Звертання
РЕЧЕННЯ ЗІ
ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ
ЗВЕРТАННЯ
НЕПОШИРЕНІ Й ПОШИРЕНІ
Мета: поглибити знання восьмикласників про
звертання, їх стилістичну роль у мовленні;
розвивати вміння виділяти в реченнях непоширені й поширені звертання,
правильно інтонувати речення зі звертаннями; формувати загальнопізнавальні
вміння визначати спосіб морфологічного вираження звертань; удосконалювати
творчі вміння складати речення із звертаннями за опорними словами, за моделями,
розширювати речення шляхом самостійного введення в них слів-звертань,
використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і пошану до
історії рідної мови.
ІІ.
Настановчо-мотиваційний
етап
-
Психологічна настанова щодо вивчення теми «Речення зі звертаннями, вставними словами».
-
Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності восьмикласників з теми.
ІІІ.
Повідомлення теми, мети й
завдань уроку
ІV.
Актуалізація мотиваційних
резервів з теми
-
Що таке звертання?
-
Чи виконує звертання синтаксичну роль головного або другорядного члена речення?
-
Розказати про інтонаційні особливості речень зі звертанням.
-
Які особливості мають речення зі звертаннями в усному мовленні?
-
Які особливості мають речення із звертаннями в писемному мовленні?
- Прочитати виразно текст,
дотримуючись особливостей інтонації при звертанні. З'ясувати стиль і тип
мовлення, жанр висловлювання. Описати обставини й умови використання цього
тексту. Чому автор називає мову стражденницею, великомученицею? Доповнити текст
власними міркуваннями за темою висловлювання.
Мово наша! Пречиста незаймана Діво! З козацьких степів яничарами
впіймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий мир
ординцем погнана, на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на
торжищ продана!
Стражденнице,
великомученице! Матір Божа наша, в сибіри й на колими погната,
в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена,
лютим чоботом розтоптана, стонадцять раз розстріляна, чорнобильською
погибеллю засіяна!
Мово наша!
Убога прочанко з простягнутою рукою! Передчасно постаріла,
посивіла, змаліла, на хресті мук розіп'ята, на палю посаджена, за ребро на
гак повішена дітьми-покручами.
Прости ж їх, рідна! Прости гріхи їхні вільні й невільні, прости той
чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану.
І прости цю велестражденну землю (К. Мотрич).
- Переказати текст від першої
особи, використовуючи слова-звертання.
- З'ясувати лексичне значення
виділених слів (за контекстом або за тлумачним словником).
V.
Повторення й узагальнення
теоретичних положень з теми
- Розглянути таблицю і скласти
розповідь про види звертань за будовою і способи їх
вираження.
Що означає |
Називає того, до кого
звертаються з мовленням | |
Вид за
будовою |
непоширене (одне
слово) |
поширене (сполучення
слів) |
Спосіб
вираження |
іменником: Ніночко, у тебе ж
глибокий потяг до літератури! (0.
Донченко) |
іменним словосполученням або цілим реченням: Дорогий діду, а які у сонця ключі? (М. Стельмах); Хто в полі, хто в лісі,
стережися (Леся
Українка) |
► Дібрати 2—3 приклади речень із
непоширеними й поширеними звертаннями з творів художньої
літератури.
Робота з теоретичним матеріалом за підручником
Коментар учителя.
Основна функція звертання — привернути увагу співрозмовника. У ролі
звертань виступають імена, по батькові та прізвища осіб, назви осіб за
родом діяльності, родинними стосунками, рисами характеру тощо, а в художніх
творах — також назви тварин, неістот.
Звертання виражаються іменником у кличному або називному відмінку однини і
множини. Займенники ти, ви зрідка можуть уживатися в ролі звертань,
здебільшого в розмовному мовленні задля вираження різкості, зневаги,
грубості: Ей ви, куди йдете?
Звертання можуть стояти на
початку, в середині та в кінці речення: Мова рідна! Яка твоя сила,
звуки рідні твої золоті (О. Ющенко); За все тобі спасибі, низький уклін, о
земле, наш уклін! (Г. Гончаренко); Де ти бродиш, моя доле? (Д.
Писаревський).
VI. Усвідомлення
теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого
характеру
► Переписати речення. Підкреслити підмети, знайти звертання. Яку функцію виконують звертання в реченнях? Визначити, які засоби використано авторами для підсилення емоційного забарвлення речень.
