9 клас

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Дослідження-зіставлення з елементами аналізу
  Прочитати складні синтаксичні конструкції з відповідною інтонацією. Довести, що вони належать до різних стилів мовлення.
1. Історія довго чекала народження Ліппергея, але він не справдив її надій, хоча сконструював перший телескоп і спостерігав за його допомогою віддалені предмети  (З ж. «Країна  знань»).
2. Коли все оце сталося, так просто і непомітно, я не почув тиші: її  глушили  чужі  голоси,  дрібні,  непотрібні  слова,  як  тріски й солома на весняних потоках...  (М. Коцюбинський).
3. Григорій  Тарнавський  був  закоханий  у  Качанівку:  він  подбав, щоб  сад навколо палацу перетворився на парк, добудував церкву, насипав два острівці в ставку, з’єднавши  їх містком  (В. Панченко).
  Яким стилям мовлення, на вашу думку, складні синтаксичні конструкції не властиві? Чому?
  Визначити  тип  зв’язку  частин  поданих  складних  речень  накреслити рівневі  схеми.
ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Опрацювання теоретичного матеріалу
   Найчисленнішу  групу  серед  різних  видів  складних  речень (складносурядних, складнопідрядних, безсполучникових) у книжному  мовленні  становлять  речення  з  різними  видами  зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим). Особливо широко вживані вони  в  художній  літературі.  Епічним,  ліричним  і  драматичним творам  властиві  свої  особливості,  що  стосуються  синтаксичної структури, довжини, частоти використання, стилістичного функціонування цих конструкцій.
   Найповніше  представлені  складні  синтаксичні  конструкції в  епічних  жанрах  художньої  літератури —  романах,  повістях, оповіданнях,  значно  вужче —  у  ліричних  творах. Це  пов’язано передусім  із зумовленими ритмікою обмеженнями, які накладає поезія  на  структуру  речення,  і  складністю  організації  відповідної моделі.
   Загалом же використання складних синтаксичних конструкцій великою мірою залежить від стилю письменника. Наприклад, у  творах Панаса Мирного, М. Стельмаха, П. Загребельного простежується  переважання  розгалужених,  багатоступінчастих  речень,  у  яких  передається  світ  складних  думок  і  почуттів,  переживань  і оцінок.
   1. Возносився  собор  рожево  під  саме  небо,  і  низькі  хмари  черкали об найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялися у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти над  землею  самий  собор,  і  суцільна його дивна  рожевість  заступалася  жовтістю  від  кованого  золота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався, мов щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше від  того видовища  (П. Загребельний).
   2. Біля  вітряка, що  стояв  на  пагорбі,  підіймався  владар  нічного неба; росячи траву, він погойдував тіні й змовницьки поглядав на землю; Оксана, схрестивши руки на грудях, благально подивилася на місяць, а той лагідно усміхнувся  їй  (М. Стельмах).
   Це  типові  зразки  складних  синтаксичних  конструкцій  у  художньому описі, де кількість складових частин теоретично необмежена.  Але  регулярними  є  структури  з  трьома-сімома  умовно простими реченнями.
У першому прикладі до складу речення входить вісім частин, більшість з яких з’єднані сурядними єднальними сполучниками, що вказують на одночасність дії. Четверта частина (підрядне з’ясувальне)  відноситься  до  дієслова  видавалося  й  розкриває  його значення, але завдяки сполучнику ніби, яким приєднується підрядна  частина  до  головної,  вона має  додатковий  смисловий  відтінок порівняння. Від іменника золота залежить підрядна означальна,  що  приєднується  до  головної  сполучним  словом  яким і має значення безпосередньої ознаки. Отже, це складне речення з  сурядним  і  підрядним  зв’язком.  Схематично  ця  конструкція
має  такий вигляд:

   Другий  приклад  складної  конструкції  ілюструє  більшу  розмаїтість смислових відношень. Підрядна означальна частина, що стоїть  після  головної,  має  основне  значення  ознаки,  але  з  відтінком  місця.  Між  складнопідрядним  і  третім  умовно  простим реченням  існують  відношення  одночасності. П’ята частина приєднується  до  четвертої  сполучником  сурядності  а  (у  значенні  і), який  не  тільки  вказує  на  значення  послідовності,  а  й  передає додатковий причиново-наслідковий зв’язок. Ця складна синтаксична  конструкція  містить  у  собі  безсполучниковий,  сурядний і підрядний  зв’язок:

