9 клас

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою роботи

ІІІ. Розвиток пізнавальної активності

Робота з текстом
  Прочитати текст. Визначити його основну думку. Пригадати і  процитувати  1–2  строфи  згаданої  в  тексті  пісні.  Які  пісні цього циклу вам відомі? Назвати  їх.
   «Ой у лузі червона калина похилилася». Скільки щирих, зворушливих патріотичних почуттів  викликає ця пісня  в кожного, хто  сприймає  її небайдужим  серцем.
   Пісня, власне  її перша строфа, бере свій початок  із старовинних козацьких пісень, що відображали героїчну боротьбу лицарів Запорозької Січі з польсько-шляхетською неволею. Серед пісень цього циклу  знаходимо  і пісню «Розлилися круті бережечки».
    Заключна  строфа  цієї  пісні  дала  початок  досліджуваному  народнопоетичному тексту, що стосується іншого періоду визвольних рухів в Україні — боротьби народу за національну незалежність.

Гей, у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша  славна Україна  зажурилася...

   Червона калина! Скільки прекрасних поетичних образів червоної калини зустрічаємо в народних піснях, скільки визначних українських поетів оспівали  її в  творах.
   Пісня  «Гей,  у  лузі  червона  калина»  виникла  в  період  зародження  січового  стрілецького руху,  зразу набула широкого розголосу, увійшла в численні співанки, стала народною... (За Ф. Погребенником).
  Дібрати  до  тексту  заголовок.  Виділити  основні  положення, висунуті автором щодо розкриття  змісту  тексту.
  Записати авторські думки з кожного абзацу у вигляді цитат. Позначити логічний наголос.
Коментар учителя. Тези — це стисло сформульовані основні положення  тексту, що вбирають  суть висловленого автором.
Комунікативний практикум
  Скласти розповідь про види  тез  і  складання  їх.
  Які  тези,  на  вашу  думку,  складати  важче?  Аргументувати свою відповідь.

Колективна робота з таблицею
  Розглянути  таблицю. Проаналізувати  зміст  її.

Види  тез	Складання  тез
цитатні	Відбір авторських  тез  із  тексту
вільні	Основні положення тексту формулюють своїми словами
змішані	Цитати й вільний виклад авторської думки чергуються
прості	Теза подає основну думку частини у вигляді  ствердження чи  заперечення будь-чого
складні	Окрім ствердження якоїсь думки, містить ще й доведення  її

Колективна робота з пам’яткою
  Опрацювати пам’ятку «Як підготувати тези прочитаного» і запам’ятати основні положення  її.

ПАМ’ЯТКА «Як підготувати  тези прочитаного» 1. Прочитати весь текст (якщо він невеликий) або розділ (якщо твір великий  за обсягом). 2. Продумати зміст тексту, знайти й прослідкувати основні положення, висунуті автором. 3. Формулювати думки чітко й коротко, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу. 4. Кожне положення повинно містити в собі лише одну думку. 5. Записуючи  тезу,  потрібно  нумерувати  кожну,  пропускати рядок між ними. 6. У  кожній  тезі  потрібно  виділяти  головне  слово  й  помічати логічний наголос. 7. Якщо  твір  великий,  то  в кінці кожної  тези  вказують номер сторінки  тексту, якщо невеликий — джерело викладу. 8. Викладати  основні  авторські  думки  у  вигляді  послідовних пунктів.

ІV. Самостійне складання тез прочитаного
  Прочитати текст мовчки. Попрацювати над його змістом: виділити тему, основну думку; визначити тип і стиль мовлення; виділити основні авторські думки щодо задуму висловлювання.

АБЕТКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ

    «Костянтинова  абеткова  молитва» —  твір  оригінальний,  незвичайний. Нічого давнішого у слов’янській поезії ми не знаємо: датується він IX століттям по Різдву Христовому. Віршована абеткова молитва  слов’ян написана у формі акровірша,  тобто кожен новий рядок  вірша-молитви починається новою літерою  абетки, від початку до  самого  її кінця.
   «Абеткову  молитву»  ретельно  досліджували  видатні  вчені Слов’янщини — О. Бодянський, І. Срезневський, О. Соболевський, а найбільше — Великий Каменяр Іван Франко. Зміст молитви виразно поділяється на п’ять частин. У першій —  автор  звертається до Бога  і прохає його послати на землю Святого Духа для проповіді Божого Слова. У другій — автор говорить про слов’янське плем’я, готове прийняти християнство. У третій — автор молить Бога дарувати йому сил та мудрості, аби він міг довершити нелегку  справу —  проповідь  Слова  Господнього  серед  слов’ян. У  четвертій — йдеться про перешкоди, що їх людська слабість ставить на шляху високого призначення поета-проповідника. П’ята, остання частина  з’ясовує, що автор  готується йти до людей, щоб вони зробилися культурним народом  і  збагнули Божу науку.
    Хто ж був автором «Абеткової молитви»?
    Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин,  але  в  історії південних  слов’ян  IX  століття  було  два Костянтини,  кожен  з  яких  міг  бути  автором  вірша. Перший — це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов’ян, який разом  зі  своїм  братом Мефодієм  створив  кириличну  абетку, що нею ми користуємось  і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді. Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина  (Кирила)  та Мефодія.
   Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі старослов’янської перекладав свого часу Іван Франко, а вже в наші дні  Роман Лубківський.  Їхні  переклади  становлять  велику  цінність,  але  в  них  не  дотримано форми  акростиха,  тобто  не  вийде абетки, якщо читати  згори вниз перші літери кожного рядка.
   Новий  переклад Дмитра Білоуса —  взірець  віртуозного  і  натхненного переборення формальних труднощів, з якими не впоралися названі вище перекладачі. Відтепер «Костянтинова абеткова молитва»  в усьому  своєму  блиску,  в усій повноті  свого  високого смислу  та  звучання набуває прав  громадянства  в  сучасній українській мові, літературі, духовній культурі  (М. Москаленко).
  Сформулювати й записати основні положення тексту у формі
вільних  тез. Скористатися опрацьованою пам’яткою.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

  Підготувати усний докладний переказ тексту, опрацьованого на уроці.