9 клас

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою і метою роботи

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу

Слово  вчителя.  У  повсякденному  житті  людина  потрапляє в різні мовленнєві ситуації й користується кількома видами діалогів: побутовим, навчальним, художнім, діловим  та  ін.
Побутовий діалог являє собою неофіційну розмову, яку використовують  у повсякденному  спілкуванні  в невимушених  обставинах,  під  час щоденних  бесід  удома,  у школі,  на  роботі  тощо. Йому  притаманні  такі  риси:  незапланованість;  різноманітність обговорюваних  тем  (особисті,  соціальні,  політичні),  використання  відповідних  мовних  засобів;  часті  відхилення  від  теми,  перескакування  з  однієї  теми  на  іншу;  відсутність,  як  правило, цільових  настанов  і  необхідності  прийняття  рішення;  самопрезентація особистості; розмовний  стиль мовлення.
Діловий  діалог  являє  собою  акт  прямої  взаємної  комунікації  в  офіційно-діловій  сфері. Офіційна  розмова має  такі  особливості: диференційований підхід до предмета  обговорення; швидкість  реагування  на  висловлювання  співрозмовника;  критична оцінка  думок,  пропозицій  і  заперечень  співрозмовника;  відчуття відповідальності у вирішенні обговорюваної в бесіді проблеми (З посібника).
Запитання до учнів класу:
1. Назвати вимоги офіційної й неофіційної розмов.
2. Поміркувати, яка між ними різниця. Що  спільного?
3. У які мовленнєві  ситуації ви потрапляєте найчастіше?
4. Яку розмову вести легше: офіційну чи неофіційну? Чому?

ІV. Виконання системи творчих вправ

Складання діалогу за запропонованим висловлюванням
  Прочитати текст. Чи звертали ви увагу на речі, описані в тексті? Яке  значення для вас мають побажання?
   Здавна українці кажуть: «Не дай Боже  в лиху  годину  сказати,  а  в  добру —  промовчати».  Бо  переконані, що  слово  має  дивовижну  енергетичну  силу.  Все  сказане  неминуче  повертається до людини — добром чи  злом. З цього приводу Г. Маковій  говорить:  «Що  від  себе  подасть,  то  до  неї  й  повертатися  буде  через усе життя».
    Мабуть,  не  випадково  наші  пращурі  намагалися  словом  побажання  привернути  до  людини  добро,  щастя,  здоров’я,  ласку й  прихильність Божу. Ось  тому  з  перших  днів  і  впродовж  усієї життєвої путі людину  супроводжували найрізноманітніші  слова вітання, благословення, що були  своєрідними оберегами від усіляких негараздів, від усього лихого.
    Народжувалася дитина — і рідні, сусіди, друзі поспішали вітати родину з появою донечки чи синочка. Уперше купаючи дитину, поліщуки  казали:  «Хай  Господь  годує  і  добру  долю  готує,  батькові й матері на послугу, а людям — на потіху». Уважалося, що кожен день маляти повинен  зігріватися  словом  (За С. Богдан).
  Скласти діалог, використовуючи основні положення поданого висловлювання.
  Визначити,  офіційна  чи  неофіційна  розмова  у  вас  вийшла.
Відповідь аргументувати.

Колективна робота з пам’яткою
  Розглянути пам’ятку «Як вести діалог (офіційну й неофіційну розмову)  і  дотримуватися  вимог  спілкування».  Запам’ятати особливості побудови діалогів.

ПАМ’ЯТКА «Як вести діалог  (офіційну й неофіційну розмову) і дотримуватися вимог  спілкування» 1. Дотримуватися  теми й мети  спілкування. 2. Під час  спілкування не перебивати  співрозмовника. 3. Будувати  репліки  так,  щоб  заохотити  співрозмовника  висловити власну думку. 4. Говорити конкретно, щоб не викликати двозначності у тлумаченні власних висловлювань  (якщо це офіційна розмова). 5. Слухати  зацікавлено й доброзичливо. 6. Дбати  про  те,  щоб  своїми  висловлюваннями  не  образити співрозмовника. 7. Не  вживати  просторічної  й  емоційно-забарвленої  лексики (під час офіційної розмови). 8. Дотримуватися  етикетних норм  і правил поведінки під час діалогу.

Дослідження-зіставлення з творчим завданням
  Прочитати початки діалогів. Чим вони відрізняються? За яких обставин могли  відбутися  ці  розмови? Які  недоліки,  на  ваш погляд, допущено  в мовному  і мовленнєвому  оформленні поданих висловлювань? Виправити  їх.
Текст № 1
— Що ви бажаєте?
— Я хотів би купити костюм.
— Який розмір вас цікавить?
— Сорок восьмий.
— Якого кольору ви хотіли б костюм?
— Синього або коричневого.
— Вам подобається цей костюм?
— Фасон мені подобається, але колір  занадто яскравий...
Текст № 2
— Алло! Чи  є Сергій Дмитрович?
— Так, я вас  слухаю.
— А-а! То ви, шановний Сергію Дмитровичу! Я дуже тішуся, що зміг виконати ваше прохання. Я ще вчора вислав книгу, яку ви просили.

— Я ще  не  одержав  вашої  посилки. Але  заздалегідь  вам  дуже вдячний.
— Та не мучте себе. Ви мені не завдали ніяких клопотів. Я радий хоч чим-небудь вам допомогти...
  Продовжити діалогічні тексти 7–9 репліками, використовуючи етикетні  формули.  Визначити  види  діалогів.  Дібрати  заголовки.
Мовленнєва ситуація
  Уявити ситуацію, що ви випадково  зайшли до кабінету хімії і стали свідками того, як учитель консультував двох учнів, демонструючи  дослід  хімічної  реакції.  Скласти  діалог  у формі офіційної  розмови  (12–14  реплік).  Перебудувати  його  в  неофіційний. Що ви  змінили? Записати один  із діалогів.
  Розподілити ролі й розіграти діалог у парах. Прослухати діалоги ваших однокласників  і визначити найкращий.
Створення діалогічних текстів на визначену тему
  Змоделювати діалог на одну з тем «Для чого треба Інтернет?», «Боулінг — цікаво  і корисно», «Організовуємо  відпочинок», «Візит до лікаря», «Біля  газетного кіоску».
  Яка розмова у вас вийшла: офіційна чи неофіційна? Довести своє  твердження,  назвавши  ознаки  цього  виду  діалогу.  Скористатися опрацьованою пам’яткою.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

  Оформити письмово один із діалогів, складених на уроці. З’ясувати  обставини й  умови  записаної  розмови. Пояснити  розділові  знаки. Визначити вид діалогу.