Відокремлені уточнювальні члени речення

Урок № 64

ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ

З УТОЧНЮВАЛЬНИМИ ЧЛЕНАМИ

Мета:  поглибити знання про відокремлені члени речення, ознайомити з уточнювальними членами речення, їх основними способами морфологічного вира­ження, видами та значенням; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені уточнювальні члени, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими уточнювальними членами, розставляти відповідні розділові знаки; розвивати твор­чі вміння правильно будувати речення з відокремлени­ми уточнювальними членами; за допомогою мовленнє­во-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шанобливе ставлення до живої й неживої природи.

Tип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку

III. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі виконання практичних завдань

Колективне опрацювання схеми

► За допомогою схеми підготувати невелике повідомлення про ві­докремлені уточнювальні члени речення. Зіставити свої висновки з теоретичним матеріалом підручника.

shemu_50.jpg

Дослідження-характеристика

- Прочитати речення, дотримуючись відповідної інтонації. Визна­чити уточнювальні члени. Указати на їх вид і спосіб морфологіч­ного вираження.

     1. Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій (О. Довженко). 2. Згодом, з розвитком промисло­вості, господарської діяльності, вплив людини на природу стає все по­мітнішим, призводить до зміни флори (В. Протопопова). 3. Край шляху, у долині, догорає вогнище (М. Коцюбинський). 4. Там, на зеленій лавці, обкладеній дерниною, сперши голову на руки, сидить білява панночка (М. Коцюбинський). 5. Шлях із Південної Африки, туди й назад, нарахо­вує двадцять п'ять тисяч кілометрів (О. Потапенко). 6. Криниці, священ­ні для українців місця, копали біля верби (О. Потапенко). 7. До Десни верст п'ять ґрунтової дороги, хоч і дуже складної (О. Довженко).

Дослідження-аналіз з елементами зіставлення

- Дослідити, у яких реченнях сполучник або приєднує уточнювальну прикладку, а в яких — з'єднує однорідні члени. Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки й виділяючи відокремлені уточнювальні прикладки та однорідні члени.

      1. Твердження, правдивість якого перевіряють за допомогою ло­гічних міркувань, що спираються на аксіоми або на раніше доведені твердження, називають теоремою. 2. Сума — результат дії додавання двох або кількох доданків. 3. Якщо проектуючі прямі паралельні між собою, проекцію називають паралельною або циліндричною. 4. Найбільш уживаною циліндричною проекцією є ортогональна або прямо­кутна. 5. Система числення — спосіб називання чисел за допомогою слів або зображення їх за допомогою невеликої групи індивідуаль­них знаків. 6. Теорія чисел або вища арифметика — галузь матема­тики, головним завданням якої є вивчення властивостей цілих чисел. 7. У геометрії фігурою або геометричним образом узагалі називають будь-яку сукупність точок. 8. Систему або сукупність символів, які застосовуються в певній науці або якійсь іншій ділянці людської ді­яльності для позначення різних об'єктів, понять або співвідношень між ними, називають символікою (3 матем. словника).

Лінгвістична діагностика

► Прочитати речення. Пояснити розділові знаки. З'ясувати різницю у змісті речень.

Збоку, над горами, горить пла­тинове, пекуче коло сонця (В. Винниченко). Збоку над горами горить пла­тинове, пекуче коло сонця.

  1. Колись, ще дівчиною, вона приїжджала сюди, на Бла­китне узбережжя, відпочива­ти (Г. Костюк). Колись ще дівчиною вона приїжджала сюди на Блакитне узбережжя відпочивати.
  2. На другий день, надвечір, до ма­тері приїхав син-хлібороб із да­лекого села (В. Сухомлинський). На другий день надвечір до ма­тері приїхав син-хлібороб із дале­кого села.
  3. Унизу, піді мною, в золотистому вечірньому тумані, залягла між горами долина (В. Винниченко). Унизу піді мною в золотисто­му вечірньому тумані залягла між горами долина.
  4. У кутку, під образами, горить лампадка (С. Плачинда). У кутку під образами горить лампадка.

- Визначити вид відокремлених уточнювальних членів. Які з них є поширеними, а які — ні?

Творче моделювання

- Сформулювати визначення наукових понять, використовуючи від­окремлені уточнювальні прикладки, що приєднуються сполучни­ками або, чи (в значенні тобто).

Зразок. Полісиндетоном, або багатосполучниковістю, називають фі­гуру нагромадження сполучників або інших службових частин мови. Алфавіт, текст, лінгвістика.