   Отже,  у  межах  одного  речення  може  бути  ціла  гама  найрізноманітніших відношень: єднальних, означальних, обставинних.
Вони  передають  рух  авторської  думки,  допомагають  розкрити складність життєвих ситуацій, створюють емоційно-експресивні цілісні  описи  картин  природи,  розповіді,  роздуми  тощо.  У  них можуть відображатися умови й результати, причини  і наслідки, початок  і кінець, розвиток дії  і висновок.
Для  складних  синтаксичних  конструкцій  характерне  також багатство  інтонаційних  переходів, що  уможливлює  образно-асоціативне  зображення дійсності.
Дослідження-аналіз 
(з елементами вибірково-розподільної роботи)
  Проаналізувати подані речення, дослідити структурну організацію  їх. Установити,  до  яких жанрів  художньої  літератури вони належать.
   1.  Пам’ять  життя  дається  людині  не  з  першим  її  криком, а  згодом, вона виникає в  тобі, мов  струс, наче вибух,  і  своє  буття на землі ти відлічуєш з тої хвилі  (П. Загребельний). 2. Скрипливими  східцями  дівчина  почала  підійматись  до  дзвонів,  вони  дрімотно  озвалися  на  її  ходу,  наче  хотіли  заговорити  до  неї (М. Стельмах).  3.  Тоді  над  водою  славно  стелилися  голоси,  соковито  гупали  праники,  і  гарно  окреслювалися жіночі  постаті, і  святістю  віяло  від  їхніх  персів,  що  вибивалися  з  грубих  полотняних  сорочок  (М.  Стельмах).  4.  Бачив  я  усякі  перли  і  коштовні  самоцвіти,  але  єсть  одна  перлина,  що  з  усіх  найкраща в  світі  (В. Самійленко). 5. На болоті  спала  зграя лебедина, вічна ніч  чорніла,  і  стояв  туман  (Олександр Олесь).  6. Ось щось  злегка луснуло, наче перервалася нитка, що придержувала того кібчика на одному місці,  злегка  тріпнулися його крила —  і кібчик опукою пустився на землю  (Панас Мирний). 7. Вліво від Андрія грав  на  сонці  срібними  брижами  ставок,  немов  риби  купались у  ньому,  а  за  ним,  на  другому  горбі,  ховалася  поміж  деревами церква. 8. Низенькі хати осіли під синьою банею неба, немов баби в намітках на коліна стали у церкви; за коловоротом по полю око м’яко бігло снігами аж до крайнеба і не мало на чому спинитись  (З тв. М. Коцюбинського).
  Пояснити,  якого  стилістичного  ефекту  досягає  автор  такою будовою речень.
  Накреслити  схеми  складних  синтаксичних конструкцій.
  Записати  в  таблицю  номери  речень  згідно  з  класифікацією складних синтаксичних конструкцій. Зробити висновок щодо використання різних типів складних речень з різними видами зв’язку в художніх  творах.

Складні  синтаксичні конструкції

із  сурядним і безсполучниковим  зв’язком	із підрядним і безсполучниковим  зв’язком	із  сурядним і підрядним зв’язком	із безсполучниковим,  сурядним  і підрядним зв’язком

Лінгвостилістичний аналіз художнього висловлювання
  Прочитати.  Звернути  увагу  на  особливості  авторського  стилю (інформативність,  місткість  викладу,  виразність).  Визначити, якими  мовностилістичними  засобами  досягається  образність змісту.
   Ось  ранок,  ясний  та  погожий  ранок  після  короткої  ночі.  Зірочки кудись зникли - пірнули у синю безодню блакитного неба; край його  горить  - палає рожевим вогнем; червонуваті хвилі ясного  світу миготять  серед  темноти;  понад  степом  віє  її  посліднє зітхання;  положисті  балки  дрімають  серед  темної  тіні,  а  високі могили  виблискують  срібною  росою;  піднімається  сизий  туман і легесеньким димком, чіпляючись за рослини, стелиться по землі  (Панас Мирний).
  Яку стилістичну функцію відіграють розділові знаки в складному реченні?
  Визначити  структуру речення й накреслити  схему.
Лінгвостилістичний аналіз віршованого тексту
  Виразно прочитати вірш. Яку стилістичну роль відіграє інтонація вірша? Визначити стиль і тип мовлення. Назвати основні мовні  ознаки  стилю  поданого  тексту.  Визначити  тему  вірша і  його  основний  мотив.  Звернути  увагу  на  експресивно-емоційні  засоби  мови  автора,  її  синтаксичну  організацію. Яких за будовою речень найбільше в  тексті?

