9 клас

Робота з текстом
  Виразно прочитати текст уголос, додержуючи правильної  інтонації.  Схарактеризувати  види  речень  за  метою  висловлювання. З’ясувати  тип мовлення  тексту.

   Ну що  вам ще  сказати  про мою Баштанку? Хіба  те, що  діти не вибирають батьків, а люди баÒтьківщину, що це єднання скріплене любов’ю, бо вона — від народження до кінця днів — робить людину щасливою?  І  тут  неважливо,  хто  кого  вибирає  і  хто  кого  дужче  любить. Це  так  ото  невідворотно  й  прекрасно,  як  ростуть трави  і квіти, хліба й дерева, як плодоносять баштани  і ріки течуть, а птахи літають. Це вічне, предивне  і таке просте, що не потребує ніяких пояснень.
   У моїй уяві вони  існують поряд — Баштанка та дядько  Іван. Як  тільки  уявлю  Баштанку,  одразу  ж  згадається  дядько  Іван (О. Сизоненко).
  Виписати  складнопідрядні  речення  з  кількома  підрядними.
Звернути увагу на особливості поєднання підрядних частин.
  Пояснити відсутність коми в реченнях з виділеними однорідними  підрядними  перед  сполучником  і.  Свої  міркування  зіставити  з  теоретичним матеріалом підручника.
Коментоване письмо
  З’ясувати, що з’єднує сурядний сполучник і. Знайти «зайве» речення. Свій вибір обґрунтувати. Переписати, розставляючи коми між частинами складнопідрядних речень з кількома підрядними та у складнопідрядних реченнях з однорідними членами.
    1. Українські  козаки-запорожці  нападали  боронили  народ і рідну  землю  від  ворожих переслідувань  і  змагались  за  те, щоб український народ мав свободу і свою власну державу (А. Лотоцький).  2. Могло  статися, що  згадки  про  далекі  часи  передавалися  з  покоління  в  покоління  і  таким  чином  дійшли  до  античних письменників і мислителів (Г. Бурганський). 3. Невелика церква св. Покрови повна золота й срібла, бо козаки були побожні й дуже  дбали про  свою церкву  (А. Лотоцький). 4. Козаки  обступали січового бандуриста, старого козака, що грав на бандурі  і співав про  славних  отаманів  і  гетьманів  про  походи  на  турків  і  татар (А. Лотоцький).
  Визначити,  у  якому  реченні  виділене  слово  виступає  в  ролі підрядного сполучника, а в якому — у ролі сполучного слова.
Свою думку довести.
Вибірково-розподільний диктант (за варіантами)
  Виписати  складнопідрядні  речення: 

варіант  1 —  з  однорідною  підрядністю; 

варіант  2 —  з  послідовною  підрядністю.
Розставити  розділові  знаки,  пояснити  їх  уживання  за  допомогою правил.

   1. Запорозька Січ стає місцем де формуються воєнні таланти де  гартуються  сталеві  характери,  де  запалюються  патріотизмом серця  і  сповнюються  ненавистю  проти  всякого  гніту  (О.  Опанович). 2. Козаки обирають наказним гетьманом Івана Богуна який уживає всіх заходів щоб перетворити козацький табір на неприступну  фортецю  (І.  Лисенко).  3.  Дослідники  давніх  часів  Русі вважають,  що  волхви  досконало  володіли  бойовим  мистецтвом яке містило в собі ті елементи які ми сьогодні можемо побачити в боротьбі самбо ушу карате (М. Слабошпицький). 4. Знаємо тільки що  автор книжки походить  із  знатного козацького роду  і що
він  одержав  прекрасну  освіту  (М.  Слабошпицький).  5.  Братство в Києві підтримувало зв’язки з групою вчених що жили в Києво-Печерській  лаврі  де  була  своя  друкарня  в  якій  виходило  багато книг найрізноманітнішого  змісту  (М. Слабошпицький).
  З’ясувати синтаксичну роль сполучних слів, ужитих у реченнях.  Визначити,  які  з  них  можуть  виступати  омонімами  до підрядних  сполучників.
Конструювання синтаксичних конструкцій за зразком
  Утворити й записати складнопідрядні речення з кількома підрядними, поєднавши головну частину з двома підрядними так, щоб  підрядні  сполучники  стояли  поруч.  Обґрунтувати  наявність коми між підрядними частинами  за допомогою правил.
Зразок. Одна  в мене  потіха  / Що  розмовляю  з  тобою  / Хоч ти й не  чуєш.— Одна  в мене потіха, що,  хоч  ти й не  чуєш,  розмовляю  з  тобою  (М. Коцюбинський).
   1. Гафійці здавалось / Що Прокіп виріс і навіть постарів / Незважаючи на те що небагато часу минуло. 2. Пан чує / Що впав його голос, розбився / Коли челядь вже біля брами збилась у воротях.  3. Андрій  узявсь  за  лопату  і  знов  зловив  загублену  думку  /  Бо  то  так  воно  вже  і  йдеться  / Як  піде  чоловікові  з  якого дня. 4. Здається / Що  стоги погаснуть  і не будуть  горіти / Коли встане Хома  або  не  буде  дивитись.  5. Андрій  знає  / Що  злидні гірше  його  обсіли  / Відколи  пан  прогнав  Гудзя  (З тв. М. Коцюбинського).
Конструювання синтаксичних конструкцій за схемами-моделями
Відновити схеми-моделі складнопідрядних речень з кількома підрядними, уставивши потрібні розділові  знаки.
1. (Коли  ...)    (коли  ...)    (коли  ...)    [  ...  ]  .
2. [  ...  ]  (якщо  ...)    і  (якщо  ...)    .