1. Ой
хлопчику, хороший мій, чому ти плачеш? (А. Малишко). 2. Рости, моя пташко, мій
маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє серце не розбите... (Т. Шевченко). 3.
Пусти мене, мій батеньку, на гори, Де ряст весняний золотом жаріє (Леся
Українка). 4. Спи, моя дитино, золота, Спи, моя тривого, кароока, Спи, моя
гіллячко голуба... (М. Вінграновський). 5. Дяка щирая тобі,
ніченько-чарівниченько, Що закрила ти моє личенько (Леся Українка). 6. Спи,
дитятко, сном міцним (М. Рильський). 7. Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці (Нар.
творчість). 8. Доброго ранку, бджілоньки! (О. Іваненко). 9. О мово
українська!
Ти вода — з кринички, над якою гнуться верби (Ю. Бедзик). 10. Васильки у полі,
васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій (В. Сосюра). 11. Де ти
бродиш, моя доле? (Д Писаревський).
З'ясувати, чим виражені
звертання. Визначити їх вид за будовою.
Творче
конструювання (самостійна робота)
- Поставити у кличній формі
Марія Степанівна, Сергій Петрович, Ігор, Олег, козак, друг. Пояснити
орфограми.
- Використовуючи формули мовного
і мовленнєвого етикету шановний, вельмишановний, любий, дорогий,
поважний, коханий, скласти речення, щоб звертання були на початку, в
середині та в кінці речення. Визначити вид звертань за
будовою.
Гра «Хто краще?».
Заслухати речення однокласників і
визначити, які з них є найзмістовнішими і найцікавішими.
- Виразно прочитати уривки з
віршів. Якою темою вони об'єднані? Яку роль відіграють звертання в реченнях
(називання або увиразнення висловлювання)?
1.
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
тільки камінь має.
Як ту мову мож забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
(С. Воробкевич)
2.
О місячне сяйво і спів солов'я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це — мова моя,
Це — мова моєї Вкраїни.
(П. Тичина)
3.
...Я без тебе, мово,
Без зерна полова,
Соняшник без сонця,
Без птахів діброва.
Як вогонь у серці
Я несу в майбутнє
Невгасиму мову
Слово незабутнє.
(Ю. Рибчинський)
4.
Народе мій, дитино ясночола,
Живи й орудуй мовами всіма,
Бо кожна мова — твого духу школа,
Твоєї правди — золота сурма.
Вклякни перед зорею світовою,
Що пломеніє, наче сонця крепі,
Та не молися мовою чужою,
Бо на колінах стоячи, умреш.
(Д. Павличко)
- Виписати речення зі звертаннями
та схарактеризувати їх.
- Скласти речення (або поетичні
рядки) із звертаннями мово, рідне слово, українська мово,
народе.
- Записати речення, змінюючи
місце звертання. Прочитати. Пояснити особливості інтонації кожного
речення.
1.
Мамо рідненька, прийми мої привітання. 2. Відроджуйся і
розквітай, рідна мово. 3. Друже, розпочнімо гарну працю. 4. Будьте
уважними, сини мої, один до одного. 5. Сестро моя, давай
заспіваємо. 6. Весняний дощику, дай напитися
земельці.
- Зробити фонетичний розбір
виділених слів.
- Скласти 5—6 речень зі
звертаннями до однокласників, до батьків, до знайомих і незнайомих людей на
тему «Ваше ставлення до знань рідної мови».
VІІ.
Систематизація й
узагальнення знань, умінь і навичок
- Подумати і дати відповіді на
запитання:
-
Що таке звертання?
-
Схарактеризувати способи вираження звертання. Навести приклади.
-
Яку позицію в реченні може займати звертання?
-
Яким стилям притаманне найчастіше вживання звертань? Чому?
-
Розказати про види звертань. Навести приклади.
VІІІ.
Підсумок
уроку
Відзначення
досягнень учнів в оволодінні темою уроку; окреслення перспектив подальшої
навчальної діяльності.
ІX.
Домашнє
завдання
Виписати з творів художньої літератури 5 речень зі звертаннями, що виконують смислову функцію називання, і 5 речень зі звертаннями, що виконують стилістичну функцію увиразнення тексту. Визначити будову та спосіб вираження звертань, пояснити розділові знаки.