                         * * *
Сумна наша пісня, як наше життя;
Сумная у нас  і розмова,
І  з уст безнадійних не йде ні одно
Веселе, одрадісне  слово.
А часом  захочеш хоч  трошки  забуть
Ту муку людськую щоденну,
Прогнать на хвилину неситу журбу.
Розважити душу  стражденну
І  з уст  занімілих  звести хоч одно
Веселеє  слово, незлобне,—
Шкода! давить  туга,  і рине  з  грудей
Гаряче ридання надгробне.
Так  тяжко нам жити!., на очах  туман,
А в йому й просвітку немає.
Не хочеться навіть дивитись на  світ,
І  серце  з журби  замирає.
Так плачмо ж, ридаймо,  забудьмо пісні,
Що  склали ми в щасті, на волі,
Аж поки минуться  злиденні часи
Й дізнаєм ми кращої долі;
І клятва на  того нехай упаде,
Хто  горя людського не чує,
Хто може  тоді жартувать, коли люд
Од  горя й притуги німує.
                             В. Cамійленко

  Знайти  складні  синтаксичні  конструкції,  проаналізувати  їх (накреслити схеми, дослідити структурну організацію). Пояснити, яким стилістичним завданням підпорядковується така будова  складних речень.

Творче спостереження на основі текстів
  Прочитати мовчки висловлювання. Визначити стильову належність їх. Відповідь обґрунтувати. Яку стилістичну функцію виконують у них  складні речення  з різними видами  зв’язку?

Текст 1

    Може  здатися  дивним,  але  довгий  час  комп’ютери  практично  не  використовувались  як  інструмент  дослідницької  діяльності  в  галузі  так  званої  чистої математики.  «Папір  і  ручка —  ось  і  все, що мені  потрібно  для  розв’язування  складних задач, доведення нових теорем», - приблизно таку фразу можна було почути з уст математика-теоретика. Зараз ситуація  інша: з  розвитком  відповідного програмного  забезпечення  все  частіше  складні,  довгі  й  громіздкі  операції  з  алгебраїчними  виразами  та  логічними  формулами, що  супроводжують  суто  математичні доведення, доручають виконувати комп’ютерам.  І ось уже в математичному лексиконі звичним стало словосполучення  «комп’ютеризоване  доведення»  або  «машинне  доведення»  (І. Парасюк).

Текст 2

    Оптичні  системи  використовують  для  побудови  зображення, а створити зображення означає перетворити гомоцентричні пучки, що  розходяться,  в  пучки,  які  сходяться  у  відповідних точках.  Для  цього  необхідно,  щоб  відбиваюча  чи  заломлююча  поверхня  трансформувала  гомоцентричні  пучки, що  розходяться, в пучки, які  сходяться. Ось чому в оптичних  системах використовують  такі  поверхні,  на  яких  при  відбиванні  та  заломленні найкращим чином зберігається гомоцентричність пучків. Це  плоскі,  сферичні  та  параболічні  поверхні.  Дві  останні зберігають  гомоцентричність  тільки  параксіальних  променів, у яких кут нахилу по відношенню до оптичної осі  системи малий  (С. Приходько).
  Трансформувати складні синтаксичні конструкції в прості речення. Як  зміниться  сприйняття  змісту висловлювання?

V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання

  Написати  невеликий  твір-опис  у  художньо-публіцистичному стилі на тему «Чарівна осінь у моєму краї», використовуючи різні  типи  складних  речень,  зокрема  й  складні  синтаксичні конструкції.