3. [  ...  земля  (яка  ...)    (яка  ...)    і  (яка  ...)    ...  ]  .
4. [  ...  ]  (бо  (якщо  ...)    ...  то  ...)    .
5. [  ...  ]  (так що  (поки  ...)    ...)    .
  За поданими 2–3 схемами-моделями скласти складнопідрядні речення з кількома підрядними. Розставити потрібні розділові знаки, обґрунтовуючи уживання  їх.
Робота з деформованим висловлюванням
  Відновити текст, уставивши потрібні за змістом сполучні слова чи  сполучники підрядності  з довідки. Визначити  стиль  і тип мовлення. Дібрати  заголовок.
   ...танули  сніги  і  зі  стріх капала  вода,  ... можна  було на повні груди вдихнули цілющого повітря, напоєного всіма пахощами степу, молодого чумака нестримно, непереборно вабила мандрівника. Подумати лишень: ось він уперше вирушить з валкою дикими степами у Крим по сіль! Так водилося віками. З діда-прадіда переймали  глибоке  зацікавлення  до  соляного  промислу,  переймали пісні, легенди, відомості про краї,  ... пролягали чумацькі шляхи, пригоди на них, переймали навики, уміння й конкретну спадщину,  ... називалась одним  словом — чумачка.
   ... весна була ранньою, а Великдень припадав на пізнішу пору, вибиралися з села до свят,  ... через місяць-півтора, або через цілих три повернутися з соляного промислу на тихі води, на ясні  зорі  (За Б. Леськів).
Довідка: якими; якщо; коли, коли; що; щоб.
  Дослідити  особливості  будови  першого  й  останнього  речень.
Визначити вид їх, накреслити графічні схеми. Пояснити розділові  знаки.
V. Узагальнення й систематизація вивченого
Ігрове завдання
  Відновити  й  записати  складнопідрядні  речення  з  кількома підрядними. На основі записаних речень усно сформулювати правила вживання коми між підрядними частинами.
Матеріал для вчителя. 1. Андрію здавалося, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде. 2. Маланці здається, що то шумить колосом нива  і  серп черкає по  стеблу. 3. Маланка дійшла до того, що, коли опинялась на чужому городі, потай зривала жовтий огірок  і ховала  за пазуху. 4. Гущу не  зразу впізнали,  бо коли  він  вернувся,  то  обріс  бородою,  став  старший  і наче трохи чужий  (З тв. М. Коцюбинського).

VІ. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього  ставлення  до  роботи  на  уроці;  аналіз  здібностей, що  сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІІ. Домашнє завдання

  Скласти опорний конспект з теми «Складнопідрядні речення з кількома підрядними, розділові знаки в них» у вигляді схеми або  таблиці.  Проілюструвати  основні  положення  конспекту власними прикладами речень.
  Виписати  з художніх  або публіцистичних  текстів 5–6  складнопідрядних речень з кількома підрядними на вивчені пунктуаційні правила. Накреслити  схеми  їх.
  Вивчити напам’ять перший абзац тексту про Баштанку, опрацьованого на уроці.