Р.м. Діалог
Урок №13
Тема. Р.м. Діалог (офіційна та неофіційна розмова)
Мета: навчити дев’ятикласників оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування; удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння складати й розігрувати діалоги (офіційні й неофіційні розмови) (орієнтовно 12–14 реплік) з урахуванням мети й адресата мовлення (тривалість діалогу 3–5 хвилин), використовувати стимулюючі та реагуючі репліки, а також формули мовленнєвого етикету тощо; підвищувати мовну й мовленнєву культуру дев’ятикласників.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з темою і метою роботи
ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу
Слово
вчителя. У повсякденному житті людина
потрапляє в різні мовленнєві ситуації й користується кількома видами діалогів:
побутовим, навчальним, художнім, діловим та ін.
Побутовий
діалог являє собою неофіційну розмову, яку використовують у
повсякденному спілкуванні в невимушених обставинах,
під час щоденних бесід удома, у школі, на
роботі тощо. Йому притаманні такі риси:
незапланованість; різноманітність обговорюваних тем
(особисті, соціальні, політичні), використання
відповідних мовних засобів; часті відхилення
від теми, перескакування з однієї теми
на іншу; відсутність, як правило, цільових
настанов і необхідності прийняття рішення;
самопрезентація особистості; розмовний стиль мовлення.
Діловий
діалог являє собою акт прямої взаємної
комунікації в офіційно-діловій сфері. Офіційна розмова
має такі особливості: диференційований підхід до предмета
обговорення; швидкість реагування на висловлювання
співрозмовника; критична оцінка думок, пропозицій
і заперечень співрозмовника; відчуття відповідальності у
вирішенні обговорюваної в бесіді проблеми (З посібника).
Запитання до
учнів класу:
1. Назвати вимоги офіційної й неофіційної розмов.
2.
Поміркувати, яка між ними різниця. Що спільного?
3. У які
мовленнєві ситуації ви потрапляєте найчастіше?
4. Яку розмову вести
легше: офіційну чи неофіційну? Чому?
ІV. Виконання системи творчих вправ
Складання
діалогу за запропонованим висловлюванням
Прочитати текст. Чи звертали
ви увагу на речі, описані в тексті? Яке значення для вас мають
побажання?
Здавна українці кажуть: «Не дай Боже в
лиху годину сказати, а в добру —
промовчати». Бо переконані, що слово має
дивовижну енергетичну силу. Все сказане
неминуче повертається до людини — добром чи злом. З цього приводу Г.
Маковій говорить: «Що від себе подасть,
то до неї й повертатися буде через усе
життя».
Мабуть, не випадково наші
пращурі намагалися словом побажання привернути
до людини добро, щастя, здоров’я, ласку й
прихильність Божу. Ось тому з перших днів і
впродовж усієї життєвої путі людину супроводжували
найрізноманітніші слова вітання, благословення, що були своєрідними
оберегами від усіляких негараздів, від усього лихого.
Народжувалася дитина — і рідні, сусіди, друзі поспішали вітати родину з появою
донечки чи синочка. Уперше купаючи дитину, поліщуки казали:
«Хай Господь годує і добру долю готує,
батькові й матері на послугу, а людям — на потіху». Уважалося, що кожен день
маляти повинен зігріватися словом (За С.
Богдан).
Скласти діалог, використовуючи основні положення
поданого висловлювання.
Визначити, офіційна чи
неофіційна розмова у вас вийшла.
Відповідь
аргументувати.
Колективна
робота з пам’яткою
Розглянути пам’ятку «Як вести діалог (офіційну
й неофіційну розмову) і дотримуватися вимог
спілкування». Запам’ятати особливості побудови діалогів.
ПАМ’ЯТКА
«Як вести діалог (офіційну й неофіційну розмову)
і дотримуватися вимог спілкування»
1. Дотримуватися теми й мети спілкування.
2. Під час спілкування не перебивати співрозмовника.
3. Будувати репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловити власну думку.
4. Говорити конкретно, щоб не викликати двозначності у тлумаченні власних висловлювань (якщо це офіційна розмова).
5. Слухати зацікавлено й доброзичливо.
6. Дбати про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника.
7. Не вживати просторічної й емоційно-забарвленої лексики (під час офіційної розмови).
8. Дотримуватися етикетних норм і правил поведінки під час діалогу.
Дослідження-зіставлення з творчим завданням
Прочитати початки діалогів. Чим вони відрізняються? За яких обставин могли
відбутися ці розмови? Які недоліки, на ваш погляд,
допущено в мовному і мовленнєвому оформленні поданих
висловлювань? Виправити їх.
Текст № 1
— Що ви бажаєте?
— Я
хотів би купити костюм.
— Який розмір вас цікавить?
— Сорок восьмий.
—
Якого кольору ви хотіли б костюм?
— Синього або коричневого.
— Вам
подобається цей костюм?
— Фасон мені подобається, але колір занадто
яскравий...
Текст № 2
— Алло! Чи є Сергій Дмитрович?
—
Так, я вас слухаю.
— А-а! То ви, шановний Сергію Дмитровичу! Я дуже
тішуся, що зміг виконати ваше прохання. Я ще вчора вислав книгу, яку ви
просили.
— Я ще не одержав вашої посилки.
Але заздалегідь вам дуже вдячний.
— Та не мучте себе. Ви
мені не завдали ніяких клопотів. Я радий хоч чим-небудь вам
допомогти...
Продовжити діалогічні тексти 7–9 репліками,
використовуючи етикетні формули. Визначити види
діалогів. Дібрати заголовки.
Мовленнєва
ситуація
Уявити ситуацію, що ви випадково зайшли до
кабінету хімії і стали свідками того, як учитель консультував двох учнів,
демонструючи дослід хімічної реакції. Скласти
діалог у формі офіційної розмови (12–14 реплік).
Перебудувати його в неофіційний. Що ви змінили? Записати
один із діалогів.
Розподілити ролі й розіграти діалог у парах.
Прослухати діалоги ваших однокласників і визначити найкращий.
Створення
діалогічних текстів на визначену тему
Змоделювати діалог на одну з
тем «Для чого треба Інтернет?», «Боулінг — цікаво і корисно»,
«Організовуємо відпочинок», «Візит до лікаря», «Біля газетного
кіоску».
Яка розмова у вас вийшла: офіційна чи неофіційна? Довести
своє твердження, назвавши ознаки цього виду
діалогу. Скористатися опрацьованою пам’яткою.
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання
Оформити письмово один із діалогів, складених на уроці. З’ясувати обставини й умови записаної розмови. Пояснити розділові знаки. Визначити вид діалогу.