Розділові знаки

 

Урок №18

Тема. Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному реченні.

Мета: поглибити  знання  дев’ятикласників  про  складносурядні речення; формувати вміння правильно розставляти  розділові  знаки  та  інтонувати  складносурядні речення; розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення за поданим початком або з кількох простих речень, а також використовувати  їх в усному  й  писемному  мовленні;  за  допомогою  мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти удосконаленню  знань  з  історії рідної держави.

Тип уроку:  урок формування практичних умінь  і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою роботи

ІІІ. Розвиток пошукової діяльності учнів

Творче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу
  Прочитати  текст  мовчки.  Визначити  тип  і  стиль  мовлення.
Дібрати заголовок, який би відбивав тему тексту. Аргументувати  свій вибір. Переказати  текст.
    Яка  хвилина!..  Уявіть  собі,  тітко,  що  наші  батьки  й  брати пішли  в  похід.  Але  не  на  наказ  царя  й  за  царя,  а  за  Україну, за  її  визволення.  Борються,  як  боролися  предки,  перемагали. І отже, Бог дав, що остаточна перемога за нами. Уявіть собі, тітусю: ми побідили, Україна вільна! І нема вже ні чужих регіментарів у нас, ні московських воєводів, ні цар нам не пан, ні король, ні хан, а гетьман заправляє нашою країною — наш український гетьман!  І  ось  він на  сивому коні  в’їжджає  з поля  боїв  в  золотоверхий Київ. Дзвони  грають,  сурми  трублять  на  валах  тої  твер-
дині, що  цар  нашими  руками  будував,  із  гармат  палять,  народ хвилюється,  як  море.  Усі  очі  радісно  горять,  а  груди  воля  розпирає: Осанна! Осанна! Дівчата квіти під ноги сиплють, малинові хоругви лопотять, як птиці, що крила широко розпустили, бо вже вилетіли  із кліток. Осанна! Осанна! Осанна!
    Уже  наших  козаків  не  поженуть  копати  канали московські, і вже на їхніх костях не будуть класти нової столиці. І забувають матері й сестри про синів  і братів, що у визвольній боротьбі свої голови  поклали,  й  підносять  маленьких  дітей  на  руках  високо, понад голови юрби  і кажуть: «Дивіться, це той, що нам виборов волю! Це  гетьман!..»
    Ах, як я такої хвилини бажаю! Хай би я її бачила з вікна чернечої келії, хай би мені серце з великої радості надвоє розірвалося, але  знала б я, що була щаслива  (Б. Лепкий).
  Охарактеризувати складносурядні речення (визначити будову, смислові  зв’язки  між  частинами).  Поміркувати,  чим  відрізняється  інтонація  складносурядних  речень  від  простих. Пояснити вживання розділових  знаків.
  Зробити фонетичний розбір виділеного  слова.
Матеріал для вчителя. Осанна — молитовний вигук стародавніх  євреїв  і  християн;  слава  (хвала)  Богу!  Регімент —  полк найманого війська.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу

Коментар  учителя.  Інтонація  в  складносурядному  реченні залежить від смислових зв’язків між його частинами, а ці зв’язки —  від  сполучників. Розрізняють два  типи  інтонації  складносурядних речень: перелічення  і  зіставлення.
   При  інтонації  перелічення  в  кінці  кожної  частини  складносурядного речення, крім останньої, підвищується тон  і робиться пауза. Ця  інтонація  притаманна  реченням, що  передають  одночасність  або  послідовність  подій:  На  південному  схилі  горбика сонце  вже  розтопило  сніг,  і  вітер шелестить  густою  осінньою травою  (О. Копиленко).
   При інтонації зіставлення в кожній частині логічний наголос падає на той член речення, який протиставляється: Добро не пропадає, а  зло вмирає  (Нар. творчість).
   Частини складносурядного речення відділяють одну від одної комою, крапкою  з комою  і  зрідка —  тире.
Колективне опрацювання схеми
  Розглянути  схему.  Сформулювати  правила  вживання  розділових  знаків у  складносурядному реченні.

Складносурядне речення

[  ],  і  [  ].

Розділові  знаки: кома  (,), крапка  з комою  (;),  тире  (—)

1. Кому слід ставити перед сполучниками сурядності:

і(й), та, а, але, однак, зате, проте, аби, чи, ні — ні,  то — то,    або — або, не то — не то, чи то — чи то  та  ін.

Кому не  треба  ставити:

  з неповторюваним сполучником  і, та(і), чи, або, якщо частини мають  спільний другорядний член речення;

  обидві  частини  складносурядного  речення  однотипні  (називні, безособові, окличні або питальні).

2. Крапку  з  комою  слід  ставити між  ускладненими  або  далекими  за  змістом частинами.

3. Тире слід ставити, якщо друга частина речення виражає висновок, наслідок  і вимовляється з різким підсиленням голосу.

V. Виконання системи практичних завдань

Дослідження-аналіз
  Прочитати  виразно  речення.  Зробити  інтонаційно-змістовий аналіз  їх.

