Тези прочитаного
Урок №11
Тема. Р.м. Тези прочитаного (письмово)
Мета: формувати
в учнів поняття про тези як один із
видів самостійної роботи з літературою;
ознайомити з видами тез та вимогами до
складання їх; розвивати вміння школярів осмислювати прочитане, виділяти
основні положення, висунуті автором; ознайомити з послідовністю складання тез,
використовуючи пам’ятку, застосовувати різні види складання
тез.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних
умінь.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з темою і метою роботи
ІІІ. Розвиток пізнавальної активності
Робота
з текстом
Прочитати текст. Визначити його основну думку. Пригадати
і процитувати 1–2 строфи згаданої в
тексті пісні. Які пісні цього циклу вам відомі? Назвати
їх.
«Ой у лузі червона калина похилилася». Скільки щирих,
зворушливих патріотичних почуттів викликає ця пісня в кожного,
хто сприймає її небайдужим серцем.
Пісня,
власне її перша строфа, бере свій початок із старовинних козацьких
пісень, що відображали героїчну боротьбу лицарів Запорозької Січі з
польсько-шляхетською неволею. Серед пісень цього циклу знаходимо і
пісню «Розлилися круті бережечки».
Заключна
строфа цієї пісні дала початок
досліджуваному народнопоетичному тексту, що стосується іншого періоду
визвольних рухів в Україні — боротьби народу за національну
незалежність.
Гей, у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася...
Червона калина! Скільки прекрасних поетичних образів червоної калини зустрічаємо
в народних піснях, скільки визначних українських поетів оспівали її
в творах.
Пісня «Гей, у лузі
червона калина» виникла в період зародження
січового стрілецького руху, зразу набула широкого розголосу, увійшла
в численні співанки, стала народною... (За Ф. Погребенником).
Дібрати до тексту заголовок. Виділити
основні положення, висунуті автором щодо розкриття змісту
тексту.
Записати авторські думки з кожного абзацу у вигляді цитат.
Позначити логічний наголос.
Коментар учителя. Тези — це стисло
сформульовані основні положення тексту, що вбирають суть
висловленого автором.
Комунікативний практикум
Скласти
розповідь про види тез і складання їх.
Які тези, на вашу думку, складати
важче? Аргументувати свою відповідь.
Колективна
робота з таблицею
Розглянути таблицю. Проаналізувати
зміст її.
Види тез
Складання тез
цитатні
Відбір авторських тез із тексту
вільні
Основні положення тексту формулюють своїми словами
змішані
Цитати й вільний виклад авторської думки чергуються
прості
Теза подає основну думку частини у вигляді ствердження чи заперечення будь-чого
складні
Окрім ствердження якоїсь думки, містить ще й доведення її
Колективна робота з пам’яткою
Опрацювати
пам’ятку «Як підготувати тези прочитаного» і запам’ятати основні положення
її.
ПАМ’ЯТКА
«Як підготувати тези прочитаного»
1. Прочитати весь текст (якщо він невеликий) або розділ (якщо твір великий за обсягом).
2. Продумати зміст тексту, знайти й прослідкувати основні положення, висунуті автором.
3. Формулювати думки чітко й коротко, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.
4. Кожне положення повинно містити в собі лише одну думку.
5. Записуючи тезу, потрібно нумерувати кожну, пропускати рядок між ними.
6. У кожній тезі потрібно виділяти головне слово й помічати логічний наголос.
7. Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказують номер сторінки тексту, якщо невеликий — джерело викладу.
8. Викладати основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.
ІV. Самостійне складання тез
прочитаного
Прочитати текст мовчки. Попрацювати над його
змістом: виділити тему, основну думку; визначити тип і стиль мовлення; виділити
основні авторські думки щодо задуму висловлювання.
АБЕТКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ
«Костянтинова абеткова молитва»
— твір оригінальний, незвичайний. Нічого давнішого у
слов’янській поезії ми не знаємо: датується він IX століттям по Різдву
Христовому. Віршована абеткова молитва слов’ян написана у формі
акровірша, тобто кожен новий рядок вірша-молитви починається новою
літерою абетки, від початку до самого її
кінця.
«Абеткову молитву» ретельно
досліджували видатні вчені Слов’янщини — О. Бодянський, І.
Срезневський, О. Соболевський, а найбільше — Великий Каменяр Іван Франко. Зміст
молитви виразно поділяється на п’ять частин. У першій — автор
звертається до Бога і прохає його послати на землю Святого Духа для
проповіді Божого Слова. У другій — автор говорить про слов’янське плем’я, готове
прийняти християнство. У третій — автор молить Бога дарувати йому сил та
мудрості, аби він міг довершити нелегку справу — проповідь
Слова Господнього серед слов’ян. У четвертій — йдеться
про перешкоди, що їх людська слабість ставить на шляху високого призначення
поета-проповідника. П’ята, остання частина з’ясовує, що автор
готується йти до людей, щоб вони зробилися культурним народом і
збагнули Божу науку.
Хто ж був автором «Абеткової
молитви»?
Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що
автора звали Костянтин, але в історії південних
слов’ян IX століття було два Костянтини,
кожен з яких міг бути автором вірша. Перший
— це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов’ян, який разом
зі своїм братом Мефодієм створив кириличну абетку,
що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді. Другий —
це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила)
та Мефодія.
Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі
старослов’янської перекладав свого часу Іван Франко, а вже в наші дні
Роман Лубківський. Їхні переклади становлять
велику цінність, але в них не дотримано
форми акростиха, тобто не вийде абетки, якщо
читати згори вниз перші літери кожного рядка.
Новий
переклад Дмитра Білоуса — взірець віртуозного і
натхненного переборення формальних труднощів, з якими не впоралися названі вище
перекладачі. Відтепер «Костянтинова абеткова молитва» в усьому
своєму блиску, в усій повноті свого високого
смислу та звучання набуває прав громадянства в
сучасній українській мові, літературі, духовній культурі (М.
Москаленко).
Сформулювати й записати основні положення тексту у
формі
вільних тез. Скористатися опрацьованою пам’яткою.
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання
Підготувати усний докладний переказ тексту, опрацьованого на уроці.