Актуальне членування

 

Урок №58

Тема. Актуальне членування у висловлюванні: дане і нове

Мета:  поглиблювати знання учнів про текст та його основні ознаки; ознайомити з поняттям «актуальне членування», а також удосконалювати вміння й навички школярів виділяти у висловлюванні компоненти актуального  членування:  відоме  й  нове,  тему  й  мікротеми, тематичні речення; ділити текст на абзаци; розвивати творчі вміння працювати над зв’язним висловлюванням та його структурою, складати тексти різних типів і стилів у власному усному й писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шанобливе ставлення до мови, мовців  та  дотримуватися культури мовлення під час спілкування в різних життєвих ситуаціях.

Тип уроку:  урок формування практичних умінь  і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з текстом
  Прочитати  текст. Визначити  тему  й  основну  думку. Дібрати заголовок у формі словосполучення. Поміркувати, що він відбиває:  тему чи основну думку.
   Мабуть,  немає  людини,  якій  би  було  байдуже,  чи  слухають її  в  товаристві,  чи  ні. А  досягти  загальної  уваги  вміють  не  всі. Запам’ятай: тебе слухатимуть, якщо ти маєш сказати щось цікаве. До  того ж,  треба вміти висловити  свою  інформацію.
    Прислухайся до людей, які ведуть між собою бесіду, і зрозумієш: і мова,  і манера говорити кожного — дзеркало його культури.

    Хіба ж приємні, наприклад, крикуни? Від них швидко втомлюєшся й перестаєш сприймати  зміст того, що вони кажуть. Як від  тих, хто  сипле  словами, мов  горохом, ковтаючи  закінчення, склади. А який непривабливий вигляд має той, хто, перебиваючи свого співрозмовника, прагне захопити лідерство в обговоренні  того чи  іншого питання.
    Є  люди,  дотепні  за  своєю  природою:  скаже  слово —  усі  сміються. З ними весело,  слухати  їх  саме  задоволення.
    Уміння слухати — цінна людська риса. Це, певне, кожен знає по собі. Про того, хто вміє слухати, кажуть: доброзичливий, тактовний. В умінні слухати великою мірою виявляється внутрішня культура людини  (Л. Феофілов).

  Виділити в тексті мікротеми. Пояснити поділ його на абзаци.
  З’ясувати лексичне значення виділеного слова. Від якого слова воно утворене? Дібрати  синоніми.
Матеріал для вчителя.

Такт. 1. Почуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явищ дійсності; дипломатичність.
2. Культура поведінки, уважне ставлення до когось. Тактовний. Який володіє почуттям міри,  такту; ввічливий.
ІV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу
Робота з підручником
  Прочитати теоретичний матеріал і дати визначення структурним компонентам актуального членування у висловлюванні.
Коментар  учителя. Тема —  компонент  актуального  членування  висловлювання, початковий пункт повідомлення;  те,  стосовно чого щось  стверджується у висловлюванні.
Рема  (в  перекладі  з  грецької  мови —  сказане) —  компонент актуального  членування  висловлювання;  те,  що  стверджується або про що  запитується в  темі.
Членування висловлювання актуальне — виділення у висловлюванні як одиниці мовлення теми (даного) і реми (нового; того, що  стверджується про  тему).
V. Удосконалення творчих умінь
Дослідження-аналіз
  Прочитати  текст. З’ясувати  тип мовлення  і  стильову належність. Аргументувати  свою думку.

   Відомо, що мова кожного народу —  явище  давнє,  її коріння сягають  у  доісторичні  часи.  Вона  є  найгеніальнішим  витвором багатьох  поколінь.  Кожне  витворене  й  прийняте  для  вживання слово —  це  своєрідний  символ  сформованої  ідеї,  мета  якої  проникнути  у  світ  природи  і  в  людську  сутність,  у  світ  людського духу.  Вироблення  граматичних  законів,  творення  нової  лексики —  справа  тисячоліть.
    У  великому  творчому  процесі  народжується  мова  людини, а  з нею народжується й найприродніше  єднання — народ. Мова стає  тією  субстанцією,  що  породжує  народ,  націю:  створилася мова —  виникає,  починає  діяти  народ. То ж  не  дивно, коли  наступає загроза зникнення мови,— надходить  і загроза смерті народу, носія мови  (Г. Нудьга).

  Визначити, що виражають виділені слова в реченнях — «нове» чи «відоме»? Назвати види і засоби міжфразового зв’язку у висловлюванні.
Лінгвістичне дослідження на основі аналізу тексту
  Прочитати  текст  мовчки.  Визначити  тему  й  основну  думку.
Дібрати заголовок. Порівняти його із заголовками, дібраними однокласниками. Який недолік у структурі висловлювання ви помітили?
      Стосунки між  людьми,  які живуть  поруч  або  в  окремій  хаті на селі, чи в міській квартирі, багато в чому визначають комфортність життя,  несучи  в  нього  спокій,  радість  чи,  навпаки,  нотки роздратування, неприязні. Увічнені піснями, приказками, ці стосунки  намагалися  будувати  на  засадах  співпраці  та  товариства. Сусіди були першими, кого кликали на новосілля-входини в нову
хату, до них зверталися по допомогу під час нагальних господарських робіт за найнеобхіднішим (позичити солі чи хліба). Взаємна підтримка сусідів  (супряга — об’єднання реманентом, технікою, кіньми для виконання  трудоємких процесів) давала можливість швидше й легше впоратися  з такими важкими роботами, як вивезення добрив, заготівля дров чи корму для худоби, будівництво житла. У випадку якихось сімейних урочистостей (хрестини, весілля)  сусідки  були  помічницями  господині  на  кухні.  У  народі надавали великого значення тому, хто першого дня великих свят провідає оселю. Візит жінки в перший день Нового року, Різдва вважався небажаним, тому, якщо в родині були хлопчики, їх посилали до  сусідів  засіяти  зерном, привітати  зі  святом. Хороших сусідів запрошували на обід «просто так, по-сусідськи»  і обдаровували їх свіжиною, пирогами. Звичаї ці ще й досі не перевелися в Україні, як, власне, й добрі  сусіди  (Г. Бондаренко).

  Поділити  висловлювання  на  складні  синтаксичні  цілі  та  абзаци. Довести правильність виконання завдання. Переказати текст.
  Знайти у тексті «відоме» і «нове». Пояснити своє твердження.
Який  зв’язок речень у цьому висловлюванні?
Конструктивне завдання
  Прочитати  початок  висловлювання.  Записати  його,  продовжуючи  розповіддю  про  роль  батьківського  двору  у  вашому житті. Визначити  «відоме»  і  «нове»  у  сконструйованому  висловлюванні.

БАТЬКІВСЬКИЙ ДВІР

    Не можна ніколи забувати найріднішого, найтеплішого батьківського  двору,  рідного  лісу  з  його  тендітними  молодими  берізками,  кремезними  дубами,  першими  весняними  пролісками, першими осінніми опеньками, солодкими полуницями, дорогого кожному веселого щебету птахів, що знову повертаються до рідних  гнізд  (В. Цимбалюк).
  Дібрати  синоніми  до  виділених  слів  (тендітний —  тонкий, ніжний,  делікатний,  уразливий,  витончений;  кремезний — високий,  грубий, міцний, коренистий, могутній).
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання

  Виписати з художнього твору уривок. Дібрати заголовок. Виділити компоненти актуального членування. Визначити відоме і нове. Підкреслити  засоби міжфразового  зв’язку.