Лінгвістичний експеримент

- Поширити подані речення відокремленими уточнювальними чле­нами. Визначити, який член речення вони уточнюють.

   1. Унизу блідне золотиста жовтявість зелені (В. Винниченко). 2. До школи Сашко ходив далеченько (М. Вінграновський). 3. І всю­ди вас супроводжуватиме дух старовини, історії, віри й народної му­дрості (О. Ірванець). 4. Нижче золотилися маківки монастиря, танули в кучерявих гаях (3. Тулуб). 5. Тут Емма Андрієвська разом з іншими переселенцями з України утворює гурток поетів, який здійснив справ­жню революцію в письменстві української діаспори.

- Скориставшись алгоритмом, схарактеризувати відокремлені уточнювальні члени.

shemu_51.jpg

Пунктуаційний практикум

► Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виді­лити уточнювальні члени, визначити їх значення.

     1. Саме тут на Київщині Емму Андрієвську застала війна. 2. Не­далеко той час, коли людина одержить у свої руки надзвичайне дже­рело сили атомну енергію (О. Марискевич). 3. Народився Олександр Потебня в Україні на Полтавщині (JI. Семака). 4. Тут світло всюдису­ще тобто божественне (С. Кримський). 5. Стежка піднімалася ще вище на саму гору, під якою западав Чорний яр (В. Врублевська). 6. А так по-злодійськи зустрічатися не варто (К. Мотрич). 7. Над Сашком про­літало обличчя Чепіжного, воно швидко летіло туди у степи у яри за Буг до лиманів (М. Вінграновськиії). 8. Це зараз на відстані кількох десятків літ пам'ять і зір малюють найбільш характерні картини тої пори (В. Гей). 9. Духовна культура зв'язана з матеріальною культурою міцними нитками хоч і невидимими (В. Русанівський). 10. Вони оті володарі посли купці поети лиш можуть наблизитися до трону, здаля покланятися (Р. Іванченко).

- Назвати односкладне речення, указати на його вид.

- Дослідити, чим ускладнені речення, крім уточнювальних членів.

IV. Виконання самостійної роботи

Дослідження - відновлення

- Відновити й записати текст, увівши з довідки опущені відокрем­лені члени речення. Визначити, які з них виконують роль уточ­нювальних.

      Мені сьогодні щось не повелося з полюванням. Я був уже на своєму місці, ... , коли мої очі запримітили якийсь ледве відчутний рух між високими стеблами оситнягу. Я притьмом зняв з плеча рушницю й присів, ... . Прогримів постріл. Непорушна качка безсило занури­ла глибоко у воду голову, а коло неї безпорадно крутилися жовтень­кі, пухнасті каченята, ....

      Мені було прикро, що я, ..., забив її і посиротив недолітків-чирят. Але нема чого робити. І я, ... , побрів підбирати свою здобич. Коли я став наближатися, каченята кинулись урозтіч, і тільки одне не зна­ло чогось, куди йому кинутись. Я обережно, ... , взяв його. Проте ма­ленька пташина, ... , виявилася завзятою і не хотіла без бою віддава­тися. ... чирятко силкувалося дряпатися своїми маленькими ніжками, дзьобало тупим холоднуватим дзьобиком мого вказівного пальця, ... . Та це не могло йому зарадити.

       Надвечір я повернувся на село, щоб вечірнім пароплавом повер­нутись до Києва. На березі, ... , я вийняв чиря з сітки, щоб востан­нє перед дорогою спробувати напоїти його. Я опустив руку з чирям у воду, але воно навіть не нахилилося до води (За Б. Антоненком-Давидовичем).

Довідка: не завдаючи мені ані найменшого болю; недалеко при­стані; хлюпаючи чобітьми у мілкій воді; проти середини озера; тихо спускаючи пальцем запобіжника на бойовий удар; ця пухнаста кулька життя; перелякані громом мого пострілу; намагаючись не притиснути тендітні розпростерті крильця; не роздивившись; схоплене за тулуб.

- Дослідити, як впливають на зміст і стилістичне забарвлення тек­сту уточнювальні члени.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

  1. Записати 3—4 визначення фізичних, біологічних або хіміч­них понять, використовуючи відокремлені уточнювальні при­кладки.
  2. Виписати з художньої літератури 4—5 речень, ускладнених відо­кремленими уточнювальними членами речення. Зробити синтак­сичний розбір одного з них.