Неускладнене речення
Урок №2
Тема. Просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому
Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису і пуктуації, зокрема про просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому; актуалізувати мотиваційні резерви дев’ятикласників щодо аналізу головних і другорядних членів речення, характеристики односкладних речень, удосконалити пунктуаційні вміння вживати тире між підметом і присудком, на місці пропущеного члена в неповних реченнях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню ролі кожного українця в збереженні духовної й моральної пам’яті наших пращурів.
Тип уроку: урок повторення здобутих знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку
ІІІ. Виконання системи завдань творчого характеру
Творче спостереження з елементами
аналізу
- Виразно прочитати вголос текст. З’ясувати, що виражає
заголовок — тему чи основну думку. Визначити стиль і тип мовлення.
Дослідити вид речень за будовою (назвати двоскладні й односкладні
речення).
ВЕЧІРНЯ КАЗКА
Замріяний зимовий вечір. Летить лапатий
сніг. Ліс принишк, спокійний і зачарований. Зітхне... Аж моторошно стає.
Холодний морозний вітер несамовито пролетить між дерев, і ... знову
тихо. Тільки дерева сумно похилилися. Гілки на очах перетворюються на таємничі
силуети. Хтось пробіг стежкою, визирнув із-за дерев, промайнув біля пишної
калини. А ясні, тихі зорі світять над лісом. Місяць-молодик
визбирує крапельки — сузір’я в небі, у полі. Здається, це вони падають на ліс і
там виблискують на гілках, мов справжні коштовні камені діаманти, рубіни,
сапфіри, смарагди... Потім відбиваються в кожній сніжинці, наче чисті, прозорі
сльози. А вечір чаклує...Створює свою чарівну казку (Л.
Гулюк).
- Виписати речення зі зворотнім
порядком слів. Підкреслити головні й другорядні члени
речення.
- Назвати неповні речення. Свій вибір обґрунтувати.
Дослідження-характеристика
- Накреслити таблицю
й заповнити її, вписавши вид односкладних речень. Навести приклади,
скориставшись поданими реченнями.
|
Форма вираження
головного
члена односкладного речення |
Вид односкладного речення |
|
1. Дієслово 1-ї або 2-ї особи однини чи множини дійсного та наказового способів |
|
|
2. Дієслово у формі 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу
або у формі множини минулого часу дійсного способу |
|
|
3. Дієслово 2-ї особи однини і множини дійсного та наказового способів (дія стосується узагальненої
особи) |
|
|
4. Безособові дієслова; особові дієслова, ужиті в
безособовому значенні; інфінітив зі словами можна, треба, доцільно,
неможливо, не варто та ін.;
дієприкметникові форми на
-но,
-то |
|
|
5. Іменники у називному відмінку або кількісно-іменні
словосполучення |
|
1. Усі національні
культури побудовано на шануванні предків (О. Таланчук).
2. За рідний край і життя віддай (Нар. творчість). 3.
Образи української міфології... 4. Не можна забувати про
український мовний етикет (С. Богдан). 5. Накликання бажаного словом
знаходимо по всіх наших обрядових піснях (С.
Богдан). 6. Загалом у міфології різних
народів перевагу надавали нерукотворному будуванню світу
(О. Таланчук).
- Доведіть, що виділені в реченнях означення не є
однорідними.
Наведіть і запишіть власні
приклади речень з однорідними означеннями. Поясніть уживання
коми.
Дослідження-трансформація
- Подані двоскладні речення трансформувати в різні види
односкладних речень. Виділити головний член, указати на спосіб його
морфологічного вираження. Визначити вид односкладних
речень.
1. Обжинковий вінок виготовлявся із зібраних
на стерні колосків (В. Скуратівський). 2. Ранкова
роса вкрила зелень (А. Шиян). 3. З давніх-давен лелек люди
особливо шанували в Україні. 4. На честь верби молодь улаштувала спеціальне
свято (З тв. О. Потапенка). 5. Уночі, йдучи звідкись чи кудись, ти
раптом згадаєш про небо (Є. Гуцало). 6. Веселі й забрьохані, ми входимо в
ліс (М. Стельмах). 7. Пісенним символом українців віддавна вважається
соловейко (О. Потапенко). 8. Місяць розливав по нічному небу хвилі м’якого
проміння (Є. Гуцало).
- Виділити в першому реченні
невідокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом.
Пояснити, за яких умов воно буде виділятися комами. Довести це
практично.
- Зробити синтаксичний розбір виділеного
речення.
- У змодельованих 2–3 реченнях (на вибір) підкреслити
другорядні члени. Схарактеризувати їх, скориставшись алгоритмами.
АЛГОРИТМ
характеристики додатка
|
1.
З’ясувати, з яким членом
речення пов’язується додаток і на яке питання
відповідає | |||
|
2.
Визначити вид додатка | |||
|
|
прямий |
непрямий |
|
|
3.
З’ясувати спосіб вираження
додатка | |||
- Трансформувати
речення так, щоб між підметом і присудком уживалося тире.
Підкреслити граматичну основу.
Варіант
1
1. Думка є першоджерелом світобудови (Східн.
вислів). 2. Народ для Олександра Довженка був найвищим мірилом, незмінним
захопленням його душі (О. Гончар).
Варіант
2
1. Ім’я Остапа Вересая стало
символом українського кобзарства (В. Скуратівський). 2.
Відродження української мови є нашим історичним обов’язком (І.
Огієнко).
- Зредагувати народні вислови, уникаючи невдалого
повтору слів.
Варіант 1
1. Нема озера
без жаб, а людини немає без вад. 2.
Одна розумна голова добре, а дві розумні
голови ще краще. 3. Пальцем хліба не візьмеш, а сметану
пальцем узяти можна. 4. Чия б корова мичала, а твоя корова
мовчала б (Нар. творчість).
Варіант 2
1.
Нема троянди без колючок, а людини
немає без болячок. 2. Доброго коня поганяють
вівсом, шкапу підганяють батогом. 3. У людини надія попереду, а гріх
у людини позаду. 4. Черв’як точить дерево, сумління точить
людину (Нар. творчість).