, ува­гу, кмітливість, творчі вміння використання простих не- ускладнених речень у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; за допомогою мовленнєво-кому­нікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до рідного краю та до своєї держави, бачити прекрасне й розуміти надбання попередніх поколінь.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення епіграфа уроку

Для мене багато не треба,

Щоб серце забилось раптово...

Д. Луценко

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Колективна робота з текстом

► Прочитати текст мовчки. З'ясувати стиль і тип мовлення. Помір­кувати, що відбиває заголовок: тему чи основну думку. Аргумен­тувати відповідь. Чи бували ви коли-небудь в українському селі?

- Поділитися спогадами і враженнями, продовжуючи текст і збері­гаючи авторський задум (усно).

СЕЛО В НАШІЙ УКРАЇНІ

     Які пишні села в цім краї бувають весною, коли зацвітуть сад­ки! Одно село зовсім запало в глибоку долину і наче потонуло в бі­лому цвіті садків, як у молочному озері; друге стоїть на скалистій горі й красується в яблунях та черешнях проти сонця, неначе біле марево в прозорій імлі. Там десь на широкій долині розлився дов­гий став; кругом ставка над самим берегом біліє смуга з вишневих та черешневих садків. Ставок блищить на сонці, неначе дзеркало, вправлене в срібні рами, закутані дорогою білою, прозорою тка­ниною. А там далі, серед зеленого лісу на долинці, стоїть присі­лок у садках, — і здається, ніби серед лісу схопилося біле полум'я, а здорові груші та яблуні, подекуди розкидані між зеленими грабами, стоять у цвіту, наче срібні канделябри, розкидані по лісі (За І. Нечуєм-Левщьким).

- Пояснити лексичне значення виділеного слова (канделябр — свіч­ник для кількох свічок або електричних ламп). Скласти з ним ре­чення, щоб воно виступало в ролі головного члена.

- Складні речення перебудувати у прості та назвати у кожному про­стому реченні граматичну основу. З'ясувати спосіб вираження го­ловних членів речення.

- Із першого речення виписати словосполучення і зробити їх син­таксичний розбір.

V. Виконання системи завдань і вправ

Лінгвістичне дослідження

- Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок. Порівняти із заголовками, дібраними однокласниками, найкра­щий — записати. Визначити вид тексту за емоційним забарвлен­ням. Який настрій створює він у читача?

     Берег. Але чий він? Добре, коли це Кавказ і свої люди. А якщо знову севастопольська земля, яку зайняли фашисти? Що тоді? Стільки страждав він у морі, й потрапити знову в лапи ворога? О ні! Тільки не це. Павло ще знайде в собі силу кинутись у море і не датися до рук ворога живим. Невже його прибило назад до кримських берегів? Но­сило по морю, носило і раптом назад. Ох, як йому важко! Як боляче від усього цього! Що ж робити? Що? Не спи, капітане! Не спи! Уже земля близько. Там берег... (За В. Кучером).

- Погрупувати речення й записати в такій послідовності:

1) означено-особові;

2) узагальнено-особові;

3) безособові;

4) називні.

- Визначити в кожному реченні граматичну основу і пояснити, чим вона виражена.

Виділені слова розібрати як частину мови.

- Схарактеризувати речення за метою висловлювання. Записати у таблицю приклади речень. Розказати, за якими ознаками вони класифікуються.

Види речень

За метою висловлювання

За емоційним забарвленням

розповідні

питальні

спонукальні

неокличні

окличні

 

 

 

 

 

 

Творча робота (за варіантами)

- Скласти й записати різні за метою висловлювання речення, у яких підметами були б подані слова і словосполучення.

Варіант 1 — знайомий, багато школярів, шість восьмикласників, дві деревини, стадо кіз, кожний із нас, один із хлопців, кілометрів з двадцять, служити.

Варіант 2 — багато сіна, мати з дитиною, три танкісти, дехто з відсутніх, уповноважений, одна з учениць, сім хлопців, творити, метрів з тридцять.

- З'ясувати розділові знаки в реченнях.

- Зробити синтаксичний розбір одного речення (за вибором). Вибіркове письмо

- Виписати спочатку речення зі складеним іменним присудком, а потім — зі складеним дієслівним присудком. Пояснити, як во­ни утворюються.

      1. Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом (Панас Мирний). 2. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина). 3. Уранці в неділю Улянка взяла кошик і пішла наламати кукурудзи (О. Донченко). 4. У льотчиків серце несхитне й тверде (М. Бажан). 5. Усе більше сутеніло, став накрапати дощ (О. Гончар). 6. Андрійко був повновидий, ясноокий, кучерявий (Марко Вовчок). 7. Іван був дев'ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків (М. Коцюбинський). 8. До чистої мети треба йти чистою дорогою (Леся Українка). 9. Лише гуртом і пущі, і пустині з піснями, з гуком можна перейти (М. Риль­ський). 10. Голос Маланчин ставав теплішим (М. Коцюбинський).

- Підкреслити другорядні члени речення і з'ясувати, чим вони ви­ражені.

- Зробити фонетичний розбір виділених слів.

Самостійна робота з творчим завданням

- Переписати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Під­креслити підмет і присудок у кожному реченні.

      1. Народи наші як брати (М Познанська). 2. Наша сила сім'я єдина (Нар. творчість). 3. Гласність, критика і самокритика гарантія здоро­вого розвитку суспільства (3 газети). 4. Найкраща насолода, найвища радість життя відчувати себе потрібним і близьким людям (М. Горький). 5. Той день для нас як музика крилата (В. Сосюра). 6. Праця творчість (П. Попович). 7. Батьківщина це труд і свято (А. Костецький). 8. Бе­резень повінь рожевого цвітіння (Б. Чалий).

- Скласти зв'язну розповідь на тему «Тире між підметом і присуд­ком». Приклади дібрати з художніх творів, вивчених на уроках української літератури.

Ситуативне завдання

- Уявити, що вам доручено розмістити на сайті інформацію про відпочинок учнів вашої школи під час літніх канікул (оздоровчі табори (шкільний та позашкільні), екскурсії, подорожі цікавими місцями України, різноманітні поїздки тощо).

   Скласти й записати розповідь на тему «Плануємо літній відпо­чинок», використовуючи неповні речення та різні типи односклад­них.

Розвиток мовних і мовленнєвих навичок учнів

- У поданому тексті знайти неповне речення. З'ясувати роль таких речень у мовленні.

Я спитавсь колись у батька:

Ви скажіть мені на щирість,

Що найтяжче ранить серце?...

 — І почув:

Несправедливість.

               (М. Нагнибіда)

- З'ясувати, які ознаки мають неповні речення, де вживаються і з якою метою. Якою формою мовлення ви скористаєтеся?

VI. Систематизація й узагальнення знань

- Подумати і дати відповіді на запитання

  1. Які ознаки має просте двоскладне речення? Навести приклади двоскладних речень.
  2. Схарактеризувати прості односкладні речення. Навести прик­лади.
  3. Які речення називаються неповними?
  4. Розказати про другорядні речення.
  5. Сформулювати правила написання прикладок.
  6. Назвати види обставин і навести приклади речень з їх викорис­танням.
  7. Скласти речення з порівняльним зворотом і з'ясувати його роль у реченні.

VIІ. Підсумок уроку

VIІІ. Домашнє завдання

    Скласти розповідь у науковому стилі на тему «Просте неускладнене речення. Розділові знаки в ньому». Схарактеризувати теоретичні відомості, одержані у восьмому класі з цього розділу, з'ясувати їх роль та значення для розвитку мовлення кожної людини.