   1. Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій  (Л. Костенко). 2. Голос, тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і  розходився  на  всі  боки:  то  розлягався  у  високім  просторі;  то слався по землі, по зелених житах; то завмирав оддалеки на полях  розлогих;  то  вливавсь  в  душу  якимсь  несвідомим  щастям (Панас Мирний).  3.  Я  воду  пив  з  твого  лиця,  а  ти,  мов  зіронька, пишалась  (Р. Лютий). 4. А  за  садами левада,  за левадою долина, а в долині тихий ледве журкотить  струмок, оброслий вербою й калиною та окутаний широколистими лопухами; а в цьому струмку купається опецькуватий білявий хлопчик (М. Шумило). 5. Чи нам відчиняться пізнань важкі ворота, чи вирве нам серця роздорів динаміт?!  (Д. Павличко). 6. Ударив грім,  і зразу шкереберть пішло життя  (В. Стус). 7. То мати  гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу  (П. Воронько).
  Записати речення, пояснити пунктограму кома і крапка з комою в  складносурядному реченні.
  Дослідити, що  з’єднують повторювані  сполучники в другому реченні —  однорідні члени чи частини  складносурядного речення. Свою відповідь аргументувати.
Розвиток мовлення учнів
  Прочитати  початок  тексту.  Продовжити  його  роздумом  про те,  чи  є  у  вас  сила  духу  та  як  ви  її  виробляєте. У  висловлюванні  використати  складносурядні  речення. Пояснити  розділові  знаки.
     Як  набути  силу  духу? Найкращий  союзник —  праця,  а  найстрашніші вороги — лінощі й розхлябаність. Треба боротися з «я не хочу»  і  говорити  собі  «я повинен». Усі палять,  а  ти не пали. Непогано  було  б  подивитися  кіно  по  телевізору,  але ще  не  зроблено уроки. Значить треба сісти за письмовий стіл... Поступово прийде  почуття  того, що  ти  володієш  своїми  емоціями,  вчинками,  звичками...  (За П. Поповичем).
  Чи  є  у  вашому  колективі  розхлябані  однокласники?  Як  до них  ставляться  оточуючі? Які поради  слід  давати  таким людям? Сформулювати  їх, дотримуючись культури мовлення.
  Розібрати виділені  слова як частину мови.
Творче моделювання
  Змоделювати  складносурядні  речення,  дібравши  першу  частину  так, щоб кома між ними не  ставилася.
    1.  ...  та шумлять  густі ліси. 2.  ...  і  солов’їний чується дзвінкий  спів.  3.  ...  й  сонце  на  горизонті  піднялося.  4.  ...  і  весняне повітря  на  нас  дихне  теплом.  5.  ...  та  калина  гарна  чекає  холодів.  6.  ...  і  туман  стелився  до  річки.  7.  ...  та  снилась  їм  чудова літня подорож. 8.  ...  і хлопці переможуть у  змаганнях  із футболу. 9.  ...  і хочеться  творити  заради людства.
  Зробити  синтаксичний розбір перших  трьох речень.
Лінгвістичне дослідження
  Прочитати  речення.  З’ясувати,  чим  зумовлена  виразність складносурядних  речень,  з  яким  стилем  мовлення  пов’язується вживання їх. Дослідити особливості інтонування таких речень  і  визначити,  за  яких  умов  ставиться  тире між  частинами  складносурядного речення.
   1. Найменший шелест  або  стук —  і  моє  серце  падає  і  замирає.  2. Вона  (Соломія)  приклала  до  рани мокру  холодну  ганчірку — і Остапові стало легше. 3. Їй (Соломії) жаль стало молодого змарнованого життя —  і  вона  заплакала.  4. Обернувшись  назад і  глянувши  на  небо,  вона  побачила  червоні,  як  грань,  хмари — і  зразу  стали  зрозумілими  їй  і  той  дим, що  вона  чула,  і  тепло, і неспокій птахів,  і  тікання  звірів.  5. Йому  (Остапові)  докучило дивитись  на жовті  стіни  комишу —  і  він  заплющив  очі.  6.  Гіца з Раду підвечір прокидалися —  і в  задимленій хатці  ставало весело й  гамірно  (З тв. М. Коцюбинського).
  Накреслити  схеми речень.
Методичний  коментар. Аналізуючи  смислові  зв’язки  й  інтонаційне  оформлення  поданих  складносурядних  речень,  учні доходять висновку, що тире ставиться, по-перше, якщо частини складносурядного  речення  виражають  швидку  чи  несподівану зміну подій,  думок  або різко протиставляються, по-друге, якщо є інтонація зіставлення (перша частина вимовляється вищим тоном,  а  друга —  нижчим). Отже,  тире  в  складносурядних  реченнях,  як  правило,  вказує  на  додаткові  смислові,  емоційні  і  стилістичні відтінки.

VІ. Систематизація й узагальнення знань

Комунікативний практикум
  Об’єднатися в малі групи  (5–6 учнів)  і розподілити ролі: спікер (керівник групи), секретар (веде записи), посередник (стежить за часом і заохочує групу до роботи), доповідач (висловлює думку  групи  та результати  її роботи).
  Розподілити  запитання  з  розділу  «Складносурядне  речення»
між групами й обговорити, як найцікавіше дати відповідь на нього.

1. Які  розділові  знаки  треба  ставити  в  складносурядних  реченнях?
2. Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).
З’ясувати,  чому  в  поданому  реченні  кома  не  ставиться? Навести власні приклади.
3. Сформулювати  правила  вживання  крапки  з  комою  і  тире в складносурядних реченнях. Навести приклади.
4. Розповісти  про  інтонаційні  особливості  складносурядних  речень.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

  За  поданими  початками  утворити  складносурядні  речення з єднальними  або  протиставними  сполучниками.  Поставити розділові  знаки.
    1. У  пристанційному  скверику  озвалися  солов’ї  ...  .  2. Хати ховалися за кучерявим осокорами ... . 3. На подвір’ї нікого не було  ...  . 4. У темряві вулиці спалахнули фари  ...  . 5. Раптом пролунала команда  ...  .  6. Гриміли постріли  салюту  ...  .  7. На Дніпрі  тремтіли вогники  ...  .